Ухвала суду № 140335924, 29.09.2026, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/18644/26

Провадження № 1-кс/344/7098/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2026 року м. Івано-Франківськ

Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого у кримінальному провадженні заступника відділу СУ ГУНП В Івано-Франківській області ОСОБА_3 , що погоджено прокурором відділу Івано-Франківської обласної прокуратури ОСОБА_4 про арешт майна у кримінальному провадженні №12022090000000024 від 08.02.2022,-

В С Т А Н О В И Л А:

25.09.2026 слідчий ОСОБА_5 за погодженням прокуратура ОСОБА_4 , звернувся з вказаним клопотанням, в обґрунтування якого посилається на те, що досудовим розслідуванням установлено, що на території Івано-Франківської області один із суб`єктів господарювання, а саме ТОВ «КОСА ЛТД», фактичним керівником якого є ОСОБА_6 , об`єкти діяльності якої розташовані за адресами: м. Івано-Франківськ, с. Крихівці, вул. Фізкультурна, 27; м. Івано-Франківськ, вул. Надрічна, 46-А; м. Івано-Франківськ, с. Черніїв, вул. Надвірнянська-Нова, 1-Б, здійснює роздрібну торгівлю паливом «А-95 Євро», «А-95 Преміум» та «ДП Євро», яке критично не відповідає жодним вимогам ДСТУ, що підтверджується протоколами випробувань, проведених ТОВ «УКРАЇНСЬКА ПАЛИВНА ГРУПА».

Крім цього встановлено, що ТОВ «Коса ЛТД» організовує здійснення постачання палива на підпорядковані йому АЗС через ТОВ «Марсаш» (ЄДРПОУ 41184766) та ТОВ «Вікол-Нафта» (ЄДРПОУ 35022651), службові особи яких організували на території нафтобази, що знаходиться за адресою: вул. Нивки, 60-В у с. Марківці Івано-Франківського району Івано-Франківської області незаконне виготовлення пального шляхом змішування якісного бензину або дизельного палива з хімічними домішками та низькоякісним бензином, яке в подальшому реалізовують за готівкові кошти суб`єктам господарювання Івано-Франківської області, в тому числі ТОВ «КОСА ЛТД», а доходи, отримані від такої злочинної діяльності спільно із ОСОБА_6 , розподіляють між собою та надалі легалізовують їх шляхом внесення на банківські рахунки та придбання майна.

Також встановлено, що відповідні хімічні домішки (в основному газолін), низькоякісне паливо, інші компоненти для змішування, керівники ТОВ «Марсаш» ОСОБА_7 та ТОВ «Вікол-Нафта» ОСОБА_8 , з метою прикриття своєї злочинної діяльності, за готівкові кошти, без відповідних реєстраційних податкових дій, здійснюють придбання у ОСОБА_9 (керівника ТОВ «Ростойл»), який відповідно також обізнаний у описаній злочинній діяльності та отримує необліковані доходи від реалізації збутих хімічних домішок та подальшого збуту незаконно виготовленого пального.

Водночас, проведеним рядом негласних слідчих (розшукових) дій у даному кримінальному провадження встановлено, що фактично ОСОБА_8 , виконуючи роль організатора злочинної діяльності, надає ОСОБА_7 і його підлеглим працівниками вказівки щодо виготовлення та збуту незаконно виготовленого пально. Також ОСОБА_8 постійно підтримує зв`язок із ОСОБА_9 з приводу здійснення поставок хімічних домішок та координації своїх дій, з метою недопущення викриття своєї злочинної діяльності.

Безпосередні роботи зі змішування пального виконують оператори ОСОБА_10 та ОСОБА_11 . Зазначені особи безпосередньо здійснюють технологічні процеси зі змішування й виготовлення пального на території нафтобази в с. Марківці з використанням резервуарів, які там знаходяться.

Крім того, встановлено причетність до злочинної діяльності бухгалтерів ТОВ «Марсаш» і ТОВ «Вікол-Нафта» ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , які обізнані у цій злочинній діяльності та виконують незаконні вказівки ОСОБА_7 і ОСОБА_8 , які полягають у веденні бухгалтерського обліку, реєстрації безтоварних акцизних накладних, формуванні документів щодо походження пального з метою легалізації незаконно виготовленого пального.

Власником резервуарів, складських і адміністративних приміщень за адресою: вул. Нивки, 60-В у с. Марківці, Івано-Франківського району, Івано-Франківської області є ТОВ «Вікол-Нафта», яке передало їх в оренду ТОВ «Марсаш».

22 вересня 2026 року в період часу з 06:22 год по 07:00 год на підставі ухвали слідчого судді Івано-Франківського міського суду було проведено обшук по місцю фактичного проживання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , під час якого було виявлено та вилучено мобільний телефон марки IPhone 11 в чохлі чорного кольору.

22 вересня 2026 року вказаний мобільний телефон визнано речовими доказами у даному кримінальному провадженні.

З метою запобігання можливого приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження вилученого майна, сторона обвинувачення звернулася з даним клопотанням.

Слідчий у судовому засіданні клопотання підтримав, просив задоволити.

Представник володільця майна у судовому засіданні відносно накладення арешту заперечила.

Заслухавши думку учасників розгляду клопотання, дослідивши надані матеріали справи, слідчий суддя дійшла висновку, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відділом розслідування особливо важливих злочинів слідчого управління ГУНП в Івано-Франківській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12022090000000024 від 08.02.2022 року, за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 364, ч. ч. 1, 2 ст. 204, ч. 1 ст. 209 КК України.

Відповідно до протоколу обшуку від 22.09.2026, проведеного на підставі слідчого судді Івано-Франківського міського суду, розпочатого о 06 год. 22 хв., закінченого о 07 год. 00 хв., проведеного за адресою: вул. Східна, 32, с. Вовчинець Івано-Франківська область, було виявлено: мобільний телефон ОСОБА_6 марки IPhone 11 в чохлі чорного кольору, доступ до якого не було надано. Постановою слідчого від 22.09.2026 такий мобільний телефон визнано речовим доказом.

Згідно з ч.1ст.167 КПК України, арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому КПК порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Крім цього, п.1 ч.2ст.170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно до ч.3ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу(речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально-протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення).

Доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Встановлені органом досудового розслідування обставини кримінального правопорушення та відомості, які можуть бути виявлені на вилучених мобільних телефонах, документах дають підстави для висновку, що вони можуть бути доказом у вказаному кримінальному провадженні за фактом вчинення кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 364, ч. ч. 1, 2 ст. 204, ч. 1 ст. 209 КК України.

Так, арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна, як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Так, відповідно до п.2 ч.2 ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу).

На цьому етапі кримінального провадження слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

Відтак, вилучений мобільний телефон, відповідає ознакам ст.98 КПК України, як предмет, який може зберігати на собі сліди правопорушення та містити інші відомості, які можуть бути використані як докази факту чи обставин, що підлягають перевірці під час досудового розслідування за допомогою низки слідчих (розшукових) дій, з метою забезпечення доказової бази, перевірки встановлених обставин саме у даному кримінальному провадженні.

Враховуючи, що в даному кримінальному провадження проводиться досудове розслідування, а ризики знищення, приховування, пошкодження, псування майна, його відчуження, яке є речовим доказом, з метою уникнення кримінальної відповідальності, є цілком реальними.

Накладення арешту на вказаний мобільний телефон з підстави, передбаченої п.1 ч.2 ст.170 КПК України, не вимагає обов`язкової наявності у кримінальному провадженні підозри чи цивільного позову. Арешт майна з вказаної підстави по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від інших правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.

З огляду на положення ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке має ознаки речового доказу, повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто є його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

За таких обставин, з метою забезпечення кримінального провадження, запобіганню зникненню, втрати або пошкодження зазначеного мобільного телефону чи настання наслідків, які можуть перешкоджати кримінальному провадженні, слідчий суддя, дійшла висновку, за необхідне накласти арешт на зазначений вище мобільний телефон, що з іншими зібраними в ході досудового розслідування доказами може мати суттєве значення для встановлення обставин у саме у даному кримінальному провадженні, № 12022090000000024 від 08.02.2022 року, за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 364, ч. ч. 1, 2 ст. 204, ч. 1 ст. 209 КК України.

При цьому належить врахувати, що арешт такого майна ( мобільного телефону) має тимчасовий характер в межах строку досудового розслідування, який спрямований на ефективне забезпечення його проведення у розумний строк, а межі досудового розслідування у часі визначені.

Зазначена вище стаття встановлює вимоги до клопотання про арешт майна та до порядку звернення з ним, що, відповідно, є спеціальною нормою щодо ч. 2 ст. 64-2 КПК України, яка встановлює права і обов`язки третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, а тому твердження представника власника майна про те, що з клопотанням про арешт майна третьої особи повинен був звернутися виключно прокурор є помилковим, разом з тим та дане клопотання містить підпис прокурора.

Частина 2 у зв`язку з частиною 1 статті 64-2 КПК України є нормою дефініцією, яка визначає одного з учасників кримінального провадження. Її завданням не є встановлення диференційованого порядку звернення із клопотанням про арешт майна в порівнянні з приписом частини 1 статті 171 КПК України, за яким з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.

Роз`яснити сторонам кримінального провадження, що підозрюваний, захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково, арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за їх клопотанням, якщо вони доведуть, що в подальшому в застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Керуючись ст.ст. 98, 170-173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Клопотання задоволити.

Накласти арешт на мобільний телефон марки «Iphone 11 P», в чохлі чорного кольору, який було вилучено 22.09.2026 під час обшуку по місцю фактичного проживання АДРЕСА_1 , у ОСОБА_6 .

Ухвала підлягає до негайного виконання та може бути оскаржена безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення (ухвали).

Повна ухвала 05.10.2026.

Слідчий суддя ОСОБА_1