Ухвала суду № 140324461, 05.10.2026, Черкаський окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

05 жовтня 2026 рокусправа № 580/10612/26м. ЧеркасиЧеркаський окружний адміністративний суд у складі судді Л.В.Трофімової перевірив матеріали в адміністративній справі №580/10612/26 за позовною заявою фізичної-особи підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Черкаській області (вул. Хрещатик 235, м. Черкаси, 18002, код ЄДРПОУ ВП 44131663) про визнання протиправними та скасування індивідуальних актів, постановив ухвалу.

02.10.2026 вх. 53350/26 Позивач повідомляє про наявний електронний кабінет, проте у позовній заяві у паперовій формі копії наданих додатків не містять дати засвідчення, а у примірнику позовної заяви для відповідача прошиті копії, що скріплені підписом і печаткою представника адвоката Діхтяренко Майї Валентинівни без опису і без дати) просить:

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Черкаській області від 25.06.2026 №12195/23-00-24-05-01 про збільшення ПДФО у сумі 520269.86 грн;

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Черкаській області від 25.06.2026 №12196/23-00-24-05-01 про збільшення зобов`язання зі сплати військового збору у сумі 45493.53 грн;

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Черкаській області від 25.06.2026 №12225/23-00-24-05-01 про збільшення зобов`язання зі сплати ПДВ за період з 01.07.2024- 28.02.2025 у сумі 131169 грн та штрафу у сумі 1311.9 грн;

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Черкаській області від 25.06.2026 №12230/23-00-24-05-01 про застосування штрафних санкцій у частині нарахування штрафу у сумі 135509.77 грн;

визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС у Черкаській області від 25.06.2026 №12228/23-00-24-05-01 про сплату боргу (недоїмки) з ЄСВ у частині нарахування недоїмки у сумі 538776.99 грн.

Додатково Позивач просить здійснити розподіл судових витрат, визначивши ціну позову 1384336.05 грн без надання розрахунку і без розмежування обраного способу захисту та без обґрунтування змісту і характеру якого саме порушеного права щодо кожного індивідуального акта.

Відповідно до ч.2 ст.171 КАС України суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі. Вивчивши матеріали позовної заяви, варто зазначити, що вона не відповідає вимогам статті 160, 161 КАС України, тому повинна бути залишена без руху для усунення недоліків, з огляду на таке.

Оскільки Позивач і представник Позивача мають електронний кабінет, то позовна заява у паперовій формі без належного оформлення додатків із датою засвідчення копій і без надання квитанцій на виконання вимог ч.2 ст.161 КАС України має бути залишена без руху для усунення недоліків.

Усупереч вимог п.11 ч.5 ст.160 КАС України до матеріалів позовної заяви не надано власне підтвердження Позивача і в адміністративному позові не вказано, що не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Підстава позову - це ті обставини і норми права, які дозволяють особі звернутися до суду, а предмет позову - це матеріально-правові вимоги позивача до відповідача, стосовно яких він просить ухвалити судове рішення.

Позивач, представник Позивача не обґрунтували підстав об`єднання вимог в одній позовній заяві, що регулюються різним спеціальним законодавством: відповідно до п.1.3 ст.1 Податковий кодекс України не регулює питання погашення податкових зобов`язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Кодексом України з процедур банкрутства, з банків, на які поширюються норми Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", проведення комплексних перевірок з метою виявлення фінансових рахунків та погашення зобов`язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (крім особливостей функціонування єдиного рахунку, подання звітності щодо суми нарахованого єдиного внеску), зборів на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій.

У постанові Верховного Суду у справі № 405/3360/17 (ЄДРСР 100918809) зазначено, що процесуальним законом не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про «доповнення» або «уточнення» позовних вимог. У разі надходження до суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: - подання іншого (ще одного) позову, чи - збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи - об`єднання позовних вимог, чи - зміну предмета або підстав позову.

Відповідно до п. 4 ч.5 ст. 160 КАС України у позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Відповідно до п. 9 ч.1 ст. 4 КАС України відповідач - суб`єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.

Усупереч вимог п.4, 5, 9 ч.5 ст.160 КАС України Позивач і представник Позивача за ордером серії СА №1174657 не обґрунтували зміст і характер порушеного права Позивача у спірних правовідносинах щодо кожного індивідуального акту і не повідомили: з якою датою пов`язує перебіг строку звернення до суду з наданням доказів на підтвердження отримання документів.

ВПВС у справі № 990/150/23 у п.28 постанови зазначає: реалізуючи передбачене статтею 55 Конституції України, статтею 5 КАС України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту; п.33 - звертаючись до суду, позивач самостійно визначає у позовній заяві, яке його право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права; п. 37 зміст позовних вимог - це максимально чітко і зрозуміло сформовані визначення способу захисту порушеного права, свободи чи інтересу у прохальній частині позову; п.43 - формулювання прохальної частини позову із зазначенням альтернатив можливих способів захисту порушеного права є таким, що не відповідає положенням КАС України. Великою Палатою Верховного Суду у справі №640/7310/19 (ЄДРСР 94394125) зазначено: особа, яка вважає, що порушені її права, свободи чи інтереси, і яка у зв`язку із цим звертається за їх захистом до адміністративного суду, має зазначити в позовній заяві: хто, який саме суб`єкт владних повноважень (а якщо відповідачем може бути суб`єкт господарювання, то який саме) порушив її права чи інтереси, яким чином, якими діями (рішенням, бездіяльністю) відбулося втручання в її права, які саме права були порушені, чи належать вони позивачу, які обставини про це свідчать.

Верховний Суд у справі №826/16958/17 ЄДРСР 77537724 зазначив: якщо від наявності доказу залежить визначення предмета спору та підтримання позивачем відповідних вимог, позивач не може перекладати на суд власний обов`язок визначитися з предметом спору. Відповідно до ч.4 ст. 161 КАС України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Матеріали позовної заяви не містять копій звітності платника податків щодо військового збору, ЄСВ, 1-ДФ, 4-ДФ, ПДВ, ПДФО на підтвердження формування показників у контексті наданих без дотримання ч.2 ст.94 КАС України та ДСТУ «витратних документів» і не наданих відомостей персоніфікованого обліку з підтвердження нарахування ЄСВ у спірному періоді та виконання обов`язків податкового агента.

Базою нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування для підприємств, установ та організацій, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці» (п. 1 частини першої ст. 7 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування»).

У переліку додатків до позовної заяви не наданий опис кожного додатку із зазначенням кількості аркушів, під номером 15 відсутній запис, не повідомлені повні назви наданих копій, що сформовані у п.14 підшиті та пронумеровані витратні документи 643 арк. У примірнику для відповідача у паперових копіях проставлені підписи про засвідчення копій, що візуально суттєво не відповідають підпису Позивача у позовній заяві, без зазначення дати, проте прошиті без опису документи скріплені підписом і печаткою адвоката, який не надає документи з відповідною процедурою сканування у електронний кабінет відповідача з наданням квитанцій на виконання ч.2 ст.161 КАС України.

Наприклад, заява адвоката, подана електронною поштою з використанням електронного цифрового підпису, а не через підсистему «Електронний суд», підлягає поверненню без розгляду, оскільки такий спосіб звернення не передбачений процесуальним законодавством. На це вказав Верховний Суд у постанові від 12 лютого 2025 року по справі №944/6062/23.

Відповідно до вимог ДСТУ (згідно з наказом ДП Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості від 01.07.2020 № 144 з 01.09.2021 набрав чинності національний стандарт ДСТУ 4163:2020 Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів) у разі, коли документ містить більше десяти додатків, складають опис, а у відмітці про наявність додатків зазначають (додатки: згідно з описом на … арк). Відмітку про наявність додатків (п.5.21 ДСТУ 4163:2020), повну назву яких наводять переважним чином у тексті супровідного листа, оформлюють після тексту листа перед підписом. Якщо документ має додатки, повні назви яких не наведено у тексті документа, то ці назви потрібно зазначити у відмітці про наявність додатків, із зазначенням кількості аркушів у кожному додатку та кількості їх примірників. Якщо до документа додають інший документ, що має додатки, то відмітку про наявність додатків оформлюють як у прикладі (Додаток: лист Укрдержархіву від 20.09.2013 № 595/04-12 і додаток до нього, всього на 20 арк. в 1 прим). Відповідно до п.5.10 ДСТУ 4163:2020 «Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів» дата документа це, відповідно, дата його підписання, затвердження, прийняття, реєстрації або складення. Крім того, датують усі службові відмітки, проставлені на документі, а саме: візу, резолюцію, відмітку про засвідчення копії документа, відмітку про надходження документа до юридичної особи, відмітку про виконання документа, відмітку про ознайомлення з документом. Дату оформлюють цифровим або словесно-цифровим способом. У разі оформлення дати цифровим способом її елементи зазначають арабськими цифрами в один рядок у такій послідовності: день місяця, місяць, рік. У цьому разі день місяця і місяць проставляють двома парами цифр, розділеними крапкою; рік - чотирма цифрами, крапку наприкінці не ставлять.

Якщо учасник справи діє через представника, судові рішення надсилаються також представнику. За умови вручення копії судового рішення представникові суд може не надсилати рішення особі, яку він представляє, проте не навпаки (справа №580/3082/26 ЄДРСР 138663493). Аналогічний висновок сформований Верховним Судом у постанові від 14 серпня 2025 року у справі № 260/6591/24.

Варто зазначити, що проставлений підпис адвоката в ордері суттєво відрізняється від підпису без дати в наданих копіях примірника для відповідача, що потребує пояснення і виправлення.

Відповідно до ч.2 ст.94 КАС України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Згідно із ч.5 ст.94 КАС України учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

На сайті Міністерства фінансів України оприлюднений проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо імплементації правил протидії практикам ухилення від сплати податків, які мають безпосередній вплив на функціонування внутрішнього ринку Європейського Союзу та України, відповідно до Директиви Ради (ЄС) 2016/1164/ЄС від 12 липня 2016 року».

Зловживання правом - це свого роду спотворення права. У цьому випадку особа надає своїм діям повну видимість юридичної правильності, використовуючи насправді свої права в цілях, що є протилежними тим, що переслідує позитивне право (постанова Верховного Суду від 23 листопада 2023 року у справі № 381/4598/21).

Верховний Суд у справі №440/7433/21 зазначив, що у частині другій статті 45 КАС України наведений перелік дій, що можуть бути визнані судом зловживанням процесуальними правами, який, однак, не є вичерпним, оскільки суд може визнати таким зловживанням також інші дії, які мають відповідну спрямованість і характер.

ВПВС у постанові у справі № 910/10837/25 138916246 зазначає, що процесуальним законом на осіб, які беруть участь у господарській / цивільній / адміністративній справі, покладається загальний обов`язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки та висновує: застосування заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами, є правом суду, а не його безумовним обов`язком. Реалізація цього повноваження не залежить від наявності відповідного клопотання учасника справи, оскільки суд має право реагувати на зловживання процесуальними правами з власної ініціативи.

Позивач не надає власний розрахунок обчислення ціни позову і суми сплаченого судового збору щодо вимог майнового характеру з урахуванням, що похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

Верховний Суд 13.04.2022 у справі № 160/11095/20 зазначив, що залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, що застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви.

Особа повинна докладати зусиль для усунення недоліків або інформування суду про свою позицію щодо встановлених судом недоліків під час винесення ухвали про залишення без руху. Такий підхід відповідатиме принципу добросовісності (поваги до суду та інших учасників справи), а також принципу заборони зловживання процесуальними правами (висновки у постанові Верховного Суду від 10 січня 2024 року у справі №280/3193/23). З метою виконання завдання адміністративного судочинства сторона у справі має користуватися процесуальними правами, сприяючи тим самим суду у здійсненні правосуддя.

Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суд, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст.2, 5, 160, 161, 169, 241-243, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ФОП ОСОБА_1 залишити без руху.

Надати Позивачеві, представнику Позивача для усунення недоліків позовної заяви п`ять днів з дати отримання копії ухвали.

Позивачем недоліки можуть бути усунуті шляхом надання: обґрунтування змісту і характеру якого саме порушеного права (інтересу) позивача з якого часу і у порушення яких нормативно-правових актів допущено відповідачем щодо кожного індивідуального акту з наданням доказів про їх отримання; обґрунтування обраного способу захисту відповідно до ст.5 КАС України з урахуванням ст.4 КАС України щодо змісту похідної вимоги; розрахунку ціни позову і суми сплаченого судового збору з урахуванням коефіцієнта 0.8 за наявного електронного кабінету у Позивача і представника Позивача з наданням квитанцій на виконання ч.2 ст.161 КАС України; оформлення позовної заяви з дотриманням вимог ч.2 ст.94 КАС України щодо дати засвідчення кожного додатка з наданням опису про кількість аркушів кожного додатка із назвою відповідно до вимог ДСТУ; надання копій податкової звітності (щодо військового збору, ЄСВ, 1-ДФ, 4-ДФ, ПДВ, ПДФО) за спірний період та обґрунтування об`єднання різних вимог; власного підтвердження на виконання п.11 ч.5 ст.160 КАС України.

Роз`яснити Позивачу, представнику Позивача, що суд вживає заходи для запобігання зловживанню процесуальними правами (ч.4 ст.45 КАС України).

У разі невиконання вимог ухвали позовна заява буде повернута представнику Позивача.

Ухвала набирає законної сили з дати підписання та не потребує оскарження.

Копію ухвали направити представнику Позивача.

Ухвала складена, підписана 05.10.2026.

СуддяЛариса ТРОФІМОВА