Рішення № 140317400, 05.10.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 жовтня 2026 року м. Київ №320/2454/25

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Стройіндекс" до Головного управління ДПС у м.Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Стройіндекс" з позовом до Головного управління ДПС у м.Києві , Державної податкової служби України, у якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у місті Києві ( код 44116011), а саме: №11995695/34970391, 11995694/34970391, №11995696/34970391, №11995697/34970391 №11995698/34970391 про відмову у реєстрації податкових накладних №3 від 06.05.2024, №4 від 06.05.2024, №6 від 28.05.2024, №1 від 27.06.2024, №2 від 31.08.2024;

- зобов`язати Державну податкову службу України здійснити реєстрацію в ЄРПН податкові накладні №3 від 06.05.2024, №4 від 06.05.2024, №6 від 28.05.2024, №1 від 27.06.2024 та №2 від 31.08.2024, складених ТОВ «Стройіндекс», днем їх фактичного подання.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ТОВ «Стройіндекс» здійснює господарську діяльність у сфері будівництва, виробництва алюмінієвих та металевих конструкцій і монтажу відповідної продукції. У травнісерпні 2024 року позивач склав та подав на реєстрацію в ЄРПН п`ять податкових накладних на користь ТОВ «Доля і КО.ЛТД»: №3 від 06.05.2024, №4 від 06.05.2024, №6 від 28.05.2024, №1 від 27.06.2024 та №2 від 31.08.2024. Перші чотири податкові накладні складені у зв`язку з отриманням передоплати, а остання за фактом виконання будівельно-монтажних робіт. Реєстрацію зазначених податкових накладних було зупинено на підставі пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Позивачу запропоновано надати пояснення та копії документів на підтвердження здійснення господарських операцій. На виконання вимог контролюючого органу позивач подав пояснення та значний обсяг первинних документів, зокрема договори, рахунки, платіжні інструкції, банківські виписки, акти виконаних робіт, видаткові та транспортні накладні, документи щодо матеріально-технічної бази та господарської діяльності підприємства. Після розгляду поданих документів комісія ГУ ДПС у м. Києві прийняла рішення від 01.11.2024 про відмову в реєстрації всіх п`яти податкових накладних. Підставою зазначено ненадання або часткове надання додаткових письмових пояснень та копій документів. Не погоджуючись із зазначеними рішеннями, позивач оскаржив їх в адміністративному порядку. ДПС України за результатами розгляду скарг залишила їх без задоволення, а рішення комісії регіонального рівня без змін. Позивач вважає оскаржувані рішення протиправними, оскільки на підтвердження реальності господарських операцій ним було подано пояснення та первинні документи, які, на його думку, підтверджують підстави складання податкових накладних та фактичне здійснення відповідних господарських операцій. У зв`язку з цим позивач просить визнати протиправними та скасувати спірні рішення і зобов`язати ДПС України зареєструвати відповідні податкові накладні в ЄРПН.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі, суд ухвалив розгляд справи здійснювати одноособово за правилами спрощеного позовного провадження, встановленими ст. ст. 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також КАС України) без повідомлення (виклику) учасників справи.

Відповідачі заперечують проти задоволення позову та зазначають, що реєстрацію спірних податкових накладних було зупинено відповідно до пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, оскільки обсяг постачання за кодом 43.29 перевищував розрахунковий залишок.

ГУ ДПС у м. Києві зазначає, що позивач подав пояснення та документи, однак їх недостатньо для підтвердження реальності господарських операцій. У зв`язку з ненаданням додаткових пояснень та необхідних документів комісією прийнято рішення про відмову в реєстрації податкових накладних.

ДПС України вказує, що суд має оцінювати правомірність рішень контролюючого органу виходячи з документів, які були подані на розгляд комісії. Подання позивачем у суді нових документів, які не досліджувалися комісією, фактично підміняє повноваження контролюючого органу. Також ДПС України зазначає, що вимога про безпосередню реєстрацію податкових накладних є похідною від вимоги про скасування рішень, а її задоволення можливе лише за умови встановлення судом усіх передбачених законом підстав для реєстрації.

Відповідачі вважають, що спірні рішення прийняті в межах наданих повноважень та відповідно до вимог податкового законодавства, а тому просять у задоволенні позову відмовити повністю.

Також, відповідач, ГУ ДПС у м.Києві, надіслав клопотання про розгляд справи у порядку загального позовного провадження, однак суд не вбачає підстав для його задоволення.

З огляду на характер спірних правовідносин, предмет доказування та достатність наявних у матеріалах справи доказів, суд вважає можливим розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

ТОВ «Стройіндекс», код ЄДРПОУ 34970391, як юридична особа зареєстроване 26.02.2008, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Позивач займається виробництвом алюмінієвих та металевих вікон, дверей, фасадів, фасадних систем, металевих конструкцій тощо. Також Товариство надає послуги по монтажу металевих, металопластикові конструкцій, систем.

Основним видом діяльності ТОВ «Стройіндекс» (далі Товариство, Позивач) є КВЕД є: 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель.

Позивач є платником податку на додану вартість та здійснює господарську діяльність у сфері будівництва, зокрема виконання монтажних робіт.

01.04.2024 між ТОВ «Стройіндекс» як Підрядником та ТОВ «Доля і КО.ЛТД» як Замовником укладено договір підряду №01-04/24.

За умовами договору позивач зобов`язався виконати монтажні роботи з влаштування СПОК з алюмінієвого профілю на об`єкті за адресою: м. Київ, Печерський район, вул. Старонаводницька, будинок 17/2, а Замовник прийняти та оплатити виконані роботи. Склад та обсяг робіт визначалися специфікацією та проектно-кошторисною документацією.

Первісно загальна вартість робіт за договором відповідно до Специфікації №1 становила 4 013 957,85 грн з ПДВ. У подальшому у зв`язку зі зміною проектних рішень сторонами погоджено Специфікацію №2, якою вартість робіт визначено у розмірі 5 638 238,02 грн з ПДВ. Передоплата за договором здійснювалася відповідно до календарного графіка виконання робіт та фінансування у період з квітня по серпень 2024 року для придбання необхідних матеріалів.

На виконання умов договору позивач отримував від ТОВ «Доля і КО.ЛТД» попередню оплату та здійснював роботи за договором. За твердженням позивача, загальна сума виконаних робіт становила 4 820 809,33 грн з ПДВ, що підтверджується довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за липень і серпень 2024 року.

У зв`язку з отриманням передоплати позивач склав та подав на реєстрацію в ЄРПН податкові накладні №3 від 06.05.2024 на суму 122 863,94 грн, у тому числі ПДВ 20 477,32 грн; №4 від 06.05.2024 на суму 649 932,52 грн, у тому числі ПДВ 108 322,09 грн; №6 від 28.05.2024 на суму 1 187 326,62 грн, у тому числі ПДВ 197 887,77 грн; №1 від 27.06.2024 на суму 779 452,45 грн, у тому числі ПДВ 129 908,74 грн.

Податкову накладну №2 від 31.08.2024 на суму 805 436,44 грн, у тому числі ПДВ 134 239,41 грн, позивач склав у зв`язку з виконанням та прийняттям будівельно-монтажних робіт за договором.

Реєстрацію зазначених податкових накладних в ЄРПН було зупинено. У квитанціях контролюючий орган зазначив про відповідність операцій пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, оскільки обсяг постачання за кодом 43.29 перевищував величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання відповідного товару/послуги та обсягу його постачання. Позивачу запропоновано надати пояснення та копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних.

На виконання зазначених вимог позивач подав до контролюючого органу пояснення та документи щодо господарських операцій. Зокрема, були подані договір підряду, специфікації, календарний графік, банківські виписки, документи щодо придбання матеріалів, акти виконаних робіт, документи щодо оренди приміщень та обладнання, документи щодо працівників, а також інші документи, пов`язані з виконанням договору. Загалом до первісного повідомлення було додано 76 документів.

18.10.2024 комісією ГУ ДПС у м. Києві позивачу направлено повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та документів щодо кожної із спірних податкових накладних. Зокрема, такі повідомлення стосувалися податкових накладних №3, №4, №6, №1 та №2.

На виконання зазначених повідомлень позивач 24.10.2024 подав додаткові пояснення та документи. За кожною податковою накладною до повідомлень було додано по 43 додатки, у яких, зокрема, наведено пояснення щодо отримання передоплати, виконання будівельно-монтажних робіт та документального підтвердження відповідних операцій.

За результатами розгляду поданих пояснень та документів комісія ГУ ДПС у м. Києві 01.11.2024 прийняла рішення про відмову в реєстрації в ЄРПН податкових накладних №3 від 06.05.2024, №4 від 06.05.2024, №6 від 28.05.2024, №1 від 27.06.2024 та №2 від 31.08.2024. Відповідно прийнято рішення №11995695/34970391, №11995694/34970391, №11995696/34970391, №11995697/34970391 та №11995698/34970391. Підставою відмови зазначено ненадання додаткових письмових пояснень та копій документів щодо підтвердження інформації, зазначеної у податкових накладних, реєстрацію яких зупинено.

Не погоджуючись із зазначеними рішеннями, позивач 10.11.2024 подав до ДПС України скарги на рішення комісії регіонального рівня та додав до них пояснення і документи щодо відповідних господарських операцій.

За результатами розгляду скарг ДПС України залишила їх без задоволення, а рішення комісії ГУ ДПС у м. Києві про відмову в реєстрації податкових накладних без змін.

Вважаючи рішення комісії регіонального рівня та рішення за результатами адміністративного оскарження протиправними, ТОВ «Стройіндекс» звернулося до адміністративного суду з цим позовом, у якому просить визнати протиправними та скасувати рішення про відмову в реєстрації п`яти податкових накладних та зобов`язати ДПС України зареєструвати їх в ЄРПН датами первинного подання на реєстрацію.

Не погоджуючись із оскаржуваними рішенням про відмову в реєстрації податкових накладних, вважаючи свої права та інтереси порушені, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Приписами частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплату пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків і визначає заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу є Податковий кодекс України від 02.12.2010 року № 2755-VI (далі також - ПК України).

Відповідно до підпункту 14.1.60 пункту 14 статті 14 Податкового кодексу України Єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Відповідно до частини "а" пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу у володіння та користування лізингоодержувачу/орендарю.

Пунктом 201.7 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 01 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Відповідно до вимог пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

На виконання цієї норми Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 11 грудня 2019 року № 1165, якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі - Порядок № 1165, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Пунктом 5 Порядку № 1165 передбачено, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку, показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Приписами пункту 7 Порядку № 1165 встановлено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Відповідно до пункту 10 Порядку № 1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Пунктом 11 цього Порядку встановлено, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів відповідно до Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Мінфіну від 12 грудня 2019 р. № 520.

Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (пункт 25 Порядку № 1165).

Матеріалами справи підтверджується, що підставою для зупинення реєстрації спірних податкових накладних слугувало те, що останні не відповідають вимогам пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

Так, на момент формування квитанцій, якими зупинено реєстрацію податкових накладних, Критерії ризиковості здійснення операцій визначені додатком 3 до Порядку №1165.

Пункт 1 додатку 3 до Порядку № 1165 відносить до ознак ризиковості здійснення операцій наступне: обсяг постачання товару/послуги згідно з кодом УКТЗЕД/Державного класифікатора продукції та послуг/умовним кодом такого товару, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі за відсутності такого товару/послуги згідно з кодом УКТЗЕД/Державного класифікатора продукції та послуг/умовного коду товару у врахованій таблиці даних платника податку.

Системний аналіз пункту 1 Критерії ризиковості здійснення операцій дає підстави виснувати, що для того, аби встановити наявність у господарської операції такої ознаки мають існувати визначені цим пунктом передумови, а також для підтвердження відповідності господарської операції вказаному критерію слід навести обґрунтований розрахунок за цим критерієм, якому відповідає платник податку, чого вимагає пункт 11 Порядку №1165.

Детального ознайомившись із квитанціями, якими було зупинено реєстрацію спірних податкових накладних, суд відмічає, що в зазначених квитанціях контролюючим органом не наведено обґрунтування того, що обсяг постачання товару/послуги згідно з кодом УКТЗЕД/Державного класифікатора продукції та послуг/умовним кодом такого товару, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі за відсутності такого товару/послуги згідно з кодом УКТЗЕД/Державного класифікатора продукції та послуг/умовного коду товару у врахованій таблиці даних платника податку.

Також, у вказаних квитанціях не конкретизовано які саме документи слід надати платнику податків та чого мають стосуватися пояснення такого платника податків для того, аби реєстрація податкових накладних стала можливою, що також свідчить про невідповідність сформованих квитанцій вимогам до таких, що визначені пунктом 11 Порядку № 1165.

Як і не конкретизовано перелік документів, необхідний для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, в надісланих позивачу повідомленнях про необхідність подання додаткових пояснень.

Суд звертає увагу на те, що у випадку неконкретизації переліку документів у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб`єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.

Загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його оформлення (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на пункт Критеріїв, без наведення відповідної підстави і розрахованих показників за критерієм, якому відповідає платник податку, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд. Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Наведене узгоджується із правовою позицією, що сформована Верховним Судом у постановах: від 12.04.2023 року (справа №500/1836/22), від 27.01.2022 року (справа № 380/2365/21), від 18.06.2019 року (справа № 0740/804/18), від 23.10.2018 року (справа № 822/1817/1).

Таким чином, не зазначення в квитанції, якою зупинено реєстрацію податкової накладної, конкретного (чіткого) переліку документів, які слід надати для підтвердження інформації, що вказана у поданій податковій накладній, свідчить про неможливість прийняття в подальшому рішення про відмову в реєстрації податкової накладної з підстав ненадання платником податків певних документів.

Щодо оскаржуваних рішень, якими було відмовлено в реєстрації податкових накладних, поданих платником податків до контролюючого органу, суд зазначає наступне.

Механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначено наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року № 520, яким затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі - Порядок № 520, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Пунктом 2 Порядку № 520 визначено, що рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, приймають комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі територіальних органів ДПС (далі - комісія регіонального рівня).

Пунктами 3, 4 Порядку № 520 передбачено, що Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі у терміни, визначені пунктом 9 цього Порядку, та надсилає його платнику податку на додану вартість (далі - платник податку) засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» і «Про електронні довірчі послуги».

У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.

Разом із тим пунктом 5 Порядку № 520 визначено перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, серед яких:

договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури / інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;

інші документи, що підтверджують інформацію, зазначену у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі.

При цьому письмові пояснення та копії документів, зазначені у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування.

Письмові пояснення та копії документів, зазначені у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».

Згідно з вимогами пункту 9 Порядку № 520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня

За результатами розгляду поданих письмових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку:

або приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку;

або надсилає повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі (далі - Повідомлення), засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку з пропозицією щодо надання платником податку додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування;

або приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі у разі надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства, та надсилає його платнику податку засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Платник податку має право подати до контролюючого органу додаткові пояснення та копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання Повідомлення.

Додаткові письмові пояснення та копії документів, зазначені в абзаці шостому цього пункту, платник податку подає до ДПС засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».

За результатами розгляду поданих додаткових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем їх отримання, приймає рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Відповідно до пунктів 10, 11 цього Порядку Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

ненадання / часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, при отриманні Повідомлення;

та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі набирає чинності в день прийняття відповідного рішення.

Повертаючись до обставин цієї справи, суд зазначає, що на підтвердження господарських операцій, за результатами яких позивачем складено спірні податкові накладні, ним до контролюючого органу первісно було подано пояснення та копії документів, що підтверджують здійснення господарських операцій. Зокрема, позивачем надано договір підряду №01-04/24 від 01.04.2024 з додатками, банківські виписки за розрахунками з ТОВ «Доля і КО.ЛТД», документи щодо придбання матеріалів, акти виконаних будівельно-монтажних робіт, документи щодо оренди приміщень та обладнання, документи щодо працівників, а також інші документи, пов`язані з виконанням умов договору. Загалом до первісного повідомлення було додано 76 додатків.

Після розгляду поданих позивачем пояснень та документів контролюючий орган направив позивачу повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та копій документів щодо кожної зі спірних податкових накладних.

Такі повідомлення були направлені 18.10.2024 та стосувалися податкових накладних №3 від 06.05.2024, №4 від 06.05.2024, №6 від 28.05.2024, №1 від 27.06.2024 та №2 від 31.08.2024.

На виконання зазначених повідомлень позивач повторно надав контролюючому органу додаткові пояснення та пакет документів щодо кожної господарської операції. Зокрема, у додаткових поясненнях було розшифровано обставини отримання передоплати, виконання будівельно-монтажних робіт та наведено документи на підтвердження реальності відповідних операцій. За кожним із повідомлень позивачем було подано по 43 додатки, у тому числі документи, які вже подавалися контролюючому органу, та додаткові документи на підтвердження здійснення господарських операцій.

Таким чином, позивач не обмежився поданням первинних пояснень та документів, а після отримання від контролюючого органу повідомлень про необхідність надання додаткових пояснень повторно подав значний обсяг документів на підтвердження господарських операцій та інформації, зазначеної у спірних податкових накладних.

Водночас у прийнятих за результатами їх розгляду рішеннях контролюючий орган не навів конкретного переліку документів, які не були подані позивачем, не зазначив, які саме подані документи є недостатніми або суперечливими, та не надав належної оцінки поданим поясненням і документам. За таких обставин саме лише посилання на ненадання або часткове надання додаткових документів без зазначення їх конкретного переліку та без оцінки вже поданих документів не дає можливості встановити, які саме обставини залишилися непідтвердженими позивачем.

Суд звертає увагу на те, що відповідач у спірних рішеннях у розділі «Додаткова інформація» зазначив про неповне надання позивачем загальної оборотно-сальдової відомості в розрізі субрахунків за 2023, 2024 роки та ОСВ аналітичного обліку, у тому числі кількісного, за субрахунками 1, 2, 3, 6 класів рахунків.

Разом з тим, зазначені висновки відповідача не відповідають наявним у матеріалах справи доказам. Як убачається з переліку документів, поданих позивачем на виконання повідомлення про надання додаткових пояснень, позивачем було надано загальну оборотно-сальдову відомість у розрізі субрахунків за 2024 рік (9 місяців), а також ОСВ аналітичного обліку, у тому числі кількісного, за субрахунками 106, 201, 205, 209, 221, 25, 26, 231, 311, 361, 631, 66.

Отже, твердження контролюючого органу про ненадання позивачем оборотно-сальдових відомостей не узгоджується з фактично поданим позивачем пакетом документів. При цьому відповідач у спірних рішеннях не конкретизував, якої саме оборотно-сальдової відомості, за яким конкретно субрахунком та за який саме період не було надано, а також не зазначив, які саме з поданих позивачем відомостей є неповними або не відповідають установленим вимогам.

Більше того, зазначене формулювання фактично відтворює загальне посилання на ненадання або часткове надання документів, без наведення конкретних документів, яких, на думку комісії, було недостатньо для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних. Водночас позивач надав контролюючому органу первинно 76 додатків, а після отримання повідомлень про необхідність надання додаткових пояснень ще по 43 додатки щодо кожної спірної податкової накладної, серед яких містилися і оборотно-сальдові відомості.

За таких обставин саме по собі посилання відповідача на те, що певні документи нібито надані не в повному обсязі, без зазначення конкретного переліку відсутніх документів та без оцінки фактично поданих позивачем документів, не може свідчити про необґрунтованість поданих позивачем пояснень та не підтверджує наявності достатніх підстав для відмови у реєстрації спірних податкових накладних.

Особливо з огляду на те, що навіть за наявності у контролюючого органу зауважень щодо повноти окремих оборотно-сальдових відомостей, відповідач мав можливість конкретно зазначити, які саме документи необхідно було надати додатково, однак цього у спірних рішеннях зроблено не було.

Натомість ґрунтовний аналіз поданих позивачем документів дозволяє зробити висновок, що надіслані платником податків письмові пояснення та додаткові пояснення з копіями первинних та інших документів відображають зміст господарських операції та є достатніми для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних.

При вирішенні цього спору, суд також враховує те, що в цій справі не надається оцінка реальності здійснення господарських операцій, на підставі яких позивач склав податкові накладні, оскільки це питання має досліджуватись під час здійснення податкового контролю, що включає в себе систему заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, зокрема, шляхом здійснення перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Вказаний висновок підтверджується постановою Верховного Суду від 07 грудня 2022 року у справі № 500/2237/20, згідно з якою, приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України. Предметом розгляду у цій справі є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкової накладної, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом.

У контексті зазначеного, суд наголошує, що при реєстрації податкової накладної фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями. Тому під час розгляду справи суд не робить висновків щодо реальності операцій за участю позивача, а лише оцінює наявність чи відсутність підстав для реєстрації податкової накладної. При цьому здійснення моніторингу відповідності ПН/РК критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення такого моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.05.2020 року у справі №0940/1240/18).

Підсумовуючи викладене, зважаючи на сталу практику Верховного Суду щодо застосування норм Порядку №520 та Порядку №1165, враховуючи встановлені обставини справи в комплексному аналізі наявних у матеріалах справи доказів, що надавались для реєстрації податкових накладних, суд дійшов до висновку, що позивач надав усі наявні та достатні документи, передбачені податковим законодавством, необхідні для реєстрації податкових накладних.

Щодо посилань ДПС України на дискреційність повноважень, суд такі посилання відповідача-2 відхиляє та зазначає, що вказаний спосіб захисту порушеного прав позивача узгоджується з практикою Європейського Суду з прав людини.

Суд звертає увагу на те, що у даному випадку, зобов`язання відповідача 2 зареєструвати в Єдиному реєстрі податкову накладну є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, та є належним способом захисту порушеного права.

Наведена позиція не суперечить правовим висновкам Верховного Суду, викладеним у постановах від 03 листопада 2021 у справі № 360/2460/20, від 27 квітня 2020 у справі №360/1050/19, від 18 лютого 2020 у справі №360/1776/19.

Згідно з положеннями частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення зокрема про: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень

Частина третя статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Відповідно до пункту 19 Порядку № 1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення) неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування Пунктом 20 Порядку № 1246, встановлено, що у разі надходження до ДПС України рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Таким чином, належним способом захисту порушеного прав позивача є зобов`язання відповідача, Державну податкову службу України, зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних спірні податкові накладні датою фактичного подання.

Пунктами 1 10 частини 2 статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Положеннями частини 1 статті 9 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 2 статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Київський окружний адміністративний суд, з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За подання даного адміністративного позову до суду позивачем було сплачено за реквізитами Київського окружного адміністративного суду судовий збір в розмірі 15140,00 грн.

Згідно з інформацією, наявною в комп`ютерній програмі Діловодство спеціалізованого суду зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України підтверджено.

Отже, в силу приписів статті 139 КАС України сплачений судовий збір підлягає відшкодуванню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, ГУ ДПС у м.Києві, протиправністю рішень якого порушено права позивача.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у місті Києві №11995695/34970391 від 01.11.2024 про відмову в реєстрації податкової накладної №3 від 06.05.2024, складеної ТОВ «Стройіндекс».

Зобов`язати Державну податкову службу України здійснити реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної №3 від 06.05.2024, складеної ТОВ «Стройіндекс», днем її фактичного подання на реєстрацію.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у місті Києві №11995694/34970391 від 01.11.2024 про відмову в реєстрації податкової накладної №4 від 06.05.2024, складеної ТОВ «Стройіндекс».

Зобов`язати Державну податкову службу України здійснити реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної №4 від 06.05.2024, складеної ТОВ «Стройіндекс», днем її фактичного подання на реєстрацію.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у місті Києві №11995696/34970391 від 01.11.2024 про відмову в реєстрації податкової накладної №6 від 28.05.2024, складеної ТОВ «Стройіндекс».

Зобов`язати Державну податкову службу України здійснити реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної №6 від 28.05.2024, складеної ТОВ «Стройіндекс», днем її фактичного подання на реєстрацію.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у місті Києві №11995697/34970391 від 01.11.2024 про відмову в реєстрації податкової накладної №1 від 27.06.2024, складеної ТОВ «Стройіндекс».

Зобов`язати Державну податкову службу України здійснити реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної №1 від 27.06.2024, складеної ТОВ «Стройіндекс», днем її фактичного подання на реєстрацію.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у місті Києві №11995698/34970391 від 01.11.2024 про відмову в реєстрації податкової накладної №2 від 31.08.2024, складеної ТОВ «Стройіндекс».

Зобов`язати Державну податкову службу України здійснити реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної №2 від 31.08.2024, складеної ТОВ «Стройіндекс», днем її фактичного подання на реєстрацію.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Стройіндекс» сплачений судовий збір у розмірі 15140 (п`ятнадцять тисяч сто сорок) грн 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Лисенко В.І.