Ухвала суду № 140324159, 05.10.2026, Залізничний районний суд м. Львова

Єдиний унікальний номер судової справи 462/7231/26

Номер провадження 2/462/3928/26

УХВАЛА

про передачу справи за підсудністю

(на розгляд іншого суду)

05 жовтня 2026 року суддя Залізничного районного суду м. Львова Галайко Н. М., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 до Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» (далі - ЛМКП «Львівтеплоенерго»), код ЄДРПОУ: 05506460, електронна пошта: office_lte@lviv.ua, місцезнаходження: м. Львів, вул. Данила Апостола, 1 про повернення безпідставно сплачених коштів,

встановив:

І. Рух справи

ОСОБА_1 , 14.08.2026 року (вх. № 22237) звернулась у Залізничний районний суд м. Львова із позовною заявою до ЛМКП «Львівтеплоенерго» про повернення безпідставно сплачених коштів,

у якій просить суд:

- визнати протиправними дії ЛМКП «Львівтеплоенерго» щодо нарахування заборгованості в сумі 14 467 грн. 32 коп. яка сформувалась за період з 2021 року по червень 2026 року;

- зобов`язати ЛМКП «Львівтеплоенерго» припинити нарахування плати за послуги з постачання теплової енергії та гарячого водопостачання щодо квартири АДРЕСА_2 ;

- визнати протиправними дії ЛМКП «Львівтеплоенерго» щодо покладення на ОСОБА_1 обов'язку проводити повірку індивідуального теплолічильника після відключення квартири АДРЕСА_2 від системи централізованого опалення;

- стягнути з ЛМКП «Львівтеплоенерго» на користь ОСОБА_1 14 467 грн. 32 коп. безпідставно сплачених коштів;

- судові витрати покласти на відповідача.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Залізничного районного суду м. Львова від 14.08.2026 року для розгляду зазначеної справи визначено головуючого суддю - Галайко Н. М.

Судом у порядку ч. 6 ст. 187 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) 14.08.2026 року направлявся запит щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи - позивача у справі.

Відповідь на вказаний запит надійшла до суду 05.10.2026 року.

ІІ. Щодо можливості прийняття позовної заяви до розгляду

Здійснивши попередню перевірку поданої позовної заяви та долучених до неї документів, оцінивши їх на предмет відповідності вимогам процесуального закону, суд встановив, що позов подано про повернення безпідставно сплачених коштів.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, спірні правовідносини виникли у зв`язку з порушенням прав власника (володільця) щодо нерухомого майна, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 .

З урахуванням характеру спірних правовідносин суд дійшов висновку, що визначена процесуальним законодавством підсудність у даній справі зумовлюється місцезнаходженням відповідного майна іншому суду, при цьому у даному випадку застосовуються правила виключної підсудності, у зв`язку з чим справа помилково подана до Залізничного районного суду м. Львова.

Виходячи з імперативності правил підсудності, принципу забезпечення права на справедливий судовий розгляд та з метою неухильного дотримання вимог процесуального закону, суд вважає за необхідне передати справу за належністю для забезпечення ефективного захисту прав і законних інтересів сторін.

ІІІ. Щодо територіальної юрисдикції (підсудності)

Відповідно ч. 1 ст. 30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

Згідно з роз`ясненнями, які містяться в п. 41, 42 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 3 від 01.03.2013 року «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ», перелік позовів, для яких визначено виключну підсудність, є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. У разі конкуренції правил підсудності (наприклад, при об`єднанні позовів, на один з яких поширюється дія правила про виключну підсудність) мають застосовуватися правила виключної підсудності. До таких позовів відносяться позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (ст. 358 ЦК України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (ст. 364, 367 ЦК України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (ст. 370, 372 ЦК України); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Таким чином, поняття «позови, що виникають з приводу нерухомого майна» (ч. 1 ст. 30 ЦПК України) є ширшим, ніж поняття «позови, де предметом спору є нерухоме майно»), а тому правило даної норми розповсюджується і на позови щодо будь-яких вимог, пов`язаних з правом особи на нерухоме майно та речових (немайнових) прав на власне чи чуже нерухоме майно.

Отже, виходячи з аналізу вищенаведеного, вбачається, що правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна та стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов`язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною умов договору, об`єктом якого є нерухоме майно.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 10.04.2019 року № 638/1988/17.

Отже, виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані із нерухомим майном.

Відповідна правова позиція у подібних правовідносинах викладена у постанові Верховного Суду від 09.09.2020 року № 910/6644/18.

Позовна заява про повернення безпідставно сплачених коштів, в даному випадку з постачання гарячої води та теплової енергії, має пред`являтися за місцезнаходженням майна, де такі послуги надаються, за правилами виключної підсудності. Вказана правова позиція передбачена у постанові Верховного Суду від 10.04.2019 року по справі № 638/1988/17.

Предметом вимог у цій справі є зобов`язання, які випливають в тому числі з надання послуг з постачання гарячої води та теплової енергії. Такі послуги надаються за місцем знаходження нерухомого майна.

З матеріалів справи вбачається, що будинок АДРЕСА_4 , знаходиться в межах територіальної юрисдикції Шевченківського районного суду м. Львова.

Крім цього, з позовної заяви вбачається, що ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 .

Дотриманням судами процесуальних норм інституту підсудності означає дотримання положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яке гарантує, що кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов`язків або при встановленні обґрунтованості будь-якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Розгляд судом непідсудної йому справи може призвести до ухвалення незаконного рішення, обмежити право кожного на судовий захист належним судом, позбавити можливості скористатися правом на апеляційне чи касаційне оскарження рішення.

Оскільки спір стосується майна (нерухомого майна), він підпадає під категорію справ, щодо яких застосовується виключна підсудність за ч. 1 ст.?30 ЦПК України. Зазначений житловий будинок розташований на території Шевченківського району м.?Львова, тому справа підлягає розгляду Шевченківським районним судом м.?Львова і не може бути розглянута Залізничним районним судом м.?Львова.

ІV. Підсумки

Так, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду (п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України).

Стаття 32 ЦПК України передбачає, що спори між судами про підсудність не допускаються.

Враховуючи викладене, дослідивши і оцінивши юридичну природу спірних правовідносин, з метою дотримання правил підсудності та додержання як вимог національного процесуального законодавства, так і ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо права на «суд, встановлений законом», суд дійшов висновку про необхідність направлення даної цивільної справи за підсудністю до Шевченківського районного суду м. Львова.

На підставі наведеного та керуючись ст. 31, 32, 258-261, 352-354 ЦПК України, суд -

постановив:

1. Цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» про повернення безпідставно сплачених коштів - передати за підсудністю до Шевченківського районного суду м. Львова (електронна пошта: inbox@sh.lv.court.gov.ua, місцезнаходження: 79018, м. Львів, вул. Січових Стрільців, 12).

2. Копію ухвали невідкладно направити позивачу - для відома.

3. Передачу справи на розгляд вказаного суду за встановленою підсудністю здійснити не пізніше п`яти днів після закінчення строку на оскарження даної ухвали, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення (ч. 3 ст. 31 ЦПК України).

4. Порядок оскарження ухвали суду та набрання нею законної сили

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо (ч. 1 ст. 355 ЦПК України) до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення (ч. 1 ст. 354 ЦПК України).

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду (ч. 2 ст. 354 ЦПК України).

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України (ч. 3 ст. 354 ЦПК України).

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя/підпис/

Згідно з оригіналом.

Суддя: Н. М. Галайко