Рішення № 140317709, 05.10.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, тел. +380 (044) 207 80 91

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 жовтня 2026 року Справа № 640/1335/22

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Войтович І.І., розглянувши у порядку письмового провадження з дотримання правил загального позовного провадження адміністративну справу

за позовом Гаражно-будівельного кооперативу «Надія-Авто» по експлуатації гаражів для зберігання транспортних засобів

до Комунального підприємства «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації),

Департамент територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

про визнання протиправними та скасування доручень, визнання дій протиправними,

в с т а н о в и в:

Гаражно-будівельний кооператив «Надія-Авто» по експлуатації гаражів для зберігання транспортних засобів (далі позивач) звернулось до суду із позовом до Комунального підприємства «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі відповідач-1), Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі відповідач-2), у якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати доручення від 27.09.2021 №064-6054 та від 08.11.2021 №064-7037 Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) в частині демонтажу металевих гаражів зазначених в таблицях що знаходились в Голосіївському районі м. Києва по вул. Ломоносова, 28;

- визнати протиправними дії Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Комунального підприємства «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо порушення Порядку демонтажу (переміщення) самовільно розміщених (встановлених) малих архітектурних форм, тимчасових споруд торгівельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, засобів пересувної дрібно роздрібної торгівельної мережі, об`єктів сезонної дрібно роздрібної торгівельної мережі, встановленого Правилами благоустрою міста Києва затвердженого рішенням Київської міської ради від 25.12.2008 №1051/1051 при демонтажу металевих гаражів, які знаходились в Голосіївському районі м. Києва по вул. Ломоносова, 28.

Позиції сторін

Позивач вказує, що відповідно до п. 13.3.2, пп. 13.3.1 п. 13.3, п. 20.1.1 Правил благоустрою, затверджених рішенням Київської міської ради від 25.12.2008 №1051/1051, у разі невиконання припису уповноважена особа, яка внесла припис, у триденний строк складає протокол про адміністративне правопорушення за статтею 152 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Підставою для демонтажу є, зокрема, факт ухилення власника від такого добровільного демонтажу у терміни, визначені в приписі. В даному випадку протоколу не було складено. На приписах від 08.09.2021 та від 09.09.2021 не було зазначено строку демонтажу, у зв`язку із чим позивач не міг ухилитись від їх виконання. Також, приписи не містили відомостей щодо власників МАФів, хоча відповідачам відомо хто є таким власником, саме позивачу, а не конкретній фізичній особі. Акти демонтажу також не складено, сам демонтаж було проведено за відсутності представника комісії, поліції. Акт демонтажу власнику не вручено, фотофіксація не здійснювалась.

Застосовуючи правові висновки Верховного Суду в постанові від 15 травня 2018 року по справі №826/7888/17, Київського апеляційного адміністративного суду в постановах від 06 червня 2018 року по справі № 826/10330/17, від 11 червня 2018 року по справі № 826/14707/17, позивач вказує, що демонтажу підлягають лише самочинно зведені тимчасові споруди у тому випадку, якщо власник такої споруди самостійно не демонтував споруду у встановлений у приписі строк або якщо власник невідомий, але строк для демонтажу в припису не встановлювався, в свою чергу власник демонтованих об`єктів відомий.

Також, зазначає, що приписи не містили в собі конкретизації порушень, лише містили посилання на норми Правил благоустрою та було запропоновано усунути порушення шляхом надання дозвільної документації на розміщення гаражів по вул. Ломоносова, 28 в м. Києві. Дозвільні документи були надані, але дії по знесенню гаражів відповідачем було вчинено з обґрунтуванням своїх дій та прийнятого рішення, що гаражі були встановлені без дозвільних документів. Додав, що приписи були отримані позивачем лише за запитом адвоката.

Позивач зауважив, що рішення Московської районної ради народних депутатів №6 від 21.02.1995 «Про тимчасове відведення земельної ділянки для збереження установлених збірно-розбірних гаражів по вул. Ломоносова в м. Києві» було надано на умовах оренди у тимчасове, до початку капітальної забудови, згідно плану містобудування м. Києва земельну ділянку для організації гаражно-будівельного кооперативу з встановлення збірно-розбірних гаражів. Відповідно, на підставі зазначеного рішення, 01.06.1995 між виконавчим комітетом Московської районної ради м. Києва та Гаражно-будівельним кооперативом «Надія-Авто» було укладено договір про тимчасове користування землею на умовах оренди. Договір є чинним. Крім того, позивачем було оформлено паспорт ГЗАА №146 платного об`єкту зберігання чи тимчасового відстою транспортних засобів в м. Києві, який зареєстровано 29.02.2000. Протягом усього часу користування земельною ділянкою, позивачем сплачувався земельний податок. Право користування земельною ділянкою оформлене у відповідності до діючого законодавства на час вчинення правочинів. Покликаючись на постанову Верховного Суду від 10.04.2019 №522/4689/16-ц зазначає, що відсутність відомостей в Державному реєстрі речових прав не свідчить про відсутність самого права, якщо воно виникло на підставі належних правовстановлюючих документів.

Позивач вважає, що рішення Московської районної ради народних депутатів №6 від 21.02.1995, договір від 01.06.1995, паспорт ГЗАА №146 є належними дозвільними документами, які свідчать, що гаражі не встановлені самовільно, а відтак у відповідачів не було правових підстав для винесення доручення про їх демонтаж та здійснення самого демонтажу.

Позивач вказуючи на ст. 58 Конституції України, вважає застосування відповідачем-2 Наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово комунального господарства України від 21 жовтня 2011 року № 244 протиправним, оскільки останній не був чинний на час надання земельної ділянки у тимчасове користування та розміщення на ній гаражів, зокрема зазначає, що Договір оренди за 1995 рік зареєстрований в книзі договорів, не визнаний не дійсним чи не чинним.

Звертає увагу, що відповідачами було проігноровано той факт, що відкрите Київською міською прокуратурою кримінальне провадження №420181010000280 від 11.12.2018 за фактом самовільного розміщення гаражів із металевих збірних листів по вул. Ломоносова, 26,28 в Голосіївському районі м. Києва було закрито на підставі п.2 ч.1 ст. 284 (за відсутності складу даного кримінального правопорушення) оскільки органом досудового розслідування було встановлено що спірні гаражі розміщені за вищезазначеною адресою законно.

Посилаючись на постанову Верховного Суду від 10 серпня 2020 року у справі № 161/13062/18 де зазначено, що демонтаж самовільно розміщених тимчасових споруд є крайнім заходом, якому має передувати вжиття уповноваженим суб`єктом інших заходів реагування, націлених на достеменне встановлення порушення в галузі благоустрою населених пунктів, його припинення та ліквідацію наслідків, якщо такі є, позивач вказує також, що доручення прийняті на підставі приписів від 08 та 09.09.2021, якими не надавався позивачу строк для демонтажу даних об`єктів, свідчать про протиправність спірних доручень, а відтак в сукупності достатньо необхідних правових підстав для визнання зазначених дій протиправними та скасування доручень про демонтаж гаражів від 27.09.2021 та від 08.11.2021.

Зауважує, що зверненню до суду передували загальні збори членів кооперативу про що свідчить протокол № 02/21 від 28.09.2021 відповідно до якого загальними зборами членів ГБК «Надія-Авто» прийняте рішення щодо звернення до суду в зв`язку з неправомірними діями відповідачів щодо проведеного демонтажу гаражів. Наголошує, що Кооператив має власні права: право користування земельною ділянкою, право організації території, право управління майном кооперативу, право забезпечення діяльності членів. Демонтаж гаражів руйнує інфраструктуру кооперативу, унеможливлює його діяльність втручається в господарську діяльність. Отже, це є порушенням прав самого ГБК, а не лише його членів. Верховний Суд у своїй усталеній практиці виходить з того, що юридична особа має право на судовий захист у разі порушення її прав та законних інтересів.

Також вказує, що на разі відкрито кримінальне провадження №12022100010000405 від 17.02.2022 про вчинення кримінальних правопорушень посадовими особами Комунального підприємства «Київблагоустрій», досудове розслідування триває, постанова слідчого відділу Голосіївського УП ГУНП у м. Києві про закриття кримінального провадження від 29.04.2025 скасована ухвалою Голосіївського районного суду від 10.09.2025.

Позивач вважає, що рішення прийняті відповідачем Департаментом міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) з порушенням порядку та процедури їх прийняття, всупереч Правилам благоустрою м. Києва.

Комунальне підприємство «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) вказує 08 вересня 2021 року інспектором «Київблагоустрій» проведено перевірку правомірності встановлення тимчасових споруд (гаражів) у Голосіївському районі міста Києва, які знаходяться біля вул. Комунального підприємства Ломоносова, 26-28-А. За результатами перевірки встановлено порушення позивачем п.13.1.1 та п.20.1.1. «Правил благоустрою м. Києва», затверджених рішенням Київської міської ради від 25 грудня 2008 року №1051/1051, та відповідно до п.20.2.1, п. 20.2.11 «Правил благоустрою м. Києва» було винесено ряд приписів № 2129672, №2129666, №2129662, №2129661, №2127049, №2127048, №2127047, №2127046, №2127045, №2127044, №2127042, №2127041, №2127039 та 09 вересня 2021 року винесено приписи №2129678, №2129679, №2129680, №2129681, №2129682, №2129677, №2129683, №2129676, №2129675, №2129674. За приписами запропоновано надати дозвільну документацію на розміщення МАФів (гаражів) в Голосіївському районі по вул. Ломоносова, 26-28 А в м. Києві та повідомлено про наслідки невиконання припису. Термін виконання приписів 3 робочих дні. Оскільки були відсутні власники тимчасових споруд приписи було наклеєно на гаражі та здійснено фотофіксацію.

Відповідач-1 вважає, що дії інспектора щодо складення приписів вчинені у відповідності до наданих йому повноважень, в порядку та у спосіб встановленими чинним законодавством.

Також зазначив, що припис не є рішенням про демонтаж, не встановлює вину певної особи у самовільному розміщенні, а виноситься з метою з`ясування наявності чи відсутності документів дозвільного характеру. Приписом запропоновано надати проектно-дозвільну документацію на розміщення тимчасової споруди, питання правомірності/неправомірності розміщення того чи іншого елементу благоустрою вирішується на підставі наданих документів згідно вимог приписів. Інших підстав, окрім винесення припису, для з`ясування наявності/відсутності дозвільних документів не існує.

Відповідно до п. 13.3.2 та п. 13.3.3 «Правил благоустрою м. Києва», п. 5.36 Положення про Департамент міського благоустрою виконавчого органу KMP (КМДА), затвердженого розпорядженням Київської міської ради від 11 лютого 2021 року №223, рішення про демонтаж самовільно розміщеної (встановленої) малої архітектурної форми, тимчасової споруди приймається Департаментом міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), який вживає відповідні заходи по демонтажу елементів благоустрою.

У зв`язку з ненаданням дозвільної документації позивачем на встановлення спірних гаражів, тобто невиконання приписів, які були розміщені на гаражах по вул. Ломоносова 26-28 Департаментом міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) було прийнято рішення доручення № 064-6054 від 27.09.2021 року та доручення №064-7037 від 08.11.2021 року про демонтаж гаражів по вул. Ломоносова, 26-28-а. Вважає, що рішення Департаменту про демонтаж були прийняті правомірно, в порядку та у спосіб визначеному законодавством.

Згідно статуту Комунальне підприємство «Київблагоустрій» підпорядкований Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації). Предметом діяльності є зокрема демонтаж, перевезення та зберігання безхазяйного майна (кіосків, павільйонів, гаражів, рекламо носіїв, залишків будівельних матеріалів, автомобілів та ін.), та самовільно розміщених об`єктів, що порушують правила благоустрою міста. Комунальне підприємство «Київблагоустрій» не приймає рішення про демонтаж, а виконує доручення Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), виконавцем рішень в межах своєї статутної діяльності. Здійснюючи 22,25 жовтня 2021 року, та 10.11.2021 демонтаж гаражів за адресою: м. Київ, вул. Ломоносова, 26-28-а, КП «Київблагоустрій» керувалось Дорученням, виданим Департаментом, яке зобов`язувало (покладало обов`язок) вчинити ці дії. Вважає, що в діях Комунального підприємства «Київблагоустрій» відсутні ознаки неправомірної поведінки. Додає, що на виконання доручень було демонтовано 14 металевих гаражів. Решта гаражів було демонтовано їх власниками на виконання вимог приписів.

Також, відповідач-1 вказує, що рішенням Московської районної ради народних депутатів №6 від 21.02.1995 «Про тимчасове відведення земельної ділянки для збереження установлених збірно-розбірних гаражів по вул. Ломоносова в м. Києві» не містить інформації про надання земельної ділянки у тимчасове користування саме позивачу Гаражно-будівельному кооперативу «Надія-Авто» по експлуатації гаражів для зберігання транспортних засобів. При цьому, ні в рішенні Московської районної ради народних депутатів, ні в План-схемі розташування, ні в Договорі адресу земельної ділянки не зазначено. З інформаційної довідки від 03.02.2022 № 297671306 вбачається, що за ГБК «Надія-Авто» не зареєстровано права власності користування земельною ділянкою. Згідно листа Департаменту земельних ресурсів від 23.10.2021 №05716-28906 Київська міська рада рішення про передачу (надання) земельних ділянок (вул. Ломоносова, 23-28) у власність (користування) не приймала та згідно листа Департаменту земельних ресурсів від 05.11.2021 №05716-29909 Київська міська рада рішення про передачу (надання) ГБК «Надія-Авто» (код 22963532) земельних ділянок у власність (користування) не приймала. В міському земельному кадастрі земельні ділянки за ГБК «Надія-Авто» у тому числі, на праві користування (власності) не обліковуються та не зареєстровані. Тобто, позивач не має доказів у розумінні ст. 125 ЗК України щодо володіння/користування земельною ділянкою.

Виходячи зі Статуту ГБК «Надія-Авто» власниками гаражів є фізичні особи. З інформаційної довідки від 03.02.2022 № 297667913 вбачається що за ГБК «Надія-Авто», код 22963532 не зареєстровано жодного об`єкта нерухомого майна.

Відповідач-1 вважає, що у розумінні процесуального законодавства та висновків Верховного Суду у постанові від 15.11.2016 у справі №800/301/16, від 23.12.2019 у справі №712/3842/17 та інш, Великої Палати Верховного Суду у постанові від 12.12.2018 у справі №802/2474/17-а, позивачем не доведено порушення його прав у даній справі. Також вказує, що статутом позивача не передбачено право на звернення до суду за захистом порушених прав та інтересів учасника кооперативу, якому належить тимчасова споруда.

Департамент територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) вказує на порушення позивачем п.13.1.1 та п.20.1.1. «Правил благоустрою м. Києва», затверджених рішенням Київської міської ради від 25 грудня 2008 року №1051/1051.

Відповідно до змісту Статуту КП «Київблагоустрій», затвердженого розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 21 лютого 2007 року № 167, метою діяльності КП «Київблагоустрій», зокрема, є здійснення заходів, які забезпечують дотримання юридичними та фізичними особами правил благоустрою у м. Києві, зокрема, шляхом внесення приписів та складання протоколів про адміністративні правопорушення. Відповідно до пункту 2.2. Статуту КП «Київблагоустрій» підпорядковане Департаменту благоустрою з питань, визначених чинним законодавством та цим Статутом. При цьому повноваження КП «Київблагоустрій» в частині забезпечення благоустрою міста Києва передбачені Положенням про Департамент благоустрою та делеговані КП «Київблагоустрій», які були реалізовані ним у цій справі, як владні управлінські функції при виконанні рішення зазначеного Департаменту. Наведені висновки сформульовані в постанові від 12.12.2018 Великої Палати Верховного Суду України у справі № 826/10330/17.

У процесі здійснення самоврядного контролю за станом благоустрою м. Києва інспектором з благоустрою КП «Київблагоустрій» було внесено ряд приписів: від 08.09.2021 №№ 2129672, 2129666, 2129662, 2129661, 2127049, 2127048, 2127047, 2127046, 2127045, 2127044, 2127042, 2127041, 2127039, 2129681, 2129682, 2129677, 2129683, 2129676, 2129675, 2129674; від 09.09.2021 №№ 2129678, 2129679, 2129680.

Дії щодо складання припису вчинені інспекторами КП «Київблагоустрій у межах наданих повноважень, в порядку та у спосіб встановленими рішеннями органу місцевого самоврядування Київської міської ради пунктів 20.2.1, 20.2.11 Правил благоустрою м. Києва, Положення про головного інспектора та інспекторів з благоустрою м. Києва затвердженого Рішенням Київської міської ради від 23 жовтня 2013 року № 246/9734 «Про міський благоустрій». Припис містить реквізити, передбачені абз. 2 п. 20.2.1 Правил благоустрою, а також складений за формою, що міститься у додатку 3 до Правил благоустрою. Отже, інспектори наділені повноваженнями із здійснення контролю за станом благоустрою населеного пункту, і у разі виявлення порушення благоустрою зобов`язані скласти та видати офіційний документ припис, а також те, що у інспекторів у даному випадку були наявні повноваження та підстави для складання та видання зазначеного документу.

Припис містить реквізити, передбачені абз. 2 п. 20.2.1 Правил благоустрою, а також складений за формою, що міститься у додатку 3 до Правил благоустрою. Оскільки на металевій конструкції не зазначено, кому вона належить, у приписі вказано, то у приписів не зазначено ім`я адресата. Припис був наклеєний на елемент благоустрою та зроблена фотофіксація, що відповідно до вимог п. 20.2.1 Правил, є врученням припису згідно законодавства. Наявність копій приписів у позивача та направлення документів КП «Київблагоустрій» підтверджує факт розміщення приписів відповідно до Правил.

Також вказує, що зі змісту приписів вбачається, що інспектор під час внесення припису зазначив, що порушення вчинено «власником МАФ (гараж)» при цьому, конкретну особу встановити невідомо. Наведене у повній мірі узгоджується зі змістом доручень Департаменту від 27.09.2021 № 064-6054, та від 08.11.2021 № 064-7037, у яких зазначено, що власник МАФ невідомий. Саме собою, нескладення протоколів та процедура здійснення самоврядного контролю не є предметом оскарження у даній справі та жодним чином не впливає на правомірність дій щодо демонтажу. Будь-які процедурні порушення, пов`язані із самим процесом оформлення результатів діяльності суб`єктів владних повноважень по фіксації недотримання суб`єктом приватного права вимог законодавства повинні оцінюватися судом з урахуванням всіх обставин справи та необхідністю досягненням балансу між інтересами особи правопорушника та публічними інтересами. Зазначене, особливо стосується фіксації порушень з боку суб`єктів приватного права у публічній сфері, зокрема, питань безпеки довкілля, благоустрою населених пунктів, розпорядження комунальною та державною власністю, запобігання виникнення техногенних катастроф тощо. Такі формальні неточності не можуть бути, за загальним правилом, самостійною підставою для скасування по суті правомірних рішень суб`єктів владних повноважень, спрямованих на забезпечення законності та захист публічних інтересів, що узгоджується із висновками в постанові Верховного Суду від 25.01.2019 у справі №826/382/18.

Вказуючи на пункти 1.2, 2.6, 2.16-2.19, 2.24, 2.29, 2.30 Наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово комунального господарства України від 21 жовтня 2011 року № 244, яким було затверджено Порядок розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності (далі Порядок), зазначає, зокрема, що розміщення ТС самовільно забороняється, в матеріалах справи відсутні докази наявності у позивача паспорту прив`язки на спірні ТС.

Згідно рішення Київської міської ради від 24 лютого 2011 року № 56/5443 «Про затвердження Порядку визначення обсягів пайової участі (внеску) власників тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі, власників (користувачів) майданчиків для харчування біля стаціонарних закладів ресторанного господарства в утриманні об`єктів благоустрою м. Києва», пункту 1.4, 2.12 даного Порядку для розміщення та функціонування малої архітектурної форми (МАФ) відповідно до діючого законодавства необхідно отримати: паспорт прив`язки МАФу (діючий), укладання договору щодо сплати пайової участі в утриманні елементів благоустрою. В матеріалах справи відсутні вказані дозвільні документи, що вказує на безпідставність та необґрунтованість позовних вимог. Відповідно до п. 1 Положення про головного інспектора та інспекторів з благоустрою міста Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради від 23 жовтня 2013 року № 246/9734 (у редакції рішення Київської міської ради від 21 листопада 2024 року № 207/10015) головний інспектор та інспектор з благоустрою міста Києва - посадові особи управління контролю за благоустроєм міста Києва Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), інспектори районних в місті Києві відділів контролю за благоустроєм, наділені повноваженнями із здійснення контролю за станом благоустрою населеного пункту, виконанням Правил благоустрою міста Києва, а також притягнення винних до відповідальності за порушення законодавства у сфері благоустрою. Згідно п. 4. Положення головний інспектор та інспектор з благоустрою міста Києва мають право: проводити рейди та перевірки територій та об`єктів міста Києва щодо стану їх благоустрою і додержання підприємствами, установами, організаціями, громадянами законодавства у сфері благоустрою населених пунктів.

Зауважує, що матеріали справи не містять доказів сплати позивачем внесків пайової участі.

У відповідь на приписи позивачем до КП «Київблагоустрій» було надано: 1. Рішення від 21.02.1995 № 6. 2. Паспорт ГЗАА № 146. 3. Договір № 146 від 20.02.2000. 4. Договір на право тимчасового користування землею на умовах оренди від 01.06.1995 за № 087/1-4-03. 5. Статут Кооперативу. 6. Свідоцтво про реєстрацію юридичної особи. 7. Лист в прокуратуру м. Києва. Проте, згідно пункту 15.3.5. Правил, встановлення тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності здійснюється на підставі: 1. паспорту прив`язки тимчасової споруди, оформлений Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації); 2. договору щодо пайової участі в утриманні об`єкта благоустрою, укладений між Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та власником тимчасової споруди. Вказані документи позивачем надано не було. Таким чином, позивачем не виконано приписів правил благоустрою міста Києва в частині комплектності документів, які є підставою розміщення тимчасової споруди. Разом з тим, приписи адресовані не відповідачу, а власникам відповідних гаражів.

Відповідно до пункту 6 Положення Департамент має право, зокрема, здійснювати в установленому порядку заходи щодо демонтажу та очищення території міста від безхазяйного майна, самовільно розміщених (встановлених) тимчасових споруд, малих архітектурних форм, елементів благоустрою, рекламних носіїв, засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі, об`єктів сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі, покинутих будівельних матеріалів і конструкцій, транспортних засобів у місті Києві тощо та давати доручення на їх демонтаж (пункт 6.7); давати в межах повноважень профільним структурним підрозділам районних в місті Києві державних адміністрацій з питань благоустрою, цивільного захисту, охорони праці та підпорядкованим комунальним підприємствам обов`язкові для виконання доручення та контролювати їх виконання (пункт 6.25). Відтак, Департамент благоустрою наділений контролюючими повноваженнями та здійснює владні управлінські функції у сфері благоустрою міста, приймає рішення про демонтаж та вживає заходи із демонтажу елементів благоустрою», що узгоджується із висновками викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду № 910/2145/18 від 13.11.2018.

27.09.2021 Департаментом прийнято рішення № 064-6054, та 08.11.2021 № 064-7037, якими надано доручення КП «Київблагоустрій» вжити заходи шляхом демонтажу 23 гаражів за адресою: вулиця Ломоносова, 24-26, 26-28 А. На виконання вищевказаних доручень здійснено демонтаж тимчасових споруд (гаражів), що підтверджується актами демонтажу.

Відповідач-2 вказує, що спірна земельна ділянка може надаватися в користування (оренду) власнику розташованого на ній нерухомого майна у порядку, визначеному, зокрема статтями 116, 124 Земельного кодексу України, - на підставі рішення органу місцевого самоврядування шляхом укладення відповідного договору оренди. На підтвердження користування земельною ділянкою позивач надав Рішення Московської районної ради народних депутатів від 21.02.1995 №6 про тимчасове відведення земельної ділянки для збереження установлених збірно-розбірних гаражів по вул. Ломоносова. Однак, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» право постійного користування та право оренди (суборенди) земельної ділянки підлягають державній реєстрації. Земельна ділянка за договором оренди землі вважається переданою орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Проте, відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно станом на 10.02.2022 за позивачем не зареєстровано жодного речового права, зокрема права користування земельною ділянкою. У матеріалах справи відсутні докази, що ГБК «Надія-Авто» в розумінні ст. 125 ЗК України володіє/користується земельною/ ділянкою за адресою: м. Київ, вул. Ломоносова, 26-28-А де знаходяться спірні елементи благоустрою. З інформаційної довідки від 03.02.2022 № 297671306 вбачається, що за ГБК «Надія-Авто» не зареєстровано права власності/користування земельною ділянкою. Згідно листа Департаменту земельних ресурсів від 23.10.2021року №05716- 28906 Київська міська рада рішення про передачу (надання) земельних ділянок (вул. Ломоносова, 23-28) у власність (користування) не приймала. Відповідно до листа Департаменту земельних ресурсів від 05.11.2021 №05716- 29909 Київська міська рада рішення про передачу (надання) ГБК «Надія-Авто» (код 22963532) земельних ділянок у власність (користування) не приймала. В міському земельному кадастрі земельні ділянки за ГБК «Надія-Авто» v тому числі, на праві користування (власності) не обліковуються та не зареєстровані. Також ГБК «Надія-Авто» надано Договір про право тимчасового користування землею на умові оренди від 01.06.1995. Як з нього вбачається, стороною Договору є ГБК «Надія». Наполягає, що позивачем не надано належних та допустимих доказів правових підстав користування земельною ділянкою, на якій були розташовані індивідуальні гаражі членів кооперативу.

Вважає, що Паспорт ГЗАА № 146 від 29.02.2000. Проте, це не є належним доказом підтвердження права власності, оскільки адреса, зазначена в даному Паспорті не відповідає адресі, за якою здійснено демонтаж гаражів. Згідно статуту Кооперативу, по експлуатації гаражів для зберігання транспортних засобів вбачається, що металеві гаражі є власністю члена ГБК (фізичної особи). Позивач не є власником/користувачем жодної тимчасової споруди (гаражу) щодо яких винесено приписи та вчинено дії щодо демонтажу, частина гаражів на виконання вимог Приписів була демонтована їх власниками особисто за їх власні кошти. З інформаційної довідки від 03.02.2022 № 297667913 вбачається що за ГБК «Надія-Авто», код 22963532 не зареєстровано жодного об`єкта нерухомого майна. Згідно листа Комунального підприємства Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» від 12.10.2021 № 062/14-13408 (И-2021) вул. Ломоносова, 23-28 в м. Києві нерухоме майно на праві власності не реєструвалося. Також зазначено, що Бюро не проводило технічну інвентаризацію та не виготовляло технічний паспорт на об`єкт розташований за адресою: місто Київ, вул. Ломоносова, 23-28.

Покликаючись на постанову Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 527/451/17 вважає недоведеним позивачем порушення його прав та інтересів в даній справі, позивач не є власником/користувачем жодної тимчасової споруди (гаражу) щодо яких винесено приписи та вчинено дії щодо демонтажу, що в свою чергу свідчить про відсутність порушеного права позивача. Спірні доручення від 27.09.2021 № 064-6054 та від 08.11.2021 № 064-7037 стосуються тимчасових споруд щодо яких воно прийнято, згідно переліку, а отже стосується прав, свобод та законних інтересів власників тимчасових споруд відповідно до переліку кожного з доручень. Статутом ГБК «Надія-Авто» не передбачено його права на звернення до суду за захистом прав та охоронюваних законом інтересів безпосередньо учасників такого кооперативу (власників гаражів). Фізичні особи (члени кооперативу) у випадку якщо вважають, що відповідачами порушено їх право власності шляхом демонтажу відповідних гаражів не позбавленні можливості самостійно звернутися до суду з метою захисту своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Процесуальні дії у справі

17.01.2022, ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва відкрито спрощене провадження у справі.

В справі зареєстровано відзиви відповідачів із додатковими доказами - 10.02.2022 та 16.02.2022.

На виконання положень п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13 грудня 2022 року №2825-ІХ, дана справа надіслана до Київського окружного адміністративного суду за належністю.

05.07.2023 вказані матеріали адміністративного позову отримані Київським окружним адміністративним судом та протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, 05.07.2023 справа розподілена судді Войтович І.І.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 19.07.2023 прийнято до провадження адміністративну справу № 640/1335/22, визначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, запропоновано сторонам по справі за наявності подати до суду додаткові пояснення по справі та докази протягом десяти днів з моменту отримання ухвали суду.

25.07.2023 від відповідача-1 надійшов до суду відзив.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 20.09.2023 відмовлено позивачу у заяві про забезпечення позову.

20.09.2023 позивачем подано заперечення на відзиви із доказами.

03.10.2023 відповідачем-2 подано додаткові пояснення та докази.

31.10.2023 позивачем подано заперечення на додаткові пояснення (відзиви) із доказами.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16.03.2026 суд перейшов до розгляду адміністративної справи № 640/1335/22 за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 29 квітня 2026 року о 13:15 год.

30.03.2026 відповідачем-2 подано додаткові пояснення.

15.04.2026 до суду надійшли додаткові пояснення позивача.

Судове засідання призначене на 29.04.2026 о 13:15 год. знято з розгляду у зв`язку з оголошенням повітряної тривоги у м. Києві.

Наступне судове засідання призначено на 21.05.2026 о 14:00 год., про що сторони у справі повідомлені належним чином.

21.05.2026, за наслідками проведених підготовчих дій у справі, за участі представників позивача Мещанінова А.М., Рак П.І., представників відповідачів Косянчук Л.Г., Рябоконь В.В., суд своєю ухвалою від 21.05.2026 закрив підготовче провадження, призначив судове засідання для розгляду справи по суті на 24 червня 2026 року о 10:30год.

25.05.2026 до суду надійшли додаткові пояснення від позивача.

Судове засідання призначене на 24.06.2026 о 10:30 год. знято з розгляду у зв`язку з перебуванням судді Войтовича І.І. у відпустці.

Наступне судове засідання призначено на 29.07.2026 о 13:15 год., про що сторони у справі повідомлені належним чином.

29.07.2026 в судовому засіданні, за участю представників позивача Рак П.І., Мещанінова А.М., представників відповідачів Косянчук Л.Г., Рябоконь В.В., встановивши позиції та доводи позивача, за відсутності заперечень, суд на місці ухвалив перед заслуховуванням позицій відповідачів оголосити перерву в судовому засіданні.

Наступне судове засідання призначено на 15.09.2026 о 13:00 год., про що сторони у справі повідомлені належним чином.

15.09.2026 в судовому засіданні, за участю представників позивача Рак П.І., Мещанінова А.М., представників відповідачів Косянчук Л.Г., Рябоконь В.В., встановивши позиції та доводи учасників по справі, подані ними докази, за відсутності заперечень сторін, суд на місці ухвалив завершити розгляд справи у порядку письмового провадження.

Встановлені судом обставини

Згідно рішення Московської районної ради народних депутатів VI сесії XXII скликання №6 від 21.02.1995 «Про тимчасове відведення земельної ділянки для збереження установлених збірно-розбірних гаражів по вул. Ломоносова в м. Києві» було надано на умовах оренди у тимчасове, до початку капітальної забудови, згідно плану містобудування м. Києва земельну ділянку для організації гаражно-будівельного кооперативу з встановлення збірно-розбірних гаражів.

Гаражно-Будівельний кооператив «Надія-Авто» по експлуатації гаражів для зберігання транспортних засобів (позивач) створено у 1995 році, є юридичною особою та зареєстровано в реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань 22.03.1995, про що свідчить свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи Серії А00 №058094 та витяг з долученого до справи реєстру.

На підставі рішення Московської районної ради народних депутатів VI сесії XXII скликання №6 від 21.02.1995, 01.06.1995 між виконавчим комітетом Московської районної ради м. Києва та Гаражно-будівельним кооперативом «Надія-Авто» було укладено договір про тимчасове користування землею на умовах оренди.

Відповідно до п.1.1 договору Виконком Московської Райради м. Києва надає, а ГБК «Надія-Авто» приймає у тимчасове користування земельну ділянку загальною площею 1510 квадратних метрів.

Згідно з п.1.2. земельна ділянка надається терміном до забудови ділянки, згідно з планом містобудування м. Києва.

Даний договір оренди земельної ділянки зареєстровано у книзі договорів на право тимчасового користування землею за №087/1-4-03 від 01.06.1995.

ГБК «Надія-Авто» було оформлено паспорт ГЗАА №146 платного об`єкту зберігання чи тимчасового відстою транспортних засобів у м. Києві, який зареєстровано 29 лютого 2000 року. Паспорт виготовлений Київським міським комунальним підприємством по будівництву і експлуатації гаражів, автостоянок, паркінгів «Київпарксервіс».

Даним паспортом вказано землекористування земельною ділянкою за рішенням Московської районної ради народних депутатів №6 від 21.02.1995, та зокрема, визначено тип об`єкту - Гаражі, форма власності колективна, кількість гаражів -44, фактична площа земельної ділянки 1510 кв.м.

Інспектором з благоустрою КП «Київблагоустрій» Головашеч С.Ю. було внесено ряд приписів: від 08.09.2021 №№ 2129672, 2129666, 2129662, 2129661, 2127049, 2127048, 2127047, 2127046, 2127045, 2127044, 2127042, 2127041, 2127039, 2129681, 2129682, 2129677, 2129683, 2129676, 2129675, 2129674; від 09.09.2021 №№ 2129678, 2129679, 2129680 відповідно до яких виявлено порушення п.13.1.,1 та п.20.1.1. Правил благоустрою м. Києва, затверджених рішенням Київської міської ради від 25 грудня 2008 року №1051/1051, та запропоновано власникам гаражів усунути порушення шляхом надання дозвільної документації на розміщення МАФів (гаражів) в Голосіївському районі по вул. Ломоносова,26-28 А в м. Києві.

Приписи були наклеєні на кожному з гаражів.

09.09.2021 головою правління ГБК «Надія-Авто» на виконання приписів, звернувся до Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) з листом №03/09, який був зареєстрований за №222/6421 від 13.09.2021 та надав дозвільні документи на користування земельною ділянкою по вул. Ломоносова,28 м. Києві та встановлення на ній металевих гаражів: Рішення від 21.02.1995 № 6; Паспорт ГЗАА № 146; Договір № 146 від 20.02.2000; Договір на право тимчасового користування землею на умовах оренди від 01.06.1995 за № 087/1-4-03; Статут Кооперативу; Свідоцтво про реєстрацію юридичної особи; Лист в прокуратуру м. Києва.

Департаментом міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) прийнято рішення про демонтаж всіх гаражів розташованих по вул. Ломоносова,28 в м. Києві, про що свідчить доручення №064-6054 від 27.09.2021 та №067-7037 від 08.11.2021, якими доручено Комунальному підприємству «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) вжити заходи шляхом демонтажу самовільно встановлених тимчасових споруд, малих архітектурних форм зазначених в таблиці (23 гаражі).

З приписів та доручень вбачається, що порушення вчинено «власником МАФ (гараж)» та конкретну особу встановити невідомо.

На виконання даних доручень Комунальним підприємством «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) у період з 22.10.2021 по 10.11.2021 було проведено демонтаж гаражів.

Не погоджуючись із діями щодо винесення доручень про демонтаж гаражів, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Суд враховує у даній справі та зазначає, що 13.07.2023 рішенням Київської міської ради № 6870/6911 «Про оптимізацію діяльності підрозділів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації» було змінено найменування Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на Департамент територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та внесено зміни до Положення про Департамент міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (Положення), затвердженого рішенням Київської міської ради від 02 березня 2023 року № 6010/6051.

Відтак, у зв`язку зі зміною назви відповідача-2 суд в даній справі враховує та зазначає назву останнього - Департамент територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Застосовані судом норми права та висновки суду

Завданням адміністративного судочинства відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Зокрема, в силу частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 3 статті 2 КАС України визначено, що основними засадами (принципами) адміністративного судочинства є: 1) верховенство права; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 4) змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі; 5) обов`язковість судового рішення; 6) забезпечення права на апеляційний перегляд справи; 7) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом; 8) розумність строків розгляду справи судом; 9) неприпустимість зловживання процесуальними правами; 10) відшкодування судових витрат фізичних та юридичних осіб, на користь яких ухвалене судове рішення.

Провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи (частина 3 статті 3 КАС України).

За частиною 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 22 квітня 2021 року у справі № 826/15741/18, з метою безумовного дотримання конституційного принципу, визначеного у статті 129 Конституції України, в частині третій статті 2 та статті 9 КАС України закріплено, що до основних засад (принципів) адміністративного судочинства належить, зокрема, змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі; суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Загалом принцип змагальності прийнято розглядати як основоположний компонент концепції "справедливого судового розгляду" у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що також включає споріднені принципи рівності сторін у процесі та ефективної участі.

Принцип змагальності судового провадження охоплює собою право особи, крім можливості подавати власні докази, знати про існування всіх представлених доказів та пояснень іншими учасниками справи, оскільки вони можуть вплинути на рішення суду, мати можливість знайомитись з матеріалами справи та робити з них копії, а також володіти відповідними знаннями (залучати професійного представника) та змогу коментувати представлені докази та пояснення у належній формі та у встановлений час.

Таким чином, принцип змагальності спільно з принципом рівності є одним з основних елементів поняття "право на справедливий суд", що гарантоване Конвенцією.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Вказана норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

«На підставі» означає, що суб`єкт владних повноважень повинен бути утвореним у порядку, визначеному Конституцією та законами України; зобов`язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

«У межах повноважень» означає, що суб`єкт владних повноважень повинен приймати рішення та вчиняти дії відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх.

«У спосіб» означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про столицю України - місто-герой Київ» від 15.01.1999 № 401-XIV, у зв`язку зі здійсненням містом Києвом функцій столиці України Київська міська рада та Київська міська державна адміністрація, кожна в межах своєї компетенції, встановленої законами України, мають право встановлювати порядок утримання та експлуатації об`єктів, розташованих у місті, та прилеглої до них території, правила благоустрою, торговельного, побутового, транспортного, житлово-комунального та іншого соціально-культурного обслуговування, визначати особливості землекористування та використання інших природних ресурсів.

Правові, економічні, екологічні, соціальні та організаційні засади благоустрою населених пунктів визначені Законом України «Про благоустрій населених пунктів» від 06.09.2005 № 2807-IV, норми якого також спрямовані на створення умов, сприятливих для життєдіяльності людини.

За змістом ч. ч. 1, 3 ст. 34, п. 2 ч. 1 ст. 10, ч. 1 ст. 40 Закону № 2807-IV (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), правила благоустрою території населеного пункту - нормативно-правовий акт, яким установлюються вимоги щодо благоустрою території населеного пункту.

Згідно Правил благоустрою м. Києва, затверджених рішенням Київської міської ради від 25.12.2008 № 1051/1051 тимчасова споруда - це споруда функціонального (в тому числі для здійснення підприємницької діяльності), декоративно-технологічного призначення, в тому числі мала архітектурна форма, яка виготовляється з полегшених збірних конструкцій та встановлюється без улаштування заглибленого фундаменту тощо.

Згідно з приписами п. 13.1.1 Правил встановлено, що розміщення малих архітектурних форм та тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності проводиться відповідно до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», Закону України «Про благоустрій населених пунктів», Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.1994 року № 198, наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21.10.2011 року № 244 «Про затвердження Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.11.2011 року за № 1330/20068, інших нормативно-правових актів, а також рішень Київської міської ради та розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації). Порядок розміщення вивісок та табличок, визначений Порядком розміщення вивісок у місті Києві, затвердженим окремим рішенням Київської міської ради.

Відповідно до підпункту 13.2.3 Правил, самовільно встановлені (розміщені) малі архітектурні форми та тимчасові споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, тимчасові споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, паспорти прив`язки яких анульовані або строк дії яких закінчився, підлягають демонтажу власником об`єкта (особою, яка здійснила встановлення (розміщення) об`єкта) за власні кошти у строки, визначені в приписі Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації). У разі якщо власник малої архітектурної форми або тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності (особа, яка здійснила встановлення (розміщення) об`єкта) не провів демонтажу відповідно до абзацу першого цього пункту, демонтаж об`єкта здійснюється в порядку, встановленому пунктом 13.3 цих Правил.

За пунктом 13.3.1 Правил у разі виявлення самовільно розміщених (встановлених) малих архітектурних форм, тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, … уповноважені особи Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), структурних підрозділів з питань контролю за благоустроєм районних в місті Києві державних адміністрацій, комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Київблагоустрій" вносять припис його власнику (користувачу або особі, яка здійснила розміщення (встановлення)) з вимогою усунення порушень шляхом проведення демонтажу малої архітектурної форми, тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, демонтажу (переміщення) засобу пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі, об`єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі із зазначенням строку демонтажу (переміщення) відповідно до абзаців другого і третього цього підпункту.

Малі архітектурні форми, тимчасові споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності мають бути демонтовані протягом трьох днів з моменту отримання припису, крім тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, відсутніх в матеріалах єдиної цифрової топографічної основи території міста Києва, демонтаж яких має бути здійснений протягом одного дня з моменту отримання припису.

Протягом зазначеного у приписі строку власник (користувач або особа, яка здійснила розміщення (встановлення)) зобов`язаний за власний рахунок здійснити демонтаж самовільно розміщеної (встановленої) малої архітектурної форми, тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, об`єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі, демонтаж (переміщення) засобу пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі та провести відновлення порушеного благоустрою на місці їх розміщення (встановлення).

У разі невиконання припису уповноважена особа, яка внесла припис, у триденний строк складає протокол про адміністративне правопорушення за статтею 152 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

У силу норм п. 13.3.2 Правил, у разі якщо власники (користувачі або особи, які здійснили розміщення (встановлення)) малої архітектурної форми, тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, об`єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі не здійснили демонтаж в строки, зазначені в приписі, Департамент міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), районні в місті Києві державні адміністрації вживають заходів щодо демонтажу самовільно розміщеної (встановленої) малої архітектурної форми, тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, об`єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі, а департамент промисловості та розвитку підприємництва - щодо демонтажу об`єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі на підставі рішень, зазначених у підпункті 13.3.3 пункту 13.3 цих Правил, за кошти міського бюджету або з інших джерел, не заборонених законодавством, з наступним відшкодуванням усіх витрат згідно з абзацом 3 цього підпункту.

Згідно з положеннями п. 13.3.3 Правил, рішення про демонтаж самовільно розміщеної (встановленої) малої архітектурної форми, тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, об`єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі приймається Департаментом міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), районними в місті Києві державними адміністраціями, Департаментом промисловості та розвитку підприємництва (щодо об`єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі).

Згідно з п. 20.2.1 Правил, якщо під час перевірки виявлені причини та умови, які можуть спричинити порушення благоустрою, посадова особа контролюючого органу зобов`язана скласти та видати офіційний документ - припис, який є обов`язковим для виконання в термін до трьох діб особами, які є відповідальними за утримання об`єктів благоустрою. У приписі зазначаються: дата і місце його складання, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала припис, відомості про особу, на яку складений припис, та надаються пропозиції щодо усунення причин та умов, які спричиняють порушення благоустрою території. Припис підписується особою, яка його склала, і особою, на яку він складений. У разі відмови особи отримати припис в графі "Припис одержав" робиться про це запис. У разі виявлення тимчасової споруди (малої архітектурної форми), встановлений (або невстановлений) власник (користувач) якої створив причини та умови, які можуть спричинити порушення благоустрою, посадова особа контролюючого органу зобов`язана скласти та видати офіційний документ - припис з дотриманням вимог цього Положення. У такому випадку одна копія припису наклеюється на тимчасову споруду (малу архітектурну форму) поряд з Ордером на розміщення тимчасової споруди (у разі його наявності) або на фронтальній частині такої тимчасової споруди (малої архітектурної форми), а ще одна копія вручається особисто присутньому власнику (користувачу), надсилається власникові тимчасової споруди (малої архітектурної форми) поштою (цінним листом з описом вкладення) за адресою, зазначеною в Ордері на розміщення тимчасової споруди (у разі його наявності). Посадова особа, яка винесла припис, здійснює фотофіксацію наклеєного припису поряд з Ордером на розміщення тимчасової споруди (малої архітектурної форми) у випадку його наявності або на фронтальній частині тимчасової споруди (малої архітектурної форми). При цьому щонайменше на одній з фотографій має бути чітко та розбірливо видно інформацію про номер та дату складення припису. Матеріали фотофіксації долучаються до припису, про що в приписі робиться відповідний запис, а власник (користувач) тимчасової споруди (малої архітектурної форми) вважається повідомленим про винесення припису належним чином.

При цьому, відповідно до підпункту 19.2.1 пункту 19.2 Правил благоустрою міста Києва уповноважені працівники Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) мають право залучати спеціалістів структурних підрозділів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації), комунальних підприємств, установ та організацій, об`єднань громадян (за погодженням з їхніми керівниками) для розгляду питань у сфері благоустрою території міста, вносити приписи з вимогою усунення порушень Закону України "Про благоустрій населених пунктів" і цих Правил, складати протоколи про адміністративні правопорушення за статтею 152 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до пункту 1 Положення про головного інспектора та інспекторів з благоустрою міста Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради «Про міський благоустрій» від 23.10.2013 №246/9734 (далі - Положення), головний інспектор та інспектор з благоустрою міста Києва - посадові особи управління контролю за благоустроєм міста Києва Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), інспектори районних в місті Києві відділів контролю за благоустроєм, інспектори КП «Київблагоустрій» наділені повноваженнями із здійснення контролю за станом благоустрою населеного пункту, виконанням Правил благоустрою міста Києва, а також притягнення винних до відповідальності за порушення законодавства у сфері благоустрою.

В силу пункту 3 вказаного Положення, головний інспектор та інспектори з благоустрою міста Києва, зокрема, контролюють стан благоустрою міста Києва; здійснюють контроль за дотриманням Правил благоустрою міста Києва.

Таким чином, Департамент міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) є контролюючим органом у сфері благоустрою міста та відповідно приймає рішення про демонтаж та вживає відповідні заходи.

Повноваження, зокрема, інспекторів КП «Київблагоустрій» проводити перевірки у сфері благоустрою міста та виносити приписи передбачено пп. 20.2.1 п. 20.2 та пп. 13.3.1 п. 13.3 Правил благоустрою міста Києва, Положенням про головного інспектора та інспекторів з благоустрою міста Києва. Припис інспектора в свою чергу не є рішенням про демонтаж та підставою для демонтажу виявлених елементів.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує, що гаражі встановлені відповідно до дозвільних документів рішення Московської районної ради народних депутатів №6 від 21.02.1995, договору від 01.06.1995, паспорту ГЗАА №146, та відповідно не є самовільно розміщеними тимчасовими спорудами, члени кооперативу набули право власності на гаражі належним чином та у порядку, передбаченому чинним законодавством, яке діяло на момент встановлення гаражів.

Суд вказує, що рішенням Московської районної ради народних депутатів VI сесії XXII скликання №6 від 21.02.1995 тимчасово відведено земельну ділянку для збереження установлених збірно-розбірних гаражів по вул. Ломоносова в м. Києві, а саме надано земельну ділянку на умовах оренди у тимчасове, до початку капітальної забудови, згідно плану містобудування м. Києва земельну ділянку для організації гаражно-будівельного кооперативу з встановлення збірно-розбірних гаражів.

Згідно Статуту Гаражно-будівельним кооперативом «Надія-Авто», затвердженого протоколом загальних зборів членів гаражно-будівельного кооперативу № 2 від 09.03.1995 було створено гаражний кооператив по експлуатації гаражів та зберігання транспортних засобів.

Пізніше відбулось укладення Договору про тимчасове користування землею на умовах оренди було від 01.06.1995 між виконавчим комітетом Московської районної ради м. Києва та Гаражно-будівельним кооперативом «Надія-Авто», за яким прийнято у тимчасове користування земельну ділянку загальною площею 1510 квадратних метрів, з терміном до забудови ділянки, згідно з планом містобудування м. Києва.

Відповідно рішення міської ради та Договір, який також зареєстровано у книзі договорів на право тимчасового користування землею за №087/1-4-03 від 01.06.1995, є документами за якими надано у тимчасове платне користування (оренди) земельної ділянки.

Оформлений паспорт ГЗАА №146 платного об`єкту зберігання чи тимчасового відстою транспортних засобів у м. Києві, який зареєстровано 29 лютого 2000 року, свідчить про будівництво та експлуатацію гаражів, автостоянок, паркінгів.

Зазначене не свідчить, що збудовані гаражі на орендованій земельній ділянці є капітальними спорудами.

Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово комунального господарства України від 21 жовтня 2011 року № 244 було затверджено Порядок розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності (далі Порядок).

Відповідно до п. 1.2. Порядку: тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності (далі - ТС) - одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту.

Згідно п. 2.6 Порядку вбачається, що для оформлення паспорта прив`язки ТС замовник звертається до органу з питань містобудування та архітектури із додатковою заявою щодо оформлення паспорта прив`язки ТС, до якої додає: схему розміщення ТС (додаток 1); ескізи фасадів ТС у кольорі М 1: 50 (для стаціонарних ТС), які виготовляє суб`єкт господарювання, який має у своєму складі архітектора, що має кваліфікаційний сертифікат, або архітектор, який має відповідний кваліфікаційний сертифікат.

Відповідно до пункту 2.16 Порядку паспорт прив`язки ТС підлягає реєстрації в журналі реєстрації паспортів прив`язки або електронному журналі органом, який його видав, з подальшим внесенням інформації про ТС до містобудівного кадастру.

За пунктом 2.17 строк дії паспорта прив`язки ТС визначається органом з питань містобудування та архітектури відповідної ради або районної державної адміністрації з урахуванням строків реалізації положень містобудівної документації на місцевому рівні.

У відповідності до п. 2.18 Порядку продовження строку дії паспорта прив`язки ТС здійснюється за заявою замовника, шляхом зазначення нової дати, підпису та печатки у паспорті прив`язки ТС органом з питань містобудування та архітектури виконавчого органу відповідної ради, районної державної адміністрації.

В свою чергу, згідно п. 2.19 Порядку передбачено, що у разі змін, які відбулися у містобудівній документації на місцевому рівні, будівельних нормах, розташуванні існуючих будівель і споруд, інженерних мереж або з ініціативи суб`єкта господарювання, паспорт прив`язки ТС може переоформлюватись на строк дії цього паспорта прив`язки ТС або на новий строк.

Згідно п. 2.24 Порядку паспорт прив`язки ТС виготовляється у двох примірниках. Один примірник зберігається у замовника ТС, другий - у відповідному органі з питань містобудування та архітектури.

Відповідно до п. 2.29 Порядку у разі закінчення строку дії, анулювання паспорта прив`язки ТС, самовільного встановлення ТС така ТС підлягає демонтажу.

За п.2.30 Порядку розміщення ТС самовільно забороняється.

Згідно рішення Київської міської ради від 24 лютого 2011 року № 56/5443 «Про затвердження Порядку визначення обсягів пайової участі (внеску) власників тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі, власників (користувачів) майданчиків для харчування біля стаціонарних закладів ресторанного господарства в утриманні об`єктів благоустрою м. Києва».

Відповідно до п. 1.4 Порядку пайова участь (внесок) в утриманні об`єктів благоустрою залучається з метою: відшкодування витрат бюджету міста Києва на розширене відтворення об`єктів благоустрою; надання власникам ТС, засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі, власникам (користувачам) майданчиків для харчування біля стаціонарних закладів ресторанного господарства права реалізувати свій проект встановлення (розміщення) ТС, засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі, майданчиків для харчування біля стаціонарних закладів ресторанного господарства на території міста Києва; фінансування заходів з благоустрою міста Києва (утримання, ремонт та будівництво об`єктів благоустрою, організація та проведення робіт із демонтажу незаконно встановлених на території міста тимчасових споруд); відшкодування за використання для розміщення ТС, засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі, майданчиків для харчування біля стаціонарних закладів ресторанного господарства об`єктів благоустрою та земельних ділянок, на яких розміщуються ці об`єкти благоустрою, що належать до комунальної власності територіальної громади міста Києва.

Пунктом 1.6. Порядку обсяг Пайової участі (внеску) в утриманні об`єктів благоустрою визначається з урахуванням: впливу ТС, засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі, майданчиків для харчування біля стаціонарних закладів ресторанного господарства на об`єкти благоустрою міста Києва; функціонального призначення ТС, засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі, майданчиків для харчування біля стаціонарних закладів ресторанного господарства.

Згідно п. 2.12. Порядку підставами для припинення дії договору щодо пайової участі в утриманні об`єкта благоустрою до закінчення терміну його дії є: звернення суб`єкта господарювання із заявою про розірвання договору щодо пайової участі в утриманні об`єкта благоустрою; припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця; встановлення факту надання в заяві та документах, що додаються до неї, недостовірних відомостей; недотримання суб`єктом господарювання істотних умов договору щодо пайової участі в утриманні об`єкта благоустрою; зміна містобудівної ситуації, державних будівельних норм, зміна у розташуванні інженерних мереж, що унеможливлює розташування об`єкта у певному місці (у разі відмови суб`єкта господарювання від запропонованого альтернативного місця розміщення об`єкта); невиконання умов документа, що визначає відповідність намірів суб`єкта господарювання Комплексній схемі, у визначений в ньому термін (при оформлені паспорта прив`язки ТС); анулювання паспорта прив`язки ТС; рішення суду.

Як встановлено судом та не заперечується позивачем, останній не оформлював паспорт прив`язку до тимчасових споруд гаражів, які були споруджені на орендованій земельній ділянці, не укладено договорів щодо сплати пайової участі в утриманні елементів благоустрою та з чого слідує відсутність доказів сплати пайових внесків.

Суд враховує та зазначає, що з наявної інформаційної довідки від 03.02.2022 № 297671306 за ГБК «Надія-Авто» не зареєстровано права власності/користування земельною ділянкою.

Згідно листа Департаменту земельних ресурсів від 23.10.2021 №05716- 28906 Київська міська рада рішення про передачу (надання) земельних ділянок (вул. Ломоносова, 23-28) у власність(користування) не приймала.

Відповідно до листа Департаменту земельних ресурсів від 05.11.2021 №05716- 29909 Київська міська рада рішення про передачу (надання) ГБК «Надія-Авто» (код 22963532) земельних ділянок у власність (користування) не приймала.

В міському земельному кадастрі земельні ділянки за ГБК «Надія-Авто» у тому числі, на праві користування (власності) не обліковуються та не зареєстровані.

Враховуючи встановлене, суд вказує, що позивачем не надано суду доказів тому, що заявлені знесені гаражі були розміщені правомірно у відповідності до вищезазначеного законодавства та Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності №244.

Суд також зазначає, що позивачем не надано жодного доказу на підтвердження права власності позивача на гаражі (технічного паспорту, паспорту прив`язки, свідоцтва про право власності, витягу з Державного реєстру майнових прав чи іншого доказу та ін.).

Суд зауважує, що у позивача та членів гаражного кооперативу станом до час виникнення спірних правовідносин, а саме вересень-жовтень 2021 року, було достатньо часу для оформлення права власності на гаражі та оформлення права користування на земельну ділянку, з моменту прийняття Правил благоустрою міста Києва, затверджених Рішенням Київської міської ради від 25.12.2008 року № 1051/1051, проте позивачем таке право на час винесення рішення не оформлено.

Суд наголошує, що земельна ділянка виділена була виключно у тимчасове користування для мешканців району та для тимчасового розміщення гаражів, які не набули статус капітальних будівель.

Посилання позивача на ст. 58 Конституції України щодо дії норм законів в часі є необгрунтованим в силу законодавства яке належить до застосування та виконання особою в разі її наміру мати належним чином оформлені та зареєстровані майнові права.

Відтак, позивачем не надано до суду належних та достатніх доказів на підтвердження права власності та/або користування відповідною земельною ділянкою як безпосередньо ним, так і власниками гаражів, не надано належних та достатніх доказів на підтвердження реєстрації права власності на спірні гаражі.

Виходячи із обставин справи, підстав заявленого позову позивачем, предмету спору, суд вказує на згадану вище частину 1 статті 2 КАС України якою встановлено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Вирішуючи спір, судом не встановлено обставин порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача, оскільки в матеріалах справи відсутні належні та достатні докази права користування ним відповідною земельною ділянкою, спірними гаражами.

Крім того, за статутом Гаражно-Будівельного кооперативу «Надія-Авто» № 2 від 09.03.1995 по експлуатації гаражів для зберігання транспортних засобів не передбачено його права на звернення до суду за захистом прав та охоронюваних законом інтересів безпосередньо учасників такого кооперативу (далі - Статут).

Згідно пункту 1 Статуту Гаражно-будівельний кооператив «Надія-Авто» свою діяльність здійснює на основі положень Статуту кооперативу по експлуатації тимчасових гаражів для зберігання транспортних засобів, що знаходяться в особистій власності громадян на території Московського району та положень про ці кооперативи, затверджених рішенням Московської районної Ради народних депутатів м. Києва № 10 від 01.06.1993року.

За пунктом 2 Статуту членами ГБК можуть бути громадяни, які досягли 18-річного віку, постійно проживають та прописані у м. Києві, мають транспортні засоби, які належать їм на правах особистої власності, та зареєстровані в органах державної автоінспекції МВС України.

Спори у справах, що виникають з членських відносин, вирішуються органами ГБК згідно з пунктом 10 Статуту (пункт 9 Статуту).

Згідно пункту 10 Статуту майново-правові суперечки між ГБК та його членами підлягають розгляду у судовому порядку.

Пунктом 32 Статуту встановлено, що кооператив зобов`язаний забезпечувати представництво кооперативу у всіх судових, адміністративних установах та організаціях.

Суд вказує, що фізичні особи (члени кооперативу) у випадку якщо вважають, що відповідачем та третьою особою порушено їх право власності шляхом винесення спірного доручення на демонтаж відповідних гаражів, не позбавленні можливості самостійно звернутися до суду з метою захисту своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Згідно з частиною п`ятою статті 55 Конституції України, кожному гарантується захист своїх прав, свобод та інтересів від порушень і протиправних посягань будь-якими не забороненими законом засобами.

Гарантоване статтею 55 Конституції України право на захист можливе лише у разі його порушення, тому логічною вимогою при захисті такого права є обґрунтування такого порушення. Отже, порушення права має бути реальним, стосуватися індивідуально вираженого права або інтересів особи, яка стверджує про його порушення, а саме право конкретизоване у законах України.

Аналогічну ідею закріплено Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод. Стаття 13 Конвенції під назвою «Право на ефективний засіб юридичного захисту» проголошує: «Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження».

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті і є підставами для прийняття судом рішення про відмову в позові.

У висновку, враховуючи наведене суд вважає, що доручення від 27.09.2021 №064-6054 та від 08.11.2021 №064-7037 Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) в частині демонтажу металевих гаражів зазначених в таблицях що знаходились в Голосіївському районі м. Києва по вул. Ломоносова, 28, оспорювані дії КП «Київблагоустрій» по знесенню гаражів не порушують прав та інтересів позивача.

Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

За статтею 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина 2 статті 74 КАС України).

Відповідно до статті 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування та питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі (абзац 2 частина 2 статті 77 КАС України).

Згідно частин 1-4 статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина 5 статті 242 КАС України).

Відповідно до пункту 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані.

Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «RuizTorija v. Spain» від 9 грудня 1994 р., статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

Згідно з вимогами пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню.

Решта доводів не впливають на висновки суду та не підлягають наданню оцінки.

Підстави для розподілу витрат у справі відсутні.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

в и р і ш и в:

В задоволенні позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Войтович І. І.