Ухвала суду № 140332736, 01.10.2026, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/23308/26

1-кс/569/7914/26

УХВАЛА

про застосування запобіжного заходу

01 жовтня 2026 року м. Рівне

Слідчий суддя Рівненського міського суду Рівненської області ОСОБА_1 ,

за участі:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3

підозрюваного ОСОБА_4

захисника адвоката ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Рівненського міського суду Рівненської області, клопотання слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції в Рівненській області майора поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу Рівненської обласної прокуратури ОСОБА_3 , №42026182490000066 від 13.08.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 , -

ВСТАНОВИВ:

Слідчий відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції в Рівненській області ОСОБА_6 , звернувся до слідчого судді з клопотанням, погоджене прокурором відділу Рівненської обласної прокуратури ОСОБА_3 , №42026182490000066 від 13.08.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, у якому просить застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_4 , запобіжний захід у виді тримання під вартою, з визначенням розміру застави, у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а у разі винесення застави, покласти обов`язки передбачені ч.5 ст. 194 КПК України.

Клопотання обґрунтовує наступним.

Відповідно до ст. 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.

Відповідно до ст. 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Відповідно до ст. 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Статтею 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі Закон) визначено військовий обов`язок для громадян України, а саме: захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України (ч. 1 статті). Військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби, взяття громадян на військовий облік, дотримання правил військового обліку (ч. 3 статті).

Частиною 10 ст. 1 Закону визначено, що громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані: уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки; прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово - облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів; проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово -лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України, розвідувальному органі Міністерства оборони України чи розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України чи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, відповідно; виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.

Згідно ч. 2 ст. 4 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено, що загальна мобілізація проводиться одночасно на всій території України і стосується національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно - рятувальної служби цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.

Згідно з положеннями ст.ст. 1, 5 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів забезпечується відповідним реєстром.

Згідно підпункту «г» пункту 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб`єктами, на яких поширюється дія цього Закону, є військові посадові особи Збройних Сил України.

Згідно п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України № 560 від 16.05.2024 «Питання проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період» (далі Постанова) на військову службу під час мобілізації, на особливий період призиваються резервісти та військовозобов`язані, які придатні до військової служби за станом здоров`я та не мають права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», для комплектування (доукомплектування) з`єднань, військових частин, установ, організацій, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, навчальних частин (центрів) (далі - військові частини) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення з правоохоронними функціями (далі - Збройні Сили та інші військові формування).

Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України №2102-ІХ від 24.02.2022, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, згідно п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», в Україні введено воєнний стан із 05.30 год. 24.02.2022 строком на 30 діб. У подальшому, у зв`язку із триваючою військовою агресією Російської Федерації проти України, введений в Україні воєнний стан неодноразово продовжено.

Разом з тим, ОСОБА_4 , діючи умисно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою із невстановленими на даний час досудовим розслідуванням особами, в умовах воєнного стану, користуючись набутими соціальними та професійними зв`язками в суспільстві, у період з 11 липня 2026 року по 31 серпня 2026 року, прийняв пропозицію від ОСОБА_7 надати йому та третій особі неправомірну вигоду в сумі 12 (дванадцять тисяч) доларів США за вплив на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави, зокрема посадових осіб одного з територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Рівненської області, який наділений правом на прийняття рішень про відстрочку від призову на військову службу у Збройних Силах України, зняття військовозобов`язаних з розшуку, як осіб, які ухиляються від призову за мобілізацією до Збройних Сил України у період дії правового режиму воєнного стану, а також внесення відповідних відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів «Оберіг» відносно знайомого ОСОБА_7 . ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також працевлаштування останнього в одній з невстановлених установ області з подальшим бронюванням.

У зв`язку з цим, в ОСОБА_4 виник умисел на отримання неправомірної вигоди для себе та третьої особи за вирішення питання щодо зняття ОСОБА_8 з розшуку ТЦКтаСП, працевлаштування з бронюванням останнього, шляхом здійснення впливу на прийняття рішень особами, уповноваженими на виконання функцій держави, а саме службовими особами органів ТЦК та СП Рівненської області та за вирішення питання про працевлаштування в одній з невстановлених установ Рівненської області. На виконання вказаного умислу, у зазначений період часу ОСОБА_4 вступив у злочинну змову з невстановленими досудовим розслідуванням особами з метою вчинення умисного корупційного кримінального правопорушення.

У ході особистих зустрічей та телефонних розмов за допомогою месенджера «WhatsApp», які відбувались в період з 18.08.2026 по 31.08.2026 включно, ОСОБА_4 повідомляв ОСОБА_7 , що вищевказану проблему краще вирішувати через нього, оскільки останній має знайомства у відповідних державних установах, забезпечить працевлаштування ОСОБА_8 , що буде підставою для відстрочки від призову під час дії мобілізації на території України та попередньо вирішить питання щодо зняття його з розшуку в органах ТЦКтаСП області.

У вказаний період часу, ОСОБА_4 за допомогою месенджера «WhatsApp», висловлював вимогу ОСОБА_7 надати йому та третій особі неправомірну вигоду за вплив на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави, зокрема грошові кошти в сумі до 12000 доларів США, з яких перша частина в сумі 2000 (дві тисячі) доларів США та 5500 (п`ять тисяч п`ятсот) доларів США, які включають вплив на прийняття рішення службовими особами органів ТЦК та СП Рівненської області про зняття ОСОБА_8 з розшуку та вирішення питання про працевлаштування в одній з невстановлених установ та першої частини за оформлення бронювання.

Також, у ході даної розмови ОСОБА_4 зазначив, що процес оформлення вказаних документів буде розпочато після передачі ОСОБА_8 першої частини грошових коштів на загальну суму 7500 (сім тисяч п`ятсот) доларів США від раніше оговореної суми. Першу частину коштів ОСОБА_4 висловив вимогу отримати 31.08.2026.

У подальшому, продовжуючи протиправну діяльність, ОСОБА_4 , діючи за попередньою змовою з невстановленими на даний час досудовим розслідуванням особами, на виконання заздалегідь розробленого злочинного плану та спільного злочинного наміру, умисно, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, здійснив сукупність дій, направлених на досягнення свого злочинного наміру до кінця, а саме: близько 10 годині 24 хвилин 31.08.2026, спілкуючись по телефону із ОСОБА_7 за допомогою месенджера «WhatsApp», переслідуючи корисливі мотиви, з метою особистого збагачення,прийнявпропозицію щодо отримання неправомірної вигоди за використання свого впливу на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави, зокрема посадових осіб одного з органів ТЦКтаСП Рівненської області, а також забезпечення працевлаштування ОСОБА_8 в одній з невстановлених установ Рівненської області, що надасть підстави для відстрочки його від призову під час дії мобілізації на території України, за раніше обумовлену ним вимогу отриматипершу частину неправомірної вигоди для себе та третьої особи у розмірі 7500 (сім тисяч п`ятсот) доларів США, що за офіційним курсом Національного банку України на вказану дату становило 334 128,75 грн.

29.09.2026 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України та затримано в порядку ст. 615 КПК України.

Підозру ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, слідчий підтверджує, доказами, якими є: заява ОСОБА_7 про вчинення кримінального правопорушення; протоколом допиту свідка ОСОБА_7 ; протокол за результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії аудіо, відео- контролю особи ОСОБА_4 від 10.09.2026; протокол за результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії аудіо, відео- контролю особи ОСОБА_7 від 10.09.2026, іншими матеріалами кримінального провадження в сукупності, в тому числі матеріалами негласних слідчих (розшукових) дій, які перебувають на стадії розтаємнення у передбаченому законом порядку.

З метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, запобігання ризиків передбачених п.п. 1, 2, 3 ч.1 ст. 177 КПК України, слідчий просить застосувати щодо підозрюваного запобіжний захід тримання під вартою.

Слідчий доводить, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, що є ризиком передбачений п.1 ч.1 ст. 177 КПК України, оскільки останній, з моменту повідомлення йому про підозру, усвідомлює реальність покарання за вчинений, злочин, санкція якого передбачає позбавленням волі на строк від трьох до восьми років з конфіскацією майна, може вжити заходів, щоб переховуватись від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення відповідальності. Враховуючи воєнний стан в Україні, підозра у вчинені резонансного злочину, вчиненого під час такого стану, з явним цинізмом по відношенню до інтересів держави та завдав негативного результату обороноздатності держави під час прямої воєнної агресії, існує ризик втечі підозрюваного за межі України з метою переховування від органу досудового розслідування та суду.

Існує ризик, передбачений п. 2 ч.1 ст. 177 КПК України, що підозрюваний може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки в даному кримінальному провадженні всі докази, в тому числі речові, ще не встановлені і відповідно не дослідженні. Останній будучи обізнаний про обставини кримінального правопорушення, матиме реальну можливість вчинити дії спрямовані на знищення, приховання або спотворення речей чи документів, що мають важливе значення для досудового розслідування та відомості, які в них містяться можуть бути доказами під час судового розгляду;

Підозрюваний може незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, адже будучи обізнаний про коло осіб кому відомо, чи може бути відомо про обставини вчинення ним кримінального правопорушення, в тому числі, співробітників ТЦК та СП Рівненської області, шляхом умовлянь, вчинення тиску та/або будь-яким іншим чином вплинути на цих осіб з метою, серед іншого, зміни показань, як під час досудового розслідування, так і в судовому розгляді, про обставини провадження. Отже, існує ризик передбачений п.3 ч.1 ст. 177 КПК України.

Покликаючись на наведене, слідчий просить застосувати до підозрюваного запобіжний захід у виді тримання під вартою, з визначення розміру застави, у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, відповідно до п.2 ч.5 ст. 182 КПК України

Прокурор та слідчий просили задовольнити клопотання.

Захисник підозрюваного адвокат ОСОБА_5 просив відмовити у задоволенні клопотання, з підстав викладених у письмових запереченнях, оскільки заявлені ризики є необґрунтовані, а за станом здоров`я, підозрюваний не може утримуватись в умовах слідчого ізолятора, оскілки потребує лікування, про що подав медичні документи.

Підозрюваний також просив відмовити у задоволенні клопотання.

Заслухавши учасників кримінального провадження, дослідивши клопотання та додані матеріали, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

ОСОБА_4 у вищевказаному кримінальному провадженні повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення ч.3 ст. 369-2 КК України.

Європейський Суд з прав людини у справі «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» зазначив, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

Надані стороною обвинувачення докази, вказують що на цьому етапі кримінального провадження, до встановлення судом фактичної істини у ньому, сукупність зазначених матеріалів є достатньою для висновку про обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, відповідає критеріям, сформованих в практиці Європейського суду з прав людини, зокрема, позиції у рішенні від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», якою відзначено, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення; а також позиції у рішенні від 30 серпня 1990 року у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства», якою відзначено, що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Ризиками, які суд оцінює у сукупності із тяжкістю покарання, що загрожує підозрюваного у разі визнання його винуватим, являються об`єктивні дані можливого переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, перешкоджання кримінального провадження та незаконного впливу на свідків, оскільки останній підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 369-2 КПК України.

Відповідно до рішення ЄСПЛ від 12.03.2013 року у справі «Волосюк проти України» тяжкість обвинувачення може бути достатньою причиною разом з іншими для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Тобто, у розумінні практики Європейського суду з прав людини сама тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.

Також, слід зазначити Європейський суд з прав людини в своєму рішенні «Летельє проти Франції» від 26.06.1991 зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які можуть виправдувати навіть попереднє ув`язнення, як виключну міру.

При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу стосовно підозрюваного ОСОБА_4 слідчий суддя приймає до уваги обставини кримінального правопорушення у вчиненні якого останній підозрюється, вік підозрюваного, міцність його соціальних зв`язків та відомості про стан здоров`я.

В своїх рішеннях ЄСПЛ за скаргою № 40107/02 від «10» лютого 2011 року по справі «Харченко проти України», п. 80; за скаргою № 20808/02 від 04.03.2010 р. у справі «Шалімов проти України», суд визнає порушенням Конвенції продовження/обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за умови, якщо національні суди «…не розглянули жодних альтернативних триманню під вартою запобіжних заходів…».

У відповідності до ч.8 ст. 176 КПК України, п ід час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті.

З огляду на обставини кримінального правопорушення у вчиненні якого ОСОБА_4 підозрюється, тяжкість кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином, за наявності вищевказаних ризиків передбачений п.п. 1, 2, 3, ч.1 ст. 177 КПК України, стосовно останнього слід застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Надані захисником медичні документи щодо стану здоров`я підозрюваного в період з 02.09.2026 до 25.09.2026, на думку слідчого судді, свідчать про контрольованість хвороби, і не встановлено будь-яких даних про те, що підозрюваний не може утримуватися під вартою.

Згідно ч.3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами, які мають забезпечить його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості), при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні ( п. 78 рішення ЄСПЛ від 28.09.2010 у справі «Мангурас проти Іспанії»/ Mangouras v. Spain, заява №12050/04).

Розмір застави має встановлюватися головним чином з огляду на особу обвинуваченого, належне йому майно та його стосунки з поручителями, іншими словами, з огляду на ступінь впевненості, що можлива перспектива втрати застави або вжиття заходів проти поручителів у випадку його неявки у судове засідання буде достатнім стримуючий фактором, щоб позбавити його бажання втекти (п. 70 рішення ЄСПЛ від 22.05.2018 у справі «Гафа проти Мальти»/Gafа v. Malta, заява № 54335/14; п. 25 рішення ЄСПЛ від 13.01.2022 у справі «Істоміна проти України»/ Istomina v. Ukraine, заява №23312/15).

Враховуючи наявність доказів, на цьому етапі кримінального провадження, до встановлення судом фактичної істини у ньому, сукупність зібраних матеріалів, про підозру ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст. 369-2 КК України, тяжкість кримінального правопорушення, відповідно до ст. 12 КК України, обставини вчинення кримінального правопорушення, доцільним є визначити заставу, як альтернативний захід, у розмірі, передбаченому п.2 ч.5 ст. 185 КПК України, - 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Даних, які б вказували на неможливість застосування до підозрюваного вказаного запобіжного заходу не встановлено, а розмір застави забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та зможе запобігти вищевказаним ризикам.

Керуючись ст.ст.176-178,183,193-194,196 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити.

Застосувати відносно підозрюваного у кримінальному провадженні №42026182490000066 від 13.08.2026 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Чернівці, громадянина України, українця, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого запобіжний захід у виді тримання під вартою, стром до 27.11.2026.

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , утримувати в Державній установі «Рівненський слідчий ізолятор».

Одночасно визначити розмір застави 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 266 240 (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок) гривень, у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) за наступними реквізитами: Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26259988, Банк отримувача, ДКСУ, м.Київ, Код банку отримувача (МФО) 820172, Рахунок отримувача UA048201720355229002000010559.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Покласти на підозрюваного у разі внесення застави обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

-не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

-прибувати до слідчого, прокурора у даному кримінального провадженні чи/або суду, за першою вимогою;

-повідомляти слідчого, прокурора у даному кримінального провадженні, про зміну місця проживання чи фактичного перебування та роботи;

-утримуватися від спілкування з свідками у даному кримінальному провадженні: ОСОБА_7 , співроітниками ТЦК та СП Рівненської області.

-носити електронний засіб контролю;

-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесенні застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій особі Державній установі «Рівненський слідчий ізолятор».

У разі внесенні застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Строк дії ухвали та покладених обов`язків, у разі внесення застави - до 27.11.2026.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду, протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_9