Ухвала суду № 140330325, 02.10.2026, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/18741/26

Провадження №2-з/369/72/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.10.2026 року м. Київ

Суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області Пінкевич Н.С., розглянувши заяву ОСОБА_1 заінтересовані особи Товариство з обмеженою відповідальністю «Київська обласна енергопостачальна компанія», Приватне акціонерне товариство «ДТЕК Київські регіональні електромережі» про забезпечення позову, -

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2026 року на адресу суду надійшла заява про забезпечення позову. Просила суд вижити заходи забезпечення позову та заборонити ТОВ «Київська обласна енергопостачальна компанія» та ПАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» відключати електропостачання на приладі обліку житлового будинку ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 з будь-яких підстав, пов`язаних із заборгованістю за електроенергією та будь-яких нарахувань на підставі їх утворення за період до 01.07.2026 року до набрання законної сили судовим рішенням у цій справі.

Свою заяву мотивувала тим, що ОСОБА_1 з 09.05.2026 року є власником житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 . Після купівлі будинку заявниця звернулася до ТОВ «Київська обласна енергопостачальна компанія» та ПАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» з заявою про переукладання договорів.

21.09.2026 року заявниці стало відомо, що постачальник електричної енергії звернувся до оператора ПАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» і направив йому вимогу про відключення житлового будинку і від`єднання його від системи постачання електричної енергії.

Підставою для направлення такої вимоги, є наявність заборгованості за електроенергією попередніх власників будинку за період з 2024 року по момент укладення ними договору купівлі-продажу.

Невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача за захистом, яких заявниця звернися до суду.

Дослідивши матеріали поданої заяви, вивчивши позиції сторін, суд дійшов наступного висновку.

За статтею 149 ЦПК України суд, за заявою учасника справи, має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Положення цієї норми пов`язують вирішення питання про забезпечення позову з обґрунтуванням обставин необхідності такого забезпечення в контексті положень статті 76 ЦПК України, яке (забезпечення) застосовується як гарантія задоволення вимог позивача.

Під забезпеченням позову необхідно розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом.

Відповідно до частини першої статті 150 ЦПК України позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

За частиною 4 цієї статті заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Під час вирішення питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачу вчиняти певні дії.

При цьому обґрунтування необхідності забезпечення позову покладається саме на позивача та полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову судам слід враховувати, що такими заходами не повинні застосовуватися обмеження, не пов`язані з предметом спору.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків від заборони відповідачу або іншим особам вчиняти певні дії.

Обранням належного заходу забезпечення позову дотримується принцип співвіднесеності виду заходу забезпечення позову із вимогами позивача, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних законом інтересів учасників справи та інших осіб.

У разі звернення до суду з позовними вимогами немайнового характеру, судове рішення у разі їх задоволення не вимагатиме примусового виконання, у цьому випадку має бути застосовано та досліджено таку підставу вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття зазначених заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. При цьому в таких немайнових спорах необхідно досліджувати, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

З урахуванням вимог, передбачених статтями 76, 77, 81 ЦПК України, при вирішенні питання про забезпечення позову суд зобов`язаний здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів і дослідити подані в обґрунтування заяви докази та встановити наявність зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги. При цьому законодавством не визначається перелік відповідних доказів, які повинна надати особа до суду під час звернення із заявою про забезпечення позову, а тому суди в кожному конкретному випадку повинні оцінювати їх на предмет вірогідності, належності, допустимості та достовірності.

Отже, не існує універсального алгоритму застосування заходів забезпечення позову, оскільки їх вжиття (або відмова у такому) знаходиться в прямій залежності від фактичних обставин кожного конкретного спору.

Абзац четвертий пункту 7.11 ПРРЕЕ встановлює, що на час розгляду судом спірних питань щодо порушення споживачем цих Правил та/або умов договорів, наявність яких передбачена цими Правилами, припинення електропостачання такого споживача, пов`язане з оскаржуваним фактом порушення, не здійснюється за умови своєчасного надання споживачем до моменту відключення відповідної ухвали суду про прийняття позовної заяви до розгляду. Відкриття провадження у справі після факту відключення споживача є підставою для відновлення електропостачання.

Отже, ініціювання споживачем спору щодо порушення ПРРЕЕ є самостійною підставою для того, щоб позивача не відключали від електропостачання з підстав існування спору щодо правомірності припинення електропостачання.

Підставою для незастосування заходів щодо припинення електропостачання споживачу є ухвала про прийняття позовної заяви, а відкриття провадження у справі після факту відключення споживача є підставою для відновлення електропостачання.

За своєю суттю постачання електричної енергії передбачає доволі складну технологічну процедуру. Процес відновлення постачання електричної енергії споживачу постачальником та оператором розподілу систем є тривалим і у разі припинення постачання електричної енергії та встановлення судом безпідставності такого припинення, процедура відновлення постачання електричної енергії споживачу займе тривалий проміжок часу, що призведе до порушення прав споживача.

Мета застосування пункту 7.11 ПРРЕЕ збігається з метою забезпечення позову, а тому його реалізацію необхідно здійснювати в межах відповідного спору до ухвалення судового рішення по суті справи.

Вирішення питання щодо відновлення / припинення або обмеження електропостачання на підставі пункту 7.11 ПРРЕЕ здійснюється шляхом використання інституту процесуального права - забезпечення позову, це буде відповідати завданням та основним засадам судочинства.

Окреме застосування пункту 7.11 ПРРЕЕ призводить до штучного подвоєння судових спорів у справах за позовами споживачів до електропостачальників, що не відповідає розумності строків розгляду справи судом та принципу процесуальної економії.

Отже, у випадку звернення споживача до суду за захистом своїх прав безальтернативним та найефективнішим для практичного застосування пункту 7.11 ПРРЕЕ є механізм забезпечення позову з огляду на зміст цієї норми права, а саме постановлення ухвали про заборону відключення електропостачання такого споживача на час вирішення справи про оскарження факту порушення споживачем цих Правил та/або умов договорів.

У протилежному випадку, якщо електропостачальники не виконують вимоги пункту 7.11 ПРРЕЕ в межах ініційованого спору, це наслідок, матиме звернення до суду в рамках іншого судового процесу.

Реалізація передбаченого пунктом 7.11 ПРРЕЕ права на збереження електропостачання на час вирішення судового між споживачем і електропостачальником через механізм статей 149, 150 ЦПК України сприяє зменшенню кількості справ позовного провадження між тими ж сторонами про той самий предмет, пришвидшенню розгляду, полегшує можливість примусового виконання та скорочує термін на захист прав споживачів.

Таким чином, споживач має право звернутися до суду із заявою про забезпечення позову шляхом заборони відключення електропостачання такого споживача на час вирішення справи про оскарження факту порушення споживачем цих Правил та/або умов договорів.

Вказані правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 лютого 2026 року у справі № 344/13201/23 (провадження № 14-80цс25).

Ураховуючи зазначені правові висновки Великої Палати у спірних правовідносинах, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову.

Зокрема, судом враховано, що заявником дотримано процесуальних норм щодо звернення до суду із заявою про забезпечення позову, наведено обгрунтовані доводи щодо необхідності вжиття відповідних заходів, доведено відповідність заходів забезпечення позову позовним вимогам, що будуть заявлені в майбутньому, співмірність негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативним наслідкам, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів.

При цьому суд зазначає, що процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігти ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову.

Забезпечення позову повинно гарантувати можливість реалізації позовних вимог у разі задоволення позову.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Суд дійшов висновку про наявність реальної загрози, що невжиття заходів забезпечення позову до вирішення спору по суті (шляхом заборони відключати будинок позивача від електропостачання) може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених прав позивача (у разі подання та задоволення позову), за захистом яких остання звернулася до суду.

Суд погоджується, що відключення житла від електропостачання, враховуючи і погодні умови, у разі припинення електропостачання, існують критичні ризики для будинку-як житла, яке полягає в обмеженні на опалення та створює загрозу для життя і здоров`я, а також унеможливлює користування власністю та може призвести до збільшення шкоди її правам і законним інтересам.

Вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони вчинення дії щодо припинення та обмеження в примусовому порядку електропостачання, до набрання рішенням суду у справі законної сили не обмежуватиме права та законні інтереси відповідача, а натомість сприятиме ефективному захисту або поновленню порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо таке порушення буде встановлене під час розгляду справи по суті. Зазначений захід забезпечення позову має тимчасовий характер та не позбавляє особу щодо якого він застосований його конституційних прав на підприємницьку діяльність, отримання доходів, а також не перешкоджає займатися господарською діяльністю. Такий захід також збереже баланс інтересів сторін, а вжиття заходів забезпечення позову узгоджується із критеріями розумності, обґрунтованості та адекватності.

Між заявленим заходом забезпечення позову та предметом майбутнього позову наявний зв`язок, адже саме такий захід, коли постачання електроенергії не припинене (не обмежене) у існуючому на час прийняття цієї ухвали стані забезпечить ефективний захист порушених прав у разі задоволення позову.

Кожен має гарантоване Конституційне право на звернення до суду для захисту своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод та законних інтересів. Будь які обмеження доступу до правосуддя заборонені.

У випадку застосування заходів забезпечення позову буде дотримано збалансованості інтересів сторін, адже у матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження понесення можливих витрат відповідачами у зв`язку з неприпиненням постачання. Відсутні докази і того, що застосування заходів забезпечення позову можуть призвести до порушення прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Суд наголошує, що забезпечення позову є тимчасовим обмеженням щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача. Таке тимчасове обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб здійснюється в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про можливість забезпечення позову шляхом заборони ТОВ «Київська обласна енергопостачальна компанія» та ПАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» відключати електропостачання на приладі обліку житлового будинку ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 з будь-яких підстав, пов`язаних із заборгованістю за електроенергією та будь-яких нарахувань на підставі їх утворення за період до 01.07.2026 року до набрання законної сили судовим рішенням у цій справі, у зв`язку з чим заява про забезпечення позову підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 149-153, 260, 353 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву - задовольнити.

Заборонити ТОВ «Київська обласна енергопостачальна компанія» та ПАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» відключати електропостачання на приладі обліку житлового будинку ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 з будь-яких підстав, пов`язаних із заборгованістю за електроенергією та будь-яких нарахувань на підставі їх утворення за період до 01.07.2026 року до набрання законної сили судовим рішенням у цій справі.

Копію ухвали направити для відома сторонам.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її оголошення.

Стягувач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Боржник 1: ТОВ «Київська обласна енергопостачальна компанія», адреса: 08132, Україна, Бучанський р-н, Київська обл., місто Вишневе, вулиця Київська, будинок 8В, ЄДРПОУ 42094646.

Боржник 1: ПАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі», адреса: 04136, Україна, місто Київ, вулиця Стеценка, будинок 1А, ЄДРПОУ 23243188.

Суддя Наталія ПІНКЕВИЧ