Ухвала суду № 140337840, 05.10.2026, Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Єдиний унікальний номер справи 333/10053/26

Номер провадження 1-кс/333/3279/26

УХВАЛА

іменем України

про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою

05 жовтня 2026 року місто Запоріжжя

Слідчий суддя Комунарського районного суду міста Запоріжжя ОСОБА_1за участю:секретаря судового засідання слідчого прокурора підозрюваноїОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4 ОСОБА_5розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя, клопотання слідчого слідчого відділення відділу поліції №4 Запорізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 погодженого прокурором Шевченківської окружної прокуратури м. Запоріжжя ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою по кримінальному провадженню № 12026087040000087, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01 червня 2026 року за ознаками кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 190 КК України відносно підозрюваної:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українки, громадянки України, уродженки м. Запоріжжя, маючої середню освіту, не заміжньої, офіційно не працевлаштованої, яка не є інвалідом, не є адвокатом або депутатом, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимої, -

1) 27.07.2015 Комунарським районним судом м. Запоріжжя за ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 1 рік, на підставі ст. 75 КК України звільнена від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік;

2) 24.10.2017 Комунарським районним судом м. Запоріжжя за ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 1 рік, на підставі ст. 75, 76 КК України звільнена від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік;

3) 02.02.2024 Комунарським районним судом м. Запоріжжя за ч. 1 ст. 70, ч. 3, ч. 4 ст. 185 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 років, на підставі ст. 75, 76 КК України звільнена від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік;

4) 16.07.2026 Комунарським районним судом м. Запоріжжя за ч. 4 ст. 185 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 років, на підставі ст. 75, 76 КК України звільнена від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки

ВСТАНОВИВ:

В провадження слідчого судді Комунарського районного суду м. Запоріжжя надійшло клопотання слідчого слідчого відділення відділу поліції №4 Запорізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою по кримінальному провадженню № 12026087040000087, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01 червня 2026 року за ознаками кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 190 КК України відносно підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування клопотання зазначено, що в ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_5 , будучи особою, раніше судимою за вчинення корисливих кримінальних правопорушень проти власності, судимість за які у встановленому законом порядку не знята та не погашена, на шлях виправлення та перевиховання не стала та повторно скоїла аналогічне кримінальне правопорушення за наступних обставин.

31.05.2026 в період часу з 10:00 по 11:09, ОСОБА_5 , знаходячись за адресою: м. Запоріжжя, вул. Північнокільцева, зустрілась з потерпілим ОСОБА_6 , та в ході розмови за адресою: м. Запоріжжя, вул. Парамонова, буд. 9, маючи умисел на заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, під приводом здійснення телефонного дзвінка, з метою особистого збагачення, заволоділа мобільним телефоном марки «Samsung», моделі «A04s», IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 , об`ємом пам`яті на 4/64 ГБ, у корпусі чорного кольору, із влаштованим захисним склом «MF Samsung A04/A04s» та SD-картою «SANDISK Extreme microSDXC 128 GB UHS-I U3» вартістю 4 108 гривень, 02 копійки який належить потерпілому ОСОБА_6 .

Після того, як ОСОБА_6 добровільно передав ОСОБА_5 вищевказаний мобільний телефон, скориставшись тим, що останній не спостерігає за її діями, покинула місце скоєння злочину та у подальшому розпорядилась ним на власний розсуд, спричинивши потерпілому ОСОБА_6 майнову шкоду на зазначену суму.

Своїми умисними діями ОСОБА_5 підозрюється у скоєнні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, що кваліфікується як: шахрайство, тобто заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою, вчинене повторно.

Крім того, 06.06.2026 приблизно о 18:03, в невстановленому досудовим розслідуванням місці, ОСОБА_5 , маючи прямий умисел направлений на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, в умовах воєнного стану введеного Указом Президента від 24 лютого 2022 року №64/2022, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, з метою особистого збагачення, маючи доступ та повний контроль рахунку ОСОБА_7 , відкритого в AT «Ощадбанк», реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення грошових коштів використовуючи банківський рахунок АТ «Ощадбанк» НОМЕР_3 , держателем якого являється ОСОБА_7 , без дозволу та відома останнього, переказала 7850 гривень на банківський рахунок Акціонерного товариства «ПУМБ» НОМЕР_4 , держателем якого являється ОСОБА_8 , таким чином заволодівши коштами, які знаходилися на банківському рахунку потерпілого на суму 7850 гривень, 00 копійок.

Своїми умисними діями, ОСОБА_5 підозрюється у скоєнні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 190 КК України, що кваліфікується як: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, в умовах воєнного стану.

Крім того, 28.07.2026 у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 11:50 години, ОСОБА_5 , знаходячись біля ЗГТ «Ромакс», яка розташована за адресою: м. Запоріжжя, вул. Водограйна, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, вчинене в умовах воєнного стану, який введено в Україні згідно з Указом Президента України від 24.02.2022 №64 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», керуючись корисливим мотивом, переконавшись, що за її діями ніхто із сторонніх осіб не спостерігає, шляхом вільного доступу, таємно, діючи повторно, з сумки потерпілого ОСОБА_9 , викрала мобільний телефон марки «Realme», моделі «C75», у корпусі сірого кольору, об`ємом пам`яті на 8/128 ГБ, IMEI (1): НОМЕР_5 IMEI (2): НОМЕР_6 , вартістю 6746 гривень 83 копійки. Після цього, ОСОБА_5 місце події покинула та розпорядилась викраденим майном на власний розсуд, спричинивши потерпілому ОСОБА_9 , майнову шкоду на вказану суму.

Своїми умисними діями, ОСОБА_5 підозрюється у скоєнні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 190 КК України, що кваліфікується як: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, в умовах воєнного стану.

Крім того, 20.08.2026 в період часу з 08:30 по 09:59, ОСОБА_5 , знаходячись в приміщенні квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, вчинене в умовах воєнного стану, який введено в Україні згідно з Указом Президента України від 24.02.2022 №64 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», керуючись корисливим мотивом, переконавшись, що за її діями ніхто із сторонніх осіб не спостерігає, шляхом вільного доступу, таємно, діючи повторно, з ліжка в приміщенні спальні викрала мобільний телефон марки «Xiaomi», моделі «Redmi A5», у корпусі чорного кольору, об`ємом пам`яті на 3/64 ГБ, IMEI (1): НОМЕР_7 , IMEI (2): НОМЕР_8 , вартістю 5709 гривень 50 копійок, який належить потерпілому ОСОБА_10 . Після цього, ОСОБА_5 місце події покинула та розпорядилась викраденим майном на власний розсуд, спричинивши потерпілому ОСОБА_10 , майнову шкоду на вказану суму.

Своїми умисними діями, ОСОБА_5 підозрюється у скоєнні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 190 КК України, що кваліфікується як: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, в умовах воєнного стану.

02 жовтня 2026 року слідчим слідчого відділення відділу поліції №4 Запорізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_3 за погодженням з прокурором Шевченківської окружної прокуратури м. Запоріжжя ОСОБА_4 повідомлено про підозру у скоєнні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 190 КК України.

02.10.2026 року о 13 годині 56 хвилин підозрюваній ОСОБА_5 вручено клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та матеріали, якими обґрунтовується необхідність запобіжного заходу.

У судовому засіданні слідчий підтримав своє клопотання у повному обсязі та послався на обставини, які у ньому були викладені.

Прокурор в судовому засіданні стверджував, що вжиття більш м`яких запобіжних заходів, що передбачені КПК України, є недостатньою мірою з огляду на обставини скоєного та ризики, які існують.

Підозрювана ОСОБА_5 в судовому засіданні при вирішенні зазначеного клопотання заперечувала, просила обрати запобіжний захід не пов`язаний з позбавленням волі.

Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши клопотання, копії матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовують доводи клопотання, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

В силу ст.ст. 131, 132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до ч.2 ст.177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених КПК України.

Як вбачається з матеріалів клопотання, підозра ОСОБА_5 у скоєнні кримінальних правопорушень підтверджується у повній мірі зібраними у ході досудового розслідування матеріалами кримінального провадження.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 в інкримінованих їй злочинам повністю підтверджується зібраними у провадженні доказами.

В матеріалах провадження є наявними ризики, які дають достатні підстави вважати, що підозрювана може здійснити дії, передбачені п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:

-може переховуватися від органів досудового розслідування та суду (п. 1).

Вказаний ризик підтверджується тим, що ОСОБА_5 офіційно не працевлаштована, не одружена, особистих стійких соціальних зв`язків не має, на теперішній час обґрунтовано підозрюється у вчинені тяжкого злочину, покарання за вчинення якого передбачено у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років.

Також, слідчий суддя приймає до уваги, що відповідно до повідомлення начальник Космічного РВ філії ДУ «Центр пробації» в Запорізькій області на облік не встала, переховується.

Тому, ОСОБА_5 усвідомлюючи невідворотність та тяжкість покарання, яке їй загрожує, перебуваючи не під вартою матиме можливість переховуватись від слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності.

-може незаконно впливати на свідка у цьому кримінальному провадженні (п. 3).

Вказаний ризик підтверджується тим, що ОСОБА_5 перебуваючи на волі, самостійно або через інших осіб може перешкоджати встановленню істини у справі, узгоджувати свої показання з показанням інших осіб, які визнані свідками у справі, надавати цим особам поради з урахуванням відомих йому обставин справи, схиляти їх до дачі завідомо неправдивих показань в подальшому, з метою створення собі «алібі» щодо його непричетності до вчинення інкримінованого йому правопорушення, тим самим перешкодити встановленню істини в кримінальному провадженні, що дає підстави стверджувати, що інший запобіжний захід, крім тримання під вартою, не зможе ефективно забезпечити виконання запланованих процесуальних рішень у кримінальному провадженні. У випадку не застосування до підозрюваного запобіжного заходу, існує вірогідність незаконного впливу на свідків. Вказані дії можуть протиправно перешкоджати кримінальному провадженню та встановленню всіх обставин події, зокрема перешкоджати їх прибуттю до слідчого, прокурора або суду, тощо.

Слід зазначити, що ризик незаконного впливу на свідків залишається актуальним з огляду на встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме усно шляхом допиту особи в судовому засіданні відповідно до положень ст. 23 КПК України. Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України.

Тобто ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й в подальшому на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Крім того, необхідно зазначити, що судове рішення, яке буде постановлено за результатами розгляду даного кримінального провадження може ґрунтуватися, крім іншого, на покази свідків, які безпосередньо отримані судом під час судового розгляду, у зв`язку з чим зміна свідками своїх показів в суді, наданих на досудовому розслідуванні вплине на швидке, повне та неупереджене проведення як досудового розслідування, так і подальшого судового розгляду та встановлення обставин вчинення кримінального правопорушення, мотиву і мети вчинення тяжкого злочину, тощо.

- вчинити інше кримінальне правопорушення (п. 5).

Вказаний ризик підтверджується тим, що ОСОБА_5 працездатна, проте не працює та не навчається, будь-якою суспільно корисною працею не займається, раніше була судимою за злочини проти власності.

Наразі, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, що свідчить про те, що злочинна діяльність для ОСОБА_5 стала звичайним способом життя та способом заробітку коштів для існування, що вказує на обґрунтований ризик вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити вчиняти аналогічні злочини.

Жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, з наступних підстав: при обранні особистого зобов`язання та домашнього арешту підозрюваний зобов`язується не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, житла, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, тобто ґрунтується лише на свідомості підозрюваного. Враховуючи встановлені ризики, характер інкримінованого злочину та відомості про особу підозрюваного, відсутні гарантії виконання підозрюваним умов зазначеного запобіжного заходу у добровільному порядку, без наявності певних обмежень у примусовому порядку. Враховуючи обставини вчинення інкримінованого злочину, відомості про особу підозрюваного, виконання умов зазначених запобіжних заходів підозрюваним нічим не гарантовано; особи, які заслуговують на довіру та поручаються за виконання підозрюваним ОСОБА_5 обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України.

Відповідно до ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України. Обставин, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, які є перешкодою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчим суддею не встановлено.

Відповідно до ст. 29 Конституції України ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Згідно положень статті 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу чи особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою може оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у своєму рішенні Фокс, Кемпбел і Хартлі проти Сполученого Королівства, наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких об`єктивний спостерігач зробив би висновок про те, що дана особа могла вчинити злочин.

На підставі викладеного, а також з урахуванням ступеня порушення цінностей суспільства в даному кримінальному провадженні, слідчий суддя приходить до висновку, що обрання ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою сприятиме запобіганню: переховуванню від органів досудового розслідування та/або суду, вчиненню ним інших кримінальних правопорушень; знищенню, приховуванню та спотворенню будь-яких з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, а також забезпечить високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів громадян України.

Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Згідно ч.4 ст.183 КПК України слідчий суддя має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.

Враховуючи конкретні обставини даного кримінального провадження, вважаю за можливе визначити альтернативний запобіжний захід, а саме заставу, виходячи із вимог ч.2 ст.182 КПК України.

Приймаючи до уваги вимоги ч.5 ст. 182 КПК України, та той факт, що один із злочинів, в якому підозрюється ОСОБА_5 є тяжким, та не підпадає під перелік злочинів, визначених ч.4 ст. 183 КПК України, з урахуванням майнового стану підозрюваного, розмір завданої матеріальної шкоди, визначається можливість застосування застави у розмірі 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 166 400 гривень.

У разі внесення вказаної застави на підозрювану ОСОБА_5 покладаються обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України.

Відповідно до ст.198 КПК України висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 176-178, 180, 183, 184, 194 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого слідчого відділення відділу поліції №4 Запорізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 погодженого прокурором Шевченківської окружної прокуратури м. Запоріжжя ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою по кримінальному провадженню № 12026087040000087, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01 червня 2026 року за ознаками кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 190 КК України відносно підозрюваної ОСОБА_5 задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваної - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування у Державній установі «Дніпровська установа виконання покарань (№4)» до 02 грудня 2026 року включно.

Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Строк тримання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під вартою по цьому кримінальному провадженню рахувати з моменту її фактичного затримання, а саме з 05 жовтня 2026 року з 12-30 години.

Термін дії ухвали суду визначити до 02 грудня 2026 року 12 години 30 хвилин.

Виконання ухвали доручити начальнику Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань (№4)».

Визначити одночасно щодо підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , альтернативний запобіжний захід у вигляді застави.

ОСОБА_5 , або заставодавець (інша фізична або юридична особа) мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі 166 400 гривень 00 копійок /сто шістдесят шість тисяч чотириста гривень нуль-нуль копійок/ на депозитний рахунок місцевих загальних судів (отримувач платежу ТУ ДСАУ в Запорізькій області, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ: 26316700, рахунок № UA928201720355289002015001205, Державна казначейська служба України, м.Київ, МФО 820172, призначення платежу: застава за (вказати П.І.Б. особи, за яку вноситься застава); номер справи (провадження); суд, в якому розглядається справа).

У разі внесення вказаної застави на підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покладаються наступні обов`язки, передбачені ст.194 КПК України, а саме:

-прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

-утримуватися від спілкування із свідками, потерпілими та іншими особами з приводу обставин вчинення інкримінованого їй злочинів;

-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваній ОСОБА_5 , що з моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави вона вважається такою, до якої застосовано запобіжний захід у вигляді застави, а у разі невиконання покладених на неї обов`язків, застава звертається в дохід держави.

Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

Повний текст ухвали складено та проголошено 05 жовтня 2026 року о 16 годині 00 хвилині.

Слідчий суддя Комунарського районного суду

міста Запоріжжя ОСОБА_1