Рішення № 140317686, 05.10.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 жовтня 2026 року Справа №320/11452/26

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Войтович І. І., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві , в якому просить суд:

1. Визнати протиправним призначення ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах та її виплати на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821.

2. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві змінити підстави призначення ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах та виплачувати ОСОБА_1 цю пенсію за віком на пільгових умовах в порядку, який здійснюється у разі його призначення пенсійним органом, а не на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві протиправно здійснюється виплата призначеної їй пенсії за віком на пільгових умовах не у повному розмірі із застосуванням положень Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821. Позивач зазначає, що після виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 13.01.2025 у справі № 320/39467/24 та призначення їй пенсії за віком на пільгових умовах, відповідачем не забезпечено виплату пенсії у повному нарахованому розмірі, а обмежено її виплату шляхом застосування положень Порядку № 821. На думку позивача, такі дії відповідача є протиправними, оскільки ані судовим рішенням у справі №320/39467/24, ані чинним законодавством не передбачено виплату призначеної пенсії за постановою №821. Позивач вважає, що відповідач зобов`язаний здійснювати виплату призначеної пенсії за віком у повному розмірі та належним чином відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», що стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 18.03.2026 відкрито провадження в адміністративній справі, справу визначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Відзив від відповідача до суду не надійшов.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає таке.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 13 січня 2025 року у справі № 320/39467/24 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області від 17 липня 2024 року №262140013593, яким відмовлено ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області зарахувати до пільгового стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 період роботи 01 жовтня 1990 року по 13 жовтня 1998 року в Луганському домобудівельному комбінаті (27 жовтня 1993 року перейменовано у АТЗТ «Луганський домобудівельний комбінат») на посаді майстра. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах від 10 липня 2024 року, з урахуванням висновків суду у цій справі №320/39467/24. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Стягнуто на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1000,00 грн (одна тисяча гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Рівненській області.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 вересня 2025 року вказане судове рішення залишено без змін.

На виконання судового рішення у справі №320/39467/24, Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві прийнято рішення № 262140013593 від 05.11.2025 про призначення пенсії за віком вказуючи умови призначення - Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Водночас в графі «Особливості» Рішення серед інших зазначено, зокрема, «призначення за рішенням суду, рішення суду згідно ПКМУ № 821».

23.01.2026 позивач звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві із заявою, в якій просила повідомити правомірність призначення пенсії на підставі Порядку № 821 та змінити підстави призначення пенсії на пільгових умовах шляхом виключення особливості призначення пенсії призначення за «рішенням суду, рішення суду згідно ПКМУ № 821» та виплачувати пенсію за віком на пільгових умовах в порядку, який здійснюється в разі його призначення пенсійним органом.

У листі відповіді Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 26.02.2026 №13092-12617/К-02/8-2600/26 вказано про правильність призначення пенсії та виплаті пенсії відповідно до норм діючого законодавства з урахуванням Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821.

Вважаючи протиправними дії відповідача щодо призначення та виплати пенсії з урахуванням постанови КМУ №821, позивач звернулась до суду із даним позовом за захистом порушених прав та інтересів.

Вирішуючи спірні правовідносини суд зазначає таке.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

За змістом пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг передбачено Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV).

Відповідно до статті 1 Закону № 1058-IV пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно статті 5 Закону № 1058-IV цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються, зокрема, умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат, порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов`язковим державним пенсійним страхуванням.

Питання виплати пенсій врегульовані нормами статті 47 Закону № 1058-IV, згідно з якою пенсія виплачується щомісяця організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України або перераховується на визначений цією особою банківський рахунок у порядку, передбаченому законодавством.

Видатки на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду, виданими або ухваленими після набрання чинності Законом України від 05.06.2012 № 4901-VI «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», плануються Пенсійним фондом України в межах коштів Державного бюджету України, передбачених у Державному бюджеті України на фінансування пенсійних програм.

Бюджет Пенсійного фонду України на 2025 рік затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 17.09.2025 № 1152 «Деякі питання бюджету Пенсійного фонду України на 2025 рік».

На виконання положень Порядку розроблення, затвердження та виконання бюджету Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 31.08.2009 № 21-2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.09. 2009 року за № 897/16913 (в редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 09.12.2021 № 35-1), Плани доходів і видатків головних управлінь Пенсійного фонду України на 2025 рік затверджено 22.09.2025 і надіслано до виконання.

Пунктом 25 розділу «Прикінцеві положення» Закону України від 19.11.2024 № 4059-ІХ «Про Державний бюджет України на 2025 рік» встановлено, що з бюджету Пенсійного фонду України на 2025 рік видатки на виплату ретроспективних судових рішень та перерахованих пенсій за рішенням суду здійснюються за окремими напрямами у розрізі джерел їх виплати. Визначення Порядку виконання цієї норми покладено на Кабінет Міністрів України.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821 затверджено Порядок здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень (далі Порядок № 821), яким визначено механізм здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату сум пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, зокрема, за період, що передує даті набрання чинності рішенням суду, за джерелами їх виплати (фінансування).

Відповідно до пункту 2 Порядку № 821 у цьому Порядку терміни вживаються у такому значенні:

судові рішення - рішення суду, що набрали законної сили та видані або ухвалені після набрання чинності Законом України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень, на виконання яких стягувачу призначено (перераховано) пенсію (щомісячне довічне грошове утримання суддям у відставці);

перераховані пенсії за рішенням суду - сума пенсії або щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством), визначена як різниця між розміром призначеної/перерахованої на виконання судового рішення суми виплати та визначеним органом Пенсійного фонду України розміром, з урахуванням положень нормативно-правових актів.

Відповідно до пунктів 5, 6 Порядку № 821 виплати нарахованих на виконання рішень суду сум пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці) за минулий час проводяться щомісяця одержувачам, яких включено до переліку станом на 1 число місяця, що передує місяцю, в якому здійснюється виплата. На забезпечення таких виплат щомісяця спрямовується частина бюджетних асигнувань відповідно до розпису державного бюджету/помісячного розпису доходів і видатків бюджету Пенсійного фонду України на відповідну мету в межах коштів, передбачених бюджетом Пенсійного фонду України на відповідний рік.

Видатки на виплату перерахованих пенсій за рішенням суду здійснюються в межах бюджетних асигнувань відповідно до розпису державного бюджету/помісячного розпису доходів і видатків бюджету Пенсійного фонду України на відповідну мету, які передбачені бюджетом Пенсійного фонду України на відповідний рік, одержувачам, яких включено до переліку станом на 1 число місяця, що передує місяцю, в якому здійснюється виплата.

Згідно пункту 7 Порядку № 821 для забезпечення виплат за рішеннями суду, передбачених пунктами 5 і 6 цього Порядку, виплата пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці) проводиться в сумі, що визначається пропорційно виділеним на зазначені цілі бюджетним асигнуванням відповідно до розпису державного бюджету/помісячного розпису доходів і видатків бюджету Пенсійного фонду України, які передбачені бюджетом Пенсійного фонду України на відповідний рік, але не більшій від належної до виплати суми, що обліковується в переліку.

Пунктом 8 Порядку № 821 встановлено, що невиплачені протягом поточного бюджетного періоду суми нарахованих на виконання рішень суду сум пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці) за минулий час і перерахованих пенсій за рішенням суду виплачуються в наступному бюджетному періоді в межах встановлених бюджетних асигнувань у порядку, передбаченому пунктами 5-7 цього Порядку.

Порядок № 821 застосовується до рішень судів, які набрали законної сили після набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821.

Порядком № 821 визначено механізм здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату сум пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, зокрема, за період, що передує даті набрання законної сили рішенням суду, за джерелами їх виплати (фінансування).

Судом установлено, що на виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 13.01.2025 у справі № 320/39467/20 позивачу призначено пенсію за віком на пільгових умовах з 06.08.2024.

Згідно наявного у справі листа відповіді Головного управління Пенсійного Фонду України в м. Києві від 29.12.2025 65393-74723/К-04/8-2600/25 відповідачем облікована сума заборгованості, нарахована на виконання рішення суду, за період з 06.08.2024 по 30.11.2025 у розмірі 261307 грн 40 коп. (двісті шістдесят одна тисяча триста сім грн 40 коп.). В листопаді 2025 року профінансовано на рахунок НОМЕР_1 в АТ «Ощадбанк» заборгованість в сумі 45531 грн 59 коп. (сорок п`ять тисяч п`ятсот тридцять одна грн 59 коп.) та в сумі 35375 грн 05 коп. (тридцять п`ять тисяч триста сімдесят грн 05 коп.).

Тобто, виконуючи судове рішення відповідач застосовує при нарахуванні та виплаті пенсії позивача положення постанови КМУ №821.

В свою чергу суд вказує, що рішення Київського окружного адміністративного суду від 04.03.2026 у справі № 320/51895/25 не встановлювались та не визнавались повноваження та право пенсійного органу на застосуванні при прийнятті рішення щодо призначення пенсії постанови КМУ №821.

З цього приводу, суд зазначає що з 08.06.2026 постанова Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821 втратила чинність на підставі рішення Київського окружного адміністративного суду від 04.03.2026 у справі № 320/51895/25, залишеного без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.06.2026.

У цьому рішенні насамперед зазначено, що постанова Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821 прийнята поза межами повноважень Кабінету Міністрів України, оскільки встановлює спеціальний порядок виконання судових рішень, не передбачений законами України; суперечить конституційному принципу обов`язковості судових рішень та праву на ефективний судовий захист; прийнята з порушенням обов`язкових процедурних вимог Регламенту Кабінету Міністрів України. При цьому мета прийняття підзаконного нормативного акта не дотримана, а сам акт не виконує функцію деталізації нормативно-правових актів вищої юридичної сили та суперечить їм.

Отже, зазначена постанова та затверджений нею Порядок не можуть застосовуватися відповідачем при здійсненні виплати пенсії позивачу, призначеної на виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 13.01.2025 у справі № 320/39467/24.

Суд також зазначає, що приписи постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 року № 821, на підставі яких виплату пенсії, на виконання судового рішення, здійснюється у неналежному розмірі, фактично нівелюють прийняті судові рішення та їх виконання.

Згідно з частинами першою-третьою статті 7 КАС України, суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.

У разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

Верховний Суд неодноразово звертав увагу, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи (зокрема, постанови Верховного Суду від 21.10.2025 у справі № 600/193/24-а, від 17.02.2026 у справі № 520/5814/24).

Враховуючи наведене, до спірних у цій справі правовідносин підлягають застосуванню норми Конституції України та Закону № 1058-IV, а не положення Порядку, що затверджений Постановою № 821, який їм суперечить.

Відтак, суд вказує про протиправність дій відповідача щодо застосування при призначенні та виплаті пенсії позивачу за судовим рішенням норм постанови КМУ №821.

Суд вважає, що з метою ефективного захисту прав позивача в спірних правовідносинах суд вважає за необхідне визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного Фонду України в м. Києві щодо призначення ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах та її виплати згідно постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821, зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві змінити підстави призначення ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах з 06.08.2024 без застосування положень Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821.

Відповідно до частини першої статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до частин першої та другої статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

За статтею 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина друга статті 74 КАС України).

Відповідно до статті 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування та питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

Частиною другою статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі (абзац другий частина друга статті 77 КАС України).

Згідно частин першої-четвертої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до пункту 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані.

Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «RuizTorija v. Spain» від 9 грудня 1994 р., статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

Згідно з вимогами пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Розподіл витрат у справі здійснюється з урахуванням ч. 1 ст. 139 та ст. 143 КАС України.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

в и р і ш и в:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного Фонду України в м. Києві щодо призначення ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах та її виплати згідно постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві змінити підстави призначення ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах з 06.08.2024 без застосування положень Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (код ЄДРПОУ 42098368) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) 1064,96 грн (одну тисячу шістдесят чотири гривні 96 копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Войтович І. І.