Постанова № 140325, 07.09.2006, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2006 р. Справа № 11/410-05

за позовом прокурора Барського району в інтересах управління Пенсійного фонду України у Барському районі, м. Бар

до Барського районного споживчого товариства, м. Бар

про стягнення 51026 грн. 97 коп..

Cуддя В. Матвійчук

при секретарі судового засідання Т.Поліщук, за участю представників сторін:

прокурор - не з‘явився;

від позивача - Н. Берченко за довіреністю;

від відповідача - О. Твердо хліб, І. Мацапура, С. Величко за довіреностями.

СУТЬ СПОРУ:

Заявлено позов про стягнення з Барського районного споживчого товариства 51026 грн. 97 коп. недоїмки зі сплати збору на обов‘язкове державне пенсійне страхування за період з 01.07.1999р. по 02.02.2004р..

Позов мотивовано тим, що за відповідачем станом на 21.09.2005р. рахується вказана заборгованість на підставі звітних документів, рішень про застосування штрафних санкцій та тим, що відповідач є правонаступником Барської районної спілки споживчих товариств, Ялтушківського сільського споживчого товариства, Барської торгової бази колективних підприємств, автотранспортного підприємства, Балчанського ССТ, Кузьминецького ССТ, комбінату кооперативної промисловості, Войнашівського ССТ.

Відповідач в запереченні позов не визнає вказуючи, що Барське районне споживче товариство (відповідач по позовній заяві № 2110 від 4.10.05 р. про стягнення 51026,97 грн. за позовом Прокурора Барського району Вінницької області в особі УПФУ у Барському районі) заявляє про необґрунтованість і безпідставність поданого позову, що суперечить законодавству України.

Позов заявлений в жовтні 2005 року по боргах за період з 1 липня 1999 року, тобто більш як через 6 років, споживчі товариства і господарства бувшої райспоживспілки майже три роки уже були ліквідовані.

В позовній заяві управління Пенсійного фонду України у Барському районі признає райспоживтовариство (відповідачем) боржником по всіх боргових зобов'язаннях раніше діючих юридичних осіб (споживчих товариств і підприємств райспоживспілки), які рахувались в Пенсійному фонді більше 3 років - з 1 липня 1999 року по 1 січня 2003 року (дата ліквідації). На протязі вказаного періоду позивачем не було прийнято мір по погашенню наявних боргів відповідно до діючого на той період законодавства України.

Керівники, головні бухгалтери ліквідованих кооперативних підприємств не працюють в системі райСТ.

При реорганізації споживчих товариств і спільних підприємств шляхом приєднання до райспоживспілки, тобто їх ліквідації, УПФУ у Барському районі не оформило передачу боргових зобов'язань підвідомчих організацій на райспоживтовариство, не провело відповідні перевірки , уточнення виникнення цих боргів, законність і правомірність їх виникнення, в актах потрібно було відобразити кожну суму боргу відповідно до діючого на той час законодавства, які міри були прийняті Пенсійним фондом по стягненню боргових зобов‘язань з окремо діючих юридичних осіб (споживчих товариств і підприємств райспоживспілки).

Інструкцією № 16/6 від 19.10.2001 року, затвердженою Постановою Пенсійного фонду України, передбачається, що Орган Пенсійного фонду направляє письмове повідомлення про обов'язок платника збору сплатити суму зобов'язань по даних документальних перевірок (п. 6.1).

Відповідно до п. 6.6 Інструкції №16/6, повідомлення вважається врученим, якщо передано під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення і платник зобов'язаний сплатити нараховану суму зобов'язань, зазначену в повідомленні протягом 10 календарних днів (п. 6.9).

Відповідно до п. 10.1 (б) зобов'язання, нараховані контролюючим органом, вважається узгодженим в день отримання повідомлення , а так як його не було (відсутні в позовній заяві), тому не може бути визнаної суми боргу (недоїмки) платника

Якщо платник не сплачує узгоджених зобов'язань Пенсійний фонд складає подання податковому органу про здійснення заходів з погашення боргу (п. 10.2) .

Подання надсилається податковому органу для виставлення першої вимоги не пізніше 5-го робочого дня після закінчення строку сплати узгодженої суми (п. 10.3).

На 40-й день після дати, вказаної в п.10.3 - надсилається друга податкова вимога (п. 10.4 ).

На 40-й день з дати, вказаної в п.10.4 надсилається третє подання на примусове стягнення коштів (або продаж активів) з платника податків (п. 10.5) .

В позовній заяві нічого не вказано про прийняття вищевказаних мір згідно Інструкції № 16/6.

Пенсійним фондом акти перевірок складені на недіючі організації і в терміни з 31 березня 2003 року до 30 грудня 2004 року, тобто перевірки проводились на протязі двох років після їх ліквідації, акти перевірок керівниками і головними бухгалтерами не підписані, актів про відмову керівників від підпису в матеріалах перевірки немає.

Постановою правління Пенсійного фонду України за № 6-5 від 21.03.2003 року чітко визначений порядок проведення документальних перевірок (ст. 2 Закону 2181) :

- Планова і позапланова перевірка проводиться за місцем знаходження такого платника і за письмовим рішенням керівника Пенсійного фонду (в позовній заяві немає).

- Факти виявлених порушень викладаються в акті перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі з посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському обліку.

- За наявності в акті перевірки донарахованих сум разом з актом платнику вручається Повідомлення (додаток 7,8 Інструкції №16/6) про порядок обчислення і сплати збору.

- В разі відмови платника від підпису про вручення акта перевірки, він надсилається поштою з повідомленням (в позовній заяві немає)

І як приклад акт перевірки № 57 і акт № 58 складені в один день ЗО грудня 2004 року одним і тим же провідним спеціалістом Пенсійного фонду Мурга Т.П., фактично не можливо зробити в один день перевірку двох юридичних осіб, а самі матеріали перевірки були надруковані на комп'ютері і при їх заповненнях повторюються дані, які не відповідають дійсності. Провірялась торгова база, а реквізити Балчанського ССТ, зняті з комп'ютера і заміна деяких цифрових даних, вказано, що торгова база обслуговується Ощадбанком, що є абсурдним твердженням.

Акт № 58 взагалі складений на неіснуючу організацію „Спільне підприємство Барська торгова база колективних підприємств" і суму боргу 8811,86 грн. заявлено в позові для стягнення.

В актах звірки не вказано, на яку дату проводилась звірка, не вказана дата його складання.

Дані акта перевірки № 57 і № 58 направлені в райспоживтовариство аж 14 червня 2005 року (більше як через півроку після вказаної дат складання).

Згідно Постанови № 6-5 матеріали перевірки реєструються в спеціальному журналі в день його складання.

Акт перевірки від 26.06.2003 року по автотранспортній конторі, ліквідованій станом на 1 квітня 2002 року, тобто складений через 14 місяців, ніким не підписаний і відмічено, що матеріалами перевірки складались в Управлінні Пенсійного фонду (місце складання), запитання : а де ж там взялись первинні документи, по яких проводилась перевірка.

В акті вказано, що недоїмка на 01.03.2000 року складає 24112,19 грн., а списується 19479,68 грн., тобто менше на 4632 грн., у висновках вказано, що сума 4663,30 грн. „зайво” нараховано, а з особового рахунку не зменшено борг.

Аналогічно по комбінату кооперативної промисловості борг на 31.12.1999 року складав 28187,32 грн., списано 22019,50 грн., тобто на 6167,82 грн. менше, по особовому рахунку збільшено борг на 3459,10 грн. 30.01.2003 року, а організація уже місяць, як ліквідована.

По Войнашівському ССТ заборгованість на 31.12.1999 року 4263 грн., списано 1857,87 грн., залишок 2405,63 грн.

За 2003 рік - 30 січня і 15 лютого недіючій уже організації Войнашівському ССТ збільшена недоїмка на 310,12 грн. і 1968,12 грн. - підстава не вказана.

Про інші порушення, допущені управлінням Пенсійного фонду України у Барському районі при оформленні актів документальних перевірок, вказано в нашому запереченні на позовну заяву №460 від 17.11.2005 року.

Відповідно до п.8.2 вимога про сплату недоїмки УПФ надсилають страхувальнику протягом 5 днів за звітним періодом (Постанова ПФУ № 21-1 від 19.12.2003 року), про що нічого не вказано в позовній заяві.

У висновках судово-бухгалтерської експертизи № Е-499 від 29 травня 2006 року признано, що заборгованість Барського районного споживчого товариства зі сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування за період з 1 липня 1999 року по 2 лютого 2004 року в розмірі 51026,97 грн. документально не підтверджується.

Проігноровано органами управління Пенсійного фонду України у Барському районі положення Порядку проведення органами Пенсійного фонду України списання та розстрочення податкового боргу (недоїмки) зі збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 12 березня 2001 року № 7 із змінами і доповненнями від 19.10.2001 року № 16-7, згідно п. 1 якого встановлено, що „цей порядок розроблений відповідно до Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (закон 2181 -III від 21.12.2000 року).

Згідно з пунктом 18.2.ст.18 Закону 2181 списанню підлягає безнадійний податковий борг (не пізніше закінчення 1095 дня) в т.ч. пеня, а також штрафні санкції, нараховані на даний борг.

П. 18.1.2 Керівник Пенсійного фонду зобов'язаний прийняти рішення про дострокове розірвання договору про розстрочення в разі, коли платник накопичує новий борг або не сплачує чергову частку розстрочення протягом двох податкових періодів (позивач не зробив даної дії).

Списанню підлягає розстрочений (або його частина) податковий борг (в т.ч. нараховані проценти), який визнано безнадійним боргом відповідно до Закону 2181 (п. 4.3 Порядку, затвердженого Наказом ДПА України № 103 від 14.03.2001 року).

Відповідно до п.5.5. Порядку № 103, списання безнадійного податкового боргу здійснюється щоквартально протягом двадцяти календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку, передбаченого для подання декларації.

Тобто позивач зобов'язаний був провести списання безнадійного боргу.

В актах документальних перевірок підприємств і споживчих товариств райспоживспілки, які проведені управлінням Пенсійного фонду, нічого не вказано про наявність сум безнадійного боргу по кожній окремій юридичній особі - чим самим порушено п.4.1 Порядку, затвердженого Наказом ДПА № 103.

Відповідач неодноразово звертався в Управління пенсійного фонду про списання 53697,59 грн. безнадійної простроченої заборгованості, а 10 листопада 2003 року в письмовій формі.

Позивач аж 24 грудня (через 44 дні) повідомив про відмову списати безнадійну прострочену заборгованість . Таке рішення направлено

спеціалістом Пенсійного фонду за підписом юриста, що є неправомірним. Рішення приймає керівник Пенсійного фонду або його заступник.

Рішення про застосування штрафних санкцій і нарахування пені виносилось в розріз з Законом 2181-ІП : не вказано за затримку якого терміну (календарних днів), відсутні повідомлення, вимоги, розрахункові документи, подання про здійснення заходів з погашення податкового боргу платника податків.

Рішення про нарахування пені посадовими особами органу Пенсійного фонду виносять одночасно з прийняттям рішення про застосування фінансових санкцій, зазначених у підпункті 9.3.2 пункту 9.3 Інструкції № 21-1 від 19.12.2003 року , яке протягом трьох робочих днів з дня його винесення надсилається страхувальнику з повідомленням про вручення.

Позивачем по райСТ та Ялтушківськму ССТ не було виконано вказану процедуру на протязі трьох робочих днів, що є суттєвим порушенням процесуальних строків (ч.і п. 13 ст. 106 Закону № 1058-Ш та п. 10.5 Інструкції 21-1).

На суму несплачених в установлені терміни податкових зобов'язань платника податків (діючих юридичних осіб) Управління Пенсійного фонду зобов'язано було направити першу і другу податкові вимоги в установлені терміни, які мали бути вручені під розписку або листом з повідомленням, що не зроблено, чим порушено п.6.2.2 і п.6.2.3 ст. 6 Закону2181-Ш.

Відповідно до п.12.5 Інструкції 16/6, факти порушень законодавства щодо сплати збору Пенсійний фонд оформляє актом документальних перевірок, у якому чітко визначається зміст порушень з обґрунтуванням порушень норм законодавства і вказуються конкретні пункти і статті (якби це було в актах —то керівники задумались)

В разі відмови підписати акт - ознайомити обов'язки, права і відповідальність, передбачену статтями 9-11 Закону України № 1251 „Про систему оподаткування". Акти регіструються не пізніше наступного дня.

Згідно з п. 12.6 Інструкції № 16/6 , по матеріалах перевірки рішення про застосування санкцій - приймає начальник (його заступник) не пізніше 10 днів від складання акта.

Дії позивача суперечать приписам абз.3 п. 2 Указу Президента України від 23.07.1998 року №817/98 „Про деякі заходи з перегулювання підприємницької діяльності" і Інструкції № 16/6 від 19.10.2001 року, де зазначено, що „право на проведення виїзної перевірки суб'єкта підприємницької діяльності надається лише в тому разі, коли йому не пізніше, ніж за 10 календарних днів до зазначеної перевірки надіслано письмове повідомлення з зазначенням дати її проведення" (повідомлень в позовній заяві немає).

Після оформлення акта документальної перевірки позивачем не вчинено дії, передбачені п.3.3 Постанови № 6-5, де зазначено, що за наявності в акті перевірки донарахованих сум платнику разом з актом вручається Повідомлення згідно з додатком 7 або 8 Інструкції № 16-6, чим

самим порушено порядок стягнення боргу, а також порушені права відповідача стосовно можливості апеляційного оскарження визначеної недоїмки (повідомлення в позовній заяві відсутні).

Прийняття мір в установлені терміни зі сторони УПФУ у Барському районі, своїх законних прав по здійсненню заходів з погашення податкового боргу платників податку відповідно до діючого законодавства, не привело б до виникнення в великих розмірах заборгованості у споживчих товариств і підприємств райспоживспілки, про яку заявлено в позовній заяві №2110 від 4.10.2005 року.

В позовній заяві вказано термін виникнення заборгованості з 01.07.1999 року по 02.02.2004 року, а рішення про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несвоєчасну сплату страхових внесків № 78 від 05.11.04 р„ №181 від 09.12.04 р„ №44 від 06.06.05 р. виносилися після вказаного строку і не можуть бути включені в суму позову. Акт перевірки Барської торгової бази колективних підприємств №58 і акт перевірки Балчанського ССТ №57 складені одним днем 30 грудня 2004 року, тобто після 02.02.2004 року, і також не можуть бути включені в суму позову.

Позивач під будь-яким приводом вимагає додаткових аргументів з тим, щоб не признати в своїх діях порушення чинного законодавства.

Управління Пенсійного фонду України у Барському районі всупереч діючого законодавства, порушуючи принцип соціальної справедливості, конституційних гарантій, вийшло за рамки правового поля, поклало на нас незаконні вимоги.

У даній справі судом була призначена судово-економічна експертиза за наслідками якої експертом надано висновок за № Е-499 від 29.05.2006 року.

Заслухавши пояснення учасників процесу, перевіривши доводи і оцінивши подані сторонами докази та висновок експерта, суд дійшов висновку про безпідставність частини заявлених вимог виходячи з наступного.

Завданням адміністративного судочинства, за правилами якого розглядається дана справа, є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень

У відповідності зі ст. 20 Закону України „Про загальнообов‘язкове державне пенсійне страхування” страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. У разі недостатності у страхувальника коштів для здійснення в повному обсязі виплати заробітної плати (доходу) та одночасної сплати відповідних авансових платежів виплата зазначених сум та сплата страхових внесків здійснюється в пропорційних розмірах у порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду.

Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об‘єктивному дослідженні.

В силу ч. 4 ст. 70 КАС України, обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Як випливає з поданих сторонами матеріалів, а також стверджується висновком судової експертизи, до розрахунку суми заборгованості 51 026,97 грн. позивачем включено відображений в картках особових рахунків Барської районної спілки споживчих товариств, Барського районного споживчого товариства, Ялтушківського сільського споживчого товариства рух по нарахуванню та сплаті внесків, а також суми заборгованості по внесках, яка визначена в актах перевірок підприємств споживчої кооперації, що ліквідовані шляхом приєднання до Барського районного споживчого товариства.

Щодо визначення заборгованості Барської районної спілки споживчих товариств, Барського районного споживчого товариства та Ялтушківського сільського споживчого товариства до матеріалів справи долучено розрахунки зобов‘язань зі сплати збору на обов‘язкове державне пенсійне страхування, що подані підприємствами до Управління Пенсійного фонду у Барському районі, та розрахунки штрафних санкцій. На підставі цих документів в карках особових рахунків зроблено записи про нарахування зобов‘язань перед Пенсійним фондом.

Стосовно визначення заборгованості Барської торгової бази колективних підприємств, автотранспортного підприємства, Балчанського ССТ, Кузьминецького ССТ, комбінату кооперативної промисловості, Войнашівського ССТ в матеріалах справи наявні тільки акти перевірок цих підприємств проведених після їх ліквідації, причому акти не підписані посадовими особами підприємств (крім Кузьминецького ССТ). Карток обліку зобов‘язань зі сплати внесків названими підприємствами, розрахунків зобов‘язань, що стали підставою нарахування внесків, позивачем не надано. Таким чином для визначення позивачем розмірів зобов‘язань Барської торгової бази колективних підприємств, автотранспортного підприємства, Балчанського ССТ, Кузьминецького ССТ, комбінату кооперативної промисловості та ВойнашівськогоССТ підставою стали акти перевірок цих підприємств.

Відповідач дійсно є правонаступником вказаних вище ліквідованих підприємств споживчої кооперації, але в матеріалах відсутні будь які докази, що він прийняв від таких підприємств зобов‘язання перед позивачем і в якій частині (розподільчий баланс).

Окрім того, пп.15.2.1 п. 15.2 ст. 15 Закону України „Про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, визначено, що коли зобов‘язання було нараховано контролюючим органом до закінчення строку давності, податковий борг, що виник може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів від дня узгодження такого зобов‘язання.

Прокурором та позивачем не подано будь яких доказів, що зобов‘язання ліквідованих підприємств споживчої кооперації зі збору на обов‘язкове державне пенсійне страхування узгоджено з відповідачем.

Суд не погоджується з висновком експерта частині відсутності заборгованості у відповідача в частині сум, що визначені в рішеннях про застосування штрафних санкцій № 339 та № 340 від 20.11.2003р., № 78 від 05.11.2004р., № 181 від 09.12.2004р., № 44 від 06.06.2005р. в загальній сумі 3179, 54 грн., оскільки вказані рішення є вольовими актами органу владних повноважень і на час розгляду даної справи не оскаржені у встановленому законодавством порядку.

Враховуючи вище викладене, в його сукупності, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню в сумі 3179,54 грн., в решті позовних вимог слід відмовити за недоведеністю.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 163,167,255, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Барського районного споживчого товариства (код 01741767, вул. Р. Люксембург, м. Бар Вінницької області) на користь управління Пенсійного фонду України у Барському районі (код 24895830, площа Пам‘яті, 17, м. Бар Вінницької області), 3179 грн. 54 коп. недоїмки зі збору на обов‘язкове державне пенсійне страхування.

3. В позовних вимогах в частині стягнення 47847 грн. 43 коп. недоїмки зі збору на обов‘язкове державне пенсійне страхування відмовити.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Матвійчук В.В.