Рішення № 140320573, 16.09.2026, Добровеличківський районний суд Кіровоградської області

ЄУН 396/994/26

Номер провадження по справі 2/387/941/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 вересня 2026 року селище Добровеличківка

Добровеличківський районний суд Кіровоградської області у складі

головуючого судді Солоненко Т. В.

із секретарем судового засідання Коваленко Л.Л.

розглянувши у спрощеному позовному провадженні у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Добровеличківського районного суду Кіровоградської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Профіт Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

ВСТАНОВИВ:

І. Описова частина

Стислий виклад позиції позивача та відповідача

До Добровеличківського районного суду Кіровоградської області 01.05.2026 надійшла позовна заява, в якій позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 94135,74 грн за кредитним договором №Z41.13702.005823674.

Свій позов ТОВ "Фінансова Компанія "Профіт Капітал" обґрунтовує тим, що 15.10.2019 між АТ «Ідея Банк» та відповідачем укладено кредитний договір №Z41.13702.005823674. Відповідно до умов зазначеного кредитного договору первісний кредитор надав відповідачу у тимчасове платне користування грошові кошти у розмірі 36960,00 грн зі сплатою відсотків за користування кредитними коштами у розмірі 0,01% річних. Між АТ «Ідея Банк» та ТОВ "Оптіма Факторинг" 19.12.2023 укладено договір факторингу №19/12-2023, відповідно якого до ТОВ "Оптіма Факторинг" перейшло право грошової вимоги за вказаним кредитним договором. В подальшому між ТОВ "Оптіма Факторинг" та ТОВ "Фінансова Компанія "Профіт Капітал" 22.12.2023 укладено договір факторингу №22/12-2023, відповідно до якого до ТОВ "Фінансова Компанія "Профіт Капітал" перейшло право грошової вимоги за вказаним кредитним договором. Однак відповідач не виконує взятих на себе зобов`язань по поверненню кредиту, сплаті відсотків, тому має заборгованість перед позивачем на загальну суму 94135,74 грн, яку в добровільному порядку сплатити не бажає, що спонукало позивача звернутися до суду з відповідним позовом.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. У прохальній частині позовної заяви просив розглядати справу за відсутності представника позивача та за наявними в матеріалах справи доказами, проти заочного рішення не заперечує.

Відповідач в судове засідання не з`явився. 16.09.2026 подав через канцелярію суду заяву про розгляд справи без його участі. Позовні вимоги визнає частково, а саме тіло кредиту. Нараховані відсотки не визнає, оскільки він кожного місяця сплачував кошти, поки у банку не повідомили, що реквізити на які він сплачує кошти не дійсні. Також просить зменшити розмір витрат на правову допомогу, посилаючись на те, що на його утриманні перебуває дружина та шестеро неповнолітніх дітей, тому у нього немає коштів сплачувати за правову допомогу.

Процесуальні дії суду

Добровеличківський районний суд Кіровоградської області, ухвалою від 22.06.2026, відкрив провадження у справі, вирішив розгляд даної цивільної справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, з призначенням судового засідання на 16.09.2026.

З врахуванням вимог ч.2 ст.247 ЦПК України у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

ІІ. Мотивувальна частина

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини

Згідно зі свідоцтвом про реєстрацію фінансової установи серії ФК № 647 від 20.10.2015 та додатку до свідоцтва про реєстрацію фінансової установи №647 серія ФК, ТОВ "Фінансова Компанія "Профіт Капітал" зареєстрована як фінансова установа відповідно до Розпорядження Комісії 20.10.2015 № 2545.

Судом встановлено, що 15.10.2019 між АТ "Ідея Банк" і ОСОБА_1 укладено кредитний договір №Z41.13702.005823674 за умовами якого банк надає позичальнику кредит (грошові кошти) на поточні потреби в сумі 36960,00 грн, включаючи витрати на страховий платіж ( у разі наявності), а позичальник зобов`язується одержати кредит і повернути його разом з процентними платежами (процентами та платою за обслуговування кредитної заборгованості) згідно з умовами цього договору. Згідно п.1.2, 1.3 договору банк надає кредит у день підписання даного договору строком на 24 місяці. За користування кредитом позичальник сплачує проценти в розмірі 0,01 % річних від залишкової суми кредиту. Відповідно до п.1.4 договору позичальник сплачує плату за обслуговування кредитної заборгованості щомісячно в терміни та в розмірах, визначених згідно графіку щомісячних платежів за кредитним договором.

У пункті 2 розділу 4 паспорту споживчого кредиту укладеного 13.10.2019 між АТ "Ідея Банк" та ОСОБА_1 зазначена плата за обслуговування кредитної заборгованості 4,40% щомісячно від початкової суми кредиту.

Також позивачем надано заяву -анкету до кредитного договору №Z41.13702.005823674 від 15.10.2019, заяву №Z41.13702.005823674 про акцепт публічної оферти АТ "Ідея Банк" на укладення договору про використання аналога власного підпису та відтиску печатку банку , заяву - приєднання (акцепт) №Z41.13702.005823674 від 15.10.2019 до публічного договору - оферти щодо добровільного страхування життя, внутрішню інформацію страховика.

АТ "Ідея Банк" на підтвердження отримання кредитних коштів надало виписку про рух коштів ОСОБА_1 , кредит №Z41.13702.005823674 від 15.10.2019, за період з 15.10.2019 по 19.12.2023, ордер - розпорядження № 1 про видачу кредиту ОСОБА_1 на підставі договору №Z41.13702.005823674 коштів у сумі 30800,00 грн., ордер - розпорядження №2 про сплату страхового платежу від ОСОБА_1 у сумі 6160,00 грн

Згідно наданої АТ «Ідея Банк» довідки-розрахунку заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором №Z41.13702.005823674 від 15.10.2019, станом на 19.12.2023 становить 94135,74 грн., з яких: заборгованість за основним боргом 29233,96 грн., заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками 9,56 грн., заборгованість за нарахованими та несплаченими комісіями 64892,22 грн.

19.12.2023 між АТ "Ідея Банк" та ТОВ "Оптіма Факторинг" укладено договір факторингу №19/12-2023, відповідно до п. 2.1 якого, за цим договором клієнт відступає фактору, а фактор приймає права вимоги та в їх оплату зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату та на умовах визначених цим договором. Згідно п.2.2 договору, права вимог, які клієнт відступає фактору за цим договором, відступаються (передаються) в розмірі заборгованості боржників перед клієнтом, та визначені в реєстрі боржників, що підписується сторонами, у паперовому вигляді в день укладання цього договору надається клієнтом фактору в електронному вигляді засобами корпоративного зв`язку у захищеному паролем файлі в день укладання цього договору. Відповідно до п.4.1. договору, фактор зобов`язується сплатити клієнту суму фінансування у розмірі 11576112,00 грн шляхом перерахунку 100% вказаної суми на рахунок клієнта протягом банківських днів після отримання реєстру боржників . У пункті 5.1. договору зазначено, що права вимоги вважаються такими, що перейшли від клієнта до фактора саме в день підписання сторонами друкованого реєстру боржників, за умови виконання фактором зобов`язань передбачених п.4.1. цього договору .

До позовної заяви долучено копію друкованого Реєстру боржників №2 від 19.12.2023 на виконання договору факторингу №19/12-2023 у якому міститься запис: боржник ОСОБА_1 , номер первинного договору №Z41.13702.005823674, сума заборгованості разом 94135,74 грн, сума заборгованість за основною сумою боргу 29233,96 грн, сума заборгованості за відсотками 9,56 грн, заборгованість за комісіями 64892,22 грн .

Відповідно до платіжної інструкції в національній валюті від 20.12.2023 №45 ТОВ «Оптіма Факторинг» оплатив АТ «Ідея Банк» за відступлення прав вимоги згідно договору факторингу №19/12-2023 від 19.12.2023 суму у розмірі 11576112,00 грн.

Також, 22.12.2023 між ТОВ "Оптіма Факторинг" та ТОВ «ФК «Профіт Капітал» укладено договір факторингу №22/12-2023. Відповідно до п. 2.1 якого за цим договором клієнт відступає фактору, а фактор приймає права вимоги та в їх оплату зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату та на умовах визначених цим договором. Згідно п.2.2 договору права вимог, які клієнт відступає фактору за цим договором, відступаються (передаються) в розмірі заборгованості боржників перед клієнтом, та визначені в реєстрі боржників, що підписується сторонами, в день укладання цього договору та в реєстрі боржників в електронному вигляді, що надсилається разом з актом приймання передачі реєстру боржників в електронному вигляді клієнтом фактору в електронному вигляді засобами корпоративного зв`язку в день укладання цього договору. Друкований реєстр боржників після належного його підписання вважається невід`ємною частиною договору. Відповідно до п.4.1. договору фактор зобов`язується сплатити клієнту суму фінансування у розмірі 11861032,61 грн шляхом перерахунку 100% вказаної суми на рахунок клієнта протягом 3 робочих днів після отримання реєстру боржників . У пункті 5.1. договору зазначено, що права вимоги вважаються такими, що перейшли від клієнта до фактора саме в день підписання сторонами друкованого реєстру боржників, за умови виконання фактором зобов`язань передбачених п.4.1. цього договору .

До позовної заяви долучено копію друкованого Реєстру боржників №2 від 22.12.2023 на виконання договору факторингу №22/12-2023 у якому міститься запис: боржник ОСОБА_1 , номер первинного договору №Z41.13702.005823674, сума заборгованості разом 94135,74 грн, сума заборгованість за основною сумою боргу 29233,96 грн, сума заборгованості за відсотками 9,56 грн, заборгованість за комісіями 64892,22 грн .

Відповідно до платіжної інструкції в національній валюті від 26.12.2023 №376 ТОВ «ФК «Профіт Капітал» оплатив ТОВ «Оптіма Факторинг» фінансування по договору факторингу №22/12-2023 суму у розмірі 11861032,61 грн.

Також до матеріалів позовної заяви долучено акт №44 про відсутність взаємних претензій від 05.03.2025 укладений між ТОВ ТОВ «ФК «Профіт Капітал» та ТОВ «Оптіма Факторинг», згідно якого вони не мають претензій один до одного щодо виконання своїх обов`язків згідно з Договором факторингу №22/12-2023 від 22.12.2023.

Мотиви, з яких виходить суд, та застосування норм права.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ «Ідея Банк»).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

В матеріалах справи відсутні докази оспорення ОСОБА_1 кредитного договору №Z41.13702.005823674 укладеного 15.10.2019. Відповідач, у поданій до суду заяві не заперечує факту укладення договору та отримання за ним кредитних коштів.

Відтак, оскільки відповідач взяв на себе певні зобов`язання, належним чином в установлений договором строк не виконав, за розрахунком позивача, на час звернення до суду, за ним рахується заборгованість за кредитним договором №Z41.13702.005823674 від 15.10.2019, у загальному розмірі 94135,74 грн, а саме : заборгованість за основною сумою боргу 29233,96 грн; заборгованість за відсотками 9,56 грн; заборгованість за комісіями 64892,22 грн.

Звертаючись із позовом до суду, ТОВ "Фінансова Компанія "Пофіт Капітал" посилалося на те, що воно набуло права вимоги до відповідачки на підставі договору факторингу №22/12-2023 від 22.12.2023.

Згідно з ч. 1 ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно з ч. 1 ст.1080 ЦК України договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження.

Згідно зі ст.1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Наданими позивачем доказами підтверджується набуття останнім права вимоги за кредитним договором №Z41.13702.005823674 від 15.10.2019.

Таким чином, відповідачем було порушено право позивача на повернення грошових коштів, наданих позичальнику у кредит та на отримання процентів за користування кредитом, відтак позивач правомірно звернувся до суду за захистом порушено права в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту та відсотками.

Поряд з цим, позивачем заявлено до стягнення заборгованості за нарахованими та несплаченими комісіями за кредитним договором №Z41.13702.005823674 від 15.10.2019 у розмірі 64892,22 грн.

Згідно п.1.4 договору позичальник сплачує плату за обслуговування кредитної заборгованості щомісячно в терміни та в розмірах, визначених згідно графіку щомісячних платежів за кредитним договором.

У пункті 2 розділу 4 паспорту споживчого кредиту укладеного 13.10.2019 між АТ "Ідея Банк" та ОСОБА_1 зазначена плата за обслуговування кредитної заборгованості 4,40% щомісячно від початкової суми кредиту.

Згідно ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» для цілей обчислення реальної річної процентної ставки визначаються загальні витрати за споживчим кредитом. До загальних витрат за споживчим кредитом включаються: доходи кредитодавця у виді процентів; комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо; інші витрати споживача на супровідні послуги, які підлягають сплаті на користь кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб згідно з вимогами законодавства України та/або умовами договору про споживчий кредит (платежі за послуги кредитного посередника, страхові та податкові платежі, збори на обов`язкове державне пенсійне страхування, біржові збори, платежі за послуги державних реєстраторів, нотаріусів, інших осіб тощо).

Частиною 1 статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» визначено, що після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Тобто, Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 363/1834/17 зазначено, що банкам забороняється вимагати від клієнта придбання будь-яких товарів чи послуг від банку або від спорідненої чи пов`язаної особи банку як обов`язкову умову надання банківських послуг (частина третя статті 55 Закону N 2121-III), однією із яких є розміщення залучених у вклади (депозити), у тому числі на поточні рахунки, коштів та банківських металів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик (пункт 3 частини третьої статті 47 цього Закону), зокрема надання споживчого кредиту. Тому банк не може стягувати з позичальника платежі за дії, які він вчиняє на власну користь (ведення кредитної справи, договору, розрахунок і облік заборгованості за кредитним договором тощо), чи за дії, які позичальник вчиняє на користь банку (наприклад, прийняття платежу від позичальника), чи за дії, що їх вчиняє банк або позичальник з метою встановлення, зміни, припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення до нього змін тощо). Інакше кажучи, банк неповноважний стягувати з позичальника плату (комісію) за управління кредитом, адже такі дії не становлять банківську послугу, яку замовив позичальник (або супровідну до неї), а є наслідком реалізації прав та обов`язків банку за кредитним договором і відповідають економічним потребам лише самого банку.

Умови договору, що обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими законодавством, визнаються недійсними (речення перше частини першої статті 21 ЗУ "Про захист прав споживачів" у редакції, чинній до 13 січня 2006 року).

Суд на підставі приписів статті 55 ЗУ «Про банки та банківську діяльність», частини першої статті 21 ЗУ «Про захист прав споживачів у редакції», чинній до 13 січня 2006 року, пункту 6 частини першої статті 3 та частини третьої статті 509 ЦК України може визнати недійсною умову про плату (комісію) за управління кредитом (обслуговування його), інші подібні платежі, встановлені у договорі про надання споживчого кредиту, укладеному до 13 січня 2006 року (пункти 98 та 99 Постанови у справі № 363/1834/17).

Комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» (п. 31.29 постанови у справі №496/3134/19).

Враховуючи те, що позивачу встановлено щомісячну плату за послуги банку, які за законом повинні надаватись безоплатно, Велика Палата дійшла висновку про те, що положення пунктів кредитного договору щодо обов`язку позичальника сплачувати плату за обслуговування кредиту щомісячно в терміни та у розмірах, визначених графіком щомісячних платежів за кредитним договором, є нікчемними (п. 32.8 Постанови у справі №496/3134/19).

Банк, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав у борг позичальник), стягнути складові його повної вартості, зокрема заборгованість за відсотками та комісію за обслуговування кредитної заборгованості.

З урахуванням вищевикладеного, у задоволенні вимоги про стягнення комісії за користування кредитним договором слід відмовити, з огляду на нікчемність положень пунктів кредитного договору, що визначають плату за обслуговування кредиту.

За наведеного, враховуючи, що відповідач порушив умови вказаного договору, не повернув отримані в борг грошові кошти та не сплатив проценти за користування кредитом за кредитним договором №Z41.13702.005823674 від 15.10.2019, право вимоги за якою перейшло до позивача, суд дійшов висновку, про стягнення в примусовому порядку із ОСОБА_1 заборгованість за тілом кредиту в розмірі 29233,96 грн. та заборгованість по відсоткам в розмірі 9,56 грн., а всього 29243,52 грн.

Щодо розподілу судових витрат між сторонами, суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч.8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу стороною позивача надано суду письмові докази, а саме: копію договору про надання правової допомоги 02-24 від 01.07.2024 укладеного між адвокатським об`єднанням «Правовий курс» та ТОВ "ФК «Профіт Капітал»; копію додаткової угоди №1/1 до договору про надання правової допомоги 02-24 від 01.07.2024; копію акту №1 прийому -передачі реєстру боржників за договором про надання правової допомоги 02-24 від 01.07.2024; копію акту №27 прийому передачі наданої правової допомоги від 18.03.2026 за проведення консультації з клієнтом, здійснення вивчення та підготовку проекту позовної заяви для направлення до суду стосовно ОСОБА_1 на загальну суму 7000,00 грн.; копію наказу №02-К про прийняття на роботу адвоката Ушакевич М.П.; копію платіжної інструкції в національній валюті від 19.03.2026 №1963; копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серія КВ №6416 .

Верховний Суд у постанові від 30.09.2020 у справі №201/14495/16-ц зазначив, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04).

При вирішенні питання розподілу судових витрат суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

У рішенні ЄСПЛ у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг (п.61 Постанови Верховного Суду від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18).

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Судом встановлено, що спір який виник між сторонами у справі відноситься до категорії спорів, які виникають у зв`язку із стягненням заборгованості за порушення грошового зобов`язання; матеріали справи не містять великої кількості документів на дослідження та збирання яких адвокат витратив значний час. Даний спір для кваліфікованого юриста є незначної складності, у спорах такого характеру судова практика є сталою, великої кількості законів та підзаконних актів, які підлягають застосуванню, спірні правовідносини не передбачають.

Поряд з цим, відповідач заперечував проти заявленого позивачем розміру витрат на професійну правничу допомогу та просив їх зменшити .

За наведеного, дослідивши надані докази на підтвердження витрат на правничу допомогу, врахувавши складність справи, обсяг виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), час, витрачений адвокатом на виконання робіт, обсяг наданих адвокатом послуг та значення справи для сторони, заперечення відповідача, суд дійшов висновку, що з урахуванням вимог розумності та справедливості, необхідно зменшити розмір витрат позивача на правову допомогу до суми 4000,00 грн, яка відповідатиме принципу розумності та в даному випадку не становитиме надмірного тягаря для відповідача.

Оскільки, позовні вимоги задоволено частково, тому понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу підлягають частковому відшкодуванню за рахунок відповідача у розмірі 1242,61 грн.

Відповідно до ст.141 ЦПК судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За наведеного, з відповідача необхідно стягнути на користь позивача понесені судові витрати зі сплати судового збору в сумі 827,08 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.11, 207, 526, 629, 634, 638, 1054 ЦК України, ст.12,13,81,137,141,263-265 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Профіт Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором- задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія" Профіт Капітал " заборгованість за кредитним договором №Z41.13702.005823674 укладеного 15.10.2019 в розмірі 29243 гривні 52 копійки (двадцять дев`ять тисяч двісті сорок три гривні 52 копійки ), з яких: заборгованість по тілу кредиту 29233,96 грн; заборгованість за відсотками 9,56 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія" Профіт Капітал " витрати зі сплати судового збору у розмірі 827 гривень 08 копійок (вісімсот двадцять сім гривень 08 копійок ) та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1242 гривні 61 копійку (одна тисяча двісті сорок дві гривні 61 копійоку).

В іншій частині позовних вимог відмовити.

В порядку п.4. ч.5 ст.265 ЦПК України зазначаються такі реквізити сторін та інших учасників справи:

позивач -Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Профіт Капітал" ( 04071, місто Київ, вулиця Набережно-Лугова, 8, код ЄДРПОУ 39992082);

відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Таїсія СОЛОНЕНКО