Ухвала суду № 140340790, 02.10.2026, Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу

г Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської областіСправа № 213/4089/26

Номер провадження 1-кп/213/319/26

У Х В А Л А

Іменем України

02 жовтня 2026 року м. Кривий Ріг

Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченої ОСОБА_4 , обвинуваченої ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6

при розгляді у підготовчому судовому засідання кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026041740000163 від 02.08.2026 року відносно:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Кривий Ріг, громадянки України, яка зареєстрована та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої:

обвинуваченої у вчиненні кримінальних правопорушень за ч.2 ст.15, ч.2 ст. 28, ч.2 ст.194, ч.2 ст.28, ч.2 ст.194 КК України,

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки смт. Широке, Широківського району, громадянки України, яка зареєстрована та мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої,

обвинуваченої у вчиненні кримінальних правопорушень за ч. 2 ст. 15, ч.2 ст.194, ч.2 ст.15, ч.2 ст. 28, ч.2 ст.194, ч.2 ст.28, ч.2 ст.194 КК України,

ВСТАНОВИВ:

До Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу надійшов обвинувальний акт стосовно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченої у вчиненні кримінальних правопорушень за ч.2 ст.15, ч.2 ст. 28, ч.2 ст.194, ч.2 ст.28, ч.2 ст.194 КК України, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обвинуваченої у вчиненні кримінальних правопорушень за ч. 2 ст. 15, ч.2 ст.194, ч.2 ст.15, ч.2 ст. 28, ч.2 ст.194, ч.2 ст.28, ч.2 ст.194 КК України. Обвинувальній акт надійшов з угодами про визнання винуватості.

До підготовчого судового засідання не з`явився захисник обвинуваченої ОСОБА_5 адвокат ОСОБА_7 , оскільки його повноваження як захисника, закінчилися на стадії досудового розслідування.

Відповідно до ч. 2 ст. 474 КПК України розгляд щодо угоди проводиться судом під час підготовчого судового засідання за обов`язкової участі сторін угоди з повідомленням інших учасників судового провадження. Відсутність інших учасників судового провадження не є перешкодою для розгляду.

Таким чином, у зв`язку з відсутністю захисника обвинуваченої, провести розгляд угоди в даному судовому засіданні не уявляється можливим, у зв`язку з чим підготовче судове засідання необхідно відкласти та вжити заходів для забезпечення обвинуваченої ОСОБА_5 захисником.

У зв`язку з закінченням строків дії запобіжних заходів застосованих до обвинувачених, прокурором заявлено клопотання про продовження строку тримання під вартою щодо обвинуваченої ОСОБА_4 та домашнього арешту щодо ОСОБА_5 .

Прокурор просить суд продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до обвинуваченої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , строком на 60 днів та визначити заставу у розмірі тридцять прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Прокурор просить суд продовжити запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту стосовно обвинуваченої ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на 60 днів.

Обвинувачені ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , захисник ОСОБА_6 проти клопотання прокурора не заперечували.

Суд, заслухавши клопотання прокурора, думки захисника та обвинувачених, прийшов до наступних висновків.

Згідно з положеннями статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу чи його продовження, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно з частиною 3 статті 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.

У відповідності до положень статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочинну діяльність.

Частина 1 статті 183КПК України передбачає, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Суд на стадії судового розгляду не здійснює оцінку обґрунтованості підозри, оскільки обґрунтованість підозри вже була визнана при застосуванні до обвинувачених на стадії досудового розслідування запобіжних заходів. Тому в контексті питання про зміну запобіжного заходу чи продовження його дії, суд оцінює як підстави, що слугували для обрання запобіжного заходу, так і їх чинність на етапі вирішення питання про його продовження, а так само оцінює обставини, на які сторона покликається в обґрунтування підстав для зміни запобіжного заходу на стадії судового розгляду.

Очікування можливого суворого покарання саме по собі є реальним мотивом та підставою переховуватись від суду, та суттєвим елементом при оцінці ризиків переховування.

З урахуванням встановлених обставин суд вважає, що запобігти ризикам, визначених у пунктах 1, 3 та 5 частини 1 статті 177 КПК - переховуватися від суду; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачуються, - можливо лише шляхом продовження застосування обвинуваченим запобіжного заходу у виді тримання під вартою на строк, що не перевищує 60 днів.

Частиною 3 статті 183 КПК України передбачено, що суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Частиною 4 статті 183 КПК України передбачено, що суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженн і щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі.

Враховуючи сукупність всіх встановлених обставин, суд вважає, що прокурором повністю доведені ризики зазначені у статті 177 КПК України. Проте застосування до обвинуваченої ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосування до обвинуваченої ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту може забезпечити запобіганню вказаним ризикам.

Керуючись статтями 130, 131, 170-174, 314-317, 350,372, 376 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора задовольнити.

Продовжити стосовно обвинуваченої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, а саме до 1 грудня 2026 року включно.

Визначити розмір застави в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 66560 (шістдесят шість тисяч п`ятсот шістдесят) гривень 00 копійок, в разі сплати якого вважати обраним запобіжний захід - заставу.

В разі внесення застави покласти на обвинувачену обов`язки:

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування зі свідками та іншою обвинуваченою у кримінальному проваджені;

- здати на зберігання до суду свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України;

Обвинувачена або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, протягом дії цієї ухвали.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачена вважається такою, до якої застосовано запобіжний захід у виді застави.

Роз`яснити обвинуваченій, що в разі невиконання покладених на неї обов`язків, застава звертається в дохід держави, а до неї може бути застосовано інший запобіжний захід.

Строк дії ухвали та термін дії покладених на обвинувачену обов`язків визначити до 01.12.2026р. включно.

Продовжити стосовно обвинуваченої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дію запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_1 , строком на 60 (шістдесят) днів, а саме до 1 грудня 2026 року.

Покласти на обвинувачену ОСОБА_5 обов`язки:

-повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну місця свого проживання;

-цілодобово не залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора чи суду за винятком необхідності отримання медичної допомоги, необхідності прямувати до зони укриття від надзвичайних ситуацій техногенного, природного та воєнного характеру;

- з`являтись на виклики суду та слідчого, прокурора,

-утриматись від спілкування зі свідками та іншою обвинуваченою по данному кримінальному провадженню,

-носити електронний засіб контролю;

-здати на зберігання до слідчого у кримінальному провадженні свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України.

Роз`яснити обвинуваченій, що відповідно до ст.181 КПК України, працівники поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, який перебуває під домашнім арештом, мають право з`являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених на неї зобов`язань.

Виконання ухвали покласти на ВП № 7 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області. Зобов`язати посадових осіб ВП №7 вжити заходів до забезпечення обвинуваченої електронним засобом контролю.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня оголошення, для осіб, що перебувають під вартою з моменту отримання копії.

Повний текст ухвали проголошено 05 жовтня 2026 року о 9 годині 30 хвилин.

Головуюча суддя ОСОБА_1