Рішення № 140320747, 05.10.2026, Новгородківський районний суд Кіровоградської області

Справа № 393/518/26

пров. 2/393/485/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2026 року с-ще Кам`янець

Новгородківський районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого судді Подліпенця Є.О.,

за участі секретаря судових засідань Гладир К.С.,

учасники справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС»,

відповідачка - ОСОБА_1 ,

представники учасників справи:

представники позивача - ОСОБА_2 , адвокат Тимошенко О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, за правилами спрощеного позовного провадження, в залі суду селища Кам`янець цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» (далі - ТОВ «ФК «ЕЙС») в особі представника звернулося до суду з позовом до відповідачки ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №5746100 від 13.08.2025 року, яка в загальній сумі становить 41 440,00 грн. В обґрунтування позову зазначив, що 13.08.2025 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЛІНЕУРА» (далі - ТОВ «ЛІНЕУРА») та відповідачкою було укладено кредитний договір №5746100 у формі електронного документу з використанням електронного підпису. На підставі кредитного договору відповідачка отримала кошти у загальній сумі 12 800,00 грн зі сплатою відсотків та комісії, строк кредитування 360 днів. 25.03.2026 року між первісним кредитором та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» (далі - ТОВ «ФК «ЕЙС», позивач) укладено договір факторингу №25032026-ЕЙС/ЛІНЕУРА. На виконання договору факторингу підписали Реєстр прав вимоги №Б/Н від 25.03.2026 року, за яким від первісного кредитора до ТОВ «ФК «ЕЙС» відступлено право грошової вимоги до відповідачки за кредитним договором у розмірі зазначеному у реєстрі прав вимоги, а саме 47840,00 грн. Відповідач взяті на себе зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконувала, а тому позивач звернувся до суду та просив стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором у розмірі 41 440,00 грн, яка складається з: 12800,00 грн - заборгованість по тілу кредиту, 27360,00 грн - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом, 1280 грн - комісія.

Ухвалою судді Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 23.07.2026 року по вищевказаній цивільній справі відкрито провадження та справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Крім цього, відповідачу визначено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву. Також цією ж ухвалою було витребувано з АТ КБ «ПРИВАТБАНК» інформацію чи емітувалась на ім`я ОСОБА_1 платіжна картка НОМЕР_1; чи надходили у період з 13.08.2025 по 18.08.2025 року на картковий рахунок ОСОБА_1 НОМЕР_1 у період з 13.08.2025 року до 18.08.2025 року кошти в сумі 12 800,00 грн; чи є/був номер телефону НОМЕР_2 фінансовим номером телефону за картковим рахунком НОМЕР_1 та чи знаходиться/знаходився вказаний номер телефону в анкетних даних ОСОБА_1 . Крім цього, у разі підтвердження зарахування коштів ОСОБА_1 на картковий рахунок НОМЕР_1 , за період з 13.08.2025 по 18.08.2025 року у сумі: 12 800,00 грн, витребувати інформацію у вигляді: первинних документів бухгалтерського обліку (банківські виписки/платіжні інструкції/доручення) або інших, прирівняних до них документів (довідки/листи), що підтверджують факт зарахування коштів на рахунок картки НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_1 .

Витребувана інформація надійшла до суду 14.08.2026 року.

Представник позивача ТОВ ''ФК''ЕЙС'' в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. У позовній заяві, просив розглянути справу без участі представника позивача, позов підтримує в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 до суду не з`явилася, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялася належним чином. Заперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, а також відзиву на позовну заяву суду не надала. З заявами та клопотаннями про відкладення розгляду справи не зверталася.

Згідно з ч.8 ст.178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи неявку в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до положень ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, письмові докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з ч.1 ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Також відповідно до ч.1 ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно з ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ч.2 ст.639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Згідно з п.5 ч.1 ст.3 Закону України ''Про електронну комерцію'' електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч.1, ч.3, ч.4, ч.5 ст.11 Закону України ''Про електронну комерцію'' пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Відповідно до п.п.6,12 ч.1 ст.3 Закону України ''Про електронну комерцію'' електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. Одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Згідно з ч.12 ст.11 Закону України ''Про електронну комерцію'' електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Статтею 12 Закону України ''Про електронну комерцію'' визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України ''Про електронний цифровий підпис'', за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно з ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошей.

Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Згідно з ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно з ч.1 ст.1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.

Відповідно до ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Так, судом встановлено, що 13.08.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та відповідачем ОСОБА_1 укладено договір № 5746100 про надання коштів на умовах споживчого кредиту. Відповідно до якого кредитодавець зобов`язується надати позичальникові кредит у вигляді кредитної лінії в розмірі 12 800,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити комісію і проценти за користування кредитом відповідно до умов договору. Сума кредиту, вказана в п. 1.2. Договору, можу бути збільшена, про що сторонами укладається додаткова угода. Строк кредитування становить 360 днів, про що зазначено в п.1.3 договору. Періодичність платежів - кожні 15 днів. Терміни повернення кредиту та сплати комісії, процентів визначені в Графіку платежів (Додаток №1 договору). В пункті 1.4 визначено, що комісія за надання кредиту становить 1 280,00 гривень. Пункт 1.4.1 передбачає, що стандартна процентна ставка становить 0,95% за кожен день користування кредитом. Договір з додатками до нього відповідачкою підписано 13.08.2025 о 12:49:38 за допомогою одноразового ідентифікатора 69117.

ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» на умовах кредитного договору 13.08.2025 року надало відповідачці кредит на загальну суму 12800 грн, що підтверджується наданою на ухвалу суду АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» інформацією про рух коштів по картці від 29.07.2026 року, належній ОСОБА_1 .

Також сторонами підписано паспорт споживчого кредиту, в якій наявна інформація та контактні дані кредитодавця, основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача, інформація щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту.

25.03.2026 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та позивачем ТОВ «»ФК «ЕЙС» укладено договір факторингу №25032026-ЕЙС/ЛІНЕУРА відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідачки за кредитним договором. Відповідно до реєстру боржників від 25.03.2026 року за договором факторингу від ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» до позивача перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 47840,00 грн, з яких: 12800 грн - заборгованість за тілом кредиту, 27360 грн - заборгованість по відсоткам за користування кредитом, 1280 грн - комісія, 6400, 00 грн - заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи).

Позивач звертаючись до суду просив стягнути з відповідачки заборгованість за кредитом у розмірі 41440,00 грн, яка складається з: 12 800,00 грн - заборгованість по тілу кредиту, 27 360,00 грн - заборгованість по відсоткам за користування кредитом, 1280,00 грн - заборгованість за комісією за надання кредиту, на підтвердження надав розрахунок заборгованості за кредитним договором станом на 25.03.2026 року та виписку з особового рахунку за договором. Вимоги, щодо стягнення штрафних санкцій не заявлялися, що є правом позивача.

08.06.2026 року ТОВ «ФК «ЕЙС» направило на адресу відповідачки досудову вимогу про те, що відбулось відступлення прав вимог за договором № 5746100 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 13.08.2025 року до ТОВ «ФК «ЕЙС», яке в свою чергу стало новим кредитором та має право вимагати від відповідачки погашення кредитної заборгованості в сумі 47840 грн, яку необхідно погасити негайно.

Враховуючи, що фактично отримані та використані відповідачем кошти в добровільному порядку позивачу не повернуті, що свідчить про порушення прав останнього, суд погоджується із тим, що він вправі вимагати захисту своїх прав через суд шляхом зобов`язання виконання боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів, сплати заборгованості за відсотками та комісії за надання кредиту .

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 свої зобов`язання за вищевказаним договором у строки, передбачені договором, щодо повернення суми кредиту, процентів за користування кредитом та комісії не виконала, внаслідок чого у неї виникла заборгованість на загальну суму 41 440,00 грн, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Будь-яких заперечень по суті позовних вимог відповідачем суду не надано.

Аналізуючи вищезазначені норми права та оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд приходить до висновку, що оскільки фактично отримані та використані відповідачкою кошти в добровільному порядку позивачу не повернуті, що свідчить про порушення прав останнього, а тому позов підлягає задоволенню.

Щодо вирішення питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, судом встановлено наступне.

Позивачем заявлено вимогу про компенсацію понесених ним витрат на правничу допомогу в розмірі 7 000 грн.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 та ч.ч. 1-3 ст. 137 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з ч. 8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою.

Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано суду копії договору про надання правничої допомоги №20/01/26-01 від 20.01.2026, додатку №1 до договору, що є протоколом погодження вартості послуг до договору, додаткової угоди №25771560474 від 25.05.2026 року до договору про надання правничої допомоги №20/01/26-01 від 20.01.2026, акту прийому-передачі наданих послуг до договору надання правничої допомоги згідно договору правничої допомоги на суму 7 000,00 грн.

Таким чином, витрати на професійну правничу допомогу у даній справі у сумі 7000,00 грн є неспівмірними із складністю цієї справи, наданим адвокатським бюро обсягом та часом послуг у суді (розгляд даної справи здійснювався за відсутності представника позивача), не відповідають критерію розумності їхнього розміру, співмірності та справедливості. Суд дійшов висновку про зменшення розміру таких витрат від попередньо заявленої суми та стягнення з відповідачки на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 4 000,00 грн.

Крім того, відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на це суд вважає, що з відповідачки на користь позивача належить стягнути понесені позивачем витрати на оплату судового збору в розмірі 2 662 грн 40 коп.

Керуючись ст.ст. 509, 526, 610, 634, 638, 1046, 1049, 1050 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 81, 141, 258- 268, 272 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» (місцезнаходження: 02094, м. Київ, вул.Юрія Поправки, буд.6, каб.13, ЄДРПОУ 42986956) заборгованість за договором №5746100 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 13.08.2025 року у загальному розмірі 41 440 (сорок одну тисячу чотириста сорок) гривень 00 копійок, яка складається з: 12 800,00 грн - заборгованість по тілу кредиту, 27 360,00 грн - заборгованість по відсоткам за користування кредитом, 1280,00 грн - заборгованість за комісією за надання кредиту.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» (місцезнаходження: 02094, м. Київ, вул. Юрія Поправки, буд. 6, каб.13, ЄДРПОУ 42986956) судові витрати у виді судового збору в розмірі 2662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4000,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів.

Датою ухвалення рішення є дата складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Копію рішення направити сторонам.

Суддя Є.О. Подліпенець