Рішення № 140342778, 05.10.2026, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/18009/26

Провадження № 2-а/638/238/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2026 року Шевченківський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Семіряд І. В.,

за участю секретаря Рубель О.М,,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Харків справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Харківській області Департаменту патрульної поліції про визнання протиправної та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

31.07.2026 ОСОБА_1 звернулася до суду з зазначеним позовом. Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 30 липня 2026 року інспектором Управління патрульної поліції в Харківській області старшим лейтенантом поліції Жученком В.В. винесено постанову серії ЕНА №7638488, якою її притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП за нібито порушення пункту 18.4 Правил дорожнього руху України. З вказаною постановою не погоджується, вважає її незаконною, необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню. Вона рухалася проспектом Науки у місті Харкові. Наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, виконала вимоги Правил дорожнього руху України: завчасно знизила швидкість руху; уважно оцінила дорожню обстановку; переконалася у відсутності пішохода на пішохідному переході та у смузі руху; лише після цього продовжила рух через пішохідний перехід. Пішохід на момент початку проїзду на пішохідному переході був відсутній, у зв`язку з чим об`єктивних підстав для повної зупинки транспортного засобу не існувало. Зазначені обставини підтверджуються відеозаписом. У постанові взагалі не зазначено: де саме перебував пішохід; чи знаходився він безпосередньо на пішохідному переході; чи почав він перехід проїзної частини; чи створила я йому будь-яку небезпеку або перешкоду. Натомість інспектор обмежився лише загальним твердженням про те, що інший автомобіль зупинився перед переходом. Однак сам по собі факт зупинки іншого транспортного засобу не є безумовним доказом порушення пункту 18.4 ПДР іншим водієм. У зв`язку з чим просила визнати протиправною та скасувати постанову серії ЕНА №7638488 від 30.07.2026. Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.07.2026 вказану справу передано в провадження судді Семіряд І.В.

05.08.2026 ухвалою Шевченківського районного суду м. Харкова позовну заяву залишено без руху. 12.08.2026 позивачем недоліки усунуто.

13.08.2026 ухвалою Шевченківського районного суду м. Харкова відкрито провадження у справі.

01.09.2026 представником відповідача Управління патрульної поліції Департаменту патрульної поліції Ільченко Є.С. подано відзив на позов, в обгрунтування якого вказано 30.07.2026 близько 11 год. 42 хв. за адресою: м. Харків, пр-т Науки, 8, екіпажем управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції (далі - УПП в Харківській області ДПП) виявлено транспортний засіб NISSAN ROGUE, номерний знак НОМЕР_1 , водій якого, наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, не зменшив швидкість та не зупинився перед ним для надання переваги в русі пішоходу, при тому, що транспортний засіб, який рухався в сусідній смузі в попутному напрямку, зупинився перед пішохідним переходом. Зафіксовані обставини та дії водія об`єктивно свідчили про наявність ознак порушення вимог пункту 18.4 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (далі Правила дорожнього руху). За наявності обставин, зазначених в частині першій статті 35 Закону України «Про Національну поліцію», працівниками патрульної поліції подано вимогу про зупинку водію вищезазначеного транспортного засобу. Встановлено особу водія, ним виявилась: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . За результатами розгляду справи, встановивши наявність у діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення, інспектором взводу № 1 роти № 1 батальйону № 1 УПП в Харківській області ДПП старшим лейтенантом поліції Жученком Володимиром Володимировичем (далі інспектор) винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 7638488 від 30.07.2026. перебування пішохода на острівці безпеки, через який пролягає пішохідний перехід, юридично є перебуванням пішохода безпосередньо на пішохідному переході. Тлумачення такого перебування як знаходження поза межами переходу суперечило б прямому визначенню, закріпленому пунктом 1.10 Правил дорожнього руху. наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебував пішохід, водій був зобов`язаний враховувати його присутність та дорожню обстановку в цілому, а за умови зменшення швидкості чи зупинки транспортного засобу в суміжній смузі - виконати спеціально встановлений пунктом 18.4 Правил дорожнього руху обов`язок зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися. Доводи позивача про те, що нею були виконані вимоги пункту 18.4 Правил дорожнього руху, не відповідають об`єктивно зафіксованим обставинам події. Із відеозапису, здійсненого відеореєстратором зі службового транспортного засобу, безпосередньо вбачається послідовність розвитку дорожньої обстановки, яка стала підставою для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності. Так, під час наближення службового транспортного засобу до нерегульованого пішохідного переходу з лівого боку проїзної частини на острівці безпеки перебував пішохід. У зв`язку із зазначеною дорожньою обстановкою водій службового транспортного засобу патрульної поліції зменшив швидкість та зупинився перед нерегульованим пішохідним переходом, надаючи можливість пішоходу здійснити перехід проїзної частини. Водночас транспортний засіб NISSAN ROGUE, номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , рухаючись у сусідній смузі в попутному напрямку, продовжив рух через нерегульований пішохідний перехід. Позивач окремо наголошує, що викладене у постанові твердження про незменшення нею швидкості нібито не відповідає фактичним обставинам. Однак зазначений довід не може розглядатися ізольовано від повного змісту пункту 18.4 Правил дорожнього руху та фактичної дорожньої ситуації. Виконання вимог зазначеного пункту не зводиться виключно до самого факту певного зниження швидкості руху транспортного засобу. Твердження позивача про відсутність належних доказів вчинення адміністративного правопорушення також є безпідставними. Не заслуговують на увагу і доводи позивача про те, що постанова не відповідає фактичним обставинам у зв`язку з відсутністю в ній детального зазначення місця перебування пішохода, початку ним переходу проїзної частини та інших обставин, на які посилається позивач. У зв`язку з чим просила у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання протиправною та скасування постанови серії ЕНА № 7638488 від 30.07.2026 відмовити у повному обсязі.

У судове засідання позивач не з`явилася, про день та час розгляду справи повідомлена своєчасно та належним чином, про причини неявки суд не сповістила.

Представник відповідача Ільченко Є.С. надала заяву про розгляд справи без участі відповідача, підтримала відзив та просила відмовити у задоволені позову.

Ст. 268 КАС України передбачає, що у справах, визначених статтями 273-277, 280-283-2, 285-289 цього Кодексу, щодо подання позовної заяви та про дату, час і місце розгляду справи суд негайно повідомляє відповідача та інших учасників справи шляхом направлення тексту повістки до електронного кабінету, а за його відсутності - кур`єром або за відомими суду номером телефону, факсу, електронною поштою чи іншим технічним засобом зв`язку. Учасник справи вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи, визначеної частиною першою цієї статті, з моменту направлення такого повідомлення працівником суду, про що останній робить відмітку у матеріалах справи, та (або) з моменту оприлюднення судом на веб-порталі судової влади України відповідної ухвали про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судового розгляду.

Неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Оскільки позивач належним чином повідомлена про розгляд справи, суд вважає, що перешкоди розглядати справу відсутні.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов наступного.

30.07.2026 інспектором 1 взводу 1 роти 1 батальйону УПП в Харківській області складено постанову серія ЕНА №7638488, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення штраф у сумі 340 грн. Постанова мотивована тим, що 30.07.2026 об 11-42 год. водій ОСОБА_1 не зменшила швидкість та не здійснила зупинку перед нерегульованим пішохідним переходом, при тому що на іншій смузі для руху в одному напрямку інший транспортний засіб здійснив зупинку для надання переваги у русі пішоходу.

Статтею 14 Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року № 3353-XII (далі по тексту - Закон 3353-XII) визначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

За приписами частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Згідно з пунктом 8 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

В силу положень пункту 11 частини 1статті 23 Закону України «Про Національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

На виконання приписів частини п`ятої статті 14 Закону 3353-XII, учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

За пунктом 1.3. ПДР України - учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (пункт 1.9).

Ч. 1 ст. 122 КУпАП передбачено, що перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Як вбачається з постанови про накладення адміністративного стягнення ОСОБА_1 порушила п. 18.4 ПДР України.

Відповідно до п. 18.4 Правил дорожнього руху України якщо перед нерегульованим пішохідним переходом зменшує швидкість чи зупинився транспортний засіб, водії інших транспортних засобів, що рухаються по сусідніх смугах, повинні зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися і можуть продовжити (відновити) рух лише переконавшись, що на пішохідному переході немає пішоходів, для яких може бути створена перешкода чи небезпека.

З аналізу наведеного слідує, що відповідальність за ч. 1 ст. 122 КУпАП настає у разі, зокрема, якщо перед нерегульованим пішохідним переходом водій не зменшує швидкість чи не зупинив транспортний засіб.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП слугувало те, що ОСОБА_1 не виконала вимоги п. 18.4 ПДР України не зменшила швидкість та не зупинила транспортний засіб перед нерегульованим пішохідним переходом, при тому що у іншій смізу інший транспортний засіб зупинився.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП- адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

За загальними правилами ст. 33 КУпАП- стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь її вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.

Відповідно до ст. 245 КУпАП - завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

На виконання положень ст. 280 КУпАП- орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною 2 цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Згідно зі ст. 247 КУпАП- обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Ст. 69 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ст. 251 КУпАП України, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

На виконання вимог ч. 1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

В силу ч. 1 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За змістом норм частин 1 та 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідачем подано відзив до якого долучено відеозапис із відеореєстратора зі службового транспортного засобу. Судом переглянуто наданий відозапис, з якого вбачається, що ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом NISSAN ROGUE, номерний знак НОМЕР_1 , наближалася до нерегульованого пішохідного переходу одночасно зі службовим транспортним засобом, який рухався у сусідній смузі в попутному напрямку та зупинився перед переходом для надання переваги пішоходу. Попри це транспортний засіб під керуванням позивача продовжив рух через пішохідний перехід, не виконавши встановленого пунктом 18.4 Правил дорожнього руху обов`язку діяти відповідно до дорожньої ситуації. При цьому, на острівці безпеки перебуває пішоход.

Згідно зі ст. 31 ЗУ "Про Національну поліцію" полiцiя може застосовувати такi превентивнi заходи, окрім іншого, перевiрка документiв особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технiчних приладiв i технiчних засобiв, що мають функцiї фото- i кiнозйомки, вiдеозапису, засобiв фото- i кiнозйомки, вiдеозапису.

Отже, висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення має бути зроблений на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт скоєння адміністративного правопорушення.

При цьому, візуальне спостереження за дотриманням правил дорожнього руху працівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі лише у тому випадку, коли воно зафіксовано у встановленому законом порядку.

На підтвердження вчинення позивачем правопорушення відповідачем надано відеоазпис із відео реєстратора службового автомобіля, з якого вбачається, що на ньому об`єктивно зафіксовані обставини адміністративного правопорушення в обсязі, достатньому для вирішення питання про наявність події адміністративного правопорушення.

Отже, відповідачем надано докази, які свідчать, що ОСОБА_1 порушено п. 18.4 ПДР України.

З огляду на встановлені у справі обставини, наявність у діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, слід вважати доведеним.

Окрім того, не можуть бути взяті до уваги посилання позивача на те, що було допущено недоліки при складанні постанови, оскільки дефекти в оформлені постанови не можуть бути самостійною підставою для її скасування, якщо рішення є правильним по суті, а факт вчиненні адміністративного правопорушення об`єктивно підтверджується доказами.

Таким чином, враховуючи вищезазначені обставини, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 7, 9, 19, 90, 139, 243, 245, 250, 286 КАС України, суд-

ВИРІШИВ:

У задоволені позову ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Харківській області Департаменту патрульної поліції про визнання протиправної та скасування постанови відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів, з дня його проголошення до Другого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 КАС України.

Сторони:

Позивач ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована АДРЕСА_1 .

Відповідач - Управління патрульної поліції в Харківській області, ЄДРПОУ 40108646, м. Харків, вул. Шевченка, 315-а.

Суддя І. В. Семіряд