Рішення № 140337089, 05.10.2026, Саратський районний суд Одеської області

Справа № 513/1771/25

Провадження № 2/513/434/26

Саратський районний суд Одеської області

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 жовтня 2026 року Саратський районний суд Одеської області у складі: головуючої судді Рязанової К.Ю., за участю секретаря судового засідання Ніколенко В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Сарата Білгород-Дністровського району Одеської області цивільну справу за позовною заявою ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

у с т а н о в и в:

31 грудня 2025 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить: стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» заборгованість за кредитним договором №010/0578/82/0133993 від 26 квітня 2018 року у розмірі 25481,56 грн, стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422,40 грн, а також понесені витрати на правову допомогу у розмірі 13000,00 грн.

Позов обґрунтований тим, що 26 квітня 2018 року ОСОБА_1 уклав з Акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» (надалі за текстом АТ «Райффайзен Банк Аваль») договір № 010/0578/82/0133993, згідно умов якого відповідач отримав кредит в розмірі 9100,00 грн, строком на 48 місяців, тобто з 26 квітня 2018 року по 26 квітня 2022 року (дата повного погашення кредиту). 26 червня 2019 року між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» (надалі за текстом ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ») було укладено договір відступлення прав вимоги № 114/2-9, згідно умов якого АТ «Райффайзен Банк Аваль» передало (відступає) ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» право грошової вимоги до боржників, в тому числі за договором про надання Кредиту «Кредитна картка» № 010/0578/82/0133993 від 26 квітня 2018 року, що укладений між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 29 листопада 2022 року між ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» (надалі за текстом ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР») було укладено договір № 29-11/2022 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, в тому числі за договором про надання Кредиту «Кредитна картка» № 010/0578/82/0133993 від 26 квітня 2018 року, що укладений між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 . Однак, відповідач свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконує, внаслідок чого за відповідачем перед позивачем виникла заборгованість, яка станом на формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості становить 25481,56 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) 11022,48 грн, заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги- 14459,08 грн. У зв`язку з чим позивач змушений був звернутися до суду з вищезазначеним позовом.

Відповідно до автоматичної системи документообігу, справу перерозподілено судді Саратського районного суду Одеської області Рязановій К.Ю.

Ухвалою судді Саратського районного суду Одеської області Рязанової К.Ю. від 23 червня 2026 року позовну заяву ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, залишено без руху,

29 червня 2026 року на виконання ухвали суду надійшла заява про усунення недоліків представника позивача Корнієнка Сергія Юрійовича.

Ухвалою Саратського районного суду Одеської області від 06 липня 2026 року продовжено розгляд справи за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Призначено наступне судове засідання на 11 год. 20 хв. 05 жовтня 2026 року у приміщенні Саратського районного суду Одеської області, повідомивши про це учасників справи.

У судове засідання представник позивача не з`явився, але в позові просив розглядати справу без його участі та не заперечував проти заочного розгляду справи.

Відповідачу ОСОБА_1 судові виклики надсилались за адресою його місця проживання, зареєстрованою у встановленому законом порядку, однак відповідач жодного разу до суду не з`явився, не повідомив суд про причину своєї неявки, жодних заяв та клопотань не надав.

За положеннями ч. 4 ст.223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Відповідно до частини 1 ст.280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

За таких обставин, у відповідності до вимог ч. 1 ст. 281 ЦПК України, суд ухвалив провести заочний розгляд справи та ухвалити у справі заочне рішення.

У зв`язку з неявкою сторін в судове засідання, суд ухвалив, у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювати.

Дослідивши та оцінивши письмові докази, суд доходить до таких висновків.

Судом встановлено, що 26 квітня 2018 року між відповідачем та АТ «Райффайзен Банк Аваль» було укладено договір про надання Кредиту «Кредитна картка» № 010/0578/82/0133993 (тип кредиту кредитування рахунку), за умов якого відповідачу було надано кредит у вигляді кредитного ліміту у розмірі 9100,00 грн, строком на 48 місяців, дата закінчення строку користування кредитом 26 квітня 2022 року.

Однак, відповідач ОСОБА_1 не виконав свої зобов`язання за договором про надання Кредиту «Кредитна картка» № 010/0578/82/0133993 від 26 квітня 2018 року, оскільки грошові кошти не повертає, проценти за користування коштами не сплачує, внаслідок чого за ним виникла заборгованість, яка згідно розрахунку заборгованості по картковому кредиту складеного АТ «Райффайзен Банк Аваль» станом на 29 листопада 2022 року становить 25481,56 грн, з якої 11022,48 грн, заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги 394,10 грн, заборгованість за відсотками за кредитним договором 14064,98 грн.

З наданої заяви представником позивача Корнієнко С.Ю. на виконання ухвали суду вбачається, що відповідно до розрахунку заборгованості який був наданий первісним кредитором АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК, загальна заборгованість станом на 26 червня 2019 року становить 11527,47 грн, яка складається: заборгованість за договором овердрафтом - 9100 грн.; заборгованість за Недозволеним овердрафтом ( формула розрахунку = різниця між фактичного використання кредитним лімітом та дозволеним овердрафтом згідно договору) 1922,48р.; заборгованість за відсотками 394,10 грн.; Заборгованість за штрафами 110,89 грн. Звертаю увагу суд на те згідно п 1.2 Договору максимальний ліміт кредиту складає 300 000,00 грн в медах якого встановлено поточний ліміт Кредиту, поточний ліміт на дату підписання Заяви 9100,00грн., Позичальник вийшов за межі поточного ліміту (9100) але не перевищив межі максимального ліміту, що підтверджується пунктами Кредитного договору, розрахунком заборгованості та випискою яку надав банк.

Заборгованість за основним зобов`язанням(за тілом кредиту) - 11022,48 грн. (овердрафтом - 9100 грн + Недозволеним овердрафтом 1922,48р = 11022,48 грн.) Як вбачається із розрахунку боргу, недозволений овердрафт складає 1922,48р грн. (формула розрахунку = різниця між фактично використаним кредитним лімітом та дозволеним овердрафтом згідно договору). Відповідно до п. 1.5 Договору, Проценти ( за користування Кредитом), в т.ч. за користування Недозволеним овердрафтом процентна ставка фіксована, 45% річних.

26 червня 2019 року між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» було укладено договір відступлення прав вимоги № 114/2-9, відповідно до ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» набуло права грошової вимоги до боржника ОСОБА_1 за договором № 010/0578/82/0133993 від 26 квітня 2018 року в розмірі 13512,86 грн, з якої 13199,66 грн заборгованість за основною сумою боргу по кредиту, 313,20 грн заборгованість за відсотками.

Водночас із цим ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» було складено власний розрахунок заборгованості фізичної особи ОСОБА_2 за договором № 010/0578/82/0133993 від 29 листопада 2022 року станом на 29 листопада 2022 року, згідно змісту якого остання в загальному розмірі становить 25481,56 грн, з якої 11022,48 грн заборгованість по основній сумі кредиту (тілом кредиту), 14064,98 грн заборгованість за відсотками (які були нараховані за період з 26 червня 2019 року по 25 квітня 2022 року (включно), тобто за період після відступлення перинним кредитором права вимоги та з врахуванням граничного строку кредитування (строку дії кредитного договору) 48 місяців, згідно пункту 1.4 договору).

29 листопада 2022 року між ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» та ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» було укладено договір № 29-11/2022 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, а також додаткова угода № 4/7 до Договору від 29 листопада 2022 року, в змісті яких міститься інформація і про грошову вимогу до боржника ОСОБА_2 за договором № 010/0578/82/0133993 від 26 квітня 2018 року в розмірі 25481,56 грн, з якої 11022,48 грн заборгованість за основною сумою боргу по кредиту, та 14459,08 грн заборгованість за нарахованими процентами.

Позивачем ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» також було складено власний розрахунок заборгованості за кредитним договором № 010/0578/82/0133993 від 26 квітня 2018 року.

Отже, наявними в матеріалах справи документами позивачем доведено факт укладення кредитного договору № 010/0578/82/0133993 від 26 квітня 2018 року, який підписано ОСОБА_1 власноруч.

Відповідно до ст. ст. 526, 527, 530 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок у строк, передбачений у зобов`язанні та відповідно до вимог закону.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно із ч.2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то вразі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплатили процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

З огляду на викладене, даючи оцінку зібраним доказам у справі, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів суд доходить до висновку про те, що позовні вимоги в частині заборгованості за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) 11022,48 гривень та відсотків у розмірі 14459,08 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Крім того, позивач ставить питання про стягнення з відповідача понесених судових витрат в сумі 2422,40 гривень судового збору та 13000,00 грн витрат на правничу допомогу.

Оскільки позовні вимоги позивача підлягають задоволенню, то суд стягує з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 2422,40 грн.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги (стаття 15 Цивільного процесуального кодексу України).

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 Цивільного процесуального кодексу України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат (стаття 134 Цивільного процесуального кодексу України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 137 Цивільного процесуального кодексу України); 3) розподіл судових витрат між сторонами (стаття 141 Цивільного процесуального кодексу України).

Відповідно до частини першої та другої статті 137 Цивільного процесуального кодексу України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною третьою статті 137 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Водночас зі змісту частини четвертої статті 137 Цивільного процесуального кодексу України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 137 Цивільного процесуального кодексу України ).

Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 Цивільного процесуального кодексу України).

Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», договір про надання правової допомоги домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлює, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Таким чином, склад витрат, пов`язаних з оплатою за надання професійної правничої допомоги, входить до предмету доказування у справі, що свідчить про те, що такі витрати повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.

Частиною восьмою статті 141 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

З наданих до суду доказів вбачається, що витрати на надання професійної правничої допомоги підтверджуються: договором про надання правничої допомоги № 01-07/2024 від 01 липня 2024 року, заявкою про надання юридичної допомоги №3682 від 03 листопада 2025 року, Витяг з Акту №16 про надання юридичної допомоги від 28 листопада 2025 року від 28 листопада 2025 року.

Судом взято до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатом документів, їх значення для спору.

Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, відповідно до якої заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим (справа «Гімайдуліна і інші проти України» від 10 грудня 2009 року, справа «Баришевський проти України» від 26 лютого 2015 року), а також висновки Європейського суду з прав людини, викладені у справах: «East/West Alliance Limited» проти України» від 02 червня 2014 року, за змістом яких заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим; «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року, за результатом розгляду якої Європейський суд з прав людини вирішив, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Суд, оцінюючи обґрунтованість заяви позивача зі складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт, а також часом, витраченим на їх виконання, з огляду заперечення відповідача та на визначені практикою Європейського суду з прав людини критерії, вважає, що заявлена позивачем сума є необґрунтованою.

Враховуючи реальний обсяг професійної правничої допомоги у суді, час, витрачений на надання таких послуг, критерій реальності таких витрат, суд вважає, що розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката в суді, який підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача, є завищеним та неспівмірним з обсягом наданих послуг адвоката, тому дійшов висновку, що розмір витрат на професійну правничу допомогу у суді, який підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача, підлягає зменшенню та відшкодуванню у розмірі 3 000,00 гривень (три тисячі гривень нуль копійок).

Керуючись ст. ст. 2-13, 81, 89, 141, 258 - 259, 263 - 265, 280-282, 288, 289, 354 ЦПК України, ст. ст. 509, 525, 526, 530, 536, 599, 1049, 1050, 1054 ЦК України, суд

у х в а л и в:

Позовні вимоги ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» заборгованість за договором № 010/0578/82/0133993 від 26 квітня 2018 року у розмірі 25481 (двадцять п`ять тисяч чотириста вісімдесят одна) гривня 56 (п`ятдесят шість) копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» витрати на сплату судового збору у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 (сорок) копійок, а також витрати на правову допомогу у розмірі 3000 (три тисячі) гривень 00 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуто Саратським районним судом за заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Заочне рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів після проголошення рішення, а відповідачем - протягом тридцяти з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Інформація про учасників справи:

Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», код ЄДРПОУ 44276926, місцезнаходження 01133, м.Київ вул.Мечнікова, буд.3, офіс.306.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено 05 жовтня 2026 року.

Суддя К. Ю. Рязанова