Вирок № 140330466, 05.10.2026, Миронівський районний суд Київської області

"05" жовтня 2026 р.

Єдиний унікальний № 371/1836/26

Номер провадження № 1-кп/371/269/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2026 року м. Миронівка

ЄУН 371/1836/26

Провадження № 1-кп/371/269/26

Миронівський районний суд Київської області в склад :

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12026116220000061, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19 серпня 2026 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у селі Чмирівка Старобільського району Луганської області, має професійно - технічну освіту, не одружений, має малолітню дитину ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 , адреса місця перебування: АДРЕСА_2 , раніше не судимий,

за частиною першою статті 125 КК України,

У С Т А Н О В И В :

Підстави для розгляду обвинувального акта у спрощеному провадженні

До Миронівського районного суду Київської області, у відповідності до вимог статей 291, 302 КПК України, надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_3 за частиною першою статті 125 КК України, з клопотанням прокурора про його розгляд у спрощеному провадженні.

Частинами другою та третьою статті 381 КПК України визначено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта. Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.

За даними обвинувального акта та доданих до нього матеріалів, обвинуваченому ОСОБА_3 та потерпілому ОСОБА_5 роз`яснено зміст встановлених досудовим розслідуванням обставин, а також те, що, у разі надання згоди на розгляд обвинувального акта в спрощеному порядку, вони будуть позбавлені права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини. Прокурор впевнився у добровільності згоди обвинуваченого та потерпілого на розгляд обвинувального акта в спрощеному провадженні.

До обвинувального акта з клопотанням про його розгляд у спрощеному провадженні прокурором додані:

Письмова заява ОСОБА_3 , складена в присутності захисника ОСОБА_6 , щодо беззаперечного визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження та згоди з розглядом обвинувального акту в спрощеному провадженні;

Письмова заява потерпілого ОСОБА_5 щодо згоди із розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні; ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження та згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні;

Матеріали досудового розслідування, у тому числі документи, які засвідчують беззаперечне визнання ОСОБА_3 своєї винуватості.

Вивчивши в порядку спрощеного провадження обвинувальний акт та додані до нього матеріали суд дійшов висновку, що клопотання прокурора про розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні відповідає вимогам статті 302 КПК України.

Встановлені обставини кримінального правопорушення

ОСОБА_3 вчинив кримінальний проступок за встановлених досудовим розслідуванням наступних обставин.

15 серпня 2026 року приблизно о 18 годині 30 хвилин ОСОБА_3 прибув пішою ходою до приміщення магазину «Олеся», розташованого за адресою: вулиця Незалежності, 42, село Карапиші, Обухівський район, Київська область, де в цей же час перебував ОСОБА_5 .

На ґрунті неприязних відносин, які виникли через заборгованість ОСОБА_5 перед ОСОБА_3 , під час їхньої розмови виник конфлікт, під час якого у ОСОБА_7 , раптово виник протиправний умисел, направлений на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_5 .

Реалізовуючи цей протиправний умисел, 15 серпня 2026 року приблизно о 18 годині 30 хвилин, перебуваючи поряд з приміщенням магазину «Олеся», який знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , діючи умисно, на ґрунті неприязних відносин та раптово виниклої особистої неприязні, з метою заподіяння шкоди здоров`ю ОСОБА_5 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки, обвинувачений ОСОБА_3 схватив ОСОБА_5 за одяг та кулаком правої руки завдав йому два удари в ліву сторону голови. Після чого, відпустивши одяг ОСОБА_5 та відступивши на пів кроку, таким чином збільшивши замах, кулаком тієї ж руки завдав йому ще один удар в ліву сторону голови, внаслідок чого останній впав на землю, а ОСОБА_7 покинув місце події та пішов у власних справах.

Згідно з висновком експерта, складеним за результатами проведення судово-медичної експертизи, ОСОБА_3 спричинив потерпілому ОСОБА_5 такі тілесні ушкодження у виді синця повік лівого ока, який утворився від дії тупого(их) предмета(ів) та відноситься до легких тілесних ушкоджень. Вказані ушкодження, не виключено, могли утворитися за обставин, на які вказує потерпілий ОСОБА_5 .

Кваліфікація дій обвинуваченого та мотиви призначення покарання

Діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 , мало місце, це діяння полягає у заподіянні потерпілому ОСОБА_5 умисного легкого тілесного ушкодження та містить склад кримінального проступку, передбаченого частиною першою статті 125 КК України.

Судом не встановлено підстав для звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності, не встановлено обставин, які виключають кримінальну протиправність вчиненого діяння, обставин, які свідчать про необхідність застосування до обвинуваченого примусового лікування, а також про те, що обвинувачений вчинив кримінальне правопорушення у стані неосудності чи обмеженої осудності.

За приписами статей 50, 65 КК України, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення і попередження нових кримінальних правопорушень.

Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного, які підлягають обов`язковому врахуванню. Під час вибору покарання мають значення обставини, які його пом`якшують і обтяжують, відповідно до положень статей 66, 67 КК України.

За змістом обвинувального акта обставиною, що пом`якшує покарання, є щире каяття, обставин, що обтяжують покарання, не встановлено.

На підставі частини першої статті 66 КК України суд вважає можливим визнати щире каяття обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення обставиною, що пом`якшує покарання за скоєне.

Обставин, передбачених частиною першою статті 67 КК України, що обтяжують покарання, судом не встановлено.

За частиною першою статті 125 КК України умисне легке тілесне ушкодження карається штрафом до п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк до двохсот годин, або виправними роботами на строк до одного року.

При призначенні покарання судом враховується, що обвинувачений вчинив кримінальне правопорушення, яке згідно зі статтею 12 КК України є кримінальним проступком, посередньо характеризується за місцем проживання, не перебуває на обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра, раніше не судимий, наявність обставини, що пом`якшує покарання.

Такі фактичні обставини підтверджуються даними довідки-характеристики з місця проживання №19/16/07-25, виданої 20 серпня 2026 року Карапишівським старостинським округом №7 Миронівської міської ради Обухівського району Київської області, довідок КНП «Миронівська ОБЛ» від 19 серпня 2026 року, вимоги УІП та координації поліції «102» ГУНП в Київській області від 19 серпня 2026 року.

Враховуючи особу обвинуваченого ОСОБА_3 , обставину, що пом`якшує покарання, суд дійшов висновку про можливість застосування до обвинуваченого штрафу як найбільш м`якого виду покарання, передбаченого санкцією частини першої статті 125 КК України.

Суд вважає, що таке покарання сприятиме досягненню цілей кримінального судочинства, оскільки є для обвинуваченого реальним для виконання. Вказане покарання, яке пов`язане з обмеженням майнових прав обвинуваченого, суд вважає достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Підстав для призначення іншого виду покарання суд не вбачає.

Мотиви суду щодо процесуальних витрат, речових доказів та заходів забезпечення кримінального провадження

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Відповідно до пунктів 12-14 частини першої 368 КПК України, ухвалюючи вирок, суд повинен вирішити питання про те, що належить вчинити з майном, на яке накладено арешт, речовими доказами і документами; на кого мають бути покладені процесуальні витрати і в якому розмірі; як вчинити із заходами забезпечення кримінального провадження.

Речові докази, процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні, заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.

На підставі викладеного, керуючись статтями 100, 370, 374, 382, 395, 532 КПК України, суд

У Х В А Л И В :

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 125 КК України, і призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Штраф підлягає сплаті на розрахунковий рахунок (IBAN) UA628999980313080106000010748, код ЄДРПОУ 37955989, МФО 899998, отримувач коштів ГУК у Київ.обл/Миронівська міс/21081100, банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.).

Копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Вирок може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Миронівський районний суд Київської області протягом 30 днів з моменту його проголошення з урахуванням особливостей, передбачених статтею 394 КПК України, згідно з якими вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_1