Ухвала суду № 140332146, 30.09.2026, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 30.09.2026Справа № 554/13955/26Провадження № 1-кс/554/12012/2026

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 вересня 2026 р. м. Полтава

Слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Полтави ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши в залі суду в м. Полтаві клопотання старшого слідчого групи слідчих слідчого відділу розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості слідчого управління Головного управління Національної поліції в Полтавській області лейтенанта поліції ОСОБА_6 , у кримінальному провадженні №12026170000000328 від 10.08.2026 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеса, українця, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , одруженого, маючого на утриманні неповнолітню дитину, з вищою юридичною освітою, військовослужбовця ВЧ НОМЕР_1 , раніше не судимого,

який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

29 вересня 2026 року до слідчого судді Шевченківського районного суду міста Полтави надійшло клопотання старшого слідчого групи слідчих слідчого відділу розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості слідчого управління Головного управління Національної поліції в Полтавській області лейтенанта поліції ОСОБА_6 , у кримінальному провадженні №12026170000000328 від 10.08.2026 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно: ОСОБА_4 .

Органом досудового розслідування установлено, що наказом командира військової частини НОМЕР_1 №124 від 26.04.2026, старшого сержанта ОСОБА_4 призначено на посаду командира екіпажу.

У невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, у ОСОБА_4 , виник злочинний умисел на протиправне збагачення за рахунок збуту вогнепальної зброї.

На виконання корисливих мотивів, у не встановлений час, але не пізніше 14 серпня 2026 року, ОСОБА_4 , перебуваючи у невстановленому слідством місці, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільні наслідки і бажаючи їх настання, умисно, протиправно, без передбаченого законом дозволу , придбав бойову частину БпЛА Ан-196 Лютий, бойову частину БпЛА невстановленого типу та тротилову шашку масою 400 грамів, які переніс до фактичного місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 , де без передбаченого законом дозволу, керуючись злочинним умислом, спрямованим на подальший збут бойових припасів, став незаконно зберігати.

В подальшому, діючи умисно та протиправно, реалізуючи заздалегідь розроблений злочинний план, направлений на незаконне особисте збагачення шляхом продажу бойових припасів, 14.08.2026 ОСОБА_4 , перебуваючи на відкритій ділянці за географічними координатами 49,5748790, 34,4200900, поблизу с. Супрунівка, Полтавського району, Полтавської області, під час особистої зустрічі близько 16 год. 44 хв. із ОСОБА_7 , збув останньому за грошові кошти в сумі 60 000 гривень бойову частину БпЛА Ан-196 Лютий, бойову частину БпЛА та тротилову шашку масою 400 грамів.

Таким чином, 14.08.2026 року ОСОБА_7 отримав фактичну можливість володіти, користуватись та розпоряджатись бойовими припасами, збутими ОСОБА_4 під час особистої зустрічі на відкритій ділянці за географічними координатами 49,5748790, 34,4200900, поблизу с. Супрунівка, Полтавського району, Полтавської області, де дії з фактичного збуту бойових припасів та вибухових пристроїв були доведені до кінця.

Згідно з висновком експерта № СЕ-19/117-26/16000-ВТХ від 20.08.2026 наданий на дослідження об`єкт є бойовою частиною БпЛА Ан-196 Лютий без засобів ініціювання, спорядженою всередині. Згідно висновку експерта № СЕ-19/117-26/15998-ВТХ від 24.08.2026, наданий на дослідження об`єкт є бойовою частиною БпЛА без засобів ініціювання, спорядженою всередині.

Відповідно до висновку експерта висновку експерта № КСЕ-19/117-26/16873 від 08.09.2026, наданий на дослідження зразок речовини є вибуховою речовиною на основі тротилу. Наданий на дослідження предмет є тротиловою шашкою масою 400 грамів.

Згідно з абзацом третім пункту 2 Порядку виробництва, закупівлі та постачання вибухових речовин і боєприпасів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 липня 2025 р. № 902 (із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 1 травня 2026 р. № 564), бойова частина безпілотної системи (далі - бойова частина) - боєприпас, який є складовою частиною безпілотної системи та безпосередньо здійснює ураження цілі. Залежно від призначення бойова частина може бути такого типу: уламкова, фугасна, уламково-фугасна, кумулятивна, кумулятивно-уламкова, термобарична, об`ємно-детонуюча, запалювальна, ударне ядро тощо.

Крім цього, не пізніше 28 серпня 2026 року ОСОБА_4 , перебуваючи у невстановленому слідством місці, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільні наслідки і бажаючи їх настання, умисно, протиправно та повторно, без передбаченого законом дозволу, придбав бойову частину БпЛА Ан-196 Лютий, бойову частину БпЛА та автоматичну вогнепальну зброю АК-74, які переніс до фактичного місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 , де без передбаченого законом дозволу, керуючись злочинним умислом, спрямованим на подальший збут бойових припасів, став незаконно зберігати.

У подальшому, діючи умисно та протиправно, повторно, реалізуючи заздалегідь розроблений злочинний план, направлений на незаконне збагачення шляхом продажу вогнепальної зброї та бойових припасів, 28.08.2026 ОСОБА_4 , перебуваючи на відкритій ділянці за географічними координатами 49.571378 34.436400 поблизу с. Супрунівка, Полтавського району, Полтавської області, близько 13 год 10 хв. під час особистої зустрічі із ОСОБА_8 , збув останньому за грошові кошти в сумі 45 000 гривень, автоматичну вогнепальну зброю АК-74.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, діючи умисно та протиправно, повторно, реалізуючи заздалегідь розроблений злочинний план, направлений на незаконне збагачення шляхом продажу вогнепальної зброї та бойових припасів, 28.08.2026 ОСОБА_4 , перебуваючи на відкритій ділянці за географічними координатами 49.5729168 34.4288637 поблизу с. Супрунівка, Полтавського району, Полтавської області, близько 16 год 30 хв. під час особистої зустрічі із ОСОБА_8 , збув бойову частину БпЛА Ан-196 Лютий, бойову частину БпЛА.

Таким чином, 28 серпня 2026 року ОСОБА_8 отримав фактичну можливість володіти, користуватись та розпоряджатись бойовими припасами та вогнепальною зброєю, збутими ОСОБА_4 під час особистої зустрічі на відкритій ділянці за географічними координатами 49.5729168 34.4288637 поблизу с. Супрунівка, Полтавського району, Полтавської області та на відкритій ділянці за географічними координатами 49.571378 34.436400 поблизу с. Супрунівка, Полтавського району, Полтавської області, де дії з фактичного збуту бойових припасів були доведені до кінця.

Згідно з висновком експерта № СЕ-19/117-26/16853-ВТХ від 02.09.2026, наданий на дослідження предмет є бойовою частиною БпЛА Ан-196 Лютий без засобів ініціювання, спорядженою всередині.

Відповідно до висновку експерта № СЕ-19/117-26/16853-ВТХ від 04.09.2026, наданий на дослідження предмет є бойовою частиною БпЛА без засобів ініціювання, спорядженою всередині.

Згідно з висновком експерта № СЕ-19/117-26/17407-БЛ від 08.09.2026, наданий на дослідження автомат є автоматичною вогнепальною зброєю - автоматом конструкції Калашникова АК-74, серійний номер: НОМЕР_2 - на ствольній коробці; 607 - на затворній рамі; 545 - на газовій трубці, 1989 р.в., калібру 5,45мм, виготовлений промисловим способом. Наданий на дослідження автомат придатний до стрільби.

Крім цього, не пізніше 28 вересня 2026 року ОСОБА_4 , перебуваючи у невстановленому слідством місці, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільні наслідки і бажаючи їх настання, умисно, протиправно та повторно, без передбаченого законом дозволу, придбав 2 (дві) бойові частини БпЛА Ан-196 Лютий, бойову частину БпЛА АR-15 та вибухові речовини - пластид, загальною вагою 10 кг., які переніс до фактичного місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 , де без передбаченого законом дозволу, керуючись злочинним умислом, спрямованим на подальший збут бойових припасів, став незаконно зберігати.

У подальшому, діючи умисно та протиправно, повторно, реалізуючи заздалегідь розроблений злочинний план, направлений на незаконне збагачення шляхом продажу вогнепальної зброї та бойових припасів, 28.09.2026 ОСОБА_4 , перебуваючи на відкритій ділянці за географічними координатами 49.574958, 34.420070 поблизу с. Супрунівка, Полтавського району, Полтавської області, близько 13 год. 45 хв., під час особистої зустрічі із ОСОБА_7 , збув останньому за грошові кошти в сумі 100 000 гривень 2 (дві) бойові частини БпЛА Ан-196 Лютий, 1 (одну) бойову частини БпЛА АR-15 та вибухові речовини - пластид, загальною вагою 10 кг.

Таким чином, 28 вересня 2026 року ОСОБА_7 отримав фактичну можливість володіти, користуватись та розпоряджатись бойовими припасами і вибуховими речовинами, збутими ОСОБА_4 під час особистої зустрічі на відкритій ділянці за географічними координатами 49.574958, 34.420070 поблизу с. Супрунівка, Полтавського району, Полтавської області, де дії з фактичного збуту бойових припасів були доведені до кінця.

Відповідно до абзацу третього пункту 2 Порядку виробництва, закупівлі та постачання вибухових речовин і боєприпасів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 липня 2025 р. № 902 (із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 1 травня 2026 р. № 564), бойова частина безпілотної системи (далі - бойова частина) - боєприпас, який є складовою частиною безпілотної системи та безпосередньо здійснює ураження цілі. Залежно від призначення бойова частина може бути такого типу: уламкова, фугасна, уламково-фугасна, кумулятивна, кумулятивно-уламкова, термобарична, об`ємно-детонуюча, запалювальна, ударне ядро тощо.

Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у придбанні, носінні, зберіганні та збуті вогнепальної зброї, бойових припасів та вибухових речовин, без передбаченого законом дозволу, тобто у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263 КК України.

29.09.2026 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Одеса, українцю, громадянину України, зареєстрованому та проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимому, повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263 КК України.

Прокурор просив застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 діб з визначенням застави у розмірі 80 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Орган досудового розслідування мотивував своє клопотання тим, що ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, за яке передбачене безальтернативне покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до семи років. У зв`язку з цим, розуміючи тяжкість покарання, у разі визнання підозрюваного винним у вчиненні інкримінованого злочину, останній може ухилятися від слідства та суду, що унеможливить своєчасне виконання процесуальних рішень та призначення йому покарання за скоєне кримінальне правопорушення.

Крім того, перебуваючи на волі підозрюваний може знищити, або сховати будь-яку із речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Усвідомлення невідворотності покарання для підозрюваного може бути ґрунтовним ризиком того, що останній, перебуваючи на волі, знищить іншу зброю, боєприпаси, вибухові речовини, які ще не знайдені.

Також перебуваючи на волі, ОСОБА_4 може незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні. Зміна показань свідка на користь підозрюваного унеможливить якісне проведення досудового розслідування та позбавить можливості притягти винну особу до кримінальної відповідальності.

Підозрюваний також може перешкоджати кримінальному провадженню і іншим чином, а саме не виконувати покладені на нього процесуальні обов`язки, вчинити спроби будь-якого іншого перешкоджання здійсненню кримінального провадження, ухилятися від виконання процесуальних рішень, у тому числі вироку суду. Оскільки підозрюваний є працездатним, має задовільний стан здоров`я, враховуючи відсутність заощаджень, соціальних зв`язків у підозрюваного є ризик вчинення ОСОБА_4 інших кримінальних правопорушень у майбутньому.

Інші більш м`які запобіжні заходи, на думку органу досудового розслідування, не здатні усунути ризики, передбачені ст. 177 КПК України.

У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав та прохав його задовольнити з наведених вище підстав.

Захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_5 прохала обрати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання. А у разі якщо суд дійде висновку про обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою встановити мінімальний розмір застави.

Підозрюваний ОСОБА_4 зазначив, що вину в інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях визнає, проте на даний слідчим не допитаний. Зазначив, що мети особистого збагачення не переслідував, а отримані від збуту зброї та бойових припасів грошові кошти спрямовував на лікування побратимів. Заперечував проти застосування запобіжного заходу щодо нього у вигляді тримання під вартою та підтримав думку свого захисника.

Дослідивши матеріали клопотання про застосування запобіжного заходу, заслухавши пояснення підозрюваного ОСОБА_4 , обґрунтування органу досудового розслідування та сторони захисту, слідчий суддя дійшов наступних висновків.

Відповідно до вимог ст. 2 КПК України основним завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден не винуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

При вирішенні клопотання про застосування запобіжного заходу для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя, суд згідно змісту вимог ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

У відповідності до ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).

Згідно з практикою ЄСПЛ вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони є достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення. Відповідно до практики ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (також рішення від 30 серпня 1990 року у справі «Фокс, Кемпбелл Гартлі проти Сполученого Королівства», п.32, Series A, № 182).

Зокрема, у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року зазначено, що «обґрунтована підозра» означає існування фактів або інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, крім того, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно пов`язують підозрюваного з певним злочином, вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

При цьому, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.

Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях ЄСПЛ у справах «Феррарі-Браво проти Італії» №9627/81 від 14.03.1984 та «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 23.10.1994, в яких суд зазначив, що «факти, які причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Так, для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

З досліджених в судовому засіданні матеріалів клопотання про обрання запобіжного заходу вбачається, що вони містять додатні дані, що вказують на обґрунтованість підозри ОСОБА_4 . Це зокрема: дані протоколу огляду речей від 11.08.2026; показання свідка ОСОБА_7 від 11.08.2026; дані протоколу добровільної видачі від 14.08.2026; дані висновку експерта № СЕ-19/117-26/16000-ВТХ від 20.08.2026; дані висновку експерта № СЕ-19/117-26/15998-ВТХ від 24.08.2026; дані висновку експерта № КСЕ-19/117-26/16873 від 08.09.2026; показання свідка ОСОБА_9 від 17.08.2026; показання свідка ОСОБА_10 від 17.08.2026; дані протоколу огляду відеозапису від 24.08.2026; дані протоколу добровільної видачі від 28.08.2026; дані протоколу добровільної видачі від 28.08.2026; дані висновку експерта № СЕ-19/117-26/16853-ВТХ від 02.09.2026; дані висновку експерта № СЕ-19/117-26/16853-ВТХ від 04.09.2026; дані висновку експерта № СЕ-19/117-26/17407-БЛ від 08.09.2026.

Вагомість наявних доказів вчинення підозрюваним ОСОБА_4 інкримінованого йому кримінального правопорушення доведена у клопотанні, сумнівів не викликає та не заперечується стороною захисту.

Суд враховує, що згідно зі ст. 12 КК України, кримінальні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 263 КК України, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_4 є тяжкими, за що передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до семи років.

Судом установлено, що ОСОБА_4 раніше не судимий, одружений, має на утриманні неповнолітню дитину, є військовослужбовцем ВЧ НОМЕР_1 , за місцем служби характеризується позитивно, має відзнаки. ОСОБА_4 має вищу юридичну освіту, а тому в повній мірі усвідомлює характер висунутого йому обвинувачення та можливі кримінально-правові наслідки.

Оцінюючи ризики, передбачені ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає доведеним існування ризику переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду. Усвідомлення ОСОБА_4 можливості призначення суворого покарання за вчинення тяжких злочинів, може бути об`єктивним та потужним стимулом для втечі.

Також обґрунтованим є ризик незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні, враховуючи, що показання слідчому ОСОБА_4 не надавав. Зміна показань свідків на користь підозрюваного унеможливить якісне проведення досудового розслідування та позбавить можливості об`єктивно встановити обставини, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.

Перебуваючи на волі, підозрюваний може знищити або сховати будь-яку із речей чи предметів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, перешкодити встановленню походження збутої ним зброї та боєприпасів, а також встановленню можливої причетності до вчинення вказаних кримінальних правопорушень інших осіб.

Враховуючи особу підозрюваного, існує обґрунтований ризик, що перебуваючи на волі ОСОБА_4 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а саме: не виконувати покладені на нього процесуальні обов`язки, вчиняти спроби будь-якого іншого перешкоджання здійсненню кримінального провадження, не виконувати процесуальні рішенні, у тому числі вирок суду.

Слідчий суддя окремо враховує, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень в умовах воєнного стану, запровадженого в Україні. Даний особливий правовий режим вимагає підвищеної уваги до забезпечення громадського порядку, безпеки громадян та суворого дотримання процесуальної дисципліни.

Інші, більш м`які запобіжні заходи, на думку суду, не здатні усунути ризики, передбачені ст. 177 КПК України з наступних причин:

- особисте зобов`язання - не можливо застосувати у зв`язку з тим, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжких злочинів;

- особиста порука не можливо застосувати у зв`язку з тим, на адресу слідчого управління та прокуратури області не надходили письмові звернення осіб, які поручаються за підозрюваного, оскільки ніхто не наважується поручитися за нього, що негативно характеризує його особистість;

- домашній арешт не можливо застосувати у зв`язку з тим, що підозрюваний підлягає постійному візуальному контролю з метою запобігання вчиненню вищевказаних ризиків.

У разі застосування до підозрюваного ОСОБА_4 більш м`якого запобіжного заходу неможливо запобігти вищевказаним ризикам, оскільки всі вони передбачають перебування на волі, що дає можливість вчинити дії вказані у наведених ризиках, тим самим негативно вплинути на повне, об`єктивне та всебічне встановлення істини у кримінальному провадженні.

Єдиним запобіжним заходом, який здатен забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та унеможливить реалізацію викладених вище ризиків є запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених КПК України, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

У відповідності до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у межах щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Зважаючи на обставини вчиненого кримінального правопорушення, враховуючи особу підозрюваного, його майновий стан, слідчий суддя вважає за можливе визначити розмір застави наближений до середньої межі встановленої законом - у розмірі 60 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Виходячи з практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні. Такий розмір застави, на думку слідчого судді, буде відповідним і достатнім у даному кримінальному провадженні для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_4 обов`язків, передбачених кримінально-процесуальним законодавством.

Керуючись ст.ст. 176-178, 182-184, 186, 193-194, 196, 197, 376 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ :

Клопотання слідчого задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, але в межах строку досудового розслідування, з утриманням у ДУ «Полтавська установа виконання покарань (№23)».

Строк тримання під вартою обчислювати із 13 год. 54 хв. 28.09.2026 року.

Кінцевим днем тримання під вартою визначити 13 год. 54 хв. 27.11.2026 року.

Одночасно визначити запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання визначених КПК України обов`язків.

Призначити заставу в розмірі 60 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме 199680 гривень, після внесення якої підозрюваний ОСОБА_4 звільняється з-під варти під заставу.

Застава може бути внесена у будь-який момент протягом дії ухвали як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на рахунок: UA398201720355289002000015950 , В ДКСУ м. Київ, МФО 820172, Отримувач: ТУ ДСА України в Полтавській області, ЗКПО 26304855.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на вказаний вище депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій службовій особі в Державній установі «Полтавська установа виконання покарань №23».

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа в ДУ «Полтавська установа виконання покарань №23» негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_4 з-під варти та повідомити письмово прокурора, слідчого, що звернувся з клопотанням та слідчого суддю.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний ОСОБА_4 зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у виді застави, та вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Уповноважена службова особа в ДУ «Полтавська установа виконання покарань №23» у разі внесення застави при звільненні ОСОБА_4 , зобов`язана роз`ясняти його обов`язки і наслідки їх невиконання, а заставодавцю - у вчиненні якого кримінального правопорушення підозрюється чи обвинувачується особа, передбачене законом покарання за його вчинення, обов`язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, а також наслідки невиконання цих обов`язків.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 разі внесення застави, обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

- прибувати за кожним викликом до слідчого, прокурора, суду;

- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та/або місця навчання, роботи;

- утримуватися від спілкування зі свідками по кримінальному провадженні;

- за наявності, здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі невиконання ним покладених обов`язків, застава буде звернена в дохід держави та до нього може бути застосований запобіжній захід у виді тримання під вартою.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого, в провадженні якого знаходиться кримінальне провадження.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а особою, яка перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення їй копії ухвали.

Повний текст ухвали виготовлено 05 жовтня 2026 року.

Слідчий суддя ОСОБА_11