Ухвала суду № 140318676, 05.10.2026, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про повернення зустрічного позову

05 жовтня 2026 р.№ 400/12012/26м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дерев`янко Л.Л., розглянувши адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "ЮМАГ" , ,

до відповідачаМиколаївського обласного віддділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю , ,

прозустрічний позов,

ВСТАНОВИВ:

До Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Миколаївського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (далі позивач) до товариства з обмеженою відповідальністю «Юмаг» (далі - відповідач) з вимогою:

стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Юмаг» на користь Миколаївського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю суму адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2025 році в розмірі 14 332,81 грн, з яких: адміністративно-господарські санкції складають 13 270,41 грн , пеня за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій складає 1062,40 грн.

Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2026 року відкрито провадження в адміністративній справі, встановлено, що справа розглядатиметься суддею Дерев`янко Л.Л. в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання, встановлено сторонам строк для подання заяв по суті.

30.09.2026 товариство з обмеженою відповідальністю «Юмаг» подало до Миколаївського окружного адміністративного суду зустрічний позов, яким просить суд:

визнати відсутність у Миколаївського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю компетенції (повноважень) самостійно виявляти та фіксувати факти порушень роботодавцями нормативів щодо працевлаштування осіб з інвалідністю за відсутності належним чином оформленого Акту перевірки органів Держпраці.;

визнати протиправними дії Миколаївського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю щодо організації формування в автоматизованому режимі Розрахунку адміністративно-господарських санкцій за 2025 рік відносно ТОВ «ЮМАГ» за відсутності Акту перевірки органів Держпраці, який би підтверджував склад господарського правопорушення;

стягнути з Миколаївського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (код ЄДРПОУ 20917114) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮМАГ» (код ЄДРПОУ 41769763) моральну (немайнову) шкоду у розмірі 50'000,00 грн (п`ятдесят тисяч гривень 00 копійок).

З аналізу зустрічної позовної заяви суд встановив, що стягнення моральної шкоди є похідною позовною вимогою від основних, якими є дві перші вимоги.

Також, в зв`язку з поданням зустрічного позову ТОВ «Юмаг» заявило клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, клопотання про залучення до справи в якості третіх осіб, які не заявлять самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача.

Розглянувши зустрічний адміністративний позов, судом встановлено таке.

Частиною першою статті 177 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що відповідач, який не є суб`єктом владних повноважень, має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.

При цьому, приписами частини першої статті 178 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред`явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 160, 161, 172 цього Кодексу.

До зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої цієї статті, повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.

За правилами п. 1 ч. 1 ст. 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Водночас поняття позов, який не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства необхідно тлумачити більш широко: вказане поняття стосується як позову, який не може розглядатися за правилами адміністративного судочинства, так і тих позовів, які не підлягають судовому розгляду.

Як випливає із матеріалів цієї справи, позивач за зустрічним позовом звернувся до адміністративного суду з позовом, у якому просить, серед іншого встановити відсутність компетенції у суб`єкта владних повноважень , а саме у Миколаївського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю компетенції (повноважень) самостійно виявляти та фіксувати факти порушень роботодавцями нормативів щодо працевлаштування осіб з інвалідністю за відсутності належним чином оформленого Акту перевірки органів Держпраці.

Суд зауважує, що позивач за зустрічним позовом не є суб`єктом владних повноважень.

На переконання суду, розгляд цього спору, з урахуванням предмета і суб`єктного складу, перебуває поза межами не лише юрисдикції адміністративних судів, а й не належить до юрисдикції жодного іншого суду, виходячи з наступного.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував на тому, що право на доступ до суду, закріплене в статті 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть шкодити самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою.

Як зазначила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.03.2019 в справі №820/3713/17, компетенційними є спори між суб`єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління (публічної адміністрації), у тому числі делегованих повноважень. Особливістю таких спорів є те, що сторонами у них - як позивачем, так і відповідачем - є суб`єкти владних повноважень. Тобто позивачем у компетенційних спорах є суб`єкт владних повноважень, якщо він уважає, що інший суб`єкт владних повноважень - відповідач своїм рішенням або діями втрутився у його компетенцію або що прийняття такого рішення чи вчинення дій є його прерогативою. У справі, яка переглядається, позивач не є суб`єктом владних повноважень, а отже, не наділений адміністративною процесуальною дієздатністю в частині пред`явлення позову щодо визнання наявності чи відсутності компетенції (повноважень) у відповідача.

У постанові від 12.06.2019 в справі №9901/70/19 Велика Палата Верховного Суду констатувала, що на підставі наведених положень частини першої статті 19 КАС України вирішення адміністративними судами справ з приводу компетенції суб`єктів владних повноважень можливе виключно у публічно-правових спорах між суб`єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень. Саме при вирішенні таких спорів між суб`єктами владних повноважень суд у разі задоволення позову згідно з пунктом 5 частини другої статті 245 КАС України може прийняти рішення про встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень.

Суд зауважує, що особливістю таких спорів є те, що сторонами у них - як позивачем, так і відповідачем - є суб`єкти владних повноважень. Тобто позивачем у компетенційних спорах є суб`єкт владних повноважень, якщо він вважає, що інший суб`єкт владних повноважень (відповідач) своїм рішенням або діями втрутився у його компетенцію або що прийняття такого рішення чи вчинення дій є його прерогативою.

У постанові від 16.08.2023 в справі № 440/3862/18 Верховний Суд дійшов висновків, що компетенційний спір - це спір за позовом одного суб`єкта владних повноважень до іншого, в якому позивач захищає свої права шляхом доведення, що певні повноваження за законом належать йому (встановлення судом наявності компетенції), але протиправно привласнюються відповідачем, або шляхом доведення, що певні повноваження за законом належать відповідачу (встановлення судом відсутності компетенції), який не визнає цього та наполягає на тому, що такі повноваження покладені законом на позивача. Метою вирішення такого спору є гарантування принципу правової визначеності, унеможливлення дублювання однакових повноважень декількома суб`єктами владних повноважень або ухилення держави в особі створених нею органів від виконання певних функцій. Вирішуючи такий спір, адміністративний суд втілює в життя конституційну норму, згідно з якою органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (частина друга статті 19 Основного Закону України).

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Отже, позивач за зустрічним позовом не є суб`єктом владних повноважень, не наділений адміністративною процесуальною дієздатністю в частині пред`явлення позову щодо визнання наявності чи відсутності компетенції (повноважень) у суб`єкта владних повноважень, а тому визнання відсутності компетенції у Миколаївського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю не відновить прав позивача за зустрічним позовом, тобто не призведе до реального й ефективного захисту прав позивача.

Щодо вимоги за зустрічним позовом визнати протиправними дії Миколаївського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю щодо організації формування в автоматизованому режимі Розрахунку адміністративно-господарських санкцій за 2025 рік відносно ТОВ «ЮМАГ» за відсутності Акту перевірки органів Держпраці, який би підтверджував склад господарського правопорушення, суд зазначає таке.

Суд враховує, що за визначеннями, наведеними у частині 1 статті 4 КАС України:

- адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір;

- публічно-правовий спір - це спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій, або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг;

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій, чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій. Позивач на власний розсуд визначає, чи порушені його права та охоронювані законом інтереси рішеннями, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, проте, ці рішення, дії чи бездіяльність повинні бути такими, які породжують, змінюють або припиняють права та обов`язки у сфері публічно-правових відносин.

В обґрунтування позовних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю «Юмаг» зазначило, що дії Миколаївського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю щодо складання розрахунку сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2025 рік є протиправними, а відтак такими, що порушує права та законні інтереси позивача.

Згідно з частинами 12, 13 статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю щороку до 10 березня в автоматизованому режимі з використанням даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування та Централізованого банку даних з проблем інвалідності здійснює визначення підприємств, установ та організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, які не забезпечили виконання у попередньому році нормативу робочих місць, визначеного згідно з частиною першою цієї статті, та надсилає їм розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за попередній рік, обчислених відповідно до статті 20 цього Закону.

Розрахунок надсилається у формі електронного документа через електронні кабінети підприємств, установ та організацій, фізичних осіб, які використовують найману працю, на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду України у формі та порядку, визначених Фондом соціального захисту осіб з інвалідністю спільно з Пенсійним фондом України.

Відповідно до частин 4, 5, 9, 10 статті 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України.

У разі несплати адміністративно-господарських санкцій або пені чи неможливості їх сплати за рішенням суду їх стягнення в примусовому порядку може бути звернено на майно підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичної особи, яка використовує найману працю, в порядку, передбаченому законом.

Спори, що виникають із правовідносин за статтями 19 і 20 цього Закону, вирішуються Фондом соціального захисту осіб з інвалідністю або в судовому порядку.

Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю, його відділення мають право захищати свої права та законні інтереси, у тому числі в суді.

Постановою правління Пенсійного фонду України від 10.03.2023 року № 14-1 та наказом Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю від 10.03.2023 року №17 затверджено Порядок надсилання розрахунку сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за попередній рік, а додатком до цього Порядку установлено форму такого розрахунку (пункт 2).

Пунктом 2 цього Порядку визначено, що розрахунок надсилається у формі електронного документа Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю за формою, наведеною у додатку.

Пенсійний фонд України надсилає розрахунки через електронні кабінети підприємств, установ та організацій, фізичних осіб, які використовують найману працю, на вебпорталі електронних послуг Пенсійного фонду України протягом п`яти календарних днів з дня їх одержання від Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (п.4 Порядку).

Отже, вищевказаний розрахунок за своєю суттю є електронним службовим документом територіального відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю, який сам по собі не створює для суб`єкта господарювання (роботодавця) правових наслідків у вигляді зміни (припинення) прав чи встановлення обов`язків (крім тих, які визначені Законом України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні"), не передбачає відповідальності за його невиконання, а лише інформує суб`єкта господарювання (роботодавця) про розмір нарахованих санкцій та про строк їх сплати.

За вищевказаними приписами статті 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" несплата підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону, є підставою для звернення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю та його відділення до суду з позовом про стягнення адміністративно-господарських санкцій або пені в примусовому порядку.

За таких обставин, розрахунок не є індивідуальним актом у розумінні КАС України, який може бути оскаржений до адміністративного суду. Відтак, законність дії Миколаївського обласного відділення фонду соціального захисту осіб з інвалідністю щодо складання такого розрахунку не може бути предметом самостійного розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Суд зазначає, що питання щодо виконання чи невиконання товариством нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2025 рік, а також питання можливості стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Юмаг» адміністративно-господарських санкцій або пені є предметом дослідження в межах спору за позовом територіального відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю про примусове стягнення відповідних адміністративно-господарських санкцій та пені.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що заявлені товариством з обмеженою відповідальністю «Юмаг» вимоги про визнання відсутності у Миколаївського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю компетенції (повноважень) самостійно виявляти та фіксувати факти порушень роботодавцями нормативів щодо працевлаштування осіб з інвалідністю за відсутності належним чином оформленого Акту перевірки органів Держпраці; визнання протиправними дії Миколаївського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю щодо організації формування в автоматизованому режимі Розрахунку адміністративно-господарських санкцій за 2025 рік відносно ТОВ «ЮМАГ» за відсутності Акту перевірки органів Держпраці, який би підтверджував склад господарського правопорушення не підлягають розгляду ані у порядку адміністративного, ані будь-якого іншого судочинства, а відтак зустрічний адміністративний позов товариством з обмеженою відповідальністю «Юмаг» до Миколаївського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю підлягає поверненню.

При цьому суд враховує, що ст. 178 КАС України передбачає лише такий процесуальний наслідок у випадку невідповідності зустрічної позовної заяви вимогам процесуального закону.

В зв`язку з поверненням зустрічної позовної заяви суд повертає без розгляду заяву ТОВ «Юмаг» про розгляд справи в загальному позовному провадженні і клопотання про залучення до справи в якості третіх осіб, які не заявлять самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, як подані на підставі заявлення зустрічного позову.

На підставі викладеного, керуючись статями 160, 177, 178 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Зустрічну позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Юмаг» до Миколаївського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю - повернути позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення (підписання) суддею в порядку ст. 256 КАС України.

Апеляційна скарга на цю ухвалу може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення (складання) в порядку, визначеному ст.ст. 295-297 КАС України.

Суддя Л.Л. Дерев`янко