Ухвала суду № 140340551, 29.09.2026, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 вересня 2026 року Соборний районний суд міста Дніпра

у складі: головуючого судді ОСОБА_1

з секретарем: ОСОБА_2

за участю: прокурора ОСОБА_3

захисників адвокатів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції)

обвинуваченої ОСОБА_7

обвинувачених ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 (в режимі відеоконференції)

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі Соборного районного суду міста Дніпра клопотання ОСОБА_11 про скасування арешту майна, заявлене у кримінальному провадженні № 201/386/26 (пр. № 1-кп/201/819/2026), відомості про яке 12 вересня 2024 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62024050010009870, стосовно:

- ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у м. Горлівка, Донецької області, громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1, ч. 3 ст. 332, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 376-1 КК України;

- ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка народилась у м. Мар`їнка, Донецької області, громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1, ч. 3 ст. 332, ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 376-1 КК України;

- ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка народилась у м. Курахове, Покровського району, Донецької області, громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_3 , обвинуваченої у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1, ч. 3 ст. 332, ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 376-1 КК України;

- ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка народилась у м. Мар`їнка, Донецької області, громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_4 , обвинуваченої у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1, ч. 3 ст. 332, ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 376-1 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

До Соборного районного суду міста Дніпра надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні стосовно ОСОБА_8 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1, ч. 3 ст. 332, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 376-1 КК України, ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , обвинувачених у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1, ч. 3 ст. 332, ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 376-1 КК України.

У підготовчому судовому засіданні ОСОБА_11 було заявлено письмове клопотання про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 05 грудня 2024 року, в частині заборони на відчуження, розпорядження та користування ноутбуком сірого кольору марки НР SN#CND 119596J, враховуючи, що ОСОБА_11 не є учасником цього кримінального провадження, а вказаний ноутбук не є речовим доказом у кримінальному провадженні, у зв`язку з чим, необхідність подальшого арешту вказаного майна відпала.

Захисники адвокати ОСОБА_4 , ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , а також обвинувачені ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 підтримали клопотання ОСОБА_11 про скасування арешту майна.

Прокурор ОСОБА_3 у підготовчому судовому засіданні заперечувала проти задоволення заявленого клопотання про скасування арешту майна, посилаючись на його невмотивованість і необґрунтованість, зазначивши, що в подальшому може виникнути необхідність огляду, дослідження та проведення експертиз вказаного ноутбука в рамках іншого кримінального провадження.

Дослідивши матеріали клопотання, а також вислухавши думки учасників кримінального провадження, суд доходить до наступних правових висновків.

З положень ст. 8 КПК України випливає, що кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Вимогами ч. 1 ст. 16 КПК України встановлено, що позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно в тому числі є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Як встановлено судом, ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва ОСОБА_12 від 05 грудня 2024 року, в рамках кримінального провадження № 62024050010009870, зокрема, було накладено арешт на ноутбук сірого кольору марки НР SN#CND 119596J, який було вилучено за місцем проживання ОСОБА_11 .

В подальшому, матеріали кримінального провадження стосовно ОСОБА_11 було виділено в окреме провадження. Разом з цим, відповідно до постанови про виділення матеріалів досудового розслідування, вказаний ноутбук не виділений в окреме провадження як речовий доказ, а залишився в кримінальному провадженні № 62024050010009870, яке перебуває на розгляді суду.

Судом при розгляді даного клопотання враховується практика Європейського суду з прав людини, зокрема, правова позиція ЄСПЛ у справі «AKSHIN GARAYEV v. AZERBAIJAN» від 02 лютого 2023 року, заява № 30352/11, якою констатовано, що утримання майна заявника як доказу є заходом, який тимчасово обмежує користування та розпорядження майном, цей захід має бути передбачений національним законодавством, переслідувати законну мету та бути їй пропорційним. Водночас також повинно існувати розумне співвідношення пропорційності між засобами, що застосовуються, і метою, яку прагнуть досягти будь-які заходи, що застосовуються державою, в тому числі заходи, спрямовані на контроль за використанням майна приватної особи. Ця вимога виражається в понятті «справедливого балансу», який повинен бути досягнутий між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основних прав особи. Для того, щоб визначити пропорційність відповідного заходу, необхідно враховувати його тривалість, а також його необхідність з огляду на хід кримінального провадження, наслідки його застосування для відповідної особи та рішення, прийняті органами влади у зв`язку з цим.

Таким чином, позбавлення власника майна можливості розпоряджатися власністю, як захід забезпечення кримінального провадження, порушує право власності та суперечить ст. 1 Протоколу 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, у тому випадку, коли у кримінальному провадженні відсутні підстави, які б виправдовували втручання держави у право на мирне володіння майном у контексті забезпечення «справедливого балансу» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту прав конкретної особи фізичної чи юридичної особи.

Враховуючи вищевикладені обставини, а також те, що ОСОБА_11 не є учасником цього кримінального провадження, суду не було надано доказів того, що вказаний ноутбук є речовим доказом у цьому кримінальному провадженні, суд приходить до висновку, що в подальшому застосуванні арешту відпала потреба, оскільки у судовому засіданні не доведено необхідність подальшого здійснення такого арешту, в кримінальному провадженні відсутні дані, які б виправдовували подальше втручання держави у право на мирне володіння і розпорядження власниками належним їм майном, у зв`язку з чим клопотання ОСОБА_11 про скасування арешту підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 8, 16, 100, 170, 174, 369-372, 376 КПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання ОСОБА_11 про скасування арешту майна задовольнити.

Арешт на майно, який було накладено в рамках кримінального провадження № 62024050010009870, ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва ОСОБА_12 від 05 грудня 2024 року (справа № 757-56071/24-к, провадження 1-кс-47689/24), після набрання ухвалою суду законної сили скасувати, в частині накладення арешту на ноутбук сірого кольору марки НР SN#CND 119596J.

Повний текст ухвали суду буде складений і оголошений об 11.20 годині 02 жовтня 2026 року.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана учасниками кримінального провадження до Дніпровського апеляційного суду через Соборний районний суд міста Дніпра протягом семи днів з дня проголошення ухвали суду.

Головуючий суддя: ОСОБА_1