Ухвала суду № 140334970, 30.09.2026, Яворівський районний суд Львівської області

Справа № 944/3955/26

Провадження №1-кп/944/1467/26

УХВАЛА

30.09.2026 рокум.ЯворівЯворівський районний суд Львівської області в складі:

головуючої судді - ОСОБА_1

з участю секретаря ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

розглянувши в судовому засіданні в залі суду в м.Яворові в режимі відеоконференції клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в кримінальному провадженні відомості щодо якого 17.12.2025 року внесенні до Єдиного реєстру досудових розслідувань №62025140110005223 про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Тернопіль, українця, громадянина України, з середньою-спеціальною освітою, не одруженого, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , за призовом під час мобілізації, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, який перебуває під вартою з 26.06.2026, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Яворівського районного суду Львівської області перебуває обвинувальний акт про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України.

У судовому засіданні прокурор подала клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави, в кримінальному провадженню відомості щодо якого 17.12.2025 року внесенні до Єдиного реєстру досудових розслідувань №62025140110005223 відносно ОСОБА_4 .

В обгрунтування клопотання прокурор покликається на те, що 26.07.2025 на підставі Указу Президента України від 24.02.2022 року №69/2022 «Про загальну мобілізацію» та Закону України «Про військовий обов?язок і військову службу» підозрюваний ОСОБА_4 призваний за мобілізацією ІНФОРМАЦІЯ_2 . Відповідно до наказу комара військової частини (по стройовій частині) №215 від 26.07.2025 ОСОБА_4 зарахований до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 , на всі види забезпечення та проходив військову службу на посаді курсанта 3 навчального взводу 2 навчального курсу школи загально військової підготовки військової частини НОМЕР_1 . Водночас, 20.08.2025 року солдат ОСОБА_4 був скерований на стаціонарне лікування у КНП «Новояворівська районна лікарня ім.Ю.Липи». Однак, у порушення вимог, нормативно-правових актів, солдат ОСОБА_4 діючи умисно, бажаючи тимчасово ухилитися від проходження військової служби та проводити час на власний розсуд, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з мотивів небажання переносити труднощі військової служби, через особисту недисциплінованість та несумлінне ставлення до виконання своїх службових обов?язків, в умовах воєнного стану, не отримавши дозволу відповідного командира, 02.09.2025 не з?явився вчасно до військової частини НОМЕР_1 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 та перебував поза її межами, тривалістю понад три доби, проводячи час на власний розсуд до 16.06.2026, тобто до моменту явки в Територіальне управління Державного бюро розслідувань, розташоване у місті Львові, за адресою: м.Львів, вул.Кривоноса,б. Відтак, у період з 02.09.2025 по 16.06.2026 курсант 3 навчального взводу 2 навчального курсу школи загальновійськової підготовки військової частини НОМЕР_1 , солдат ОСОБА_4 проводив час на власний розсуд, обов`язки військової служби не виконував, займався особистими справами, не пов`язаними з проходженням військової служби, за час незаконного перебування за межами військової частини НОМЕР_1 до органів місцевої влади та військового управління з питань подальшого проходження військової служби не звертався, хоча об`єктивно мав можливість це зробити.

Своїми діями обвинувачений ОСОБА_4 вчинив самовільне залишення місця служби військовослужбовцем, тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 407 КК України.

16.06.2026року ОСОБА_4 затримано в порядку ст.208 КПК України.

16.06.2026року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.5 ст.407 КК України.

16.06.2026 слідчим суддею Личаківського районного суду м.Львова підозрюваному ОСОБА_4 продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, а саме до 14.08.2026 включно, із визначенням розміру застави в розмірі 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 166 400 грн.

11.08.2026 року суддею Яворівського районного суду Львівської області обвинуваченому ОСОБА_4 продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів до 10.10.2026 включно. ОСОБА_4 визначено розмір застави у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 66 560 грн.

Водночас, строк дії ухвали судді Яворівського районного суду Львівської області від 11.08.2026 закінчуються 10.10.2026, а кримінальне провадження по суті не розглянуто, ризики, наведені в ухвалі суду про обрання підозрюваному ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, на даний час, не відпали, не змінилися, не зменшилися та продовжують існувати через що виникла необхідність в продовженні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 строком на 60 днів.

Беручи до уваги те, що ОСОБА_4 обвинувачується в самовільному залишенні місця служби військовослужбовцем, тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану, тобто кримінальне правопорушення, передбаченого ч.5ст.407 КК України, санкція статті передбачає позбавлення волі на строк від 5 до 10 років,

Є достатні підстави стверджувати, що продовжують існувати ризики, передбачені ст.177 КПК України, зокрема, те що обвинувачений може переховуватися від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, незаконно впливати на свідків, іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, продовжувати вчиняти інші злочини.

Соціальні зв`язки обвинуваченого не перешкоджають йому покинути Львівську область, межі країни та переховуватись від суду в тому числі і в незаконний спосіб, матеріальний стан обвинуваченого дає йому можливість переховуватись від суду, у тому числі - за кордоном, а також можливість підробити документи з метою створення собі штучного алібі непричетності до вчинення інкримінованого йому злочину.

Прокурор вважає, що застосування до обвинуваченого більш м`яких запобіжних заходів не може усунути існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України та не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченого. Просить клопотання задовольнити, продовжити обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 діб, з визначенням розміру застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Вважає, що саме такий розмір застави забезпечить виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених КПК України, та зможе запобігти спробам останнього ухилитися від органів досудового розслідування та суду, зокрема незаконно виїхати за межі державного кордону України.

У випадку внесення вказаного розміру застави на відповідний рахунок, обвинуваченого слід звільнити з під варти, в порядку визначеному ч.4 ст.202 КПК України.

У випадку звільнення з-під варти на обвинуваченого, покласти наступні обов`язки, а саме:

-прибувати за першим викликом до прокурора та суду;

- не відлучатися за межі військової частини НОМЕР_1 , без дозволу командира військової частини НОМЕР_1 , що за адресою: АДРЕСА_2 , та без дозволу прокурора або суду;

- у разі звільнення з військової служби, не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу прокурора або суду;

-утримуватися від спілкування із свідками у даному кримінальному провадженні;

-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

В судовому засіданні прокурор клопотання підтримала, просить таке задовольнити.

Захисник обвинуваченого в судовому засіданні заперечив щодо задоволення клопотання прокурора, просить таке залишити без задоволення, змінити обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт, оскільки, клопотання прокурора є необгрунтованим, а ризики на які покликається прокурор не підтверджені жодними доказами.

Обвинувачений ОСОБА_4 клопотання захисника підтримав, просить клопотання прокурора залишити без задоволення.

Заслухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши матеріали клопотання, суд прийшов до наступного.

На розгляді Яворівського районного суду Львівської області перебуває кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України .

16.06.2026року ОСОБА_4 затримано в порядку ст.208 КПК України.

16.06.2026року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.5 ст.407 КК України.

16.06.2026 слідчим суддею Личаківського районного суду м.Львова підозрюваному ОСОБА_4 продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, а саме до 14.08.2026 включно, із визначенням розміру застави в розмірі 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 166 400 грн.

11.08.2026 року суддею Яворівського районного суду Львівської області обвинуваченому ОСОБА_4 продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів до 10.10.2026 включно. ОСОБА_4 визначено розмір застави у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 66 560 грн.

Водночас, строк дії ухвали судді Яворівського районного суду Львівської області від 11.08.2026 закінчується 10.10.2026, а кримінальне провадження по суті не розглянуто, ризики, наведені в ухвалі суду про обрання підозрюваному ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, на даний час, не відпали, не змінилися, не зменшилися та продовжують існувати через що виникла необхідність в продовженні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 строком на 60 днів.

Згідно з ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Таким чином, для досягнення мети і завдань кримінального провадження, на даний час у сторони обвинувачення виникла необхідність у продовженні запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно обвинуваченого.

Така потреба обумовлена наявністю ризиків, передбачених. ч.10 ст.177 КПК України. Так, в обґрунтування продовження запобіжного заходу щодо обвинуваченого покладається необхідність запобігання спробам, переховування від суду, оскільки, останній обвинувачується у вчинені тяжкого злочину, та у разі визнання його винуватим, йому загрожує покарання у вигляді реального позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років, без альтернативи призначення іншого виду покарання, що може стимулювати обвинуваченого до втечі.

Також, обвинувачений може незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, які разом з ним проходять військову службу в одній військовій частині, що фактично створить умови для здійснення впливу на безпосередніх свідків, у тому числі шляхом залякування, чи вчинити інше кримінальне правопорушення.

Відповідно до вимог ст.178 КПК України при вирішенні питання щодо обрання запобіжного заходу суд повинен врахувати наявність ризиків, зазначених в ст.177 КПК України, а також оцінити в сукупності обставини, які визначені в ч.1 ст.178 КПК України.

Згідно зі ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м?яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Суд вважає, що з моменту взяття обвинуваченого ОСОБА_4 під варту до моменту вирішення вказаного клопотання, не змінилися обставини, які стали підставою для обрання запобіжного заходу у виді взяття під варту та не змінилася обстановка, яка дає суду підстави вважати, що належну процесуальну поведінку обвинуваченого може забезпечити і більш м`який запобіжний захід.

Обраний відносно обвинуваченого запобіжний захід з урахуванням його тривалості у співвідношенні із тяжкістю обвинувачення та наявної обґрунтованої підозри на даний час не виходить за межі розумного строку. Він кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу.

Під час розгляду кримінального провадження у судовому засіданні судом не здобуто відомостей, які б безумовно свідчили про неможливість тримання обвинуваченого під вартою, також судом не отримано відомостей щодо міцних соціальних зав`язків чи іншого комплексу обставин, які би переважили ризики передбачені ст.177 КПК України.

Наведені прокурором в підготовчому судовому засіданні підстави для продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою з визначенням розміру застави є належним чином обґрунтовані та мотивовані, ризики, які слугували підставою для обрання запобіжного заходу на даний час не змінилися.

Суд погоджується із доводами сторони обвинувачення про наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, оскільки, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, яке відносяться до категорії особливо тяжких злочинів, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років, вагомість доказів, наданих прокурором, є достатньою підставою вважати, що у разі не обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, останній матиме реальну можливість з метою уникнення покарання переховуватися від суду (п.1), незаконно впливати на свідка у цьому ж кримінальному провадженні шляхом його переконання, залякування чи схиляння до зміни, наданих ним показань (п.3), перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином (п.4); вчинити інше кримінальне правопорушення (п.5).

Вік та стан здоров`я обвинуваченого дозволяє застосування до нього запобіжного заходу, пов`язаного з обмеженням волі та свободи пересування.

При вирішенні питання щодо обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому, суд, враховує практику ЄСПЛ, про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права обвинуваченого, але й високі стандарти суспільних прав та інтересів, що потребує від суду більшої суворості в оцінці порушених цінностей суспільства.

Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі ст.182 КПК України розмір застави визначається щодо підозрюваного, обвинуваченого у вчиненні тяжкого злочину від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до вимог ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Згідно рішень ЄСПЛ у справі «В. проти Швейцарії» (W. V. Switzerland), 14379/88, 26 січня 1993 року, у справі «Мангурас проти Іспанії» (Mangouras v. Spain), 12050/04, 8 січня 2009 року розмір застави повинен бути належною гарантією того, що заявник вирішить не зникати через побоювання втратити цю заставу, при визначенні розміру застави виправданим є врахування серйозності обставин справи.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що ризики наведенні в клопотанні прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на даний час не відпали, а відтак, продовження обвинуваченому ОСОБА_4 такого виняткового виду запобіжного заходу як тримання під вартою забезпечить його належну процесуальну поведінку та дозволить виконати завдання і досягти мети кримінального провадження, а інші більш м`які запобіжні заходи не пов"язані з триманням під вартою не забезпечать дієвого контролю за процесуальною поведінкою обвинуваченого та виконання ним процесуальних обов"язків, відтак клопотання в цій частині прокурора слід задовольнити. Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Визначити ОСОБА_4 розмір застави достатньої для забезпечення виконання обов`язків у розмірі 20(двадцяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 66 560 гривень, які слід внести на наступний депозитний рахунок: UА598201720355219002000000757 Державної казначейської служби України, м. Київ, МФО 820172, ЄДРПОУ 26306742.

У випадку внесення вказаного розміру застави на відповідний рахунок, ОСОБА_4 звільнити з під варти, в порядку визначеному ч.4 ст.202 КПК України, та покласти на нього обов`язки передбачені ст.194КПКУкраїни.

Клопотання захисника обвинуваченого та обвинуваченого - залишити без задоволення. На підставі викладеного, керуючисть ст.ст. 177-178, 194, 196, 197, 369-372, 376 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

клопотання прокурора- задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави.

Визначити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 розмір застави достатньої для забезпечення виконання обов`язків у розмірі 20(двадцяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 66 560 гривень, які слід внести на наступний депозитний рахунок: UА598201720355219002000000757 Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, ЄДРПОУ 26306742.

У випадку внесення вказаного розміру застави на відповідний рахунок, ОСОБА_4 звільнити з під варти, в порядку визначеному ч.4 ст.202 КПК України.

У випадку звільнення з-під варти на ОСОБА_4 покласти наступні обов`язки, а саме:

-прибувати за першим викликом до прокурора та суду;

- не відлучатися за межі військової частини НОМЕР_1 , без дозволу командира військової частини НОМЕР_1 , що за адресою: АДРЕСА_2 , та без дозволу прокурора або суду;

- у разі звільнення з військової служби, не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу прокурора або суду;

-утримуватися від спілкування із свідками у даному кримінальному провадженні;

-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави

Визначити строк дії ухвали 60 (шістдесят) днів з 30.09.2026 року по 29.11.2026 року.

Клопотання захисника обвинуваченого та обвинуваченого - залишити без задоволення.

Копію ухвали вручити обвинуваченому, захиснику та прокурору для відома, Державній установі "Львівська установа виконання покарань (№19)" - для відома та виконання.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п"яти днів з дня її оголошення.

Суддя: ОСОБА_1