Ухвала суду № 140337090, 05.10.2026, Південний міський суд Одеської області (до 25.04.2025 - Южний міський суд Одеської області)

Справа № 519/1200/26

Провадження № 2-с/519/19/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.10.2026 м. Південне

Суддя Південного міського суду Одеської області Лемець С.П. розглянувши заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу за заявою Акціонерного товариства «Одесагаз» про видачу судового наказу з вимогою про стягнення з ОСОБА_1 суму заборгованості за послуги з розподілу природного газу за період з 01.01.2021 по 31.05.2026 в розмірі 1 573,73 грн на користь Акціонерного товариства «ОДЕСАГАЗ» та поворот виконання судового наказу,

ВСТАНОВИВ:

06.07.2026 Південним міським судом Одеської області за заявою АТ «Одесагаз» видано судовий наказ № 519/1200/26 про стягнення з ОСОБА_1 суму заборгованості за послуги з розподілу природного газу за період з 01.01.2021 по 31.05.2026 в розмірі 1 573,73 грн на користь Акціонерного товариства «ОДЕСАГАЗ», а також витрат по сплаті судового збору в сумі 332,80 грн.

02.10.2026 ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про скасування судового наказу № 519/1200/26 від 06.07.2026, посилаючись на безпідставність заявлених стягувачем вимог, клопотанням про поновлення пропущеного строку для подання заяви про скасування судового наказу та про поворот виконання судового наказу.

В обґрунтування своєї заяви ОСОБА_1 зазначив, що копію судового наказу не отримував. Про існування судового наказу не знав, а дізнався лише 11.09.2026 з мобільного застосунку «Дія».

Також зазначає, що не укладав із АТ «ОДЕСАГАЗ» будь-якого договору розподілу природнього газу, не підписував заяву-приєднання до типового договору, на яку посилається стягувач, та не вчиняв жодних дій, які б свідчили про акцепт умов такого договору. Наявність свого підпису на заяві-приєднання заперечує.

Крім того заявник зазначив, що 25.09.2026 було списано грошові кошти в сумі 511,99 грн, що підтверджується долученими до заяви доказами. Відтак, ОСОБА_1 заявляє клопотання про поворот виконання судового наказу та повернення йому грошових коштів в сумі 511,99 грн, списаних з його банківського рахунку.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви, виходячи з наступного.

Згідно із ч. 2 ст. 171 ЦПК України, заява боржника про скасування судового наказу, подана після закінчення строку, встановленого частиною першою статті 170 цього Кодексу, повертається, якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку для подання цієї заяви.

Відповідно до ч. 3 ст. 171 ЦПК України, у разі відсутності підстав для повернення заяви про скасування судового наказу, суд постановляє ухвалу про скасування судового наказу, в якій роз`яснює заявнику (стягувачу) його право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження.

Згідно з Постановою Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» №14 від 23 грудня 2012 року наказне провадження є самостійним і спрощеним видом судового провадження у цивільному судочинстві при розгляді окремих категорій справ, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення.

Виходячи з того, що наказне провадження є безспірним, тобто в його порядку задовольняються тільки ті вимоги заявника, що мають безспірний характер, заперечення боржника проти вимог стягувача означає наявність спору про право та при цьому закон не зобов`язує перевіряти наявні матеріали справи, то відповідна заява боржника є достатньою підставою для скасування судового наказу.

За таких обставин, оскільки між сторонами виник спір про право, суд вважає за можливе скасувати вищевказаний судовий наказ.

Щодо вимоги заяви про поворот виконання судового наказу, суд зазначає наступне.

В заяві про скасування судового наказу ОСОБА_1 просить стягнути з АТ «ОДЕСАГАЗ» на його користь 511,99 грн, списаних 25.09.2026 в межах виконавчого провадження № 82036771 на виконання судового наказу.

До заяви заявником долучено постанову приватного виконавця про арешт коштів боржника від 23.09.2026 та банківську квитанцію від 25.09.2026 про платіж на користь приватного виконавця Задорожного М.І. на суму 511,99 грн з виконання судового наказу № 519/1200/26 від 06.07.2026.

Положеннями ч. 3 ст. 171 ЦПК України визначено, що в ухвалі про скасування судового наказу суд за клопотанням боржника вирішує питання про поворот виконання судового наказу в порядку, встановленому статтею 444 цього Кодексу.

Поворот виконання - це спосіб захисту прав боржника, який полягає у поверненні йому стягувачем всього одержаного за скасованим рішенням.

Поворот виконання можливий, у разі якщо: а) позивач одержав від відповідача в порядку виконання рішення майно або грошові кошти; б) виконане рішення скасовано судом чи змінено із задоволенням позовних вимог в меншому розмірі.

Аналіз положень статті 444 ЦПК України (поворот виконання рішення, постанови) свідчить про те, що вказана норма регулює виключно питання повороту виконання судового рішення.

При цьому, стягнутий в процесі виконання рішення суду виконавчий збір не є тими грошовими коштами, які були стягнуті з боржника за рішенням суду, скасованим за наслідками перегляду заочного рішення, а є коштами виконавчого провадження, які не підлягають поверненню в порядку повороту виконання рішення суду.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 31 березня 2021 року у справі №296/7644/17, який відповідно до положень ч. 4 ст. 263 ЦПК України враховується судом при виборі та застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Крім того, згідно п. 3 ч. 1 ст. 42 Закону України «Про виконавче провадження» до коштів виконавчого провадження належать стягнуті з боржника кошти на витрати виконавчого провадження.

Відповідно до ч.6 ст.444 ЦПК України до заяви про поворот виконання рішення шляхом повернення стягнутих грошових сум, майна або його вартості додається документ, який підтверджує те, що суму, стягнуту за раніше прийнятим рішенням, списано установою банку або майно вилучено державним або приватним виконавцем.

Відповідно до частини 1 статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Надані копія постанови про арешт майна боржника від 23.09.2026 та банківська квитанція від 25.09.2026 про платіж на користь приватного виконавця Задорожного М.І. не є належними та достатніми доказами у розумінні статті 77 ЦПК України, оскільки беззаперечно не доводять перерахування коштів АТ «ОДЕСАГАЗ».

Таким чином, заява про поворот виконання судового наказу підлягає частковому задоволенню.

Керуючись статтями 170, 171 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Задовольнити клопотання ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку для подання заяви про скасування судового наказу.

Скасувати судовий наказ №519/1200/26, провадження «Е» 2-н/519/112/26, виданий Південним міським судом Одеської області 06.07.2026, за заявою Акціонерного товариства «ОДЕСАГАЗ» про видачу судового наказу з вимогою про стягнення з ОСОБА_1 суму заборгованості за послуги з розподілу природного газу за період з 01.01.2021 по 31.05.2026 в розмірі 1 573,73 грн на користь Акціонерного товариства «ОДЕСАГАЗ» та судовий збір у розмірі 332,80 грн.

Відмовити в іншій частині вимог заяви.

Роз`яснити стягувачу, що заявлені ним вимоги можуть бути розглянуті в порядку спрощеного позовного провадження з додержанням загальних правил щодо пред`явлення позову.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Сергій ЛЕМЕЦЬ