Ухвала суду № 140339479, 09.09.2026, Печерський районний суд міста Києва

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 757/48899/26-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2026 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , адвокатів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Києві кримінальне провадження за клопотанням слідчого Другого СВ ТУ ДБР, розташованого у м. Києві ОСОБА_7 про відсторонення підозрюваного від посади,-

ВСТАНОВИВ:

слідчий Другого СВ ТУ ДБР, розташованого у м. Києві ОСОБА_7 звернувся до Печерського районного суду м. Києва з клопотанням, погодженим прокурором у кримінальному провадженні - заступником начальника відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_8 про відсторонення підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від займаної посади в старшого дільничного офіцера поліції сектору дільничних офіцерів поліції відділу превенції Солом`янського УП ГУНП у м. Києві.

Обґрунтовуючи клопотання слідчий посилається на те, що слідчими Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, здійснюється досудове розслідування кримінального провадження за № 62026100120000659 від 07.09.2026 за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 115, ч. 3 ст. 365 КК України.

Нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва здійснює група прокурорів Київської міської прокуратури.

ОСОБА_6 , відповідно до наказу Головного управління Національної поліції України у м. Києві від 10 жовтня 2025 року № 1810 о/с займає посаду старшого дільничного офіцера поліції сектору дільничних офіцерів поліції відділу превенції Солом`янського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві, має спеціальне звання капітана поліції.

Статтею 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод забороняється катування. Нікого не може бути піддано катуванню або нелюдському чи такому, що принижує гідність, поводженню або покаранню.

Статтею 3 Конституції України передбачено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Статтею 21 Конституції України передбачено, що усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними.

Статтею 28 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському, або такому, що принижує його гідність, поводженню чи покаранню.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України «Про Національну поліцію» у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, ОСОБА_6 як працівник органу державної влади зобов`язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» органи Національної поліції віднесено до правоохоронних органів.

Отже, на підставі вище викладеного ОСОБА_6 є працівником правоохоронного органу.

Також, відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про Національну поліцію» Національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Статтею 2 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що завданнями поліції є надання поліцейських послуг у сферах: 1) забезпечення публічної безпеки і порядку; 2) охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави; 3) протидії злочинності; 4) надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги.

Згідно ч. 1 ст. 7 Закону України «Про Національну поліцію» під час виконання своїх завдань поліція забезпечує дотримання прав і свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, а також міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, і сприяє їх реалізації.

Окрім того, ч. 4 ст. 7 Закону України «Про Національну поліцію» серед іншого визначено, що поліцейським за будь-яких обставин заборонено здійснювати будь-які форми жорстокого, нелюдського або такого, що принижує гідність поводження чи покарання.

Згідно ч. 2 ст. 7 Закону України «Про Національну поліцію» обмеження прав і свобод людини допускається виключно на підставах та в порядку, визначених Конституцією і законами України, за нагальної необхідності і в обсязі, необхідному для виконання завдань поліції.

Основними обов`язками поліцейського відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію» серед іншого є неухильне дотримання положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійне виконання свої службових обов`язків відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; поважання і не порушення прав і свобод людини; надання невідкладної, зокрема до медичної і медичної, допомоги особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я.

Згідно до ч. 2 ст. 29 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський захід застосовується виключно для виконання повноважень поліції. Обраний поліцейський захід має бути законним, необхідним, пропорційним та ефективним.

Відповідно до положень п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 42 Закону України «Про Національну поліцію» поліція під час виконання повноважень, визначених цим Законом, уповноважена застосовувати такі заходи примусу, як фізичний вплив (силу) та застосовувати спеціальні засоби.

Згідно положень ч. 1 ст. 44 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський може застосовувати фізичну силу, у тому числі спеціальні прийоми боротьби (рукопашного бою), для забезпечення особистої безпеки або/та безпеки інших осіб, припинення правопорушення, затримання особи, яка вчинила правопорушення, якщо застосування інших поліцейських заходів не забезпечує виконання поліцейським повноважень, покладених на нього законом.

Згідно зі ст. 42 Закону України «Про Національну поліцію», поліція під час виконання повноважень, уповноважена застосовувати такі заходи примусу як фізичний вплив (сила), застосування спеціальних засобів та вогнепальної зброї.

Згідно зі ст. 43 Закону України «Про Національну поліцію»:

1. Поліцейський зобов`язаний заздалегідь попередити особу про застосування фізичної сили, спеціальних засобів і вогнепальної зброї і надати їй достатньо часу для виконання законної вимоги поліцейського, крім випадку, коли зволікання може спричинити посягання на життя і здоров`я особи чи та/або поліцейського або інші тяжкі наслідки, або в ситуації, що склалася, таке попередження є невиправданим або неможливим.

2. Попередження може бути зроблено голосом, а за значної відстані або звернення до великої групи людей - через гучномовні установки, підсилювачі звуку.

3. Вид та інтенсивність застосування заходів примусу визначаються з урахуванням конкретної ситуації, характеру правопорушення та індивідуальних особливостей особи, яка вчинила правопорушення.

4. Поліцейські зобов`язані надавати невідкладну медичну допомогу особам, які постраждали в результаті застосування заходів примусу.

Статтею 46 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено наступне:

Застосування вогнепальної зброї є найбільш суворим заходом примусу.

Поліцейський уповноважений у виняткових випадках застосовувати вогнепальну зброю:

1) для відбиття нападу на поліцейського або членів його сім`ї, у випадку загрози їхньому життю чи здоров`ю;

2) для захисту осіб від нападу, що загрожує їхньому життю чи здоров`ю;

3) для звільнення заручників або осіб, яких незаконно позбавлено волі;

4) для відбиття нападу на об`єкти, що перебувають під охороною, конвої, житлові та нежитлові приміщення, а також звільнення таких об`єктів у разі їх захоплення;

5) для затримання особи, яку застали під час вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину і яка намагається втекти;

6) для затримання особи, яка чинить збройний опір, намагається втекти з-під варти, а також озброєної особи, яка погрожує застосуванням зброї та інших предметів, що загрожують життю і здоров`ю людей та/або поліцейського;

7) для зупинки транспортного засобу шляхом його пошкодження, якщо водій своїми діями створює загрозу життю чи здоров`ю людей та/або поліцейського;

8) для примусового припинення польоту безпілотного повітряного судна, якщо є обґрунтовані підстави вважати, що таке судно використовується для вчинення правопорушення або становить загрозу життю чи здоров`ю людей та/або поліцейського, шляхом пошкодження чи знищення безпілотного повітряного судна та/або складових частин безпілотної авіаційної системи.

5. Поліцейський уповноважений застосовувати вогнепальну зброю тільки після попередження про необхідність припинення протиправних дій і намір використання заходу примусу, визначеного цією статтею.

6. Застосування вогнепальної зброї без попередження допускається:

1) при спробі особи, яку затримує поліцейський із вогнепальною зброєю в руках, наблизитися до нього, скоротивши визначену ним відстань, чи доторкнутися до зброї;

2) у разі збройного нападу, а також у разі раптового нападу із застосуванням бойової техніки, транспортних засобів або інших засобів, що загрожують життю чи здоров`ю людей;

3) якщо особа, затримана або заарештована за вчинення особливо тяжкого чи тяжкого злочину, втікає із застосуванням транспортного засобу;

4) якщо особа чинить збройний опір;

5) для припинення спроби заволодіти вогнепальною зброєю.

7. Поліцейський уповноважений застосовувати вогнепальну зброю тільки з метою заподіяння особі такої шкоди, яка є необхідною і достатньою в такій обстановці, для негайного відвернення чи припинення збройного нападу.

8. Поліцейський уповноважений застосовувати вогнепальну зброю у разі збройного нападу, якщо відвернення чи припинення відповідного нападу неможливо досягнути іншими засобами.

Відповідно до функціональних обов`язків затверджених наказом начальника Солом`янського УП ГУНП в м. Києві, посада старшого дільничного офіцера поліції сектору дільничних офіцерів відділу превенції Солом`янського УП ГУНП у м. Києві, повинна твердо керуватися Конституцією України, Законами України «Про Національну поліцію» та «Про охоронну діяльність», іншими нормативно-правовими актами Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України, розпорядчими документами Міністерства внутрішніх справ України та Національної поліції України та Департаменту поліції охорони.

Старший дільничний офіцер поліції сектору дільничних офіцерів відділу превенції Солом`янського УП ГУНП у м. Києві, повинен бути чесним, сміливим, дисциплінованим і пильним, стійко переносити всі труднощі пов`язані зі службою, суворо виконувати вимоги Присяги. При виконанні службових завдань діяти наполегливо і рішуче, проявляючи високу організованість і культуру в роботі, бути тактовним і ввічливим в поводженні з громадянами.

Таким чином, будучи службовою особою правоохоронного органу, маючи спеціальне звання капітана поліції, діючи всупереч Закону України «Про Національну поліцію», Конституції України та Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ОСОБА_6 умисно вчинив дії, які явно виходять за межі наданих йому повноважень, що спричинило тяжкі наслідки при наступних обставинах.

Так, 07.09.2026, ОСОБА_6 згідно графіку чергувань добових нарядів Солом`янського УП ГУНП у м. Києві заступив на чергування, отримавши засоби індивідуального захисту, включаючи вогнепальну зброю пістолет марки «Макарова» № НОМЕР_1 , 1971 року випуску.

Близько 17 год 20 хв, старший дільничний офіцер поліції сектору дільничних офіцерів поліції відділу превенції Солом`янського УП ГУНП у м. Києві, ОСОБА_6 разом з дільничним офіцером поліції сектору дільничних офіцерів поліції відділу превенції Солом`янського УП ГУНП у м. Києві, ОСОБА_9 , перебуваючи у форменому однострої Національної поліції України, перебуваючи у складі наряду Солонянського УП ГУНП у м. Києві прибули на виклик про домашнє насильство за адресою: АДРЕСА_1 , щодо вчинення домашнього насильства зі сторони ОСОБА_10 .

Під час відпрацювання зазначеного виклику, 07.09.2026, близько 17 год. 30 хв., старший дільничний офіцер поліції ОСОБА_6 , разом з дільничним офіцером поліції ОСОБА_9 , медичними працівниками та власником зазначеної квартири ОСОБА_11 , зайшли до приміщення квартири АДРЕСА_2 , де у приміщенні кімнати на ліжку виявили ОСОБА_10 , який спав.

У подальшому, ОСОБА_6 перебуваючи у приміщенні кімнати квартири, звернувся до ОСОБА_11 із проханням надати документи сина для встановлення його анкетних даних.

В той самий час, ОСОБА_10 , почувши зазначену вимогу працівника поліції ОСОБА_6 , раптово піднявся, встав на диван, і почав голосно кричати та розмахувати ногами в напрямку ОСОБА_6 , але при цьому ОСОБА_10 не чинив опору, не тримав у руках предметів, які б загрожували життю чи здоров`ю оточуючих чи працівників поліції, своїми діями не створював небезпеки для оточуючих, майна та працівників поліції.

ОСОБА_6 , перебуваючи у спальній кімнаті за адресою: АДРЕСА_3 , о 17 год. 43 хв., усвідомлюючи, що ОСОБА_10 , керуючись раптово виниклим умислом, спрямованим на перевищення службових повноважень та заподіяння смерті ОСОБА_10 , усвідомлюючи відсутність передбачених Законом України «Про Національну поліцію» підстав для застосування вогнепальної зброї до ОСОБА_10 , діючи умисно та всупереч вимогам статей 42, 43, 46 Закону України «Про Національну поліцію», у момент, коли ОСОБА_10 стояв на ліжку та розмахував ногами, демонструючи відсутність небезпечних предметів у руках та загрози з його сторони, раптово дістав з кишені кобури службову вогнепальну зброю пістолет марки «Макарова» № НОМЕР_1 , 1971 року випуску, направив його в сторону ОСОБА_10 та здійснив п`ять прицільних пострілів в область нижніх кінцівок та тулуба ОСОБА_10 , від яких на місці події настала смерть ОСОБА_10 .

Крім того, ОСОБА_6 , діючи в порушення вимог статей 42, 43, 46 Закону України «Про Національну поліцію» в результаті застосування вогнепальної зброї та здійснення пострілів в ОСОБА_10 , зважаючи на скупчення людей в кімнаті, медичному працівнику ОСОБА_12 заподіяно вогнепальне поранення правої ноги, тобто вчинив дії, які явно виходять за межі наданих йому повноважень із застосуванням зброї, що спричинило тяжкі наслідки.

Таким чином, ОСОБА_6 , підозрюється у перевищенні службових повноважень, тобто умисному вчиненні працівником правоохоронного органу дій, які явно виходять за межі наданих йому повноважень, якщо вони спричинили тяжкі наслідки, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 365 КК України.

Крім того, ОСОБА_6 , відповідно до наказу Головного управління Національної поліції України у м. Києві від 10 жовтня 2025 року № 1810 о/с займає посаду старшого дільничного офіцера поліції сектору дільничних офіцерів поліції відділу превенції Солом`янського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві, має спеціальне звання капітана поліції, згідно зі ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» є працівником правоохоронного органу.

Таким чином, ОСОБА_6 будучи працівником правоохоронного органу вчинив кримінальне правопорушення проти життя та здоров`я особи за наступних обставин.

Так, 07.09.2026, ОСОБА_6 згідно графіку чергувань добових нарядів Солом`янського УП ГУНП у м. Києві заступив на чергування, отримавши засоби індивідуального захисту, включаючи вогнепальну зброю пістолет марки «Макарова» № НОМЕР_1 1971 року випуску.

Близько 17 год 20 хв, старший дільничний офіцер поліції сектору дільничних офіцерів поліції відділу превенції Солом`янського УП ГУНП у м. Києві, ОСОБА_6 разом з дільничним офіцером поліції сектору дільничних офіцерів поліції відділу превенції Солом`янського УП ГУНП у м. Києві, ОСОБА_9 , перебуваючи у форменому однострої Національної поліції України, перебуваючи у складі наряду Солонянського УП ГУНП у м. Києві прибули на виклик про домашнє насильство за адресою: АДРЕСА_1 , щодо вчинення домашнього насильства зі сторони ОСОБА_10 .

Під час відпрацювання зазначеного виклику, 07.09.2026, близько 17 год. 30 хв., старший дільничний офіцер поліції ОСОБА_6 , разом з дільничним офіцером поліції ОСОБА_9 , медичними працівниками та власником зазначеної квартири ОСОБА_11 , зайшли до приміщення квартири АДРЕСА_2 , де у приміщенні кімнати на ліжку виявили ОСОБА_10 , який спав.

У подальшому, ОСОБА_6 перебуваючи у приміщенні кімнати квартири, звернувся до ОСОБА_11 із проханням надати документи сина для встановлення його анкетних даних.

В той самий час, ОСОБА_10 , почувши зазначену вимогу працівника поліції ОСОБА_6 , раптово піднявся, встав на диван, і почав голосно кричати та розмахувати ногами в напрямку ОСОБА_6 , але при цьому ОСОБА_10 не чинив опору, не тримав у руках предметів, які б загрожували життю чи здоров`ю оточуючих чи працівників поліції, своїми діями не створював небезпеки для оточуючих, майна та працівників поліції.

ОСОБА_6 , перебуваючи у спальній кімнаті за адресою: АДРЕСА_3 , о 17 год. 43 хв., усвідомлюючи, що ОСОБА_10 , керуючись раптово виниклим умислом, спрямованим на перевищення службових повноважень та заподіяння смерті ОСОБА_10 , усвідомлюючи відсутність передбачених Законом України «Про Національну поліцію» підстав для застосування вогнепальної зброї до ОСОБА_10 , діючи умисно та всупереч вимогам статей 42, 43, 46 Закону України «Про Національну поліцію», у момент, коли ОСОБА_10 стояв на ліжку та розмахував ногами, демонструючи відсутність небезпечних предметів у руках та загрози з його сторони, раптово дістав з кишені кобури службову вогнепальну зброю пістолет марки «Макарова» № НОМЕР_1 , 1971 року випуску, направив його в сторону ОСОБА_10 та здійснив п`ять прицільних пострілів в область нижніх кінцівок та тулуба ОСОБА_10 , від яких на місці події настала смерть ОСОБА_10 .

Таким чином, ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні умисного протиправного заподіяння смерті іншій людині, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, посилаючись на викладені в ньому доводи.

Підозрюваний та його захисники в судовому засіданні заперечували проти задоволення даного клопотання.

Вивчивши клопотання та докази, заслухавши думку учасників судового провадження, надходжу до наступних висновків.

У ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_13 обіймає посаду в.о. генерального директора ДП «Київоблреклама» (ЄДРПОУ 41954090), що наразі підтверджується роздрукікою з сайту Київської обласної військової адміністрації (посилання - https://koda.gov.ua/kyyivska-oda/ustanovy/pidpryyemstva-ustanovy-ta-organizacziyi/).

ОСОБА_6 08.09.2026 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 365, ч. 1 ст. 115 КК України.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 365, ч. 1 ст. 115 КК України, крім іншого, підтверджується наступними матеріалами.

Згідно ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Відповідно до ст. 154 КПК України відсторонення від посади може бути здійснено щодо особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого злочину, і незалежно від тяжкості злочину - щодо особи, яка є службовою особою правоохоронного органу.

Для оцінки потреб досудового розслідування слідчий суддя або суд зобов`язаний врахувати можливість без застосованого заходу забезпечення кримінального провадження отримати речі і документи, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні.

Згідно ст. 157 КПК України слідчий суддя, суд відмовляє у задоволенні клопотання про відсторонення від посади, якщо слідчий, прокурор не доведе наявність достатніх підстав вважати, що такий захід необхідний для припинення кримінального правопорушення, припинення або запобігання протиправній поведінці підозрюваного чи обвинуваченого, який, перебуваючи на посаді, може знищити чи підробити речі і документи, які мають значення для досудового розслідування, незаконними засобами впливати на свідків та інших учасників кримінального провадження або протиправно перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Згідно з ч. 1 ст. 158 КПК України за клопотанням прокурора передбачена можливість продовження строку відсторонення від посади.

Відповідно до ч. 2 ст. 158 КПК України слідчий суддя, суд відмовляє у продовженні строку відсторонення від посади, якщо прокурор не доведе, що обставини, які стали підставою для відсторонення від посади, продовжують існувати або сторона обвинувачення не мала можливості забезпечити досягнення цілей, заради яких було здійснено відсторонення від посади, іншими способами протягом дії попередньої ухвали.

Окрім того, суд враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» особа, якій повідомлено про підозру у вчиненні злочину у сфері службової діяльності, підлягає відстороненню від виконання повноважень на посаді в порядку, визначеному законом.

Слідчим суддею досліджено матеріали клопотання, які в своїй сукупності доводять обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 365, ч. 1 ст. 115 КК України.

Дослідивши всебічно та повно матеріали кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що прокурором доведено наявність достатніх підстав вважати, що такий захід необхідний для припинення кримінального правопорушення, припинення або запобігання протиправній поведінці підозрюваного чи обвинуваченого, який, перебуваючи на посаді, може знищити чи підробити речі і документи, які мають значення для досудового розслідування, незаконними засобами впливати на свідків та інших учасників кримінального провадження або протиправно перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Керуючись ст.ст. 155-157, 534, 309, 392 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого Другого СВ ТУ ДБР, розташованого у м. Києві ОСОБА_7 про відсторонення підозрюваного від посади - задовольнити.

Відсторонити підозрюваного, у кримінальному провадженні № 62026100120000659 від 07.09.2026, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від посади старшого дільничного офіцера поліції сектору дільничних офіцерів поліції відділу превенції Солом`янського УП ГУНП у м. Києві, строком до 30.10.2026, строк обраховувати з 09.09.2026.

Копію даної ухвали направити до прокурору в кримінальному провадженні - заступнику начальника відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_14 та для виконання до Солом`янського УП ГУНП у м. Києві.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення. Порядок оскарження ухвали визначено КПК України.

Слідчий суддя ОСОБА_1