Рішення № 140329504, 28.09.2026, Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 296/8545/26

2/296/4540/26

Р І Ш Е Н Н Я (ЗАОЧНЕ)

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 вересня 2026 року м.Житомир

Корольовський районний суд міста Житомира в складі: головуючого судді Шкирі В.М., за участі секретаря судового засідання Сейко Л.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовом представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» - Марченко Альони Олександрівни до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В :

16.07.2026 представник позивача - ТОВ «ФК «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» - Марченко А.О. звернулась до суду із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про споживчий кредит №101589118 від 20.10.2021 в сумі 18 546,57 грн.

В обґрунтування позовних вимог, представник позивача посилається на те, що 21.10.2021 року між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит №101589118, умовами якого встановлено, що кредитодавець надає позичальнику кредит в розмірі 10 400,00 грн строком на 29 днів (з 20.10.2021-18.11.2021) із стандартною (базова) процентною ставкою за користування кредитом становить 5.00 % від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом. Проценти за користування кредитом: 30.16 грн., які нараховуються за ставкою 0.01 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Орієнтована загальна вартість кредиту для Позичальника складає 10 430.16 грн. Комісія за управління та обслуговування при пролонгації на пільгових умовах: до 3 % на 3 дні; до 5 % на 7 днів; до 10 % на 15 днів.

У разі не виконанням позичальником своїх зобов`язань можливе нарахування пені яка Нараховується після прострочення; розмір облікова ставка НБУ від суми невиконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення. Загальна сума неустойки (штраф, пеня) - не більше 50 % суми кредиту; для кредиту до 1 мінімальної зарплати - не більше подвійної суми кредиту.

Свої зобов`язання ТОВ «Мілоан» виконало та перерахувало відповідачу 10 400,00 грн.

Відповідачем не виконано умов договору про споживчий кредит №101589118 від 20.10.2021, внаслідок чого утворилася заборгованість в сумі 18 546,57 грн., з яких: - 5 981,43 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; - 12 565,14 грн. сума заборгованості за відсотками;

Наразі право вимоги за цим договором має ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ », оскільки між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ » укладено Договір факторингу № 16072024 від 16.07.2024, за умовами якого останній набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі за договором про споживчий кредит №101589118 від 20.10.2021 .

Наявність заборгованості у відповідача за договором про споживчий кредит №101589118 від 20.10.2021 зумовлює звернення до суду з цим позовом.

Ухвалою судді від 03.08.2026 у справі відкрито спрощене позовне провадження та вирішено розглядати її з повідомленням сторін (ініціатива суду) -28.09.2026 о 11-00 годині.

28.09.2026 сторони чи їх представники до суду не з`явилися.

Представник позивача разом із позовною заявою подав заяву про розгляд справи без його участі. Проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач в судове засідання не з`явилась, заперечень проти позову не надала, як і будь-яких заяв чи клопотань.

Судом було вжито усіх заходів передбачених ЦПК України для належного повідомлення відповідача про день, час та місце розгляду справи. Так ухвалу про відкриття провадження у справі та призначення її до розгляду на 11-00 годину 28.09.2026, направлено відповідачу ОСОБА_1 за адресою місця реєстрації: АДРЕСА_1 . Проте, 25.09.2026 до суду повернувся конверт з відправленням, згідно довідки Укрпошти від 21.09.2026 причина невручення; "адресат відсутній "

У постанові Верховного Суду від 21.12.2022 у справі № 757/15603/19 наведено позицію, що у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено поштою у зв`язку з посиланням, зокрема на відсутність за вказаною адресою, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії, а повістка вважається врученою в день проставлення у поштовому повідомленні відповідної відмітки .

Отже, вважається, що саме 21.09.2026 відповідач повідомлений про розгляд цієї справи судом 28.09.2026.

Верховний Суд у постановах від 13 листопада 2020 року у справі№ 359/5348/17 (провадження № 61-18620св19), від 08 грудня 2021 року у справі № 369/10161/19 (провадження № 61-3468св21) зазначив, що якщо сторони чи їх представники, чи інші учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні сторони чи її представника, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні

Суд вважає, що наявних у справі матеріалів у цій справі, достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, та не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті

Згідно ч. 5 ст. 259 та ч. 1 ст. 281 ЦПК України, не виходячи до нарадчої кімнати із занесенням до протоколу судового засідання, постановлено ухвалу про заочний розгляд справи, що відповідає вимогам ст. 280, 281 ЦПК України.

У зв`язку з розглядом справи за відсутності всіх учасників справи в порядку спрощеного провадження, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 279 ЦПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Суд, розглянувши цивільну справу в межах заявлених позовних вимог, встановив наступні обставини та визначив відповідно до них правовідносини.

20.10.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» та ОСОБА_1 укладений в електронному вигляді відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» договір про споживчий кредит №101589118.

Згідно умов договору, кредитодавець:

- надає позичальнику кредит в розмірі 10400,00 грн строком на 29 днів (з 20.10.2021 по 18.11.2021) ( п. 1.3. 1.4 договору);

- комісія за надання кредиту: 0.00 грн., яка нараховується за ставкою 0.00 відсотків від суми кредиту одноразово (п. 1.5.1 договору);

- стандартна (базова) процентна ставка складає 5,00 % відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом; проценти за користування кредитом: 30.16 грн., які нараховуються за ставкою 0.01 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом (п. 1.5.2, 1.6. договору);

- комісія за управління та обслуговування при пролонгації до 3 % на 3 дні; до 5 % на 7 днів; до 10 % на 15 днів (п. 2.3.1.1 договору);

- у разі не виконанням позичальником своїх зобов`язань можливе нарахування пені яка Нараховується після прострочення; розмір облікова ставка НБУ від суми невиконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення. Загальна сума неустойки (штраф, пеня) - не більше 50 % суми кредиту; для кредиту до 1 мінімальної зарплати - не більше подвійної суми кредиту (п. 4.1, 4.2 договру).

Згідно Графіку платежів (додаток №1 до договору про споживчий кркдит) відповідач мав погасити 10400,00 грн кредитних коштів та 30,16 грн відсотків за користування кредитом протягом 29 днів за 1 платіж - 18.11.2021

Кредитодавець на виконання умов договору про споживчий кредит №101589118 від 20.10.2021 року, виконав свої зобов`язання, зокрема перерахував відповідачу грошові кошти в сумі 10400,00 грн. на банківський картковий рахунок № НОМЕР_1 , згідно платіжного доручення 34041183.

Факт отримання грошових коштів 20.10.2024 в сумі 10400,00 грн підтверджено і АТ КБ "ПриватБанк" у відповідь на ухвалу про витребовуання доказів.

Оскільки відповідачем не виконано умов договору, кредитні кошти, відсотки за користування кредитними коштами відповідачем не сплачені в повному обсязі за ним наявна заборгованість в сумі 18 546,57 грн., з яких:

- 5 981,43 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу;

- 12 565,14 грн. сума заборгованості за відсотками;

Між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу № 16072024 від 16.07.2024, за умовами якого останній набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі за договором про споживчий кредит №101589118 від 20.10.2021

Так, згідно 1.2. Перехід від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості до Боржників відбувається в момент підписання Сторонами Акту прийому-передачі Реєстру Боржників згідно Додатку №2, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно їх Заборгованостей та набуває відповідні Права Вимоги. Підписання Сторонами та скріплення їх печатками Акт прийому-передачі Реєстру Боржників підтверджує факт переходу від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості та є невід`ємною частиною цього Договору. В день, коли здійснюється Перехід від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості до Боржників, Клієнт зобов`язаний передати Фактору інформацію згідно Реєстру Боржників в електронному вигляді за формою, наведеною в Додатку №4 до цього Договору, на підставі Акту прийому-передачі інформації згідно Реєстру Боржників в електронному вигляді (Додаток №5). [Момент переходу права грошової вимоги до Позивача є день підписання відповідного Реєстру прав вимоги].

Відповідно до переліку (Реєстру) Боржників від 16.07.2024 року Кредитодавець/Клієнт відступив Фактору/Позивачу право вимоги заборгованостей до Боржників на умовах передбачених Договором факторингу №16072024 від 16.07.2024 року в тому числі до Відповідача в сумі 18 546,57 грн. з яких 5 981,43 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; - 12 565,14 грн. сума заборгованості за відсотками.

Таким чином суд встановив, що позивач набув права вимоги до відповідача та між ними між існують зобов`язальні, цивільно -правові правовідносини у сфері кредитування, що регулюється нормами ЦК України.

Вирішуючи спір по суті суд прийшов наступного.

За приписами ч.1, 2 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори).

За змістом ч.1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч.1 ст. 626 ЦК України).

В силу ч.1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч.1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Із положнь ч.1 ст. 634 ЦК України слідує, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року у справі №127/33824/19.

Відповідно до ч.1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиції укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або іншому порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами Законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовий формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 вказаного Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ, який накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

В силу ч. 1 ст. 1048 цього ж Кодексу позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Статтею 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.

За приписами статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі №2-383/2010 зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Суд під час розгляду справи встановив, що 20.10.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» та ОСОБА_1 укладений в електронному вигляді відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» договір про споживчий кредит №101589118.

Згідно умов договору, кредитодавець:

- надає позичальнику кредит в розмірі 10400,00 грн строком на 29 днів (з 20.10.2021 по 18.11.2021) ( п. 1.3. 1.4 договору);

- комісія за надання кредиту: 0.00 грн., яка нараховується за ставкою 0.00 відсотків від суми кредиту одноразово (п. 1.5.1 договору);

- стандартна (базова) процентна ставка складає 5,00 % відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом; проценти за користування кредитом: 30.16 грн., які нараховуються за ставкою 0.01 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом (п. 1.5.2, 1.6. договору);

- комісія за управління та обслуговування при пролонгації до 3 % на 3 дні; до 5 % на 7 днів; до 10 % на 15 днів (п. 2.3.1.1 договору);

- у разі не виконанням позичальником своїх зобов`язань можливе нарахування пені яка Нараховується після прострочення; розмір облікова ставка НБУ від суми невиконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення. Загальна сума неустойки (штраф, пеня) - не більше 50 % суми кредиту; для кредиту до 1 мінімальної зарплати - не більше подвійної суми кредиту (п. 4.1, 4.2 договру).

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 251 ЦК України встановлено, що строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.

Відповідно до статті 251 ЦК України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

За змістом частини першої статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з частиною першою статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Аналіз вказаних норм права свідчить про те, що при укладенні договору сторони можуть визначити строк його дії, тобто час, протягом якого вони мають здійснити свої права та виконати свої обов`язки відповідно до цього договору.

Щодо кредитного договору, то сторони вправі встановити строк кредитування, протягом якого боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок за договором із повернення кредиту та сплати процентів. У свою чергу, впродовж цього строку кредитодавець вправі реалізувати своє право на проценти за користування кредитними коштами.

При цьому право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом і комісії припиняється після спливу, визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

Саме таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28 березня 2018 року (справа №444/9519/12) та 31 жовтня 2018 року (№202/4494/16-ц), яка в силу частини четвертої статті 263 ЦПК України має бути врахована судами при виборі і застосуванні норм права.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч. 1 ст. 599 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Судом встановлено, що первісний кредитор ТОВ «Мілоан» належним чином виконав свої зобов`язання задоговір про споживчий кредит №101589118 та перерахував відповідачу 20.10.2021 10?400,00 грн.

Зокрема на виконання ухвали про витребовування доказів АТ КБ "ПриватБанк" повідомив суд, що 20.10.2024 по рахунку ОСОБА_2 № НОМЕР_2 було зарахування коштів на суму 10400,00 грн.

Отже, факт отримання відповідачем ОСОБА_1 . коштів від первісного кредитора Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» в сумі 10 400,00 грн., 20.10.2026, суд вважає доведеним.

Крім того, відповідно до відомостей про щоденні нарахування та погашення відповідач частково сплатила тіло кредиту, що свідчить про прийняття нею умов договору та визнання кредитних зобов`язань. Зокрема 18.11.2021 сплачено - 520,00 грн, 25.11.2021 - 296,00 грн, 28.11.2021 -479,00 грн, 05.12.2021 - 273,00 грн , 12.08.2021 - 264,00 грн,11.12.2021 -257,00 грн, 14.12.2021-249,00 грн, 17.12.2021 - 241,00 грн, 20.12.2021-234,00 грн., 23.12.2021 - 227,00 грн., 27.12.2021 - 220,00 грн., 30.12.2021-214,00 грн., 02.01.2022-207,00 грн., 05.01.2022- 423,57 грн., що сукупно 4418,57 грн

Відповідно практики Верховного Суду справа №356/1635/16-ц від 10.04.2019 не може бути визнаний договір неукладеним після повного чи часткового виконання.

Таким чином, за встановлених обставин справи та досліджених доказів суд дійшов висновку, що 20.10.2021 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено договір про споживчий кредит №101589118 шляхом вчинення сторонами конклюдентних дій: пропозиції кредитодавця та її прийняття відповідачем через отримання кредитних коштів, та добровільної споати частини кредиту.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України відповідач зобов`язаний повернути кредит та сплатити проценти за користування ним.

Доказів погашення відповідачем 5981,43 грн тіла кредиту матеріали справи не містять

Щодо нарахування відсотків.

За користування кредитом в сумі 10 400,00 грн протягом 29 днів та погашення тіла кредиту 18.11.2021 відмовідач мав би сплатити лише 30.16 грн., які б нараховувалися за ставкою 0.01 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.

Відповідач не дотримався умов повернення кредитних коштів та не повернув їх в повному обсязі 18.11.2021

Пунктом 2.2.1 Договору передбачено, що позичальник сплачує кредитодавцю комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у розмірах, визначених п.1.5.11.5.2 Договору, у строки, зазначені в п.1.4. У разі продовження строку кредитування, встановленого п.1.3 Договору, позичальник додатково сплачує комісію за управління та обслуговування кредиту, проценти за ставкою, визначеною п.1.5.2, або проценти за стандартною (базовою) ставкою, визначеною п.1.6 Договору, у сумі та на умовах, передбачених п.2.3.

Згідно з відомостями ТОВ «Мілоан`про щоденні нарахування та погашення, ОСОБА_1 18.11.2021 сплатила комісію за управління та обслуговування кредиту, чим продовжила строк кредитування, а надалі здійснювала аналогічні платежі 25.11.2021, 28.11.2021, 05.12.2021, 08.12.2021, 11.12.2021, 14.12.2021, 17.12.2021, 20.12.2021, 23.12.2021, 27.12.2021, 30.12.2021, 02.01.2022 та 05.01.2022, що свідчить про пролонгацію кредитного договору до 02.02.2022. Після чого пролонгації кредитного договору не відбувалося.

Доказів повернення ОСОБА_1 кредитних коштів первісному кредитору в сумі 5 981,43 грн протягом 29 днів з дня останньої пролонгації, як те передбачено умовами договору матеріали цивільної справи не містять.

Останню пролонгацію договору здійснено 05.01.2022 на строк 29 днів, визначений п. 1.3 договору. Отже, строк користування кредитом закінчився 02.02.2022.

Станом на 02.02.2022 відповідач мав сплатити 5 981,43 грн тіла кредиту та 17,34 грн відсотків з розрахунку 5981,43 х 0,01% =0,60 грн х 29 днів=17,35 грн, що відповідає п.2.3.1.1. Договору де вказано: "Якщо позичальник здійснює продовження строку кредитування (пролонгацію) на пільгових умовах, проценти за користування кредитом протягом періоду на який продовжено строк кредитування нараховуються за ставкою визначеною в п.1.5.2 Договору". А п.1.5.2 Договору передбачено ставку 0,01 % від фактичного залишку кредиту.

Первісний кредитор нараховував проценти з 01.05.2022, як те і передбачено договором, а з 13.01.2022 почав нарахування в розмірі 5% від залишку кредиту і здійснював таке нарахування до 04.03.2022. Загальна сума нарахованих процентів склала 12 565,14 грн. Таке нарахування суперечить умовам договору.

Таким чином первісний кредитор мав право вимоги до відповідача в сумі - 5998,78грн :

- 5 981,43 гривень - заборгованість за основною сумою боргу;

- 17,35 гривень - заборгованість за відсотками;

Відповідно до ч.1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених ст.515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі ст. 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно з ч.1 ст.1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу № 16072024 від 16.07.2024, за умовами якого останній набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі за договором про споживчий кредит №101589118 від 20.10.2021

Так, згідно 1.2. Перехід від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості до Боржників відбувається в момент підписання Сторонами Акту прийому-передачі Реєстру Боржників згідно Додатку №2, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно їх Заборгованостей та набуває відповідні Права Вимоги. Підписання Сторонами та скріплення їх печатками Акт прийому-передачі Реєстру Боржників підтверджує факт переходу від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості та є невід`ємною частиною цього Договору. В день, коли здійснюється Перехід від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості до Боржників, Клієнт зобов`язаний передати Фактору інформацію згідно Реєстру Боржників в електронному вигляді за формою, наведеною в Додатку №4 до цього Договору, на підставі Акту прийому-передачі інформації згідно Реєстру Боржників в електронному вигляді (Додаток №5). [Момент переходу права грошової вимоги до Позивача є день підписання відповідного Реєстру прав вимоги].

Відповідно до переліку (Реєстру) Боржників від 16.07.2024 року Кредитодавець/Клієнт відступив Фактору/Позивачу право вимоги заборгованостей до Боржників на умовах передбачених Договором факторингу №16072024 від 16.07.2024 року в тому числі до Відповідача в сумі 18 546,57 грн. з яких 5 981,43 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; - 12 565,14 грн. сума заборгованості за відсотками.

Оскільки первісний кредитор мав право вимоги до позивача в сумі 5998,78 грн , яка складається з:

-5 981,43 гривень - заборгованість за основною сумою боргу;

- 17,35 гривень - заборгованість за відсотками;

то саме в такому розмірі і до ТОВ «Європейська агенція з повернення боргів» перейшло право вимоги до відповідача за договором про споживчий кредит №101589118 від 20.10.2021.

Отже суд приймає рішення про часткове задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача 5998,78грн. в якості заборгованості за договором про споживчий кредит №101589118 від 20.10.2021.

Щодо судових витрат.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Згідно з п. 6 ч.1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Судовий збір.

Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судом встановлено, що ТОВ «Фінансова компанія» «Європейська агенція з повернення боргів» понесло судові витрати, що складаються з 2 662,40 грн сплаченого судового збору, які зараховані до спеціального фонду державного бюджету України.

Ціна позову 18546,57 грн, судом задоволено вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 5998,78 грн, що дорівнює 32,34 % від ціни позову.

Оскільки суд задовільнив позов частково то відповідно з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір в сумі 861,14 грн ( 5998,78 грн : 18 546,57 грн х 2662,40 грн = 861,14 грн) , що пропорційно до задоволених вимог.

Керуючись ст. ст.509,525,526,530,610,1048,1054 ЦК України ст.ст.12, 13 , 81, 133 , 141, 258,259,263-265,354,355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» - Марченко Альони Олександрівни до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ" заборгованість за договором про споживчий кредит №101589118 від 20.10.2021 року, яка становить 5998 (п`ять тисяч дев`ятсот дев`яносто вісім) гривень 78 копійок, з яких:

- 5 981 (п`ять тисяч дев`ятсот вісімдесят одна) гривня 43 копійки - заборгованість за тілом кредиту;

- 17 (сімнадцять) гривень 35 копійок - заборгованість за відсотками;

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ" витрати зі сплати судового збору в сумі 861 (вісімсот шістдесят одну) гривню 14 копійок.

Заочне рішення може бути оскаржено відповідачем шляхом подання до Корольовського районного суду м. Житомира заяви про перегляд заочного рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Житомирського апеляційного суду через Корольовський районний суд м.Житомира протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подана заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повний текст складено 16.09.2026

Відомості про учасників справи

Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ", код ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження юридичної особи: Україна, 07400, Київська область, Броварський район, місто Бровари, вулиця Лісова, будинок 2, р/р НОМЕР_3 (Гривня), АТ "ТАСКОМБАНК", код банку 339500

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя В. М. Шкиря