Рішення № 140338449, 06.10.2026, Славутський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 682/2381/26

Провадження № 2/682/1837/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2026 року м. Славута

Славутський міськрайонний суд Хмельницької області у складі:

головуючої судді Матвєєвої Н.В.

за участю секретаря судового засідання Кисельової А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Славута Хмельницької області за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШ ТУ ГОУ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В:

До суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШ ТУ ГОУ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що 13 липня 2021 року між первісним кредитором ТОВ «ФК «АВІРА ГРУП» та відповідачем ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 39319 про надання коштів на умовах фінансового кредиту який був укладений в електронному вигляді та підписаний за допомогою електронного підпису одноразового ідентифікатору що вважається даними в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Відповідно до п. 1.1 Кредитного договору, Товариство надає Клієнту фінансовий кредит в гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а Клієнт зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені Договором на наступних умовах: сума виданого кредиту: 2600 грн., дата надання кредиту: 13.07.2021 року, строк кредиту : 19 днів, стандартна процентна ставка 2,5 % в день або 912, 5 % річних.

Згідно виписки з особового рахунку за кредитним договором, станом на 01.06.2026 року загальний розмір заборгованості за Кредитним договором становить 15535 грн., яка складається з: прострочена заборгованість за сумою кредиту в розмірі становить 2600 грн.; прострочена заборгованість за процентами в розмірі становить 12935 грн.

У подальшому, 17 лютого 2022 року, на підставі договору факторингу № 02-17/02/2022 право вимоги заборгованості за вказаним кредитним договором було відступлено первісним кредитором на користь ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ».

Позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у розмірі 15535 грн, а також покласти на відповідача судові витрати, що складаються зі сплаченого судового збору в розмірі 2 422,40 грн та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 15500 грн.

Ухвалою Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 21.08.2026 відкрито провадження в справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, в позовній заяві зазначив про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечував, просив стягнути витрати на правничу допомогу в сумі 15500 грн.

07.09.2026 року від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ», вважаючи їх частково необґрунтованими та недоведеними. Зазначає, що з наданих позивачем матеріалів вбачається, що кредитний договір № 39319 укладений 13.07.2021 року, сума кредиту становила 2 600 грн, а строк кредитування 19 днів, до 31.07.2021 року, договором передбачено процентну ставку 2,5 % на добу. Разом з тим позивач не надав належного детального розрахунку заборгованості із зазначенням конкретних дат, періодів нарахування, кількості днів та формули розрахунку процентів, достатнього для перевірки правильності заявленої суми. У зв`язку з цим просить суд перевірити обґрунтованість суми 12 935 грн та встановити, за який саме період і на яких підставах вона була нарахована. Відповідно до умов укладеного кредитного договору, у випадку прострочення погашення кредиту проценти можуть нараховуватися за період прострочення, але не більше 180 календарних днів поспіль з моменту виникнення прострочення. Просить суд перевірити відповідність фактичного розрахунку позивача умовам договору, зокрема момент виникнення прострочення, період нарахування та кількість днів, за які були нараховані проценти. Крім того, відповідач зазначив, що проходить військову службу за контрактом у військовій частині НОМЕР_1 з 22.10.2021 року, брав участь у заходах із захисту України, зокрема з 20.09.2022 року та в наступні періоди, тому просив суд врахувати його статус військовослужбовця при визначенні суми заборгованості. Окрім того, заперечує проти розміру судових витрат, а саме 15 500 грн витрат на професійну правничу допомогу. Вважає заявлений розмір витрат необґрунтованим та неспівмірним із ціною позову, складністю справи та обсягом заявлених вимог, просить суд не покладати на нього витрати на професійну правничу допомогу без належного підтвердження фактичного понесення таких витрат та їх співмірності, а у разі встановлення підстав для їх компенсації істотно зменшити їх розмір. Просив у позові відмовити, розгляд справи проводити за його відсутності.

В судове засідання призначене на 06.10.2026 року сторони не з`явились, про дату та час судового засідання повідомлені належним чином.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України.

Дослідивши докази у справі в їх сукупності, оцінивши їх відповідно до ст.89 ЦПК України, суд приходить до наступного висновку.

Згідно з ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Згідно з вимогами ч. ч. 1, 2 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ч. 1 ст. 5 ЦПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).

Відповідно до ч.1 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Згідно з ч.1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту (ч.1 ст. 527 ЦК України).

Статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Приписами ст. 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч.1ст. 628 ЦК України).

Положеннями ст. 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ч. 3 ст. 1049 ЦК України).

Згідно з ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Стаття 1055 ЦК України встановлює вимоги до форми кредитного договору, зокрема кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Згідно ч. 2 ст. 638 ЦК України договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно з п. п. 6, 7 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію"(далі - Закону України 675-VIII) (в редакції, чинній на момент укладення договору) електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору;

електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття (ч.1 ст. 11 Закону України 675-VIII).

Згідно з ч. ч. 3, 12 ст. 11 Закону України 675-VIII електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом (абз. 3 ч.1 ст. 12 Закону України 675-VIII).

Судом встановлено, що 13 липня 2021 року між первісним кредитором ТОВ «ФК «АВІРА ГРУП» та відповідачем ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 39319 про надання коштів на умовах фінансового кредиту який був укладений в електронному вигляді та підписаний за допомогою електронного підпису одноразового ідентифікатору що вважається даними в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Відповідно до п. 1.1 Кредитного договору, Товариство надає Клієнту фінансовий кредит в гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а Клієнт зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені Договором на наступних умовах: сума виданого кредиту: 2600 грн., дата надання кредиту: 13.07.2021 року, строк кредиту : 19 днів, стандартна процентна ставка 2,5 % в день або 912, 5 % річних.

На виконання умов кредитного договору первісний кредитор перерахував грошові кошти в сумі 2600 грн на платіжну банківську картку відповідача № НОМЕР_2 , що підтверджується інформаційною довідкою ТОВ «Платежі онлайн» від 29.06.2026 року.

Надалі, 17 лютого 2022 року, між ТОВ «ФК «АВІРА ГРУП» та ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» укладено договір факторингу № 02-17/02/2022 з Реєстром боржників до нього від 17 лютого 2022 року, відповідно до умов яких право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 39319 від 13 липня 2021 року перейшло до позивача ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ».

На підтвердження виникнення та розміру заборгованості позивач надав виписку з особового рахунку станом на 01.06.2026 року, згідно з якою загальний розмір заборгованості відповідача за кредитним договором становить 15535 грн., яка складається з: прострочена заборгованість за сумою кредиту в розмірі становить 2600 грн.; прострочена заборгованість за процентами в розмірі становить 12935 грн.

Судом також досліджено надані відповідачем : посвідчення учасника бойових дій серія НОМЕР_3 від 30.10.2023 року, військовий квиток серії НОМЕР_4 від 16.10.2018 року, витяг із наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 22.10.2021 року про зарахування до списків особового складу для проходження військової служби, довідку командира військової частини НОМЕР_1 про проходження ОСОБА_1 військової служби за контрактом з 22.10.2021 року по теперішній час, довідку військової частини НОМЕР_1 про участь ОСОБА_1 у заходах, необхідних для забезпечення оборони України у період з 20.09.2022 по 12.04.2023, з 19.04.2023 по 19.08.2023, у період з 29.09.2023 по 08.12.2023, у період з 03.01.2024 по 09.02.2024 року, у період з 25.02.2024 по 03.03.2024 року, у період з 05.03.2024 по 17.09.2024 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

У Постановах Великої Палати Верховного Суду від 31.10.2018 № 202/4494/16-ц (14-318цс18), 28.03.2018 № 444/9519/12 (14-10 цс 18), 04.07.2018 № 310/11534/13-ц (14-154цс18) викладена правова позиція, згідно з якою відповідно до частини першої статті 1048 та частини першої статті 1054 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Отже, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

У матеріалах справи відсутні докази повернення відповідачем коштів, отриманих від кредитодавця. Крім того, відповідач у відзиві не заперечує проти факту отримання коштів.

Відповідно до п.1.2. за цим Договором, Кредит надається строком на 19 днів, тобто до 31.07.2021. Строк дії договору 19 днів. Але в будь якому випадку, договір діє до повного його виконання Сторонами. Відповідно до п.1.3. за цим Договором, За користування кредитом Клієнт сплачує Товариству 912,5 % (процентів) річних від суми кредиту в розрахунку 2,5 % (процентів) на добу. Тип процентної ставки - фіксована. Без письмової згоди Клієнта Товариство не має права збільшувати фіксовану процентну ставку за Договором. Відповідно п.2.3. за цим Договором, Обчислення строку користування кредитом та нарахування процентів за цим Договором здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування кредитом. При цьому проценти за користування кредитом нараховуються у відсотках від суми кредиту з першого дня надання кредиту Клієнту (перерахування грошових коштів на банківський рахунок, вказаний Клієнтом) до дня повного погашення заборгованості за кредитом (зарахування грошових коштів на поточний рахунок Товариство) включно. Нарахування і сплата процентів проводиться на залишок заборгованості за кредитом. У випадку прострочення погашення кредиту проценти нараховуються і за період прострочення, але не більше 180 календарних днів поспіль з моменту виникнення такої прострочки.

Натомість суд вважає, що відповідно до розрахунку заборгованості проценти за користування кредитом нараховані поза межами строку кредитування, який визначений сторонами у 19 днів, а відтак нарахування процентів за період прострочення - 180 днів є безпідставним та суперечить ст.1048 ЦК України. Тому з відповідача підлягають стягненню проценти за користування кредитом у сумі 1235 грн.

Відповідно до п. 15 ст. 14 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля, а також крім кредитних договорів щодо придбання та встановлення фотоелектричних модулів та/або вітрових електроустановок разом із гібридними інверторами та установками зберігання енергії, проценти за якими можуть бути погашені чи компенсовані за рахунок третіх осіб або держави.

Вирішуючи питання щодо меж дії особливого періоду в розумінні Закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Велика Палата Верховного Суду в постанові від 26 серпня 2020 року у справі № 813/402/17 (провадження № 11-609апп19) дійшла висновку, що за змістом наведених вище визначень, навіть за не введення у країні воєнного стану, особливий період, початок якого пов`язаний з моментом оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової чи прихованої), хоч і охоплює час мобілізації, однак не може вважатися закінченим лише зі спливом строку, протягом якого підлягали виконанню визначені у відповідному рішенні про мобілізацію заходи.

Особливий період закінчується з прийняттям Президентом України відповідного рішення про переведення усіх інституцій України на функціонування в умовах мирного часу.

На підставі Указу Президента України від 17 березня 2014 року № 303/2014 «Про часткову мобілізацію», затвердженого Законом України від 17 березня 2014 року №1126-VII, з 18 березня 2014 року в Україні розпочався особливий період, який на час розгляду справи триває.

Статтею 5 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» визначено, що учасниками бойових дій є особи, які брали участь у виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини у складі військових підрозділів, з`єднань, об`єднань всіх видів і родів військ Збройних Сил діючої армії (флоту), у партизанських загонах і підпіллі та інших формуваннях як у воєнний, так і у мирний час.

Згідно зі ст. 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» до осіб, які належать до учасників бойових дій, належать особи, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції.

Пункт 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний та правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей» є самостійною нормою. Дія зазначеної норми поширюється на всіх військовослужбовців без виключення, в тому числі і на учасників бойових дій та військовослужбовців, які стали особами з інвалідністю внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням військової служби, чи внаслідок захворювання після звільнення їх з військової служби, пов`язаного з проходженням військової служби.

Вказані правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 26 грудня 2018 року у справі № 522/12270/15-ц, провадження № 61-21025св18.

А отже, пільги передбачені п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний та правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей», в тому числі щодо звільнення від сплати відсотків за користування кредитом, розповсюджуються на всіх військовослужбовців без виключення, в тому числі і на учасників бойових дій та військовослужбовців, які стали особами з інвалідністю внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням військової служби, чи внаслідок захворювання після звільнення їх з військової служби, пов`язаного з проходженням військової служби, з 18.03.2014 і до закінчення особливого періоду, тобто і на час ухвалення даного рішення суду.

Відповідно до військового квитка серії НОМЕР_4 ОСОБА_1 лише 21.10.2021 року був призваний за контрактом у ЗСУ, вказана обставина також підтверджується довідкою форми 5 військової частини НОМЕР_1 № 3123 від 04.09.2026, тоді як кредитний договір №39319 із ТОВ "Фінансова компанія "Авіра Груп" укладений ОСОБА_1 13.07.2021 року строком на 19 днів, строк якого закінчився станом на час призову його на військову службу, відтак у суду відсутні підстави для застосування до вказаних правовідносин п. 15 ст. 14 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», оскільки на час укладення кредитного договору на відповідача не поширювалися пільги, передбачені п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовці та членів їх сімей», в тому числі щодо відсутності обов`язку щодо сплати процентів за користування кредитом.

Відповідно виписки з особового рахунку за кредитним договором, станом на 01.06.2026 загальний розмір заборгованості за кредитним договором становить 15535 грн.: прострочена заборгованість за сумою кредиту - 2600 грн.; прострочена заборгованість за процентами - 12935 грн.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково, з відповідача підлягає стягненню заборгованість за сумою кредиту - 2600 грн., заборгованість за процентами у розмірі 1235 грн, в іншій частині позову слід відмовити.

Відповідно до 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як слід розподілити між сторонами судові витрати.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як встановлено судом, при зверненні до суду позивачем було сплачено 2662,40 грн. судового збору, проте, оскільки позов задоволено частково (на 24,6 %), зазначені судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно до заявлених позовних вимог, а саме у сумі 655,39 грн.

Згідно з частинами 1 - 6 статті 137 Цивільного процесуального кодексу України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу позивачем надано акт про надання правової допомоги на суму 15500 грн, платіжну інструкцію № 3 12397 від 30.09.2026 року про оплату позивачем наданих послуг за правничу допомогу адвокатом Пархомчуком С.В. на суму 15500 грн, рахунок №30.09.2026-154 від 30.09.2026 року на суму 15500 грн.

Відповідач у своєму відзиві заперечував проти розміру витрат на правничу допомогу в сумі 15500 грн, вважаючи його неспівмірним із ціною позову та складністю справи, суд погоджується із доводами відповідача і вважає, що розмір витрат на правничу допомогу в сумі 15500 грн. є завищеним, враховуючи ціну позову 15553 грн., неспівмірним із складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг, відтак вважає за необхідне зменшити розмір витрат на правничу допомогу до 8 000 грн.

З цих підстав, враховуючи часткове задоволення позовних вимог, суд вважає, що з відповідача підлягають стягненню на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу пропорційно сумі задоволених позовних вимог, що складає 1968 грн.

З цих підстав позов підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст. 526-530, 610, 611, 1048-1054, 1077 ЦК України, ст.6-16, 81, 137, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШ ТУ ГОУ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_5 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШ ТУ ГОУ» (місце знаходження 04080, м. Київ, вул. Кирилівська будинок 82, офіс 7 , код ЄДРПОУ 42228158) заборгованість за кредитним договором № 39319 від 13.07.2021 року в сумі 3835 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШ ТУ ГОУ» судовий збір у сумі 655,39 грн. та витрати на понесену правову допомогу в сумі 1968 грн.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Хмельницького апеляційного суду.

Сторони можуть отримати інформацію щодо даної справи в підсистемі "Електронний суд".

Головуючий суддя Н.В.Матвєєва