Рішення № 140335188, 05.10.2026, Гайсинський районний суд Вінницької області

Справа № 129/2190/26

Провадження по справі № 2/129/2074/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"05" жовтня 2026 р. Гайсинський районний суд Вінницької області

в складі головуючої судді Бондар О.В.,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

установив:

02.06.2026 ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту №6757215 від 15.09.2025 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 15.09.2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено договір кредиту №6757215, відповідно до умов якого відповідачу надано кредитні кошти у розмірі 5100 грн.

Факт перерахування кредитних коштів підтверджується наданою позивачем платіжною інструкцією, відповідно до якої 15.09.2025 року на платіжну картку № НОМЕР_1 , яка належить ОСОБА_1 , перераховано 5100 грн.

25.02.2026 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» укладено договір факторингу №25/02/26, на підставі якого до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідача за договором кредиту №6757215 від 15.09.2025 року.

Звертаючись до суду, позивач просив стягнути з відповідача заборгованість у загальному розмірі 19752 грн 85 коп., яка складалася з 5100 грн заборгованості за основною сумою боргу, 4505 грн 85 коп. заборгованості за процентами та 10147 грн пені/неустойки, а також понесені судові витрати.

Відповідач ОСОБА_1 подав до суду відзив на позовну заяву, в якому позов визнав частково. Факт укладення кредитного договору та отримання кредитних коштів у розмірі 5100 грн не заперечував, однак заперечував проти стягнення процентів за користування кредитом та пені/неустойки, посилаючись на те, що він є військовослужбовцем та проходить військову службу, у зв`язку з чим на нього поширюються гарантії, передбачені ч.15 ст.14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Також просив судові витрати зі сплати судового збору розподілити пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а заявлені позивачем витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4500 грн зменшити до 1000 грн.

Після отримання відзиву представник позивача адвокат Ткаченко Ю.О. подала до суду заяву про зменшення позовних вимог, в якій зазначила, що у зв`язку з отриманням заперечень відповідача та з урахуванням положень ч.15 ст.14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» позивач вважає за доцільне зменшити позовні вимоги.

З урахуванням поданої заяви позивач просить стягнути з відповідача 3690 грн 40 коп. заборгованості за основною сумою боргу, зазначивши про відсутність заборгованості за процентами, комісією, пенею/неустойкою та процентами, нарахованими за понадстрокове користування, а також стягнути 2662 грн 40 коп. судового збору та 4500 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.3 ст.49 ЦПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви, а у справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання.

З огляду на принцип диспозитивності цивільного судочинства суд розглядає справу в межах позовних вимог з урахуванням поданої позивачем заяви про їх зменшення.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані сторонами докази в їх сукупності, суд приходить до таких висновків.

Відповідно до ст.12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін та диспозитивності, а суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.

Згідно зі ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За змістом ст.509, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За правилами ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено, що 15.09.2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір кредиту №6757215, за умовами якого відповідачу надано кредитні кошти у розмірі 5100 грн.

Отримання зазначених кредитних коштів відповідачем не заперечується та підтверджується матеріалами справи.

Відповідач належним чином свої зобов`язання за договором не виконав, у зв`язку з чим утворилася заборгованість.

Право вимоги за вказаним кредитним договором перейшло до ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» на підставі договору факторингу №25/02/26 від 25.02.2026 року.

Разом з тим відповідачем надано докази проходження ним військової служби.

Відповідно до ч.15 ст.14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям у випадках та протягом періоду, визначених законом, не нараховуються штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань, а також проценти за користування кредитом.

Після отримання відзиву відповідача позивач скористався своїм процесуальним правом та зменшив позовні вимоги, виключивши із заявленої до стягнення заборгованості проценти та пеню/неустойку та визначивши остаточний розмір заборгованості за основною сумою боргу в сумі 3690 грн 40 коп.

Оскільки відповідно до принципу диспозитивності цивільного судочинства суд вирішує справу в межах остаточно заявлених позовних вимог, вимоги про стягнення 4505 грн 85 коп. процентів та 10147 грн пені/неустойки після зменшення позивачем позовних вимог не є предметом судового розгляду.

Факт отримання кредитних коштів та наявність обов`язку щодо повернення основної суми кредиту відповідачем не заперечується. Доказів погашення визначеного позивачем після зменшення позовних вимог залишку основного боргу в розмірі 3690 грн 40 коп. матеріали справи не містять.

За таких обставин суд приходить до висновку, що вимога про стягнення з відповідача 3690 грн 40 коп. заборгованості за основною сумою кредиту є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає таке.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2662 грн 40 коп.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З урахуванням поданої позивачем заяви про зменшення позовних вимог остаточним предметом розгляду є вимога про стягнення 3690 грн 40 коп. основного боргу, яка підлягає задоволенню в повному обсязі.

При цьому зменшення ціни позову не призвело до зміни мінімального розміру судового збору, який підлягав сплаті за подання цієї позовної заяви.

За таких обставин сплачений позивачем судовий збір у розмірі 2662 грн. 40 коп. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в повному обсязі.

Позивач також просить стягнути з відповідача 4500 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідач у відзиві заявив клопотання про зменшення розміру таких витрат до 1000 грн, посилаючись на незначну складність справи, типовий характер спору, обсяг фактично виконаної адвокатом роботи та неспівмірність заявлених витрат із ціною позову.

Відповідно до ст.137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, ціною позову та значенням справи для сторони.

Враховуючи предмет та ціну спору, характер спірних правовідносин, незначну складність справи, розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, обсяг наданих представником позивача послуг, а також заперечення відповідача щодо розміру заявлених витрат, суд вважає заявлений розмір витрат на професійну правничу допомогу 4500 грн неспівмірним зі складністю справи та обсягом виконаної адвокатом роботи.

З огляду на принципи співмірності та розумності суд вважає обґрунтованим зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають стягненню з відповідача, до 3000 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.12, 13, 49, 76-81, 137, 141, 259, 263-265, 274-279 ЦПК України, ст.509, 526, 629, 1049, 1054 ЦК України, суд,

ухвалив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ», код ЄДРПОУ 43311346, заборгованість за договором кредиту №6757215 від 15.09.2025 року в розмірі 3690 (три тисячі шістсот дев`яносто) грн 40 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» судовий збір у розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000 (три тисячі) грн.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Вінницького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя: