Рішення № 140317535, 05.10.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 жовтня 2026 року Київ № 640/220/23

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Леонтовича А.М., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лерсен ЛТД»

про стягнення штрафних санкцій,

в с т а н о в и в:

I. Зміст позовних вимог

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Головне управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області (далі позивач) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лерсен ЛТД» (далі відповідач), у якому просили стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Лерсен ЛТД» (ЄДРПОУ 42671567) штрафні санкції відповідно до рішення Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області № 39/9-22 від 08.07.2022, у розмірі 10518,57 грн та вилучити необґрунтовано отриману виручку у розмірі 10518,57 грн на рахунок UA 948999980313000106000004569 (отримувач ГУК у Дн-ській обл./м. Дніпро/21081100; код отримувача 37988155; банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету адміністративні штрафи та інші санкції).

II. Позиція позивача та заперечення відповідача

В обґрунтування позову зазначено, що на відповідача накладено штрафні санкції відповідно до рішення позивача від 08.07.2022 № 39/9-22 у розмірі 10518,57 грн, які в добровільному порядку сплачено не було, тож ця сума боргу підлягає стягненню в судовому порядку.

Відповідач проти позову заперечував, надіслав відзив на позовну заяву, відповідно до якого просили суд відмовити у задоволенні позову. Стверджували відсутність предмета спору, оскільки до звернення позивача з позовом до суду відповідачем у добровільному порядку у вересні 2022 року було здійснено оплату як штрафних санкцій у розмірі 10518,57 грн, так і сплату суми необґрунтованої виручки в розмірі 10518,57 грн, що підтверджується платіжними інструкціями № 21738 та № 21739 від 09.09.2022.

Позивач правом на подання відповіді на відзив не скористався.

III. Процесуальні дії у справі

На виконання положень пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України № 2825-ІХ, Окружним адміністративним судом міста Києва скеровано за належністю матеріали цієї справи до Київського окружного адміністративного суду.

За результатом автоматизованого розподілу справу передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Леонтовичу А.М.

Частиною п`ятою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Згідно із частиною другою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання; якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів.

З огляду на завершення 30-ти денного терміну для подання заяв по суті справи, суд вважає можливим розглянути та вирішити справу по суті за наявними у ній матеріалами.

IV. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин

На підставі доручення Прем`єр-міністра України від 08.05.2022 №11381/0/1-22, на виконуючого обов`язки голови Держпродспоживслужби Вовнюка А.В. покладено невідкладне забезпечення в межах компетенції проведення перевірок дотримання суб`єктами господарювання на роздрібному ринку пального вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін із застосуванням у разі необхідності відповідних заходів реагування.

Назване доручення доведене до відома територіальних органів Держпродспоживслужби, у т.ч. і позивача, листом від 08.05.2022 № 15.2.2-7/4861.

Позивачем видано наказ № 600-ПО про проведення позапланової перевірки відповідача за фактичним місцем знаходження: вул. Журналістів, буд. 16, м. Дніпро, у термін з 15.06.2022 по 28.06.2022.

На підставі названого наказу видано направлення від 14.06.2022 № 625 для проведення позапланового заходу державного нагляду у формі перевірки відповідача за адресою: вул. Журналістів, буд. 16, м. Дніпро, предметом якої було дотримання вимог порядку формування, встановлення та застосування цін на товари, які мають істотну соціальну значущість (бензин та дизельне паливо), відповідно до Закону України «Про ціни і ціноутворення», постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» та постанови Кабінету Міністрів України від 22.04.2020 № 341 «Про заходи щодо стабілізації цін на товари, що мають істотну соціальну значущість, товари протиепідемічного призначення».

На виконання вимог частини п`ятої статті 7 Закону України від 05.04.2007 № 877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», перед початком проведення заходу суб`єкту господарювання надано копію направлення та вимогу від 15.06.2022 № 625/1 про надання до 11:00 год. 21.06.2022 копій документів, необхідних для здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.

Позаплановий захід проведений у період з 15.06.2022 по 28.06.2022, в останній день перевірки складено акт за № 625/9, у якому зафіксовано порушення.

Рішенням Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області від 08.07.2022 № 39/9-22 до відповідача застосовано адміністративно-господарські санкції, а саме в дохід державного бюджету вилучено необґрунтовано отриману виручку у розмірі 10518,57 грн та стягнуто штраф у розмірі 10518,57 грн на відповідний рахунок.

Назване рішення мотивоване тим, що відповідачем порушено вимоги пункту 41-4 постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» та постанови Кабінету Міністрів України від 22.04.2020 № 341 «Про заходи щодо стабілізації цін на товари, що мають істотну соціальну значущість, товари протиепідемічного призначення», що полягало у завищенні роздрібних цін на бензин А-95 і дизельне паливо у період з 23.02.2022 по 17.05.2022 та потягло за собою отримання необґрунтованої виручки у розмірі 10518,57 грн.

Відповідно до платіжної інструкції від 09.09.2022 № 21738, відповідачем сплачено за названим рішенням 10518,57 грн необґрунтовано отриману виручку, а згідно з платіжною інструкцією від 09.09.2022 № 21739, відповідачем сплачено штраф у розмірі 10518,57 грн.

Оскільки, на переконання позивача, штрафні санкції у добровільному порядку відповідачем сплачені не були, позивач звернувся з позовом до суду про стягнення їх в примусовому порядку.

V. Норми права, які застосував суд

За нормами статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами частини першої статті 16 Закону України «Про ціни і ціноутворення» органами державного контролю (нагляду) та спостереження у сфері ціноутворення (далі - уповноважені органи) є: центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з контролю за цінами; інші органи, визначені законом.

Постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 № 667 затверджено положення про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, відповідно до пункту 1 якої, Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства та який реалізує державну політику у галузі ветеринарної медицини, сферах безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, карантину та захисту рослин, ідентифікації та реєстрації тварин, санітарного законодавства, санітарного та епідемічного благополуччя населення (крім виконання функцій з реалізації державної політики у сфері епідеміологічного нагляду (спостереження) та у сфері гігієни праці та функцій із здійснення дозиметричного контролю робочих місць і доз опромінення працівників), з контролю за цінами, попередження та зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров`я населення, метрологічного нагляду, ринкового нагляду в межах сфери своєї відповідальності, насінництва та розсадництва (в частині сертифікації насіння і садивного матеріалу), реєстрації та обліку машин в агропромисловому комплексі, державного нагляду (контролю) у сфері агропромислового комплексу, державного нагляду (контролю) у сферах охорони прав на сорти рослин, насінництва та розсадництва, державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів і рекламу в цій сфері, за якістю зерна та продуктів його переробки, державного нагляду (контролю) за додержанням заходів біологічної і генетичної безпеки щодо сільськогосподарських рослин під час створення, дослідження та практичного використання генетично модифікованого організму у відкритих системах на підприємствах, в установах та організаціях агропромислового комплексу незалежно від їх підпорядкування і форми власності, здійснення радіаційного контролю за рівневих формувань.

За змістом пункту 7 Положення № 667, Держпродспоживслужба здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи.

За приписами статті 1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Згідно з абзацом 1 частини першої статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» здійснення позапланових заходів на підставі доручення Прем`єр-міністра України про перевірку суб`єктів господарювання у відповідній сфері у зв`язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про ціни і ціноутворення» основними функціями уповноважених органів є: 1) виконання контрольно-наглядових функцій за дотриманням вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін; 2) здійснення державного спостереження у сфері ціноутворення; 3) запобігання порушенням у сфері ціноутворення.

За змістом статті 17 Закону України «Про ціни і ціноутворення» уповноважені органи мають право: 1) проводити у суб`єктів господарювання в установленому порядку планові та позапланові перевірки: достовірності зазначеної у документах інформації про формування, встановлення та застосування державних регульованих цін; бухгалтерських книг, звітів, кошторисів, декларацій, показників реєстраторів розрахункових операцій та інших документів незалежно від способу подання інформації, пов`язаних з формуванням, встановленням та застосуванням державних регульованих цін; наявності виписки або витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також документів, що посвідчують особу, в посадових осіб; 2) одержувати відповідно до законодавства у письмовій формі пояснення, довідки і відомості з питань, що виникають під час проведення перевірки; 3) одержувати безоплатно від суб`єктів господарювання, що перевіряються, копії документів та інші відомості, необхідні для здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін, документів, що можуть підтверджувати їх порушення, платіжних доручень, квитанцій, що підтверджують факт перерахування до бюджету коштів у разі застосування адміністративно-господарських санкцій, а також довідки, підготовлені суб`єктами господарювання на їх вимогу; 4) робити запити та одержувати від органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування в повному обсязі інформацію та документи, необхідні для виконання покладених на них функцій; 5) вимагати від суб`єктів господарювання, що перевіряються, усунення виявлених порушень вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін; 6) приймати рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін; 7) надавати органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування, суб`єктам господарювання обов`язкові для виконання приписи про усунення порушень вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін; 8) звертатися до суду з позовами про стягнення до бюджету коштів у разі прийняття рішення про порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.

Відповідно до статті 11 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» суб`єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) зобов`язаний: допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю) за умови дотримання ними порядку здійснення державного нагляду (контролю), передбаченого цим Законом; не створювати перешкоди органам державного нагляду (контролю) чи їх посадовим особам при здійсненні ними заходів державного нагляду (контролю), за умови що зазначені заходи здійснюються такими особами відповідно до вимог закону; виконувати вимоги органу державного нагляду (контролю) щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства; надавати документи, зразки продукції, пояснення в обсязі, який він вважає необхідним, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час державного нагляду (контролю), відповідно до закону; одержувати примірник акта та/або припису органу державного нагляду (контролю) за результатами здійсненого планового чи позапланового заходу.

За приписами пункту 6 частини першої статті 18 Закону України «Про ціни і ціноутворення», уповноважені органи мають право приймати рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.

VI. Оцінка суду

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 20 Закону України «Про ціни і ціноутворення» до суб`єктів господарювання застосовуються адміністративно-господарські санкції за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін - вилучення необґрунтовано одержаної виручки, що становить позитивну різницю між фактичною виручкою від продажу (реалізації) товару та виручкою за цінами, сформованими відповідно до запровадженого способу регулювання (крім тих, що на постійній основі надають житлово-комунальні послуги або мають адресного споживача), та штраф у розмірі 100 відсотків необґрунтовано одержаної виручки.

Як видно з матеріалів справи, позивачем встановлено порушення відповідачем пункту 41-4 постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», та постанови Кабінету Міністрів України від 22.04.2020 № 341 «Про заходи щодо стабілізації цін на товари, що мають істотну соціальну значущість, товари протиепідемічного призначення», що полягало у завищенні роздрібних цін на бензин А-95 і дизельне паливо у період з 23.02.2022 по 17.05.2022 та потягло за собою отримання необґрунтованої виручки у розмірі 10518,57 грн.

Відповідно до частини п`ятої статті 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», суми штрафів, що накладаються органами ринкового нагляду, перераховуються до Державного бюджету України.

Як убачається з матеріалів справи, відповідно до платіжної інструкції від 09.09.2022 № 21738, відповідачем сплачено за рішенням від 08.07.2022 № 39/9-22 10518,57 грн необґрунтовано отриманої виручки, а згідно з платіжною інструкцією від 09.09.2022 № 21739 штраф у розмірі 10518,57 грн.

Названі обставини позивач залишив поза увагою, що свідчить про необґрунтованість позовних вимог.

VII. Висновок суду

Згідно із частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини другої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (частини перша та друга статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України).

Частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд доходить висновку, про відсутність підстав для задоволення позову.

VIІI. Розподіл судових витрат

Оскільки у задоволенні позову відмовлено і відповідачем не надано доказів понесення судових витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, судові витрати присудженню не підлягають.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Леонтович А.М.