Ухвала суду № 140320978, 05.10.2026, Ковпаківський районний суд м. Суми

Справа № 592/14831/23

Провадження № 1-кс/592/6957/26

КОВПАКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.СУМИ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2026 року м.Суми

Суддя Ковпаківського районного суду м. Суми ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , обвинуваченого ОСОБА_3 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Суми заяву ОСОБА_3 про відвід судді Ковпаківського районного суду м. Суми ОСОБА_4 ,

установив:

Суть питання, що вирішується ухвалою і за чиєю ініціативою розглядається.

05.10.2026 відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями суддю ОСОБА_1 визначено головуючим з розгляду заяви про відвід судді та передано для розгляду.

На підставі п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України ОСОБА_3 просить задовільнити заяву про відвід головуючого судді ОСОБА_4 у справі 592/14831/23 за наявності існування інших обставин, які викликають обґрунтовані сумніви в його неупередженості, зокрема у постановленні ухвали від 17.09.2026, яка порушує право захисника на особисту безпеку так і його право, як обвинуваченого на захист.

Позиції учасників судового провадження.

У судовому засіданні ОСОБА_3 заяву підтримав з заявлених мотивів, просив її задовольнити.

Особа, якій заявлено відвід суддя Ковпаківського районного суду м. Суми ОСОБА_4 , захисник, прокурор у судове засіданні не з`явилися, клопотань та заяв не надійшло.

Суддею з урахуванням положень ст. 81 КПК України, визнано можливим проводити розгляд заяви про відвід за відсутності зазначених осіб.

Встановлені суддею обставини. Мотиви, з яких суддя виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався.

Суддя, вивчивши заяву про відвід, матеріали кримінального провадження дійшов такого висновку.

Суддею встановлено, що в провадженні Ковпаківського районного суду м. Суми, головуючий суддя ОСОБА_4 (справа надійшла до суду з обвинувальним актом 23.11.2023) перебуває кримінальне провадження внесене до ЄРДР №12023200000000019 від 19.01.2023 по обвинуваченню ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 361-2, ч. 2 ст. 362 КК України.

Ухвалою суду від 17.09.2026 визнано неповажними відмову від участі у судових засіданнях о 10-10 21.07.2026, о 14-10 12.08.2026, о 14-00 25.08.2026, о 10-10 год 17.09.2026 захисника ОСОБА_5 .

Запропоновано захиснику ОСОБА_5 надати детальні пояснення про причини відмови брати учать у судових засіданнях о 10-10 21.07.2026, о 14-10 12.08.2026, о 14-00 25.08.2026, о 10-10 год 17.09.2026 за допомогою власних технічних засобів.

Відкладено судовий розгляд у кримінальному провадженні та призначено судове засідання на 05.10.2026 о 10-10 год.

Зобов`язано захисника ОСОБА_5 брати участь у судових засіданнях у даному кримінальному провадженні під час повітряної тривоги з Ковпаківським районним судом м. Суми дистанційно за допомогою власних технічних засобів.

Ухвала набрала законної сили. Судами апеляційної та касаційної інстанції відмовлено захиснику у відкритті відповідних проваджень за скаргами захисника.

Згідно ч. 1 ст. 126 Конституції України незалежність судді гарантується Конституцією і законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 КПК України кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.

Частиною 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно з п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, а наявність безсторонності повинна визначатись суб`єктивними та об`єктивними критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто, чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід враховувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини (рішення від 09.11.2006 у справі «Білуха проти України» та інші) важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві. Судді зобов`язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід або бути відведений.

Відповідно до ч. 1 ст. 6, ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права. Кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.

Згідно п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів від 19.05.2006, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27.07.2006 N 2006/23, суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

У відповідності до ст. 15 Кодексу Суддівської етики, неупереджений розгляд справ є основним обов`язком судді.

Згідно п.12 висновку №1 (2001) Консультативної ради Європейських судів про стандарти незалежності судових органів і незмінності суддів при винесенні судових рішень у відношенні сторін в судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, тобто вільними від любих зв`язків, упередженості, які впливають або можуть сприйматися, як такі, що впливають на спроможність судді приймати незалежне рішення. Значення цього принципу виходить далеко за конкретні інтереси визначеної сторони в якому-небудь спорі. Судова влада повинна користуватися довір`ям не тільки зі сторони сторін в конкретному розгляді, але і зі сторони суспільства в цілому. І суддя повинен бути не тільки реально вільним від любого невідповідного зв`язку, упередженості або впливу, але він повинен бути вільним від цього і в очах розумного спостерігача. Інакше довір`я до незалежної судової влади буде підірвано.

У судовій практиці використовується презумпція особистої безсторонності суду, яка передбачає такий стан, допоки не надано доказів протилежного (зокрема, ухвала ВС від 15 липня 2019 р. у справі № 9901/116/19. У п. 105 рішення ЄСПЛ у справі «Олександр Волков проти України» (заява № 21722/11) Суд зазначив, що між суб`єктивною та об`єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об`єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об`єктивний критерій), а й може бути пов`язана з питанням його або її особистих переконань (суб`єктивний критерій) (див. рішення ЄСПЛ у справі «Kyprianou v. Cyprus», заява № 73797/01, п. 119). Отже, у деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб`єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію може надати вимога об`єктивної безсторонності (див. рішення ЄСПЛ у справі «Pullar v. the United Kingdom», заява № 22399/93, п. 32).

Також, в пунктах 49-53 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Білуха проти України" зазначено, що відповідно до усталеної практики Суду наявність безсторонності відповідно до п.1 ст.6 повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (рішення у справі "Фей проти Австрії" (Fey v. Austria) від 24.02.1993 р., пп. 27, 28 and 30; рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland), № 33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-XII). У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду (рішення у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства" (Pullarv. United Kingdom), від 10.06.1996 р., п. 38).

Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland), пункт 43).

Стосовно об`єктивного критерію слід визначити, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland), п. 44; та рішення у справі "Ферантелі та Сантанжело проти Італії" (Ferrantelli and Santangelo v. Italy), від 07.08.1996 р., п. 58).

Відповідно суддя ОСОБА_4 не заявляв собі самовідвід у розгляді кримінального провадження з будь-яких підстав, також відсутня його згода з мотивами, викладеними у заяві про його відвід, як головуючому судді у справі.

У відповідності з ч.ч. 1, 2 ст. 80 КПК України, особами, які беруть участь у кримінальному провадженні, може бути заявлений відвід слідчому судді, судді за наявності підстав, передбачених ст. ст. 75-79 КПК України. Відповідно до ч. 5 ст. 80 КПК України, відвід повинен бути вмотивований.

Підстави для відводу судді (слідчого судді) визначені статтями 75, 76 КПК України.

Зокрема, ст. 75 КПК: слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні:

1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача;

2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник;

3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження;

4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості;

5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.

При цьому слід зазначити, що вирішуючи заяву про відвід суддя не може надавати оцінку процесуальним діями та рішенням головуючого судді під час розгляду конкретної справи.

Заява про відвід обґрунтована положеннями пункту 4 частини 1 статті 75 КПК України, яким передбачено, що суддя не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.

Визначене в п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України поняття «інші обставини, які викликають сумнів у його неупередженості», є оціночними, використання яких залежить від правосвідомості особи, яка їх застосовує та з`ясовує їх сутність, виходячи зі свого внутрішнього переконання.

В своїй заяві ОСОБА_6 не навів таких фактичних обставин, щоб вони могли бути підставою для відводу судді у справі з підстав передбачених п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України.

Практика Європейського Суду з прав людини ґрунтується на принципі презумпції неупередженості судді, тобто існує презумпція, що суддя неупереджений, доки не буде доведено зворотне (справа Хаушальс проти Данії (1989), рішення у справі «Мироненко і Мартенко проти України», заява N4785/02, рішення від 10.12.2009, п.66, 67).

Незгода сторони захисту із прийнятими суддею процесуальними рішеннями або діями судді не є підставою для недовіри останньому та не породжує ні потенційного, ані реального конфлікту інтересів щодо розгляду справи.

Заявником не доведено суду належними доказами, і в матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження фактів, які б свідчили про ймовірну упередженість, особисту зацікавленість судді Ковпаківського районного суду м. Суми ОСОБА_4 , надання переваг в реалізації принципу змагальності сторін будь-кому із учасників процесу і унеможливлювали винесення ним об`єктивного рішення у справі.

З огляду на викладене, в даному випадку не встановлено обставин, які б викликали розумний, об`єктивно обґрунтований сумнів в неупередженості судді ОСОБА_4 під час розгляду кримінального провадження

Факт того, що ОСОБА_3 внаслідок суб`єктивних міркувань сумнівається в неупередженості судді, не свідчить про його реальну заінтересованість у результатах провадження, упередженість, необ`єктивність і, як наслідок, не тягне за собою усунення від розгляду кримінального провадження.

Отже заява про відвід в межах її доводів задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 75, 80, 81, 372, 376 Кримінального процесуального кодексу України, суддя,

постановив:

Заяву ОСОБА_3 про відвід судді Ковпаківського районного суду м. Суми ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає і набирає законної сили з моменту її оголошення.

Суддя ОСОБА_7