Рішення № 140340566, 02.10.2026, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Номер провадження 2/201/6576/2026

ЄУН 201/11747/26

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

Заочне

02.10.2026 року м. Дніпро

Соборний районний суд міста Дніпра

у складі головуючого судді Давидовської Т.В.,

за участю секретаря судового засідання Овчаренка Д.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ»

до ОСОБА_1

про стягнення заборгованості за кредитним договором,

установив:

I. Стислий виклад позиції учасників справи

1.Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» (далі - Позивач, ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ») звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - Відповідач, ОСОБА_1 ) про стягнення заборгованості за Договором споживчий кредит № 9950079 від 07.05.2024 року (далі - Кредитний договір, Договір) в розмірі 42 252,28 грн.

Як на підставу своїх вимог Позивач посилався на ті обставини, що 07.05.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» (надалі - ТОВ «МІОЛАН») та ОСОБА_1 укладено Договором споживчий кредит № 9950079, відповідно до умов якого Відповідачу було надано грошові кошти (далі - кредит) у розмірі 7 000,00 грн. Відповідно до умов Кредитного договору, 28.10.2024 року між Первісним кредитором та ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» відповідно до чинного законодавства України укладений Договір відступлення прав вимоги № 111-МЛ від 28.10.2024 року. Відповідно до умов даного Договору відбулося відступлення права вимоги), та у відповідності до ст. 512 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) Позивач набув статусу нового кредитора та отримав право грошової вимоги по відношенню до осіб визначених в реєстрі боржників включно з правом вимоги і за Кредитним договором № 9950079 від 07.05.2024 року, що укладений між Кредитодавцем та Відповідачем. Сума заборгованості Відповідача становить 42 252,28 грн, відповідно до Виписки з особового рахунка, з них: прострочена заборгованість за сумою кредиту становить - 6 860,00 грн; прострочена заборгованість за комісіями за надання кредиту становить - 504 грн; прострочена заборгованість за відсотками становить - 29 288,28 грн; заборгованість по неустойці та/або процентам за порушення грошового зобов`язання - 5 600,00 грн.

II. Процесуальні дії у справі

2.Ухвалою Соборного районного суду міста Дніпра від 10.08.2026 року відкрите провадження у справі. Судовий розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, витребувано докази.

3.Відповідач у судове засідання 02.10.2026 не з`явився, про день та час розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку шляхом направлення ухвали про відкриття провадження у справі та судової повістки на адресу місця реєстрації.

4.Відповідач судову кореспонденцію не отримав. Вказані документи було повернуто Акціонерним товариством «УКРПОШТА» «за закінченням терміну зберігання».

5.Згідно з ч. 3, 4 ст. 130 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) якщо особу, якій адресовано судову повістку, не виявлено в місці проживання, повістку під розписку вручають будь-кому з повнолітніх членів сім`ї, які проживають разом з нею. У такому випадку особа, якій адресовано повістку, вважається належним чином повідомленою про час, дату і місце судового засідання, вчинення іншої процесуальної дії. У разі відсутності адресата (будь-кого з повнолітніх членів його сім`ї) особа, яка доставляє судову повістку, негайно повертає її до суду з поміткою про причини невручення.

6.Відповідно до ч. 2 ст. 43 ЦПК України учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

7.Частина 1 ст. 44 ЦПК України містить застереження щодо неприпустимості зловживання процесуальними правами.

8.Як вбачається з ч. 6 ст. 272 ЦПК України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

9.У постанові від 02.12.2025 року у справі №640/1574/19 (провадження №К/990/39787/25) Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду вказав, що стаття 272 ЦПК України не передбачає як причину невручення судового рішення проставлення на ньому відмітки «за закінченням терміну зберігання», однак, у випадках, коли з конкретних обставин справи вбачається зловживання учасником справи наданими йому процесуальними правами, що виявляється у неотриманні поштової кореспонденції за самостійно повідомленою ним адресою, а також вжиття судом заходів, спрямованих на доведення до відома учасника справи обставин ухвалення відповідного судового рішення, доцільним та виправданим є визнання поштового відправлення із проставленою на ньому відміткою «за закінченням терміну зберігання» належним доказом виконання судом обов`язку щодо повідомлення учасника судового процесу про вчинення судом певних процесуальних дій. В такому випадку суд застосовує положення ст. 126 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у системному зв`язку із приписами ст. 251 КАС України. Аналогічного підходу дотримується Верховний Суд і у постановах від 25.06.2025 року у справі № 215/1719/24, від 23.11.2023 року у справі № 215/7312/20.

10.Отже, судом вжито усіх заходів, спрямованих на доведення до відома Відповідача обставин прийняття справи № 201/11747/26 до провадження та в повній мірі виконано обов`язок щодо повідомлення Відповідача про постановлення ухвали про відкриття провадження у справі.

11.Причини неявки суду Відповідачем не повідомлено. Клопотань чи заяв до суду не надходило.

12.Враховуючи зазначене, відповідно до ст. 280 ЦПК України суд постановив проводити заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

13.Представник Позивача в судове засідання не з`явився, надав заяву в якій просив розглядати справу у відсутність представника позивача, позов просив задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечував.

З урахуванням ч. 2 ст. 247 ЦПК, у зв`язку з неявкою всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

IІІ. Установлені судом фактичні обставини

14.07.05.2024 року між ТОВ «МІОЛАН» та ОСОБА_1 укладено Договір про споживчий кредит № 9950079.

15.Відповідно до п. 1.2, 1.3 Договору, Відповідачу було надано грошові кошти у розмірі 7 000,00 грн строком на 360 дні з 07.05.2024 (дата надання кредиту).

16.Повернення кредиту, сплата комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом має здійснюватися Позичальником зі встановленою періодичністю відповідно до Графіку платежів, наведеному у додатку №l до Договору. Остаточний термін (дата) повернення кредиту, сплати комісії та процентів за користування кредитом (за умови дотримання Графіку платежів): 02.05.2025 (дата остаточного погашення заборгованості) (п. 1.4 Договору).

17.Згідно з п. 1.5 Кредитного договору загальні витрати Позичальника за кредитом складають 28 158,60 грн. Денна процентна ставка складає: (28 158,60 грн/7 000,00 грн) / 360 днів * 100% = 1,12%. Орієнтовна реальна річна процентна ставка дорівнює 6 646,05 відсотків річних. Орієнтовна загальна вартість кредиту для Позичальника складає 35 158,60 грн.

18.Підпунктом 1.5.1 Договору передбачена комісія за надання кредиту: 552,00 грн, яка нараховується за ставкою 8,05 відсотків від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту.

19.Проценти за користування кредитом протягом першого розрахункового перюду, визначеного і рафіком платежів, нараховуються за ставкою 357,70 відсотків річних на фактичну заборгованість за кредитом. Проценти за користування кредитом протягом решти строку кредитування нараховуються за стандартною процентною ставкою 511,00 відсотків річних від фактичного залишку кредиту починаючи з другого розрахункового періоду, визначеного Графіком платежів. Нараховані згідно п.1.5.2 та 1.5.3 Договору проценти за користування кредитом за весь строк кредитування, складатимуть: 27 606,60 грн (п.п 1.5.2, 1.5.3 Кредитного договору).

20.Відповідно до п. 2.1 Договору Кредитні кошти надаються Позичальнику безготівково на рахунок з використанням карти НОМЕР_1 .

21.Пролонгація та право позичальника продовжувати строк користування або строк виплати кредиту за цим договором не передбачені, якщо інше не буде встановлено додатковою домовленістю сторін (п. 2.3 Договору).

22.Додатком № 1 до договору є графік платежів за Договором про споживчий кредит № 9950079, додатком № 2 - заява на отримання кредиту № 9950079; додатком № 3 - додаткові контактні дані позичальника для взаємодії за Кредитним договором.

23.Вищезазначений кредитний договір укладено в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений і інформаційно-комунікаційній системі Товариства та доступний зокрема через сайт Товариства та/або відповідний мобільний додаток, що передбачено розділом 6 цього договору.

24.Крім того, Відповідачем було підписано паспорт споживчого кредиту № 9950079.

25.Відповідно до п. 6.3 Договору, приймаючи пропозицію про укладення цього кредитного Договору позичальник погоджується з усіма додатками та невід`ємними частинами (у т.ч. правилами, паспортом споживчого кредиту та графіком платежів) та підтверджує, що ознайомлений та погоджується з умовами.

26.Як вбачається з довідки про ідентифікацію ТОВ «МІЛОАН» Договір № 9950079 від 07.05.2024 року підписано ОСОБА_1 07.05.2024 року за допомогою електронного підпису у виді одноразового ідентифікатора 403377 відправленого на номер телефону НОМЕР_2 .

27.Згідно з п. 7.1 Договір, що складається з Правил та індивідуальної частини (з додатками №1, №2, № 3 та Правилами), набуває чинності з моменту його укладення в електронній формі, а права та обов?язки сторін, що ним обумовлені, з моменту отримання кредиту, який визначається згідно Правил відповідно до способу надання кредиту, визначеному у п.2.1 цього Договору. Строк дії цього Договору складає період, що починається з моменту його укладення і закінчується в останній день строку кредитування (дату остаточного погашення заборгованості), згідно п. 1.3, п.1.4 Договору. Якщо станом цю дату зобов`язання Позичальника та/або Кредитодавця залишаються невиконаними неналежно виконаними - цей Договір діє до повного фактичного виконання сторонами своїх зобов`язань. Якщо зі впливом 3-го дня з моменту укладення цього Договору кредитні кошти не будуть відправлені Товариством та/або отримані Позичальником у відповідності з визначеним способом надання кредиту, дія цього Договору може бути припинена достроково з відповідним відображенням в Особистому кабінеті.

28.У розділі 10 Договору визначені реквізити сторін, зокрема: ОСОБА_1 ; Код: НОМЕР_3 ; Адреса проживання: АДРЕСА_1 Телефон: НОМЕР_2 .

29.Факт зарахування коштів підтверджується платіжним дорученням № 130401933 від 07.05.2024 року, з якого вбачається, що 07.05.2024 року на картковий рахунок № НОМЕР_1 перераховано 7 000,00 грн. Отримувачем вказана ОСОБА_1 . Призначення платежу: Кошти згідно договору 9950079.

30.На виконання вимог ухвали суду Акціонерним товариством «УНІВЕРСАЛ БАНК» надано інформацію з якої вбачається, що на ім`я ОСОБА_1 емітовано картку № НОМЕР_1 . Банк повідомив, що у період з 07.05.2024 року по 14.05.2024 року на вказану карту здійснено зарахування у розмірі 7 000,00 грн від ТОВ «МІЛОАН».

31.Відповідно до розрахунку заборгованості ТОВ «МІЛОАН», заборгованість ОСОБА_1 складає 24 388,84 грн, з них: прострочена заборгованість за сумою кредиту становить - 6 860,00 грн; прострочена заборгованість за відсотками становить - 11 424,84 грн; прострочена заборгованість за комісією за надання кредиту становить - 504,00 грн; заборгованість по неустойці та/або процентам за порушення грошового зобов`язання - 5 600,00 грн.

32.28.10.2024 між Первісним кредитором та ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» відповідно до чинного законодавства України укладений Договір відступлення прав вимоги № 111-МЛ.

33.Відповідно до умов даного Договору відбулося відступлення права вимоги), та у відповідності до ст. 512 ЦК України Позивач набув статусу нового кредитора та отримав право грошової вимоги по відношенню до осіб визначених в реєстрі боржників включно з правом вимоги і за Кредитним договором № 9950079 від 07.05.2024 року, що укладений між Кредитодавцем та Відповідачем.

34.Відповідно до витягу з реєстру боржників до Договору відступлення прав вимог № 111-МЛ від 28.10.2024, до ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» перейшло право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором № 9950079 від 07.05.2024 року у розмірі 24 388,84 грн, з них: прострочена заборгованість за сумою кредиту становить - 6 860,00 грн; прострочена заборгованість за відсотками становить - 11 424,84 грн; прострочена заборгованість за комісією за надання кредиту становить - 504,00 грн; заборгованість по неустойці та/або процентам за порушення грошового зобов`язання - 5 600,00 грн.

35.Згідно з розрахунком заборгованості ТОВ «ФК «КРЕДИТ КАПІТАЛ» заборгованість Відповідача за Кредитним договором складає 42 252,28 грн, відповідно до Виписки з особового рахунка, з них: прострочена заборгованість за сумою кредиту становить - 6 860,00 грн; прострочена заборгованість за комісіями за надання кредиту становить - 504 грн; прострочена заборгованість за відсотками становить - 29 288,28 грн; заборгованість по неустойці та/або процентам за порушення грошового зобов`язання - 5 600,00 грн.

36.Відповідно до претензії ТОВ «ФК «КРЕДИТ КАПІТАЛ» від 01.07.2026 року, направленої на адресу ОСОБА_1 , останню повідомлено про відступлення права вимоги за Кредитним договором № 9950079 від 07.05.2024 року, з вимогою погашення заборгованості у розмірі 42 252,28 грн на рахунок Позивача.

37.Всупереч умовам Кредитного договору, Відповідач не виконав свого зобов`язання. Після відступлення Позивачу права грошової вимоги до Відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «КРЕДИТ КАПІТАЛ», ні на рахунки попереднього кредитора.

38.Отже, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «КРЕДИТ КАПІТАЛ» за Кредитним договором № 9950079 від 07.05.2024 року у розмірі 42 252,28 грн, відповідно до Виписки з особового рахунка, з них: прострочена заборгованість за сумою кредиту становить - 6 860,00 грн; прострочена заборгованість за комісіями за надання кредиту становить - 504 грн; прострочена заборгованість за відсотками становить - 29 288,28 грн; заборгованість по неустойці та/або процентам за порушення грошового зобов`язання - 5 600,00 грн.

ІV. Оцінка суду

ІV.1 Щодо стягнення заборгованості за тілом кредиту та комісією

1.За приписами п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори.

2.Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 14 ЦК України, цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї.

3.Згідно з вимогами ч. 1 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

4.Вимогами ч. 2 ст. 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

5.Згідно з вимогами ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

6.Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).

7.Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

8.Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

9.Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 року у справі №732/670/19, від 23.03.2020 року у справі №404/502/18, від 07.10.2020 року №127/33824/19.

10.Відповідно до ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно- телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

11.Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

12.Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

13.Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

14.Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

15.Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

16.Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. б ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

17.Суд приходить до висновку, що сторони узгодили розмір кредитів, грошову одиницю, в якій надано кредити, строки та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого Договору, на таких умовах шляхом підписання Договорів за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

18.Частиною 1 ст. 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором Банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

19.Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

20.Наслідки прострочення позичальником повернення позики визначено у ст. 1050 ЦК України. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України (ч. 2 ст. 1050 ЦК України).

21.Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами та якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

22.За положеннями ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

23.Відповідно до ч. 1ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

24.Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

25.Частиною 1ст. 599 ЦК України передбачає, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

26.Відповідно до ч. 1ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

27.Згідно ч. 1ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

28.Відповідно до ч. 1ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

29.Частиною 1ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

30.Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином відступлення права вимоги.

31.Відповідно до ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

32.Виходячи зі змісту ст. 512, 514 ЦК України та ст. 442 ЦПК України, заміна кредитора у зобов`язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо й до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

33.Відповідно до вимог ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

34.Частиною 1 ст. 517 ЦК України визначено, що первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Первісний кредитор у зобов`язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов`язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором (ч. 1 ст. 519 ЦК України).

35.За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (ч.1 ст.1077 ЦК України).

36.Згідно ст. 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

37.Судом з`ясовано, що у терміни, встановлені кредитним договором, взяті на себе зобов`язання Відповідач належним чином не виконав, однак, Відповідач частково сплатив заборгованість за тілом кредиту, тому Позивач правомірно просить стягнути з Відповідача заборгованість за тілом кредиту, а також комісії.

ІV.2 Щодо вимог про стягнення з Відповідача заборгованості за відсотками

38.Згідно з п. 1.5 Кредитного договору тип процентної ставки - фіксована. Денна процентна ставка складає: (28 158,60 грн/7 000,00 грн) / 360 днів * 100% = 1,12%.

39.Відповідно до наданих суду розрахунків заборгованості Відповідачу нараховано відсотки з 07.05.2024 року по 02.05.2025 року у розмірі 29 288,28 грн.

40.Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. У договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.

41.Суд, перевіривши нарахування позивачем розміру відсотків за користування відповідачем сумою кредиту, керуючись ст. 627 ЦПК України, а також умовами Кредитного договору, встановив, що їх розмір визначений неправильно з огляду на таке.

42.Частиною 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» у редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» № 3498-IX від 22.11.2023 року, що набрав чинності 24.12.2023 року, максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1%.

43.Відповідно до пункту 17 розділу 4 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування», тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установлено, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

44.Отже, максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 % (тобто, з 24.12.2023 року до 21.04.2024 року включно); протягом наступних 120 днів - 1,5 % (з 22.04.2024 року до 19.08.2024 року включно); починаючи з 20.08.2024 року та надалі - 1%.

45.Згідно з п. 2 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» №3498-IX від 22.11.2023 року дія пункту 5 розділу I цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.

46.Первісний кредитор та ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» нараховували Відповідачу відсотки за ставкою, вище, ніж та, що передбачена умовами договору, крім того, з порушення вимог Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування».

47.З 07.05.2024 року до 19.08.2024 року первісний кредитор мав право нараховувати відсотки відповідно до вказаної у договорі відсоткової ставки 1,2%.

48.Слід зауважити, що з 07.05.2024 року по 21.06.2026 року нарахування відсотків могло здійснюватися у розмірі 3 780,00 грн (7 000,00 грн * 1,2%* 45 дні).

49.21.06.2026 року Відповідачем здійснене часткове погашення тіла кредиту на суму 140,00 грн.

50.Тобто, з 22.06.2026 року по 19.08.2024 року сума нарахованих відсотків повинна становити 4 856,88 грн (6 860,00 грн * 1,2%* 59 дні).

51.З 20.08.2024 року по 02.05.2025 року нарахування відсотків обмежене дією ч 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» відповідно до якої максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1%.

52.У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 02.10.2020 року у справі № 911/19/19 вказано, що суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то суд, з урахуванням конкретних обставин справи, самостійно визначає суми нарахувань, які підлягають стягненню, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру стягуваних сум нарахувань.

53.З 20.08.2024 року по 02.05.2025 року кредитор міг нараховувати відсотки у розмірі 17 561,60 грн (6 860,00 грн * 1% * 256 дні).

54.Відповідачем було здійснене часткове погашення заборгованості за відсотками у загальному розмірі 3 528,00 грн.

55.З урахуванням зазначеного заборгованість Відповідача по відсоткам становить 22 760,48 грн (3 780,00 грн + 4 856,88 грн + 17 561,60 - 3 528,00 грн).

ІV.3 Щодо вимог про стягнення з Відповідача заборгованості по неустойці та/або процентам за порушення грошового зобов`язання

56.24.02.2022 року Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією РФ проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України,Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан із 05 год 30 хв 24.02.2022, який неодноразово продовжувався та діє до сьогодні.

57.Прикінцеві та перехідні положення ЦК України, відповідно до Закону України від 15.03.2022 № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», доповнено п. 18, у якому вказано, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

58.Тобто в період існування особливих правових наслідків - протягом дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування, до позичальника застосовуються особливі наслідки звільнення від сплати неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) кредитних зобов`язань.

59.Верховний Суд вже викладав висновки щодо застосування пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України до зобов`язань, які виникли на підставі окремих договорів.

60.Так, у постанові від 12.02.2025 року у справі №758/5318/23 зроблено висновок, що «у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

61.Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється: (1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; (2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; (3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання).

Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною другою статті 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)».

62.Одночасно, Законом України № 2120-IX від 15.03.2022 року «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» (далі - Закон № 2120-IX) внесені аналогічні зміни в Закон України «Про споживче кредитування», зокрема, розділ IV «Прикінцеві та перехідні положення» доповнено пунктом 6-1 такого змісту: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після дня його припинення або скасування у разі прострочення споживачем виконання зобов`язань за договором про споживчий кредит споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. У разі допущення такого прострочення споживач звільняється, зокрема, від обов`язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов`язань за таким договором. Забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з причин інших, ніж передбачені частиною четвертою статті 1056-1 Цивільного кодексу України, у разі невиконання зобов`язань за договором про споживчий кредит у період, зазначений у цьому пункті. Норми цього пункту поширюються, у тому числі, на кредити, визначені частиною другою статті 3 цього Закону.

Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит, нараховані включно з 24.02.2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за таким договором, підлягають списанню кредитодавцем».

63.У подальшому Законом України від 22.11.2023 року № 3498-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» (далі - Закон № 3498-IX) вказаний пункт 6-1 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» виключено, а пункт 6 цього розділу викладено в новій редакції: «У разі прострочення споживачем у період з 01.03.2020 року до припинення зобов`язань за договором про споживчий кредит, укладеним до тридцятого дня включно з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», у тому числі того, строк дії якого продовжено після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. У тому числі, але не виключно, споживач у разі допущення такого прострочення звільняється від обов`язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, передбачених договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов`язань за таким договором. Забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з інших причин, ніж передбачені частиною четвертою статті 1056-1 Цивільного кодексу України, у разі невиконання зобов`язань за договором про споживчий кредит у період, зазначений у цьому пункті. Дія положень цього пункту поширюється, у тому числі, на кредити, визначені частиною другою статті 3 цього Закону. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит, нараховані за період, зазначений у цьому пункті, за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) зобов`язань за таким договором, підлягають списанню кредитодавцем».

64.При цьому, аналогічні зміни в розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України Законом № 3498-IX не вносились.

65.Отже, на момент виникнення спірних правовідносин є чинними положення пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, в редакції Закону № 2120-IX.

66.У Рішенні Конституційного Суду України від 13.03.2012 року у справі № 5-рп/2012 вказано: «Згідно з правовою позицією Конституційного Суду України конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному (абзац п`ятий пункту 3 мотивувальної частини Рішення від 03.10.1997 року № 4-зп). Виходячи з наведеного Конституційний Суд України вважає, що невідповідність окремих положень спеціального закону положенням Кодексу не може бути усунена шляхом застосування правила, за яким з прийняттям нового нормативно-правового акта автоматично призупиняє дію акт (його окремі положення), який був чинним у часі раніше. Оскільки Кодекс є основним актом цивільного законодавства, то будь-які зміни у регулюванні однопредметних правовідносин можуть відбуватися лише з одночасним внесенням змін до нього відповідно до порядку, встановленого абзацом третім частини другої статті 4 Кодексу».

67.Відтак, хоч Закон № 3498-IX від 22.11.2023 року прийнятий пізніше, ніж Закон № 2120-IX від 15.03.2022 року, проте статтею 4 ЦК України встановлено, що інші закони України приймаються відповідно до Конституції України та ЦК України, а на суб`єкта законодавчої ініціативи, що подає до Верховної Ради проект закону, який регулює цивільні відносини інакше, ніж ЦК України, покладено обов`язок одночасно подати до Верховної Ради проект закону про внесення змін до ЦК України, які мають розглядатися одночасно.

68.Оскільки на момент виникнення спірних правовідносин відповідні зміни до ЦК України подані не були, то з огляду на положення статті 4 ЦК України та позицію Конституційного Суду України, застосування колізійного принципу lex posterior derogat priori (лат. «пізніший закон скасовує попередній») у цій ситуації неможливе.

69.Отже, зазначення у ЦК України про необхідність прийняття інших законів відповідно до цього Кодексу є достатньою підставою вважати, що норма ЦК України превалює над однопредметною нормою іншого нормативно-правового акта, який має юридичну силу закону України.

70.Спеціальні норми закону можуть містити уточнюючі положення, проте не можуть прямо суперечити положенням ЦК України.

71.Разом з тим, при існуванні складної змістової колізії, застосуванню підлягають норми того нормативно-правового акта, який повно та точно врегульовує конкретні правовідносини, містить чіткі та зрозумілі положення, які забезпечують передбачуваність законодавства та відповідають законним очікуванням суб`єктів правовідносин.

72.У практиці Європейського суду з прав людини знайшов своє застосування принцип правової визначеності. Цей Суд у своїх рішеннях неодноразово робив висновок, що принцип правової визначеності є одним з фундаментальних аспектів верховенства права (рішення у справах «Брумареску проти Румунії» (Brumarescu v. Romania), «Стіл та інші проти Сполученого Королівства» (Steel and others v. the United Kingdom) та ін.).

73.Суд неодноразово вказував, що він виходить із таких вимог до національних нормативно-правових актів, щоб вони вважалися законом для цілей Конвенції: 1) нормативно-правовий акт повинен бути доступним: громадянинові як орієнтир правової поведінки і її наслідків, достатнім за тих правових норм, що застосовуються у конкретній справі; 2) норма не може вважатися законом, якщо вона не сформульована з необхідною точністю (справа «Санді Таймз проти Сполученого Королівства» The Sunday Times v. The United Kingdom № 1 заява 6538/74 пункт 46). У справі «Кантоні проти Франції» (Cantoni v. France) Суд зазначив, що закон має відповідати якісним вимогам: бути доступним і передбачуваним.

74.Аналіз нормативно-правових актів дає підстави стверджувати, що саме норми ЦК України (чинні на момент виникнення спірних правовідносин) найбільш повно та точно врегульовували цивільні правовідносини щодо стягнення неустойки під час дії воєнного стану.

75.Зазначене відповідає висновкам Великої Палати Верховного Суду, викладеним в постанові від 22.06.2021 року у справі № 334/3161/17.

76.Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку, що до спірних правовідносин підлягає застосуванню пункт 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, яка регулює звільнення позичальників від відповідальності за прострочення виконання грошових зобов`язань (зокрема, сплати пені) під час дії воєнного стану в Україні, і яка превалює над однопредметною нормою іншого нормативно-правового акта, який має юридичну силу закону України.

77.Отже, позовна вимога про стягнення з Відповідача на користь Позивача заборгованість по неустойці та/або процентам за порушення грошового зобов`язання у розмірі 5 600,00 грн не підлягає задоволенню.

78.З огляду на зазначене, загальна сума заборгованості ОСОБА_2 перед ТОВ «С ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» за Кредитним договором № 100194170 від 21.04.2024 року складає 30 124,48 грн, з яких: прострочена заборгованість за сумою кредиту становить - 6 860,00 грн; прострочена заборгованість за комісіями за надання кредиту становить - 504,00 грн; прострочена заборгованість за відсотками становить - 22 760,48 грн.

V. Розподіл судових витрат між сторонами

79.Статтею 133 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

80.Згідно з ч. 2 ст. 137 ЦПК України для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

81.Частиною 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

82.Позивач просить суд стягнути з Відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000,00 грн.

83.Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження суми витрат на правничу допомогу позивачем надано до суду: договір про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01.07.2025 року; акт № Д/28083 наданих послуг (правової (правничої) допомоги) від 15.07.2026 року; детальний опис наданих послуг до акту № Д/28083 за договором про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 15.07.2026 року, ордер на надання правничої допомоги.

84.Водночас, слід зазначити, що витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (п.1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України), що узгоджується з практикою Верховного Суду, зокрема, постановою від 22.01.2021 року в праві 925/1137/19.

85.Частиною 4 ст. 137 ЦПК України вказано, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

86.У разі недотримання вимог цієї частини статті, суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

87.Суд зазначає, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона (п. 21 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 року у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19)).

88.У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 13.03.2025 року у справі № 275/150/22 вказав, що саме сторона, яка зацікавлена у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу, повинна вжити необхідних заходів для їх стягнення з іншої сторони. Водночас інша сторона має право висловлювати заперечення проти таких вимог, що виключає можливість ініціативи суду щодо відшкодування витрат без відповідних дій з боку зацікавленої сторони. Враховуючи принципи диспозитивності та змагальності, суд не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

89.Ураховуючи вищенаведене, виходячи з принципів змагальності, диспозитивності, розумності та справедливості суд вважає за доцільне стягнути з Відповідача на користь Позивача понесені судові витрати на правничу допомогу пропорційно задоволених позовних вимог у розмірі 5 703,74 грн.

90.Відповідно до положень ст. 133, 141 ЦПК України суд вважає за можливе стягнути з Відповідача судові витрати зі сплати судового збору пропорційно задоволених позовних вимог у розмірі 1 898,20 грн.

З огляду на викладене, керуючись статтями 5, 10, 13, 141, 158, 259, 263-265 ЦПК, суд

ухвалив:

1.Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

2.Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» (ЄДРПОУ 35234236, адреса: 79018, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, IBAN: НОМЕР_5 в АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», МФО 300614) заборгованість за Кредитним договором № 9950079 від 07.05.2024 року у розмірі 30 124,48 грн, з яких: прострочена заборгованість за сумою кредиту становить - 6 860,00 грн; прострочена заборгованість за комісіями за надання кредиту становить - 504,00 грн; прострочена заборгованість за відсотками становить - 22 760,48 грн.

3.Відмовити у задоволенні вимог про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» суму заборгованості у вигляді процентів за користування кредитом у розмірі 6 527,80 грн та заборгованості по неустойці та/або процентам за порушення грошового зобов`язання - 5 600,00 грн.

4.Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» (ЄДРПОУ 35234236, адреса: 79018, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, IBAN: НОМЕР_5 в АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», МФО 300614) сплачений судовий збір в сумі 1 898,20 грн та витрати на професійну правничу допомогу 5 703,74 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повідомити учасників справи про можливість ознайомлення з рішенням суду на веб-порталі Єдиного державного реєстру судових рішень за посиланням: http://www.reyestr.court.gov.ua/.

Суддя Т.В. Давидовська