Постанова № 140343317, 05.10.2026, Радомишльський районний суд Житомирської області

Справа № 289/1477/26

Номер провадження 3/289/624/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.10.2026 м. Радомишль

Суддя Радомишльського районного суду Житомирської області Мельник О.В., розглянувши адміністративні матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в Житомирській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , громадянку України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , місце роботи не повідомила,

за ч. 5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 06.07.2026 року, серії ЕПР1 №712148, ОСОБА_1 , 06 липня 2026 року о 13 год. 22 хв., на а/д М-06 Київ-Чоп 86 км., керувала транспортним засобом BMW x5, н.з. НОМЕР_3 , не маючи права керування таким транспортним засобом, чим повторно протягом року вчинила правопорушення передбачене ч. 2 ст. 126 КУпАП (постанова серії ЕНА 5731146 від 16.09.2025). Своїми діями ОСОБА_1 порушила вимоги п. 2.1 "а" ПДР України за що передбачена відповідальність за ч. 5 ст. 126 КУпАП.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, про розгляд справи повідомлялася належним чином. Судом були вжиті заходи для забезпечення останній права на участь у судовому засіданні, її відсутність як порушника, відповідно до ст. 268 КУпАП, не перешкоджає розгляду справи. Тому, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності останньої.

Свою участь ОСОБА_1 забезпечила через свого захисника адвоката Скотара О.М., який в судовому засіданні підтримав подане ним клопотання про закриття вказаної справи та зауважив, що уповноважена посадова особа винесла постанову про притягнення до адміністративної відповідальності відносно ОСОБА_1 , серії ЕНА №7501085, притягнувши останню до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП, тому вважає, що повторне складання протоколу за той самий факт керування транспортним засобом із метою притягнення особи до відповідальності вже за ч. 5 ст. 126 КУпАП є прямою спробою повторного притягнення особи до адміністративної відповідальності за одне й те саме діяння та є незаконним та протиправним.

Дослідивши матеріали справи суд дійшов наступних висновків.

Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють ПДР. Особи, які порушують ці правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Зі змісту п. 2.1 а ПДР слідує, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Згідно ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 245 КУпАП основним завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно з вимогами ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Так, диспозицією ч. 5 ст. 126 КУпАП встановлено, що відповідальність за вказаною нормою закону настає за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті, а саме: за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом; за керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами та за керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 наявний склад правопорушення відповідно до ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення підтверджується матеріалами справи, а саме:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №712148 від 06.07.2026 року, з якого вбачається, що остання повторно протягом року вчинила правопорушення передбачене ч. 2 ст. 126 КУпАП;

- відеозаписом на диску від 06 липня 2026 року;

- копією постанови про вчинення адміністративного правопорушення серії ЕНА №5731148 від 16.09.2025 року, з якої вбачається, що ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП;

- довідкою про повторність вчинення адміністративного правопорушення за ч. 2 ст. 126 КУпАП, з якої вбачається, що остання притягувалася до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП відповідно до постанови серії ЕНА №5731148 від 16.09.2025 року, винесеної працівниками патрульної поліції в Житомирській області та було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3400,00 грн.;

- копією постанови про вчинення адміністративного правопорушення серії ЕНА №7501085 від 06.07.2026 року про вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП.

Доказів, що спростовували б винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, у судовому засіданні не встановлено.

Відповідно до статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Цією конституційною нормою встановлено заборону саме «подвійного», а не «повторного» притягнення до відповідальності.

Положеннями пункту 2.1 а) Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (далі ПДР) передбачено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Відповідно до ч. 9, 10 ст. 15 Закону України «Про дорожній рух» 30 червня 1993 року N 3353-XII, право на керування транспортними засобами відповідної категорії підтверджується посвідченням водія транспортного засобу з установленим терміном дії. На території України відповідно до Конвенції про дорожній рух діють національні та міжнародні посвідчення водія.

Частина 2 ст. 61 Конституції України передбачає, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Системний аналіз та юридичний зміст положень ч. 2 ст. 61 Конституції України, свідчить про те, що в основу притягнення до юридичної відповідальності має бути покладений конкретний склад правопорушення, яке скоїла особа.

Крім того, частина 5 ст. 126 КУпАП встановлює відповідальність особи за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті, якими є: керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом (частина 2 ст. 126 КУпАП), керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами (частина 3 ст. 126 КУпАП), керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами (частина 4 ст. 126 КУпАП).

Принцип повторності за частиною 5 ст. 126 КУпАП настає саме тоді, коли особа, не мала права керування транспортними засобами відповідної категорії (ч. 2 ст. 126 КУпАП), вчиняє повторне таке порушення протягом року.

Так, за конкретний факт керування транспортним засобом в конкретний час може бути застосована кваліфікація за первинне порушення (якщо це сталося вперше після позбавлення за ч. 4 ст. 126 КУпАП), та/або за повторне (за ч. 5 ст. 126 КУпАП, якщо впродовж року вже був факт притягнення за ч. 2, 3 або 4).

Частина 5 ст. 126 КУпАП передбачає повторне вчинення порушень за ч. 24 протягом року.

Тому, якщо поліція зупинила водія у період, коли він не має права керування транспортними засобами відповідної категорії і вчинив це повторно протягом року від попередньої постанови/судового рішення, дія кваліфікується виключно за ч. 5 ст. 126 КУпАП, як спеціальною нормою, що охоплює ознаку повторності.

Даючи оцінку зібраним доказам в їх сукупності, суд вважає, що адміністративне правопорушення мало місце та викладені у протоколі обставини підтверджені, кваліфікація її дій за ч. 5 ст. 126 КУпАП є обґрунтованими.

З довідки інспектора ВАП Управління патрульної поліції в Житомирській області старшого лейтенанта поліції Н.Шеремет вбачається, що ОСОБА_1 посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії не отримувала.

Разом з тим, з метою забезпечення однакового і правильного застосування судами законодавства у відповідності до правового висновку Пленому Верховного суду України, який викладено у постанові №14 від 23.12.2005 "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" із змінами, внесеними згідно з Постановою Верховного Суду №18 від 19.12.2008, вбачається, що позбавлення права керувати транспортними засобами можна застосовувати тільки як основне адміністративне стягнення у справах про адміністративні правопорушення на транспорті. Можливості накладати на винну особу таке стягнення, як додаткове КУпАП не надає. Також вказується на те, що суди не вправі застосовувати його й тоді, коли винна особа вже позбавлена такого права або взагалі його не мала.

Зі змісту статті 30 КУпАП України слідує, що позбавлення можливе лише щодо наданого даному громадянинові права керування транспортними засобами, яке застосовується на строк до трьох років за грубе або повторне порушення порядку користування цим правом або на строк до десяти років за систематичне порушення порядку користування цим правом.

Таким чином, суд визнає ОСОБА_1 винною за вчинення правопорушення передбаченого спеціальною нормою за ч. 5 ст. 126 КУпАП, оскільки вважає, що особа не може бути позбавлена наперед права, якого вона не мала, в даному випадку права керування транспортним засобом, і з цих підстав відхиляє доводи сторони захисту щодо повторного накладення адміністративного стягнення.

При накладенні адміністративного стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення та їх суспільну небезпеку, особу правопорушника. З огляду на наведене, на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення в межах санкції ч. 5 ст. 126 КУпАП у виді штрафу без позбавлення права керування транспортними засобами та без оплатного вилучення транспортного засобу, так як у матеріалах справи відсутні докази того, що вказаний транспортний засіб належить на праві приватної власності ОСОБА_1 ..

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП та Закону України «Про судовий збір», із ОСОБА_1 підлягає стягнення судового збору в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки на неї судом накладено адміністративне стягнення.

Керуючись ст.ст. 9, 33, 34-35, 40-1, 126, 245, 251, 268, 276, 277, 280, 283, 284, 287, 289, 291 КУпАП, суд

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення та застосувати до неї адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двох тисяч чотириста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800,00 (сорок тисяч вісімсот) грн., без позбавлення права керування транспортними засобами та без оплатного вилучення транспортного засобу.

Штраф стягнути на рахунок: Отримувач: ГУК у м. Житомирській обл. / Житомир. 21081300; Код отримувача (ЄДРПОУ): 37976485; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Код банку отримувача (МФО): 899998; р/р: UA368999980313060149000006001 "Адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху".

Стягувачем є Управління патрульної поліції в Житомирській області (10003, м. Житомир, вул. Покровська, 96).

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 665 грн. 60 коп. на користь держави (Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ 22030106, код отримувача (ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО): 899998, рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106, призначення платежу: судовий збір).

Стягувачем є Державна судова адміністрація України.

Роз`яснити особі до якої застосовано адміністративне стягнення, що відповідно до частини 1 статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через 15 (п`ятнадцять) днів з дня вручення йому копії постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Відповідно до статті 308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною 1 статті 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.

Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду протягом 10 діб з моменту її винесення.

Строк пред`явлення постанови суду до виконання три місяці з дня набрання постановою законної сили.

Суддя Олександр МЕЛЬНИК

Постанова набрала законної сили _______ 20__ р.