Ухвала суду № 140333885, 05.10.2026, Основ'янський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Червонозаводський районний суд м. Харкова)

ОСНОВ`ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ХАРКОВА

Справа № 646/8583/25

№ провадження 1-кп/646/576/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2026 року місто Харків

Основ`янський районний суд міста Харкова у складі

судді ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання ОСОБА_2 ,

сторони кримінального провадження:

прокурор Слобідської окружної прокуратури міста Харкова ОСОБА_3 ,

потерпілі ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

обвинувачений ОСОБА_8 ,

захисник ОСОБА_9 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Основ`янського районного суду міста Харкова матеріали обвинувального акта у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025221140000707 від 05 липня 2025 року; обвинувального акта у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025221140001150 від 23 листопада 2025 року; обвинувального акта у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026221140000176 від 03 лютого 2026 року; обвинувального акта у кримінальному провадженні № 12026221140000253 від 18.02.2026, за обвинуваченням

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Харків Харківської області, без офіційного місця реєстрації, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених, частиною четвертою статті 185, частиною першою статті 263 Кримінального кодексу України,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні судді Основ`янського районного суду міста Харкова ОСОБА_1 перебуває зазначена кримінальна справа.

Засобами системи «Електронний суд» від прокурора Слобідської окружної прокуратури міста Харкова ОСОБА_10 надійшло клопотання про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою у Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» стосовно обвинуваченого ОСОБА_8 строком на 60 діб.

У судове засідання, призначене на 05 жовтня 2026 року, потерпілий ОСОБА_4 не з`явився, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином; у матеріалах справи наявна заява, в якій він просив здійснювати розгляд кримінального провадження без його участі.

Потерпілі ОСОБА_5 , ОСОБА_6 у судове засідання не з`явились, про дату та час розгляду справи були повідомлені належним чином. Прокурором Слобідської окружної прокуратури міста Харкова у судовому засіданні було долучено заяви потерпілих про проведення судового засідання без їхньої участі.

У судовому засіданні прокурор просив клопотання про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_8 строком на 60 діб, задовольнити, оскільки ризики, встановлені пунктами 1), 3) та 5) частини першої статті 177 Кримінального процесуального кодексу України, продовжують існувати.

Потерпілий ОСОБА_7 у судовому засіданні зазначив суду, що обвинувачений ОСОБА_8 може проживати разом із ним.

Обвинувачений ОСОБА_8 заперечував проти задоволення клопотання прокурора про продовження строку тримання його під вартою, уважав, що ризиків його впливу на свідків та переховування від суду не існує; зазначив суду, що страждає на тяжкі вірусні захворювання, зокрема, ВІЛ-інфекцію та вірусні гепатити А, В і С, тому його стан здоров`я потребує постійного медичного нагляду та лікування. У зв`язку з цим уважає неможливим подальше тримання його під вартою та не заперечує проти застосування до нього запобіжного заходу у виді домашнього арешту.

Захисник ОСОБА_9 заперечувала проти задоволення клопотання сторони обвинувачення; надала для огляду судом медичні довідки про наявність невиліковних інфекційних захворювань обвинуваченого; зазначила суду, що з огляду на стан здоров`я обвинуваченого та наявність у нього тяжких захворювань, сторона захисту уважає за можливе застосувати запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту.

Дослідивши матеріали клопотання про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_8 , заслухавши думки учасників судового засідання, суд дійшов такого висновку.

З матеріалів обвинувального акта убачається, що стосовно обвинуваченого ОСОБА_8 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» до 15 жовтня 2026 року.

Частиною четвертою статті 176 Кримінального процесуального кодексу України встановлено, що запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування та до початку підготовчого судового засідання - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим частиною першою статті 177 Кримінального процесуального кодексу України.

Відповідно до частини першої статті 183 Кримінального процесуального кодексу України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.

Згідно із частиною першою статті 194 Кримінального кодексу України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Ураховуючи положення статті 199 Кримінального процесуального кодексу України, а також стадію кримінального провадження, суд зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, та встановити, чи існують обставини, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явились нові ризики, які виправдовують покладення на особу певних обов`язків.

Суд зазначає, що ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки обвинувачених, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначених осіб.

Відповідно до положень статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно із пунктом 1) статті 5 Європейської конвенції з прав людини кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.

Продовження тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості (пункт 79 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України»).

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.

ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною четвертою статті 185, частиною першою статті 263 Кримінального кодексу України, що у відповідності до положень статті 12 Кримінального кодексу України є тяжкими злочинами.

Тому, суд уважає обґрунтованими доводи прокурора, що тяжкість інкримінованих обвинуваченому злочинів є вагомим доводом, що збільшує ризик переховування його від суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ilijkov v. Bulgaria» від 26.06.2001 року (§ 80, заява № 33977/96), за якою суворість можливого вироку є відповідним елементом в оцінці ризику ухилення, а погляд на серйозність обвинувачення проти заявника давав уповноваженим органам можливість обґрунтовано вважати, що такий початковий ризик був встановлений.

Як зазначено у пункті 36 Рішення Європейського суду з прав людини від 20 травня 2010 року у справі «Москаленко проти України», суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину.

Ризик втечі оцінюється судом у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню («Бекчиєв проти Молдови» § 58).

Суд ураховує дані про особу ОСОБА_8 , а саме відсутність у нього зареєстрованого місця проживання, офіційного працевлаштування та сімейних зв`язків, що свідчить про відсутність міцних соціальних стримуючих факторів. У сукупності з іншими встановленими обставинами це дає підстави уважати, що існує реальний ризик переховування обвинуваченого від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Суд погоджується і з доводами прокурора стосовно існування ризику, передбаченого пунктом 3) частини першої статті 177 Кримінального процесуального кодексу України.

З урахуванням обставин кримінальних правопорушень, які інкримінуються ОСОБА_8 , цілком імовірною є можливість його впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні з метою зміни або спотворення їх показань на стадії судового розгляду, оскільки перебуваючи на волі, обвинувачений самостійно або через інших осіб може перешкоджати встановленню істини у справі, узгоджувати свої показання з показаннями інших осіб, які визнані свідками у справі, надавати цим особам поради з урахуванням відомих йому обставин справи, схиляти їх до дачі завідомо неправдивих показань щодо його непричетності до вчинення інкримінованих йому правопорушень, тим самим перешкодити встановленню істини в кримінальному провадженні.

Нівелювання вказаного ризику забезпечить дотримання принципу безпосередності дослідження показань, передбаченого статтею 23 Кримінального процесуального кодексу України, оскільки свідки судом ще не допитані, а надані ними показання під час досудового розслідування не можуть бути ураховані при ухваленні вироку стосовно обвинуваченого.

У рішенні від 26 січня 1993 року у справі «W. проти Швейцарії» Європейський суд з прав людини зазначив, що тривале тримання під вартою може виявитись виправданим лише за наявності конкретних ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Також, суд погоджується із заявленим прокурором ризиком, передбаченим пунктом 5) частини першої статті 177 Кримінального процесуального кодексу України.

Ураховуючи, що обвинувачений ОСОБА_8 має судимість, а також те, що до судів скеровано декілька обвинувальних актів стосовно нього за фактами вчинення інших кримінальних правопорушень, суд доходить висновку про наявність достатніх підстав уважати, що ризик вчинення ним нового кримінального правопорушення або продовження кримінальної діяльності є реальним та актуальним. Зазначені обставини свідчать про схильність обвинуваченого до протиправної поведінки та про те, що попереднє притягнення до кримінальної відповідальності не стало для нього належним стримувальним та виправним фактором.

Окрім того, 24 лютого 2022 року Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією РФ проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено введення в Україні воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року.

Ураховуючи, що режим воєнного стану в країні триває, частина території держави окупована збройними формуваннями Російської Федерації, суд дійшов висновку, що ризики заявлені прокурором, передбачені пунктами 1), 3) та 5) частини першої статті 177 Кримінального процесуального кодексу України, які також були підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, залишаються актуальними.

При цьому суд ураховує правовий режим військового стану не як ризик, а як обставину, яка вказує на наявність актуальних ризиків, заявлених прокурором.

На підставі викладеного, ураховуючи актуальність ризиків, визначених пунктами 1), 3) та 5) частини першої статті 177 Кримінального процесуального кодексу України, оцінивши у сукупності всі обставини, з метою запобігти спробам обвинуваченого ухилитись від суду та від виконання процесуальних обов`язків, перешкодити встановленню істини у справі, забезпечити виконання процесуальних рішень, суд не знаходить підстав для зміни стосовно ОСОБА_8 запобіжного заходу на менш суворий.

Відповідно до частини третьої статті 183 Кримінального процесуального кодексу України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Згідно із частинами першою та пунктом 2) частини п`ятої статті 182 Кримінального процесуального кодексу України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу.

Розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Як зазначено у частині четвертій статті 182 Кримінального процесуального кодексу України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Ураховуючи фактичні обставини кримінальних правопорушень, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_8 , встановлені ризики, передбачені статтею 177 Кримінального процесуального кодексу України, а також дані про особу обвинуваченого, суд уважає за необхідне визначити ОСОБА_8 заставу у розмірі, передбаченому пунктом 2) частини п`ятої статті 182 Кримінального процесуального кодексу України, а саме, 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 166 400,00 гривень.

Саме такий розмір застави буде відповідним і достатнім, зможе запобігти ризикам, передбаченим частиною першою статті 177 Кримінального процесуального кодексу України, і забезпечить належну процесуальну поведінку обвинуваченого та виконання ним процесуальних обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 Кримінального процесуального кодексу України.

Окрім того, у судовому засіданні захисником ОСОБА_9 було заявлено клопотання про зобов`язання Харківської міської медичної частини № 27 філії Центру охорони здоров`я Державної кримінально-виконавчої служби України у Харківській та Луганській областях провести медичне обстеження стану здоров`я обвинуваченого з метою визначення можливості його утримання під вартою в умовах слідчого ізолятора.

Обвинувачений ОСОБА_8 підтримав клопотання захисника.

Прокурор Слобідської окружної прокуратури міста Харкова та потерпілий ОСОБА_7 не заперечували проти задоволення клопотання захисника.

Суд, заслухавши думки учасників судового засідання, дослідивши матеріали справи у межах вирішення заявленого захисником клопотання, дійшов такого висновку.

Ухвалою Основ`янського районного суду міста Харкова від 18 червня 2026 року, зокрема, було зобов`язано керівництво Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» надати суду висновки стосовно можливості тримання обвинуваченого під вартою в умовах слідчого ізолятора за станом здоров`я.

З відповіді начальника Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» № 12/3-7521/кр від 15 вересня 2026 року, встановлено, що виконання розпорядження Кабінету Міністрів України № 684-р від 13 вересня 2017 року «Про утворення державної установи «Центр охорони здоров`я Державної кримінально-виконавчої служби України» та в рамках реформування системи охорони здоров`я ДКВС України наказом Міністерства юстиції України № 3394/5 від 02 листопада 2017 року утворено Державну установу «Центр охорони здоров`я Державної кримінально-виконавчої служби України». Реформуванням системи охорони здоров`я Державної кримінально-виконавчої служби України передбачено вивільнення медичних працівників установ виконання покарань. Відповідно до наказу Міністерства юстиції України № 4800/к від 04 грудня 2017 року «Про затвердження структури та внесення змін до штату Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» медична частина виведена. Згідно із наказом Державної установи «Центр охорони здоров`я Державної кримінально-виконавчої служби України» № 53/к-тр від 06 червня 2018 року «Про кадрові питання» працівники медичної частини прийняті на посади медичної частини № 27 філії Центру охорони здоров`я Державної кримінально-виконавчої служби України у Харківській та Луганській областях. Сформована медична частина № 27 філії Центру охорони здоров`я Державної кримінально-виконавчої служби України у Харківській та Луганській областях, яка підпорядковується філії Центру охорони здоров`я Державної кримінально-виконавчої служби України у Харківській та Луганській областях. Надання своєчасної медичної допомоги, огляд хворих та медичне обстеження здійснюється медичною частиною № 27 філії Центру охорони здоров`я Державної кримінально-виконавчої служби України у Харківській та Луганських областях, яка є самостійною юридичною службою.

Медична частина виведена в окрему від установи «Харківську міську медичну частину № 27 філії Центру охорони здоров`я Державної кримінально-виконавчої служби України у Харківській та Луганській областях» та не підпорядковується начальнику установи з 07 червня 2018 року.

Ураховуючи наявність у обвинуваченого невиліковних інфекційних захворювань; з огляду на зміст наданої начальником Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» відповіді стосовно можливості обстеження обвинуваченого, суд уважає за необхідне зобов`язати Харківську міську медичну частину № 27 філії Центру охорони здоров`я Державної кримінально-виконавчої служби України у Харківській та Луганській областях провести медичний огляд та обстеження стану здоров`я обвинуваченого ОСОБА_8 з метою визначення можливості його тримання під вартою в умовах слідчого ізолятора.

На підставі викладеного вище, керуючись статтями 131, 176, 177, 178, 193, 194 та 196 Кримінального процесуального кодексу України,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора Слобідської окружної прокуратури міста Харкова про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_8 - задовольнити.

Продовжити ОСОБА_8 строк тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» на 60 днів до 03 грудня 2026 року включно.

Визначити ОСОБА_8 суму застави у розмірі 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 166 400 (сто шістдесят шість тисяч чотириста) гривень 00 копійок, які необхідно внести на депозитний рахунок № UA208201720355299002000006674, банк отримувача ДКСУ м. Київ, код отримувача (ЄДРПОУ) 26281249, код банку отримувача 820172, отримувач коштів Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Харківській області, призначення платежу: застава згідно із ухвалою Основ`янського районного суду міста Харкова від 05 жовтня 2026 року у справі № 646/8583/25.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Роз`яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення коштів на депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій особі Державної установи «Харківській слідчий ізолятор».

При внесенні визначеної суми застави обвинувачений підлягає звільненню з-під варти.

У разі внесення застави покласти на ОСОБА_8 такі обов`язки:

- прибувати за кожним викликом до суду;

- не відлучатись з постійного місця проживання без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

- утримуватись від спілкування із свідками та іншими особами з приводу обставин вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення.

Зобов`язати Харківську міську медичну частину № 27 філії Центру охорони здоров`я Державної кримінально-виконавчої служби України у Харківській та Луганській областях, вулиця Полтавський шлях, будинок 99, місто Харків Харківської області, 61093, провести медичне обстеження стану здоров`я обвинуваченого ОСОБА_8 з метою визначення можливості його тримання під вартою в умовах слідчого ізолятора та за результатами проведеного обстеження до 25 листопада 2026 року надати суду відповідний медичний висновок.

Зобов`язати керівництво Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» забезпечити направлення обвинуваченого ОСОБА_8 за межі установи до Харківської міської медичної частини № 27 філії Центру охорони здоров`я Державної кримінально-виконавчої служби України у Харківській та Луганській областях для проходження медичного обстеження.

Оголосити перерву у судовому засіданні із розгляду обвинувального акта у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025221140000707 від 05 липня 2025 року; обвинувального акта у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025221140001150 від 23 листопада 2025 року; обвинувального акта у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026221140000176 від 03 лютого 2026 року; обвинувального акта у кримінальному провадженні № 12026221140000253 від 18.02.2026, за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених, частиною четвертою статті 185, частиною першою статті 263 Кримінального кодексу України, у відкритому судовому засіданні у приміщенні Основ`янського районного суду міста Харкова за адресою: майдан Героїв Небесної Сотні, будинок 36, 3 під`їзд, місто Харків Харківської області, 61611, до 25 листопада 2026 року о 12:00 годині.

Копію даної ухвали направити до:

-Харківської міської медичної частини № 27 філії Центру охорони здоров`я Державної кримінально-виконавчої служби України у Харківській та Луганській областях, вулиця Полтавський шлях, будинок 99, місто Харків Харківської області, 61093 для виконання;

-Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» - для виконання;

-Слобідської окружної прокуратури міста Харкова до відома та контролю.

Копію ухвали направити обвинуваченому та захиснику.

Ухвала в частині продовження строків запобіжного заходу у виді тримання під вартою може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення зазначеного строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_1