Ухвала суду № 140322557, 05.10.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

05 жовтня 2026 року Справа № 520/26923/26

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Полях Н.А., розглянувши у порядку спрощеного провадження заяву Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області, клопотання Ліквідаційної комісії Головного управління МВС України в Харківській області про залишення без розгляду адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Харківській області (код ЄДРПОУ 40108599, вул. Жон Мироносиць, 5, м. Харків, 61002), Ліквідаційної комісії Головного управління МВС України в Харківській області (код ЄДРПОУ 08592313, вул. Жон Мироносиць, 5, м. Харків, 61002) про визнання протиправними та скасування дій, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправними та скасувати дії Ліквідаційної комісії Головного управління МВС України в Харківській області, щодо відмови перерахунку вислуги років, викладену у листі від 07.05.2026 року за №Е-144/119-12/01-2026;

- зобов`язати Ліквідаційну комісію Головного управління МВС України в Харківській області здійснити перерахунок та зарахувати ОСОБА_1 , до календарної вислуги років, час навчання в Харківському національному автомобільно-дорожньому університеті з 01.09.1981 року по 01.07.1986 року у загальній кількості 02 роки 04 місяці та 29 днів.

Ухвалою від 08.09.2026 було відкрито спрощене провадження у справі.

24.09.2026 до суду надійшла заява Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області, в якій відповідач просив:

- позовну заяву ОСОБА_1 до ліквідаційної комісії ГУМВС України в Харківській області, 3-тя особа- ГУНП в Харківській області залишити без розгляду.

В обґрунтування заяви зазначено, що відповідно до наказу УВС у Харківській області від 24.03.1997 №40 о/с ОСОБА_1 звільнено з органів внутрішніх справ у запас Збройних Сил за пунктом «є» статті 64 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ. Вислуга років позивача на день звільнення становила у календарному обчисленні 11 років 01 місяць 29 днів, у пільговому обчисленні відсутня.

Заявник посилається на положення частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлено шестимісячний строк, що обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

На переконання заявника, спірні правовідносини щодо обчислення вислуги років виникли під час звільнення позивача з органів внутрішніх справ 24.03.1997, а тому саме з цього часу позивач знав або повинен був знати про незарахування до його вислуги років періоду навчання в Харківському національному автомобільно-дорожньому університеті з 01.09.1981 по 01.07.1986.

Крім того, заявник зазначає, що відомості про визначену позивачу вислугу років містилися у довідці УКЗ ГУМВС України в Харківській області від 28.04.2012 №71324/105, яку позивач долучив до позовної заяви. З огляду на це заявник вважає, що позивач був обізнаний про обчислення його вислуги років без урахування спірного періоду навчання щонайменше з часу отримання зазначеної довідки.

Заявник стверджує, що звернення позивача у квітні 2026 року із заявою про перерахунок вислуги років та отримання відповіді Ліквідаційної комісії Головного управління МВС України в Харківській області у травні 2026 року не змінюють моменту, з якого позивач повинен був дізнатися про порушення своїх прав, і не започатковують нового перебігу строку звернення до адміністративного суду.

Ураховуючи викладене, заявник вважає, що позивач звернувся до суду у серпні 2026 року зі значним пропуском установленого частиною другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України шестимісячного строку, не навівши об`єктивних і поважних причин такого пропуску та не подавши заяви про його поновлення.

Посилаючись на частину третю статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, заявник зазначає, що встановлення факту пропуску строку звернення до адміністративного суду після відкриття провадження у справі та відсутність заяви про його поновлення є підставою для залишення позовної заяви без розгляду.

25.09.2026 до суду надійшло клопотання Ліквідаційної комісії Головного управління МВС України в Харківській області, в якому відповідач просив:

-позовну заяву залишити без розгляду.

В обґрунтування клопотання зазначено, що відповідно до наказу УВС у Харківській області від 24.03.1997 №40 о/с ОСОБА_1 звільнено з органів внутрішніх справ. На думку відповідача, спірні правовідносини щодо обчислення вислуги років виникли під час звільнення позивача з органів внутрішніх справ 24.03.1997, оскільки саме у наказі про звільнення було визначено вислугу років позивача без урахування спірного періоду навчання. Відтак відповідач вважає, що про незарахування періоду навчання до вислуги років позивач знав або повинен був дізнатися у березні 1997 року. Також у клопотанні зазначено, що відомості про обчислену позивачу вислугу років містилися у довідці УКЗ ГУМВС України в Харківській області від 28.04.2012 №71324/105. Відповідач вважає, що звернення позивача із заявою від 06.04.2026 та отримання у травні 2026 року відповіді Ліквідаційної комісії Головного управління МВС України в Харківській області не змінюють моменту, з якого позивач повинен був дізнатися про можливе порушення своїх прав, та не свідчать про початок нового перебігу строку звернення до суду.

Дослідивши матеріали справи, доводи заяви та клопотання про залишення позову без розгляду, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з абзацом першим частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Отже, початок перебігу строку звернення до адміністративного суду пов`язується не лише з днем, коли особа фактично дізналася про порушення своїх прав, а й із днем, коли вона за обставинами справи повинна була дізнатися про таке порушення. При цьому визначення початку перебігу відповідного строку потребує встановлення конкретного рішення, дії чи бездіяльності, з якими позивач пов`язує порушення свого права, а також моменту, коли особі стало або мало стати відомо про таке порушення.

Частиною п`ятою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено місячний строк для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження та звільнення з публічної служби.

Разом із тим предметом розгляду у цій справі не є правомірність прийняття позивача на службу в органах внутрішніх справ, її проходження або звільнення з такої служби. Позивач не оскаржує наказ УВС у Харківській області від 24.03.1997 №40 о/с, підставу чи дату свого звільнення, не ставить питання про поновлення на службі або зміну формулювання причин звільнення.

Зі змісту позовних вимог убачається, що позивач оскаржує відмову Ліквідаційної комісії Головного управління МВС України в Харківській області у здійсненні перерахунку вислуги років та зарахуванні до неї періоду навчання, викладену у листі від 07.05.2026 №Е-144/119-12/01-2026, прийнятому за результатами розгляду його заяви від 06.04.2026.

Таким чином, спір у цій справі виник у зв`язку з прийняттям відповідачем у 2026 році рішення за результатами розгляду заяви позивача щодо зарахування періоду навчання до вислуги років, а не у зв`язку зі звільненням позивача з публічної служби у 1997 році. За таких обставин до спірних правовідносин підлягає застосуванню загальний шестимісячний строк, передбачений частиною другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судом встановлено, що 06.04.2026 позивач звернувся до Ліквідаційної комісії Головного управління МВС України в Харківській області із заявою, у якій просив здійснити перерахунок вислуги років та зарахувати до неї період навчання в Харківському національному автомобільно-дорожньому університеті з 01.09.1981 по 01.07.1986.

За результатами розгляду вказаної заяви Ліквідаційною комісією Головного управління МВС України в Харківській області складено лист від 07.05.2026 №Е-144/119-12/01-2026, яким повідомлено про відсутність правових підстав для вирішення порушеного позивачем питання.

Саме із зазначеною відмовою позивач пов`язує порушення свого права та саме вона є предметом оскарження у цій справі.

Позовну заяву сформовано та подано через підсистему «Електронний суд» 27.08.2026, тобто менш ніж через чотири місяці з дня складення оскаржуваного листа.

Посилання заявників на те, що позивач знав або повинен був знати про порушення свого права з моменту звільнення з органів внутрішніх справ 24.03.1997, суд вважає необґрунтованими.

Так, факт визначення у наказі про звільнення вислуги років позивача у календарному обчисленні в розмірі 11 років 01 місяць 29 днів не свідчить про те, що у 1997 році компетентним органом розглядалося питання про зарахування до вислуги років саме періоду навчання позивача з 01.09.1981 по 01.07.1986 та приймалося рішення про відмову у такому зарахуванні.

Матеріали справи не містять заяви позивача, поданої у 1997 році з вимогою про зарахування спірного періоду навчання, рішення, прийнятого за результатами розгляду такої заяви, а також доказів повідомлення позивача про відмову у зарахуванні зазначеного періоду.

Довідка УКЗ ГУМВС України в Харківській області від 28.04.2012 №71324/105, на яку посилаються заявники, містить відомості про визначену позивачу вислугу років. Водночас зазначена довідка не є рішенням суб`єкта владних повноважень, прийнятим за результатами розгляду заяви позивача про зарахування до вислуги років періоду навчання, та не містить висновку про відмову у зарахуванні саме такого періоду.

Обізнаність особи із загальним розміром визначеної їй вислуги років не є тотожною обізнаності про прийняття суб`єктом владних повноважень рішення про відмову в задоволенні конкретно заявленої вимоги щодо зарахування окремого періоду до такої вислуги.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, установлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з частиною третьою статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Пунктом 8 частини першої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Зі змісту наведених норм убачається, що передумовою для застосування частини третьої статті 123 та пункту 8 частини першої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України є встановлення судом факту пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду.

Оскільки позивач оскаржує відмову, викладену у листі від 07.05.2026 №Е-144/119-12/01-2026, а позов подано 27.08.2026, суд не встановив пропуску передбаченого частиною другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України шестимісячного строку звернення до суду.

Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку, що заява Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області та клопотання Ліквідаційної комісії Головного управління МВС України в Харківській області про залишення позову без розгляду є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Керуючись статтями 120, 122, 123, 240, 241, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області, клопотання Ліквідаційної комісії Головного управління МВС України в Харківській області про залишення без розгляду адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Харківській області (код ЄДРПОУ 40108599, вул. Жон Мироносиць, 5, м. Харків, 61002), Ліквідаційної комісії Головного управління МВС України в Харківській області (код ЄДРПОУ 08592313, вул. Жон Мироносиць, 5, м. Харків, 61002) про визнання протиправними та скасування дій, зобов`язання вчинити певні дії відмовити.

Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Суддя Н.А. Полях