Рішення № 140321513, 02.10.2026, Городнянський районний суд Чернігівської області

Справа № 732/1053/26

Провадження № 2/732/634/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(повний текст)

02 жовтня 2026 року м. Городня

Городнянський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого судді Бойко А. О.,

у присутності секретаря судового засідання Дударенко Ю. П.,

за участю:

позивачки ОСОБА_1 ,

представника позивачки адвоката Березовського О. Д.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Городня цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 через адвоката Березовського Олексія Дмитровича звернулася до Городнянського районного суду Чернігівської області з позовом до ОСОБА_2 , в якому представник позивачки просив стягнути з відповідача на користь позивачки аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі у розмірі 10000,00 грн, щомісячно, починаючи стягувати аліменти з дати пред`явлення заяви до суду і до досягнення дитиною повноліття. Також представник позивачки просив стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені нею судові витрати по справі в розмірі 20000,00 грн.

Позов обґрунтовується тим, що відповідач ОСОБА_2 на підставі рішення Городнянського районного суду Чернігівської області від 17 лютого 2026 року визнаний батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,- сина позивачки. На підставі вказаного рішення суду 24 березня 2026 року внесені зміни в актовий запис про народження сина позивачки та вказано його батьком ОСОБА_2 . 26 березня 2026 року видане повторне свідоцтво про народження дитини.

Позивачка зазначає, що з моменту народження сина відповідач, хоч і визнавав сина, але ухилявся від його матеріального забезпечення. З моменту ухвалення рішення про визнання відповідача батьком дитини, відповідач жодної матеріальної допомоги на утримання сина не надає. У телефонній розмові відповідач на день народження дитини ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) обіцяв надати кошти для придбання велосипеда сину, але жодних коштів на утримання сина не передав.

Отже, з моменту офіційного визнання відповідача батьком ОСОБА_3 , тобто з 20.03.2026 (дати набрання рішенням суду законної сили), відповідач ухиляється від виконання своїх обов`язків, передбачених ст. 180 СК України щодо утримання неповнолітнього сина. Утримує сина позивачка самостійно.

Обґрунтовуючи розмір аліментів, позивачка зазначає, що неповнолітній ОСОБА_3 перебуває на утриманні матері, яка в одноосібному порядку несе витрати на утримання дитини, стан здоров`я дитини незадовільний, останній з народження перебуває під наглядом лікувального закладу. У дитини діагностовано ряд хронічних захворювань, з огляду на це, дитина потребує постійного та тривалого медикаментозного лікування та санаторно-курортного лікування. Крім цього, за результатами огляду спеціаліста Громадської організації «Центр допомоги дітям інвалідам з важкими розладами мовлення та порушеннями розвитку «Відкритий світ» неповнолітній ОСОБА_3 визнаний таким, що відноситься до категорії дітей із особливими освітніми потребами та потребує спеціалізованої допомоги фахівців логопеда, корекційного психолога, а також курс логопедичного масажу. Вказані послуги фахівців є платними.

Відповідач наразі проживає в Республіці Польща, де працює, має стабільний дохід. Відповідач має задовільний стан здоров`я та не має на утриманні інших неповнолітніх дітей або ж інших осіб, яких за законом зобов`язаний утримувати.

Враховуючи зазначене, представник позивачки просить стягнути з відповідача аліменти на користь позивачки на утримання спільного неповнолітнього сина сторін у твердій грошовій сумі у розмірі 10000 грн.

Ухвалою судді від 30 червня 2026 року прийнято позов до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

У судове засідання з`явилися позивачка ОСОБА_1 та її представник адвокат Березовський О. Д.

Представник позивачки у судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, зазначених у позовній заяві, наполягав на задоволенні позову; не заперечував щодо заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення у справі.

Відповідач ОСОБА_2 повідомлений належним чиномпро дату, час та місце проведення судового засідання, що підтверджується довідкою про доставку електронного документа до електронного кабінету відповідача (а. с. 92), у судове засідання не з`явився, про поважні причини неявки суд не повідомлений. Крім цього, відповідач повідомлявся належним чином про дату, час та місце розгляду справи, шляхом опублікування оголошення про виклик до суду на офіційному сайті Судової влади України (а. с. 90).

За місцем реєстрації відповідач не повідомлений належним чином, оскільки с. Приютне Пологівського району Запорізької області на даний час є тимчасово окупованою територією.

Від відповідача відзиву на позов,заяв чи клопотань не надходило.

Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

За змістом ст. 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, якщо відповідач не повідомив суд про причини неявки та якщо від нього не надійшов відзив, суд вирішує справу на підставі наявних у справі доказів, у разі згоди на це позивача.

Враховуючи той факт, що відповідач ОСОБА_2 у розумінні ст. 130 ЦПК України належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи, в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, не надав заяви про розгляд справи за його відсутності, не надав відзиву на позов, позивачка та її представник не заперечують проти проведення заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення, суд приходить до висновку щодо можливості проведення заочного розгляду справи та ухвалення у справі заочного рішення на підставі наявних у справі доказів, про що постановлена відповідна ухвала від 02.10.2026.

Дослідивши письмові докази та вивчивши матеріали справи, з`ясувавши позицію сторони позивача по суті заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підтверджені доказами, зібраними по справі, виходячи з такого.

З дослідженого в судовому засіданні заочного рішення Городнянського районного суду Чернігівської області від 17 лютого 2026 року у справі №732/406/25 встановлено, що суд визнав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця с. Приютне Гуляйпільського району Запорізької області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , матір`ю якого є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Також суд зобов`язав Городнянський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Чернігівському районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції внести зміни до актового запису №21, складеного 20 квітня 2021 року, про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зазначивши батьком дитини « ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянин України» і в графі «Прізвище, власне ім`я та по батькові» записати « ОСОБА_3 », а також видати нове свідоцтво про народження. Вказане рішення суду набрало законної сили 20 березня 2026 року (а. с. 15-25).

На підставі рішення Городнянського районного суду Чернігівської області від 17.02.2026 24.03.2026 внесені зміни в актовий запис про народження №21 від 20.04.2021, а саме: прізвище дитини « ОСОБА_5 » змінене на « ОСОБА_6 », у відомостях про батька «Інформація відсутня» змінено на « ІНФОРМАЦІЯ_5 »; у рядку «Державна реєстрація народження проводиться»: Відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України (за вказівкою матері) змінено на Відповідно до статті 126 Сімейного кодексу України (а. с. 27-28).

Згідно зі свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , що видане повторно, ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_6 у м. Чернігів, його батьками значаться: ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (а. с. 29).

З Витягу з реєстру територіальної громади №2026/005160850 від 01.04.2026 убачається, що ОСОБА_3 зареєстрований проживаючим за адресою: АДРЕСА_2 (а. с. 30).

Отже, ОСОБА_3 є сином сторін, який проживає із позивачкою.

Згідно з медичними документами, виданими КНП «Городнянська міська лікарня», ОСОБА_3 , 2021 року народження, має хронічне захворювання, йому встановлений відповідний діагноз та він потребує лікування (а. с. 32-33).

Чеками аптечних закладів підтверджується придбання позивачкою ліків, які призначені лікарем для лікування дитини (а. с. 35-61).

ОСОБА_1 звернулася до Громадської організації «Центр допомоги дітям - інвалідам з важкими розладами мовлення та порушення розвитку «Відкритий світ» за консультацією для своє дитини ОСОБА_3 , за результати огляду спеціалістами дитина відноситься до категорії дітей із особливими освітніми потребами. Хлопчик потребує занять з логопедом, корекційним психологом, та має потребу пройти курс логопедичного масажу. Вказані процедури є платними (логопед 1 заняття 800 грн, корекційний психолог 1 заняття 900 грн; курс логопедичного масажу, 13 днів 5000 грн). Запланований курс реабілітації з липня 2026 року по березень 2027 року, що підтверджується довідкою керівника ГО«Центр допомоги дітям - інвалідам з важкими розладами мовлення та порушення розвитку «Відкритий світ» №15/06/26 від 15.06.2026 (а. с. 62-63).

Відповідно до довідки ФОП ОСОБА_7 від 04.06.2026 № АНС00000010 ОСОБА_1 працює у ФОП, займає посаду маркувальник, її дохід за період з 01.01.2026 по 31.05.2026 склав 41308,81 грн (а. с. 31).

Згідно із частиною 1 статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Обов`язок батьків по утриманню дітей до досягнення ними повноліття закріплений в ч. 2 ст. 51 Конституції України та статті 180 Сімейного кодексу України (далі СК України).

Відповідно до ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Ураховуючи зазначене, відповідач, як батько, нарівні з позивачкою зобов`язаний брати участь у вихованні та утриманні своєї дитини.

Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі (частина 1 статті 184 СК України).

За приписами статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів,

виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Таким чином, з урахуванням закріплених ч. 9 ст. 7 СК України принципів справедливості, добросовісності, розумності та обов`язку обох батьків утримувати своїх дітей, з метою забезпечення найкращих інтересів дитини, враховуючи, що між сторонами не досягнуто домовленості щодо способу виконання обов`язку утримувати дитину, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню та з відповідача підлягають стягненню аліменти на користь позивачки на утримання сина у твердій грошовій сумі у розмірі 8000,00 гривень щомісячно, починаючи стягнення з дня подання позовної заяви та до досягнення дитиною повноліття.

Cуд роз`яснює, що у разі зміни матеріального чи сімейного стану платника аліментів одержувач аліментів, рівно як і платник аліментів вправі в порядку ст. 192 Сімейного кодексу України звернутися до суду з позовом відповідно про збільшення чи зменшення розміру аліментів.

Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Згідно із п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 137 ЦПК України врегульовано порядок розподілу витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно із ч. ч. 2, 3 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Суд може зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, але виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі обґрунтування нею недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт. Суд враховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. При цьому, стороною відповідача, на яку покладається обов`язок доведення неспівмірності витрат, не подано клопотання про зменшення витрат на правову допомогу. Дана позиція суду узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 13.03.2025 по справі № 275/150/22 (провадження 61-13766св24).

Таким чином, суд, з урахуванням складності справи, часткового задоволення позовних вимог, обсягом виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим адвокатом на виконання таких робіт, з урахуванням принципу розумності та справедливості, приходить до висновку про те, що з відповідача підлягають стягненню витрати на правничу допомогу в розмірі 16000,00 грн.

Крім того, згідно із частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» за подання позовів про стягнення аліментів позивачі звільняються від сплати судового збору, а тому за правилами статті 141 ЦПК України судовий збір підлягає стягненню з відповідача в дохід держави пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 2, 5, 10-13, 76-81, 89, 133, 141, 259-268, 273, 280-283, 352, 354, 355 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер платника податків НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстраційний номер платника податків НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , аліменти на неповнолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі в розмірі 8000,00 грн (вісім тисяч гривень 00 коп) щомісяця, починаючи з 25 червня 2026 року та до досягнення дитиною повноліття.

В іншій частині позовних вимог, відмовити.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь держави 1064 грн 96 коп судового збору.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 16000,00 грн витрат на правничу допомогу.

Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Направити ОСОБА_2 в електронний кабінет копію заочного рішення, а також опублікувати текст заочного рішення на сайті Судової влади, протягом двох днів з дня його проголошення і роз`яснити, що він має право протягом тридцяти днів з дня його проголошення, подати до суду заяву про перегляд заочного рішення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Чернігівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст заочного рішення складений і підписаний 05.10.2026.

Інформація про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер платника податків НОМЕР_3 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса реєстрації: адреса реєстрації: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер платника податків НОМЕР_2 .

Суддя А. О. Бойко