Ухвала суду № 140330053, 05.10.2026, Броварський міськрайонний суд Київської області

справа № 361/15012/25

провадження № 2-п/361/17/26

УХВАЛА

щодо розгляду заяви про перегляд заочного рішення

05 жовтня 2026 року м. Бровари

Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:

Головуючої судді Ведмідь Н.В.

за участі секретаря судового засідання Чуняк В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника відповідача ОСОБА_1 ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення, ухваленого у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Заочним рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 23 березня 2026 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» заборгованість за Договором про відкриття кредитної лінії № 1414-2187 від 27 червня 2024 року в розмірі 97 740,00 грн та судовий збір у розмірі 2 367,66 грн.

13 травня 2026 року через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему представник відповідача Грецьких Єлизавета Олександрівна звернулася до суду із заявою про перегляд зазначеного заочного рішення.

У заяві представник відповідача просить поновити строк на подання заяви, скасувати заочне рішення та призначити справу до розгляду за правилами загального позовного провадження.

В обґрунтування заяви зазначає, що відповідач не був належним чином повідомлений про розгляд справи, не отримував судових повісток та копії заочного рішення, а про його ухвалення дізнався лише у травні 2026 року.

Також у заяві наведено заперечення щодо розміру заборгованості за кредитним договором, зокрема щодо нарахування процентів, та зазначено про необхідність застосування встановленого законом обмеження максимальної денної процентної ставки.

Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 25 травня 2026 року заяву про перегляд заочного рішення прийнято до розгляду.

У судове засідання відповідач та його представник не з`явилися. Представник відповідача адвокат Мунтяну І.І. подав заяву про розгляд справи за його відсутності та за відсутності відповідача.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду заяви повідомлений належним чином.

Відповідно до частини першої статті 287 ЦПК України заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Дослідивши матеріали цивільної справи та доводи заяви, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до частини першої статті 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, який його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Згідно з частиною першою статті 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та/або не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позов з поважних причин, і при цьому докази, на які він посилається у своїй заяві, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Отже, необхідними умовами для скасування заочного рішення є встановлення поважності причин неявки відповідача та неподання ним відзиву, а також наявність доказів, які мають істотне значення для правильного вирішення спору.

Судом встановлено, що ухвалою від 26 грудня 2025 року у справі відкрито провадження та призначено її до розгляду у спрощеному позовному провадженні з повідомленням сторін.

Відповідно до відомостей Єдиного державного демографічного реєстру зареєстрованим місцем проживання ОСОБА_1 є: АДРЕСА_1 .

Копію ухвали про відкриття провадження та судову повістку суд направив відповідачу за вказаною зареєстрованою адресою. Поштові відправлення повернулися до суду з відміткою поштового оператора про відсутність адресата за вказаною адресою, а відтак на підставі п. 5 ч. 6 ст. 272 ЦПК України відповідач вважається таким, що копію процесуального рішення отримав (а. с. 108, 111)

Відповідно до пункту 4 частини восьмої статті 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Таким чином, саме по собі фактичне неотримання відповідачем поштової кореспонденції не свідчить про неналежне повідомлення його судом, оскільки суд здійснював повідомлення за зареєстрованим місцем проживання відповідача, а доказів повідомлення суду про іншу адресу матеріали справи не містять.

Верховний Суд у своїй практиці виходить з того, що направлення судом рекомендованої кореспонденції за дійсною адресою особи може бути достатнім для висновку про належне повідомлення, оскільки отримання поштового відправлення адресатом не перебуває у межах контролю суду. Такий підхід, зокрема, викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18), а також у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б.

З матеріалів справи також убачається, що відповідач був відсутній у судових засіданнях, призначених на 10 лютого 2026 року та 23 березня 2026 року, відзиву на позовну заяву не подав, про причини неявки суд не повідомляв.

За таких обставин підстав вважати, що заочне рішення було ухвалене за відсутності належного повідомлення відповідача про розгляд справи, суд не вбачає.

Щодо доводів заяви в частині нарахування процентів суд зазначає таке.

Із тексту заочного рішення від 23 березня 2026 року вбачається, що питання щодо правомірності нарахування процентів та застосування встановленого законом максимального розміру денної процентної ставки було безпосередньо досліджене судом під час вирішення спору по суті.

Зокрема, суд установив, що за умовами кредитного договору процентна ставка становила 1,50 % за кожен день користування кредитом протягом перших 180 календарних днів та 1,18 % за кожен день користування кредитом починаючи зі 181-го календарного дня.

Водночас суд застосував положення Закону України «Про споживче кредитування» у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, з урахуванням змін, внесених Законом України від 22 листопада 2023 року № 3498-IX, якими встановлено граничний розмір денної процентної ставки.

Саме з урахуванням установленого законом обмеження суд не погодився з наданим позивачем розрахунком процентів у повному обсязі та визначив їх розмір у сумі 77 740,00 грн замість заявлених до стягнення 80 000,00 грн.

Отже, доводи заявника щодо необхідності застосування граничного розміру денної процентної ставки фактично стосуються питання, яке вже було предметом безпосереднього дослідження та правової оцінки суду під час ухвалення заочного рішення.

При цьому у заяві про перегляд заочного рішення відповідачем не наведено нових доказів щодо погашення кредитної заборгованості, іншого розміру фактично отриманих кредитних коштів, здійснення платежів за договором чи інших обставин, які не були та не могли бути досліджені судом під час розгляду справи і які мають істотне значення для правильного вирішення спору.

Саме по собі незгода відповідача з правовою оцінкою судом умов кредитного договору та розрахунку заборгованості не є передбаченою статтею 288 ЦПК України підставою для скасування заочного рішення.

При цьому суд звертає увагу, що заочне рішення від 23 березня 2026 року не ґрунтувалося на безумовному прийнятті розрахунку позивача. Суд перевірив заявлений розмір заборгованості та задовольнив позов лише частково, визначивши до стягнення 20 000,00 грн заборгованості за тілом кредиту та 77 740,00 грн процентів.

Таким чином, наведені у заяві доводи не свідчать про наявність одночасно двох необхідних умов для скасування заочного рішення, визначених частиною першою статті 288 ЦПК України, а саме поважності причин неявки відповідача та неподання ним відзиву і наявності доказів, які мають істотне значення для правильного вирішення справи.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що заява представника відповідача про перегляд заочного рішення задоволенню не підлягає, а заочне рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 23 березня 2026 року у справі № 361/15012/25 слід залишити без змін.

Керуючись статтями 128, 258-261, 284-288 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву представника відповідача ОСОБА_1 ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення, ухваленого у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Заочне рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст ухвали складений 05.10.2026.

Суддя Н.В. Ведмідь