Ухвала суду № 140331647, 28.09.2026, Карлівський районний суд Полтавської області

єдиний унікальний номер справи 531/871/26

номер провадження 2-п/531/27/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2026 року м. Карлівка

Карлівський районний суд Полтавської області у складі :

головуючої судді - Фисун Л.С.,

за участю секретаря судового засідання - Нагорної О.С.,

представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Янка О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Янка Олександра Олександровича про перегляд заочного рішення у справі №531/871/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості ,

у с т а н о в и в :

заочним рішенням Карлівського районного суду Полтавської області від 29 червня 2026 року в цивільній справі №531/871/26 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» заборгованість за кредитним договором №835459712 від 27.07.2020 у розмірі 17919,15 гривень, судовий збір в розмірі 2662,40 гривень та витрати на правову допомогу у розмірі 3000,00 гривень.

18.08.2026 через систему "Електронний суд" до суду надійшла заява від представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Янка О.О. про перегляд заочного рішення, у якій прохає поновити строк на подачу заяви про скасування заочного рішення та скасувати заочне рішення. В обґрунтування заяви вказав, що ніяких договірних відносин із Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» не мав, має статус особи з інвалідністю другої групи внаслідок поранення пов`язаного із захистом Батьківщини і не мав об`єктивної можливості в установлений строк надати відзив на позовну заяву, судом не надано правової оцінки предмету доказування, не з`ясовано та не мотивовано чому за кредитним договором який укладено 27.07.2020 року саме позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» набуло право вимоги, наявні в матеріалах справи договори факторингу не надають права передачі вимог, які виникнуть після підписання первинного договору факторингу, а тому задоволення позову та стягнення грошових коштів є неправомірним, при стягненні витрат на правничу допомогу судом не враховано малозначність та обставини справи, опис робіт (наданих послуг, безпідставно стягнутий судовий збір. Вважає, що є підстави для скасування заочного рішення.

Ухвалою суду від 04 вересня 2026 року прийнято заяву про перегляд заочного рішення до розгляду та призначено судове засідання (а.с. 27).

19 серпня 2026 року від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» Сахарової О.І. через систему "Електронний суд" надійшли заперечення на заяву про перегляд заочного рішення, у яких представник просить відмовити у задоволенні заяви відповідача, а рішення Карлівського районного суду Полтавської області від 29.06.2026 залишити без змін. В запереченнях зазначає, що відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи та мав можливість ознайомитися з матеріалами позовної заяви та надати відзив на позов. З урахуванням визначених строків дії договору факторингу та додаткових угод до нього, його виконання здійснювалось за реєстрами, які є додатками до нього протягом всього часу його дії, тобто з 28.11.2018 по 31.12.2024. В договорах факторингу чітко визначено, що моментом набуття права вимоги є підписання реєстру прав вимоги або реєстру боржників та акту прийому-передачі реєстру, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат позивачем було долучено акт прийому-передачі виконаних робіт (а.с.12-25).

Сторони були належним чином та завчасно повідомленими про день та час розгляду заяви.

Розглянувши заяву про перегляд заочного рішення, дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого висновку.

У квітні 2026 року до Карлівського районного суду Полтавської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

Судом отримано інформацію щодо зареєстрованого місця проживання відповідача ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою від 21 квітня 2026 відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження із повідомленням сторін, судове засідання призначено на 20 травня 2026 року, яке було відкладено на 29.06.2026. Задоволено клопотання позивача та витребувано від Банка-емітента АТ КБ "ПриватБанк" письмові докази. На виконання ухвали суду від АТ КБ "ПриватБанк" 26.05.2026 надійшли письмові докази.

Ухвала про відкриття провадження та повідомлення про розгляд справи направлялися за зареєстрованим місцем проживання відповідача, які відповідно до рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення відповідач отримав 30.04.2026 та 29.05.2026.

У судове засідання 29.06.2026 відповідач повторно не з`явився, причини неявки суду не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи не подавав. У зв`язку з цим, за згодою позивача по справі ухвалено заочне рішення.

Згідно з ч.3 ст.287 ЦПК України за результатами розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою залишити заяву без задоволення або ж скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.

Відповідно до положень ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

З матеріалів справи вбачається, що копія рішення Карлівського районного суду Полтавської області від 29.06.2026 була направлена відповідачу за зареєстрованим місцем проживання 07.08.2026, відомостей про отримання заочного рішення Карлівського районного суду Полтавської області відповідачем матеріали справи не містять. Враховуючи, що заява про перегляд заочного рішення була подана через ситему "Електронний суд" 18.08.2026, суд приходить до висновку, що відповідачем строк на подання заяви не пропущений.

Відповідно до ч.1 ст.288 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

З аналізу норми ч.1 ст. 288 ЦПК України вбачається, що заочне рішення підлягає скасуванню за одночасного існування всіх обставин: неявка у судове засідання відповідача та неподання відзиву на позовну заяву з поважних причин, а також, коли докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Згідно з п.п.3, 4 ч.2 ст.285 ЦПК України у заяві про перегляд заочного рішення повинно бути зазначено обставини, що свідчать про поважність причин неявки в судове засідання та (або) неповідомлення їх суду, а також причин неподання відзиву, і докази про це; посилання на докази, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача.

Докази поважності причин неявки в судове засідання, які об`єктивно перешкоджали явці до судового засідання повинні бути підтверджені документально та додаватися до заяви про перегляд заочного рішення. Крім того, відповідач має подати документи, що свідчать про неможливість повідомити суд про причини неявки у судове засідання.

Водночас, з`ясування причин неявки не може бути підставою для скасування заочного рішення. Для цього відповідач має вказати докази, які мають значення для справи, та можуть привести до ухвалення рішення, протилежного заочному рішенню повністю або частково, або до його зміни.

Наявність вищенаведених обставин повинна бути у їх сукупності, при відсутності хоча б однієї з них, заочне рішення скасуванню не підлягає. За змістом вказаних норм наявність цих двох підстав для скасування заочного рішення є обов`язковою.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати КЦС у постанові від 18.04.2022 у справі №522/18010/18 забезпечуючи єдність судової практики, досліджував питання щодо обов`язковості скасування рішення суду у разі неповідомлення про слухання справи та не участі учасника зазначив: «Обов`язок суду повідомити учасників справи про місце, дату і час судового засідання є реалізацією однієї з основних засад (принципів) цивільного судочинства - відкритості судового процесу. Невиконання (неналежне виконання) судом цього обов`язку призводить до порушення не лише права учасника справи бути повідомленим про місце, дату і час судового засідання, але й основних засад (принципів) цивільного судочинства».

Конституційне право на участь у судовому розгляді, у тому числі бути належним чином повідомленим про дату судового розгляду, не може вважатися формальним - це є порушенням зазначених вимог законодавства та підставою для безумовного скасування судового рішення.

Судом встановлено, що 29 червня 2026 року заочним рішенням Карлівського районного суду Полтавської області у справі № 531/871/26 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» заборгованість за кредитним договором №835459712 від 27.07.2020 у розмірі 17919,15 гривень (сімнадцять тисяч дев`ятсот дев`ятнадцять гривень 15 коп), судовий збір в розмірі 2662,40 гривень (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 коп) та витрати на правову допомогу у розмірі 3000,00 (три тисячі гривень 00 коп.) гривень.

З матеріалів справи вбачається, що поштове відправлення з копією ухвали про відкриття провадження у справі та повідомленнями про розгляд справи було вручене ОСОБА_1 під розписку 30.04.2026 та 29.05.2026, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.25, 39). Про причини неявки в судове засідання ОСОБА_1 не повідомив, відзив на позовну заяву не подав.

Відповідно до п.1 ч.8 ст.128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день вручення судової повістки під розписку.

Відтак, відповідач ОСОБА_1 був належним чином повідомленим про розгляд судом цивільної справи, учасником якої він є, а також про дату, час та місце судового засідання, яке було призначене на 14 год. 15 хв. 20.05.2026 та на 14 год. 45 хв. 29.06.2026.

Таким чином твердження відповідача на неналежне повідомлення його про розгляд справи, не може бути прийняте судом до уваги, оскільки таке не ґрунтуються на вимогах Закону.

Що стосується доказів, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, то такі докази, які б могли спростувати обставини, викладені у рішенні, заявником не надані. Твердження відповідача за своєю суттю стосуються переоцінки доказів, які були досліджені судом перед ухваленням заочного рішення.

Одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, яке гарантовано пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод, що передбачає повагу до принципу resjudicata , тоюто остаточності рішень суду, який наголошує, що жодна із сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового судового рішення просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення.

Отже вказані обставини під час розгляду справи та ухвалення судового рішення судом були встановлені, оцінені та враховані під час вирішення справи.

Перегляд справи не повинен фактично підміняти апеляцію. Винятки із цього принципу можуть мати лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру.

Із огляду на викладене, суд вважає, що зазначені вище обставини не створюють юридичної сукупності елементів, які дають підстави для скасування судового рішення, а тому у задоволенні заяви про перегляд заочного рішення відповідача слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 280, 287, 284, 288 Цивільного процесуального кодексу України, суд ,

у х в а л и в:

заяву представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Янка Олександра Олександровича про перегляд заочного рішення Карлівського районного суду Полтавської області в цивільній справі № 531/871/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - залишити без задоволення.

Роз`яснити, що відповідно до ч. 4 ст. 287 ЦПК України, у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали виготовлений 02 жовтня 2026 року.

Суддя Л.С.Фисун