Ухвала суду № 140343674, 05.10.2026, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/12902/24

Провадження №8/369/6/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.10.2026 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Пінкевич Н.С.,

секретаря судового засідання Худинець Д.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Дванадцятої київської державної нотаріальної контори про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами по цивільній справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Дванадцята київська державна нотаріальна контора, ОСОБА_2 про встановлення факту родинних відносин, -

в с т а н о в и в:

У травні 2025 року на адресу суду надійшла заява Дванадцятої київської державної нотаріальної контори про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами. Вказали, що 27.05.2025 року до Дванадцятої київської державної нотаріальної контори надійшла службова записка Центрального відділу державної реєстрації актів цивільного стану подати клопотання до Києво-Святошинського районного суду Київської області відповідно до статті 423 Цивільного кодексу України.

Приймаючи рішення суд досліджував свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 , згідно якого матір`ю ОСОБА_1 є ОСОБА_3 . Далі, судом досліджується свідоцтво про народження НОМЕР_2 стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . В тексті рішення суду зазначено що у відповідному документі національність і батька, і матері румуни. Разом з тим, вказали, що в актовому записі на підставі якого видане відповідне свідоцтво про народження ОСОБА_4 № 222 від 13.03.1949, складеного Голованівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Голованівському районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), де перебуває на зберіганні документ в графі національність і щодо батька, і щодо матері зазначено українці.

Зазначене дає підстави вважати, що суду було надано документ, який містить ознаки підробки та не відповідає даним паперового носія актового запису.

Крім того, звертають увагу суду, що в актовому записі про народження ОСОБА_4 , матір`ю вказано - ОСОБА_5 , якій станом на день складання актового запису (тобто в 1949 році) виповнилось 51 рік. Таким чином матір`ю ОСОБА_4 є жінка яка народжена в 1898 році.

Зазначене не дає підстав встановити що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , має відношення як мати до ОСОБА_4 , та як бабуся до ОСОБА_1 .

Документи, які б підтверджували родинні стосунки ОСОБА_1 з ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , згідно рішення суду, взагалі не долучались.

Просили суд переглянути рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 02.12.2024 про встановлення факту родинних відносин, справа 369/12902/24, у зв`язку з нововиявленими обставинами, що є істотними для справи та не були встановлені судом. Витребувати копію актового запису про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з Голованівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Голованівському районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса).

У судове засідання сторони не з`явилися, повідомлялись належним чином.

Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. ч. 4, 5 ст. 268 Цивільного процесуального кодексу України).

Відповідно до постанови КЦС ВС від 30 вересня 2022 року за № 761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбувається, то датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з`явились всі учасники такої справи. При цьому, дата, яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з`явились всі учасники такої справи.

Суд, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, надані сторонами докази, вважає, що підстави для задоволення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами відсутні, виходячи з наступного.

Відповідно до положень статті 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими обставинами.

Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є, зокрема, істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

Нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи, існували на час її розгляду, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин. Питання про те, які обставини вважати істотними, є оціночним. Суд вирішує його у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи ці обставини могли спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення так, що якби вказана обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим (постанова Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 21 жовтня 2020 року у справі № 726/938/18, постанова Великої Палати Верховного Суду від 03 серпня 2022 року у справі № 910/11027/18, провадження № 12-7звг22, пункт 5.3).

Нововиявленими є обставини, які: входять до предмета доказування у відповідній справі; обґрунтовують вимоги або заперечення сторін; можуть вплинути на висновки суду про права й обов`язки її учасників або мають інше істотне значення для правильного вирішення спору; існували на час розгляду справи, рішення в якій переглядається; спростовують фактичні дані, покладені в основу такого рішення; не були встановлені, коли суд ухвалював це рішення; не були та не могли бути відомі на час розгляду справи особі, яка звертається із заявою про перегляд рішення; стали відомими тільки після його ухвалення (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22 січня 2019 року у справі № 127/10129/17, провадження № 14-549зц18 (пункт 26), постанова Великої Палати Верховного Суду від 03 серпня 2022 року у справі № 910/11027/18, провадження № 12-7звг22, пункт 5.4)).

Не є нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці доказів, які вже оцінив суд у процесі розгляду справи. Крім того, судове рішення не можна переглядати у зв`язку з нововиявленими обставинами у разі, якщо обставини, передбачені процесуальним законом, відсутні, а також якщо ці обставини були або могли бути відомі заявникові на час розгляду справи (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22 січня 2019 року у справі № 127/10129/17, провадження № 14-549зц18 (пункти 27, 28) постанова Великої Палати Верховного Суду від 03 серпня 2022 року у справі № 910/11027/18, провадження № 12-7звг22, пункт 5.5)).

Не належать до нововиявлених нові обставини, які виникли або змінилися після ухвалення судом рішення, доказ, який підтверджує обставини, що виникли після рішення, або нове обґрунтування позовних вимог чи заперечень проти позову; не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися судами у процесі розгляду справи (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14 квітня 2021 року у справі № 9901/819/18, провадження № 11-430заі20 (пункт 6.38) постанова Великої Палати Верховного Суду від 03 серпня 2022 року у справі № 910/11027/18, провадження № 12-7звг22, пункт 5.6)).

Отже, нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин.

Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Вказані правові норми передбачають, що це мають бути обставини, які є істотними, тобто, такими, що якби вони були відомі раніше, то суд ухвалив би інше рішення; вони є нововиявленими, а не новими обставинами, тобто, існували на час розгляду судом спору; вони входять до предмету доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов`язки осіб, які беруть участь у справі.

Не можуть вважатися нововиявленими обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах. Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювались судом у процесі розгляду справи.

Тобто, необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених у пункті 1 частини другої статті 423 ЦПК України, є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов`язки осіб, які беруть участь у справі.

Для перегляду судового рішення у зв`язку із нововиявленими обставинами, суд повинен враховувати не тільки ту обставину, що заявнику не було відомо про них, а й те, що такі обставини не могли бути йому відомі на час розгляду справи.

Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом (частина четверта статті 423 ЦПК України).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14 січня 2026 року у справі № 361/161/13-ц звернула увагу, що перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами є видом перегляду, в якому немає помилки суду під час первісного розгляду справи, а нововиявлені обставини мають об`єктивний характер.

Звертаючись до суду із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, Дванадцята київська державна нотаріальна контора вказала, що суду було надано документи, які містять ознаки підробки та не відповідає даним паперового носія актового запису, позивач навмисно не залучив до розгляди справи відділи державної реєстрації актів цивільного стану, які б могли надати суду відповідну інформацію, що заявником було надано суду неправдиві відомості.

Однак заявником не було долучено доказів того, що суду було надано документи, які місять ознаки підробки, до матеріалів заяви не було долучено обвинувального вироку, що міг підтвердити, що подані докази містять ознаки підробки, фактично заявник обмежився письмовими поясненнями без надання відповідних доказів.

Враховуючи викладене, надавши оцінку доводам заявника та поданим ним доказам, суд дійшов висновку про те, що обставини, зазначені у заяві, не є нововиявленими в розумінні статті 423 ЦПК України.

Відтак суд дійшов висновку про відсутність підстав для перегляду судового рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 02.12.2024 року у цивільній справі № 369/12902/24.

За таких обставин суд вважає, що заявником не наведені обставини, які б могли кваліфікуватися як нововиявлені в розумінні положень статті 423 ЦПК України як підстави для скасування рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 02.12.2024 року, оскільки обставини, зазначені заявником, не є в розумінні чинного законодавства України нововиявленими, фактично доводи в заяві є незгода з рішенням суду, що може бути підставою для апеляційного оскарження рішення суду.

Згідно положень пункту 1 частини третьої статті 429 ЦПК України, за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд може відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі.

За викладених обставин, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви Дванадцятої київської державної нотаріальної контори про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами по цивільній справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Дванадцята київська державна нотаріальна контора, ОСОБА_2 про встановлення факту родинних відносин.

Щодо клопотання про витребування доказів суд зазначає наступне.

Відповідно до положень п. 4 ч.2 ст. 43 ЦПК України учасники справи зобов`язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.

За змістом ст. 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. У клопотанні повинно були зазначено: який доказ витребовується, обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати, підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа та вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

Як встановлено судом, представник двадцятої київської Державної нотаріальної контори не зазначив про вжитті ним самостійних заходів для отримання витребуваних доказів, доказів вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримати такі доказів. Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що клопотання не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 260, 268, 353, 354, 429 ЦПК України, суд,

п о с т а н о в и в:

У задоволені заяви Дванадцятої київської державної нотаріальної контори про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами по цивільній справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Дванадцята київська державна нотаріальна контора, ОСОБА_2 про встановлення факту родинних відносин, - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Київського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцять днів з дня вручення йому повної ухвали суду.

Суддя Наталія ПІНКЕВИЧ