Рішення № 140317345, 05.10.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 жовтня 2026 року Київ справа №320/46936/25

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Вісьтак М.Я., секретаря судового засідання Кукли А.В. за участю:

представника позивача Заварзіної В.І.,

представника відповідача Грищенко Д.Є.

розглянув у приміщенні Київського окружного адміністративного суду у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження матеріали адміністративного позову Державного авіаційного підприємства "Україна" (адреса місцезнаходження: 08303, Київська обл., Бориспільський р-н., м. Бориспіль, вул. Київський шлях, 2, ЄДРПОУ 25196197) до Головного управління Державної податкової служби у Київській області (адреса місцезнаходження: 03151, вул. м. Київ, вул. Святослава Хороброго, 5а, ЄДРПОУ 4409679) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

встановив:

Уповноважений представник позивача Державного авіаційного підприємства "Україна" звернувся у Київський окружний адміністративний суд із адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби у Київській області у якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Київській області від 23.05.2025 №231360705.

Київський окружний адміністративний суд ухвалою від 24.09.2025 року прийняв до розгляду позовну заяву та відкрив провадження у справі. Розгляд справи постановлено проводити у порядку загального позовного провадження.

Київський окружний адміністративний суд протокольною ухвалою від 01.12.2025 ухвалив закрити підготовче засідання та перейшов до розгляду справи по суті.

Київський окружний адміністративний суд протокольною ухвалою від 15.01.2026 ухвалив здійснювати подальший розгляд справи в порядку письмового провадження.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Державне авіаційне підприємство «Україна» (надалі - ДАП «Україна») є державним комерційним підприємством цивільної авіації, яке засновано на державній власності та входить до сфери управління Міністерства розвитку громад та територій України, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 02 лютого 2022 року № 115-р «Про передачу об?єктів державної власності до сфери управління Міністерства інфраструктури» та постанови Кабінету Міністрів України від 06 вересня 2024 року № 1028 «Про перейменування Міністерства культури та інформаційної політики і Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури», має статус юридичної особи та являється платником податку на додану вартість.

Відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних-осіб підприємців та громадських формувань до основних видів діяльності позивача входить: 51.10 пасажирський авіаційний транспорт (основний);86.21 Загальна медична практика; 49.39 Інший пасажирський наземний транспорт, н.в.і.у.; 52.23 Допоміжне обслуговування авіаційного транспорту.

10 червня 2024 року між ДАП «Україна» та ТОВ «ЄВРОКОНТЕЙНЕР.ЮА» був укладений договір № 11513. Відповідно до пункту 1.1. Договору, продавець зобов?язується поставити покупцю товар, визначений відповідно до ДК 021:2015 34120000-4 Мототранспортні засоби для перевезення 10 і більше осіб (автобус пасажирський), (далі по тексту - товар), а покупець зобов?язується прийняти і оплатити Товар у порядку, у терміни і на умовах, передбачених у цьому Договорі. На виконання умов договору від 10 червня 2024 року № 11513 на підставі видатковою накладної від 04 вересня 2024 р. № 233 ТОВ «ЄВРОКОНТЕЙНЕР.ЮА» передала товар ДАП «Україна». 04 вересня 2024 року ТОВ «ЄВРОКОНТЕЙНЕР.ЮА» видало ДАП «Україна» рахунок на оплату № 291. 04 вересня 2024 року ДАП «Україна» на підставі договору від 10 червня 2024 року № 11513, видатковою накладної від 04 вересня 2024 р. № 233, рахунку на оплату від 04 вересня 2024 р. № 291 здійснило оплату постановленого товару, що підтверджується платіжною інструкцією від 04 вересня 2024 року № 26. 04 вересня 2024 року було сформовано податкову накладну та направлено до податкового органу.

22 листопада 2023 року між ДАП «Україна» (Покупець) та ТОВ «Нерус Україна» (Постачальник) був укладений договір поставки № 3861. Відповідно до пункту 1.1. Постачальник зобов?язується поставити Покупцю товар, визначений відповідно до «ДК 021:2015-34730000-3, Частини повітряних і космічних літальних апаратів та вертольотів (придбання запасних частин до ПС А-319-115)», згідно із Специфікацією, а Покупець зобов?язується прийняти і оплатити товар в порядку, у терміни і на умовах, передбачених у цьому Договорі. На виконання умов договору поставки від 22 листопада 2023 року № 3861 на підставі видаткових накладних від 30 листопада 2023 р. № 58 та від 27 грудня 2023 № 69 ТОВ «Нерус Україна» передала товар ДАП «Україна». ТОВ «Нерус Україна» видало ДАП «Україна» рахунки на оплату від 30 листопада 2023 р. № 68 та від 27 грудня 2023 р. № 79. 01 грудня 2023 року ДАП «Україна» на підставі договору від 22 листопада 2023 року № 3861, видатковою накладної від 30 листопада 2023 р. № 58, рахунку на оплату від 30 листопада 2023 р. № 68 здійснило оплату постановленого товару, що підтверджується платіжною інструкцією від 01 грудня 2023 року № 1770. 27 грудня 2023 року ДАП «Україна» на підставі договору від 22 листопада 2023 року № 3861, видатковою накладної від 27 грудня 2023 р. Nє 69, рахунку на оплату від 27 грудня 2023 р. № 79 здійснило оплату постановленого товару, що підтверджується платіжною інструкцією від 27 грудня 2023 року № 2099. 05 грудня 2024 року та 27 грудня 2023 року були сформовані податкові накладні та направлені до податкового органу.

На думку позивача у податкового органу була можливість встановити реальність укладених договорів. Зазначає, що ним належним чином оформлено первинні документи, складені в межах господарських операцій, а саме: податкову накладну, видаткову накладну, рахунок на оплату, а також платіжною інструкцією.

Вважає, що відповідачем не наведено належних доказів на підтвердження недобросовісності позивача як платника податків або можливої фіктивності ТОВ «НЕРУС Україна» та ТОВ «ЄВРОКОНТЕЙНЕР.ЮА», не наведено будь-яких доводів щодо здійснення ДАП «Україна» операцій за відсутності розумних економічних причин ділової мети) та наміру одержати економічний ефект тощо. На момент здійснення спірних господарських операцій позивач та його контрагенти були належним чином зареєстровані як юридичні особи та платники податку на додану вартість, установчі документи недійсними в судовому поряду не визнавалися.

Вважає висновок відповідача у податковому повідомленні-рішенні від 23.05.2025 № 231360705 про те, що реальність вчинення господарських операцій між ДАП «Україна» (податковий номер 25196197) та постачальником ТОВ «НЕРУС Україна» (податковий номер 38564316), ТОВ «ЄВРОКОНТЕЙНЕР.ЮА» (податковий номер 44082805) не підтверджується, а наслідком податкового обліку є лише фактичний рух активів задекларованих на папері, зазначені податкові накладні не можуть бути підставою для формування на ДАП «Україна» (податковий номер 25196197) податкового кредиту по взаємовідносинах із постачальниками ТОВ «НЕРУС Україна» (податковий номер 38564316)», ТОВ «ЄВРОКОНТЕЙНЕРЮА» (податковий номер 44082805) та відповідно не можуть брати участь у формуванні податкового кредиту, протиправним та необґрунтованим.

Також зазначає, що посилання Головного управління ДПС у Київській області про те, що відповідно ТОВ «НЕРУС Україна» та ТОВ «ЄВРОКОНТЕЙНЕР.ЮА» відповідають критеріям ризиковості платника податку відповідно до Рішень про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку є безпідставними, оскільки податкова інформація, яка наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів суб?єкта господарювання по ланцюгах постачання носить виключно інформативний характер та не є належим доказом.

Наголошує, що Головним управлінням ДПС у Київській області не надано належних доказів, які б свідчили про наявність фактів протиправної поведінки позивача та про обізнаність платника податків щодо можливої протиправної поведінки його контрагентів. Також не надано належних та допустимих доказів, що фінансово-господарські операції між позивачем з його контрагентами не були спрямовані на настання реальних наслідків фінансово-господарської діяльності.

Вважає спірне податкове повідомлення-рішення є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

24.10.2025 року від уповноваженого представника Головного управління Державної податкової служби у Київській області надійшов письмовий відзив на позовну заяву, із змісту якого вбачається, що останній просить суд у задоволенні позову відмовити.

Відповідачем вказує, що на підставі направлень від 09.04.2025 №3632/10-36-07-05 виданих Головним управлінням ДПС у Київській області, головним державним інспектором відділу перевірок з питань відшкодування ПДВ управління податкового аудиту Головного управління ДПС у Київській області, та наказу Головного управління ДПС у Київській області від 08.04.2025 №1391-п «Про проведення відповідно до п.п. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України документальної позапланової виїзної перевірки ДАП "України", на підставі п.п. 19.1.6 п. 19.1 ст. 19, п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п.п. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78, п.п. 69.22 п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, проведено документальну позапланову виїзну перевірку ДАП "Україна" щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за лютий 2025 року у податковій декларації з податку на додану вартість від 17.03.2025 року № 9068344711 від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету. Перевірку проведено з відома виконуючого обов`язки генерального директора ДАП «Україна» та в присутності головного бухгалтера підприємства.

Відповідач вказує, що в охопленому перевіркою звітному періоді ДАП "УКРАЇНА оформляло взаємовідносини з ризиковими контрагентами: - ТОВ "НЕРУС УКРАЇНА" за звітний (податковий) період, у якому виникло від`ємне значення: січень 2024 року на суму пдв - 304 985грн. грудень 2023 року на суму пдв - 68 970грн; - ТОВ "ЄВРОКОНТЕЙНЕР.ЮА" за звітний (податковий) період, у якому виникло від`ємне значення: вересень 2024 року на суму пдв - 1 185 105 67 грн. Перевіркою достовірності і правильності визначення та врахування при розрахунку показника рядка 19 Декларації суми податкового кредиту ( рядок 17 (колонка Б) Декларації за лютий 2025 року в сумі 8 762 788 грн. встановлено завищення на загальну суму 1 559 060,67 грн.

В ході проведення перевірки встановлено, що ТОВ "НЕРУС УКРАЇНА" відповідно до рішення комісії від 02.02.2024 № 5126 віднесено підприємство до критеріїв ризиковості. Також, в ході проведення перевірки встановлено, що ТОВ "ЄВРОКОНТЕЙНЕР.ЮА" відповідно до рішення комісії від 25.12.2024 № 266435 віднесено підприємство до критеріїв ризиковості.

Також відповідач зазначає, що реальність вчинення господарських операцій між ДАП "УКРАЇНА" та постачальниками ТОВ "НЕРУС УКРАЇНА", ТОВ "ЄВРОКОНТЕЙНЕР.ЮА" неможливо підтвердити з огляду на прийняті рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, яким встановлено наявність ризикових операцій та надано статус «відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку», що тягне за собою сумнівність господарських операцій на ДАП "УКРАЇНА". Оскільки реальність вчинення господарських операцій між ДАП "УКРАЇНА" та постачальниками ТОВ "НЕРУС УКРАЇНА", ТОВ "ЄВРОКОНТЕЙНЕР.ЮА" не підтверджується, а наслідком для податкового обліку є лише фактичний рух активів задекларований на папері, сформовані податкові накладні з указаними контрагентами не можуть бути підставою для формування на ДАП "УКРАЇНА" податкового кредиту по взаємовідносинах із постачальниками ТОВ "НЕРУС УКРАЇНА", ТОВ "ЄВРОКОНТЕЙНЕР.ЮА".

З урахуванням зазначеного контролюючим органом встановлено завищення рядка 17 «усього податкового кредиту» за лютий 2025 року на суму 1 559 060,067грн., внаслідок чого, завищено показник рядка 19 Декларації «Від`ємне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 17 - рядок 9 декларації) (позитивне значення), та відповідно завищення рядка 21 Cума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 19.1 + рядок 20.3 декларації) (переноситься до рядка 16.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду) за лютий 2025 року на суму 1 559 060,67грн.

Відповідно, податковий орган, з урахуванням доводів вказаних у відзиві, просить у задоволенні позову відмовити.

29.10.2025 на адресу Київського окружного адміністративного суду надійшла письмова відповідь на відзив, із змісту якої вбачається, що позивач просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Вказано, що рішенням Господарського суду міста Києва від 19.12.2024 у справі № 910/13275/24, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Євроконтейнер.юа» на користь Державного авіаційного підприємства «Україна» 300 300,00 грн пені, 500 500,00 грн штрафу та 12 012,00 грн витрат зі сплати судового збору. Стягнуто штраф та пеню за несвоєчасну поставку автобусу відповідно до умов договору від 10 червня 2024 року № 11513. Також, рішенням Господарського суду Київської області від 25.06.2024 у справ № 911/461/24 стягнуто з Державного авіаційного підприємства «УКРАЇНА» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НЕРУС УКРАЇНА» суму основного боргу за поставлений товар в розмірі 720957,60 грн та витрати зі сплати судового збору у розмірі 10814,36 грн. Позивач зазначає, що ці рішення також підтверджують реальність здійснення господарських операцій між ДАП «Україна» та ТОВ «ЄВРОКОНТЕЙНЕР.ЮА», ТОВ «НЕРУС УКРАЇНА».

Крім того, відповідно до наказу ДАП «Україна» від 16.09.2024 № 164 «Про введення в експлуатацію основних засобів в ДАП «Україна», був введений в експлуатацію автобус пасажирський КСТ-ОТО-NT-35, який був поставлений ТОВ «ЄВРОКОНТЕЙНЕР.ЮА» Позивачу на підставі договору від 10 червня 2024 року № 11513.

Вказано, що доводи Головного управління ДПС у Київській області про те, що ДАП «Україна» нібито мав би скористатися «презумпцією обачності» при виборі контрагента, є безпідставними та такими, що не враховують особливості правового статусу державного підприємства. ДАП «Україна» позбавлений можливості самостійно, обирати контрагента на власний розсуд. Оскільки контрагент визначається за результатами конкурентної процедури закупівлі, яка є публічною, відкритою і проводиться через електронну систему «Prozorro». Отже, посилання Головного управління ДПС у Київській області на необхідність застосування «презумпції обачності» у даному випадку є некоректним

Позиція сторін по справі, висловлена у судових засіданнях.

Представник позивача у судовому засіданні надав усні пояснення по справі, підтримав позовні вимоги, просить суд задовольнити їх у повному обсязі.

Представник відповідача Головного управління Державної податкової служби у Київській області у судовому засіданні надав усні пояснення та просив суд відмовити в задоволенні позову.

Встановлені судом фактичні обставини.

Відповідно до статуту Державне авіаційне підприємство «Україна» є державним комерційним підприємством цивільної авіації, яке засновано на державній власності та входить до сфери управління Міністерства розвитку громад та територій України, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 02 лютого 2022 року № 115-р «Про передачу об?єктів державної власності до сфери управління Міністерства інфраструктури» та постанови Кабінету Міністрів України від 06 вересня 2024 року № 1028 «Про перейменування Міністерства культури та інформаційної політики і Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури», має статус юридичної особи та являється платником податку на додану вартість.

Відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних-осіб підприємців та громадських формувань до основних видів діяльності позивача входить: 51.10 пасажирський авіаційний транспорт (основний);86.21 Загальна медична практика; 49.39 Інший пасажирський наземний транспорт, н.в.і.у.; 52.23 Допоміжне обслуговування авіаційного транспорту.

10 червня 2024 року між ДАП «Україна» та ТОВ «ЄВРОКОНТЕЙНЕР.ЮА» був укладений договір № 11513.

Відповідно до пункту 1.1. Договору, продавець зобов`язується поставити покупцю товар, визначений відповідно до ДК 021:2015 34120000-4 мототранспортні засоби для перевезення 10 і більше осіб (автобус пасажирський), а покупець зобов`язується прийняти і оплатити Товар у порядку, у терміни і на умовах, передбачених у цьому Договорі.

На виконання умов договору від 10 червня 2024 року № 11513 на підставі видаткової накладної від 04 вересня 2024 року № 233 ТОВ «ЄВРОКОНТЕЙНЕР.ЮА» передало товар ДАП «Україна».

04 вересня 2024 року ТОВ «ЄВРОКОНТЕЙНЕР.ЮА» видало ДАП «Україна» рахунок на оплату № 291.

04 вересня 2024 року ДАП «Україна» на підставі договору від 10 червня 2024 року № 11513, видаткової накладної від 04 вересня 2024 року № 233, рахунку на оплату від 04 вересня 2024 р. № 291 здійснило оплату постановленого товару, що підтверджується платіжною інструкцією від 04 вересня 2024 року № 26.

04 вересня 2024 року було сформовано податкову накладну та направлено до податкового органу.

22 листопада 2023 року між ДАП «Україна» (покупець) та ТОВ «Нерус Україна» (постачальник) був укладений договір поставки № 3861.

Відповідно до пункту 1.1. Постачальник зобов?язується поставити покупцю товар, визначений відповідно до «ДК 021:2015-34730000-3, частини повітряних і космічних літальних апаратів та вертольотів (придбання запасних частин до ПС А-319-115)», згідно із специфікацією, а покупець зобов?язується прийняти і оплатити товар в порядку, у терміни і на умовах, передбачених у цьому Договорі.

На виконання умов договору поставки від 22 листопада 2023 року № 3861 на підставі видаткових накладних від 30 листопада 2023 р. № 58 та від 27 грудня 2023 № 69 ТОВ «Нерус Україна» передала товар ДАП «Україна».

ТОВ «Нерус Україна» видало ДАП «Україна» рахунки на оплату від 30 листопада 2023 р. № 68 та від 27 грудня 2023 р. № 79.

01 грудня 2023 року ДАП «Україна» на підставі договору від 22 листопада 2023 року № 3861, видатковою накладної від 30 листопада 2023 р. № 58, рахунку на оплату від 30 листопада 2023 р. № 68 здійснило оплату постановленого товару, що підтверджується платіжною інструкцією від 01 грудня 2023 року № 1770.

27 грудня 2023 року ДАП «Україна» на підставі договору від 22 листопада 2023 року № 3861, видатковою накладної від 27 грудня 2023 р. № 69, рахунку на оплату від 27 грудня 2023 р. № 79 здійснило оплату постановленого товару, що підтверджується платіжною інструкцією від 27 грудня 2023 року № 2099.

05 грудня 2024 року та 27 грудня 2023 року були сформовані податкові накладні та направлені до податкового органу.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.12.2024 у справі № 910/13275/24, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Євроконтейнер.юа» на користь Державного авіаційного підприємства «Україна» 300 300,00 грн пені, 500 500,00 грн штрафу та 12 012,00 грн витрат зі сплати судового збору. Стягнуто штраф та пеню за несвоєчасну поставку автобусу відповідно до умов договору від 10 червня 2024 року № 11513.

Рішенням Господарського суду Київської області від 25.06.2024 у справ № 911/461/24 стягнуто з Державного авіаційного підприємства «УКРАЇНА» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НЕРУС УКРАЇНА» суму основного боргу за поставлений товар в розмірі 720957,60 грн та витрати зі сплати судового збору у розмірі 10814,36 грн.

В ході проведення перевірки податковим органом встановлено та не заперечується позивачем, що ТОВ "НЕРУС УКРАЇНА" відповідно до рішення комісії від 02.02.2024 № 5126 віднесено підприємство до критеріїв ризиковості (відповідність вимогам пункту 8 критеріїв ризиковості).

В ході проведення перевірки податковим органом встановлено та не заперечується позивачем, що рішення комісії від 25.12.2024 № 266435 віднесено підприємство до критеріїв ризиковості (відповідність вимогам пункту 8 критеріїв ризиковості).

На підставі направлень від 09.04.2025 №3632/10-36-07-05 виданих Головним управлінням ДПС у Київській області та наказу Головного управління ДПС у Київській області від 08.04.2025 №1391-п «Про проведення відповідно до п.п. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України документальної позапланової виїзної перевірки ДАП "України", на підставі п.п. 19.1.6 п. 19.1 ст. 19, п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п.п. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78, п.п. 69.22 п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, проведено документальну позапланову виїзну перевірку ДАП "Україна" щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за лютий 2025 року у податковій декларації з податку на додану вартість від 17.03.2025 року № 9068344711 від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету.

За результатами перевірки складено акт від 29.04.2025 № 21630/10-36-07-05/25196197.

Відповідно до акту від 29.04.2025 № 21630/10-36-07-05/25196197 за результатами проведення документальної позапланової виїзної перевірки контролюючим органом встановлено порушення платником податків п. 44.1 п. 44.3 ст. 44, д. 198.1, п. 198.3, п.198.6, ст. 198. 200.1, п. 200.4 ст. 200, ст. 201 Податково кодексу України, в результаті чого, ДАП "УКРАНА (податковий номер 25196197) завищено суму від?ємного значення, яке зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (рядок 21 Декларації) за лютий 2025 року року у розмірі 1 559 060,67грн.

Відповідно до податкового повідомлення-рішення від 23.05.2025 № 231360705 контролюючим органом сформовано висновок про те, що реальність вчинення господарських операцій між ДАП «Україна» (податковий номер 25196197) та постачальником ТОВ «НЕРУС Україна» (податковий номер 38564316), ТОВ «ЄВРОКОНТЕЙНЕР.ЮА» (податковий номер 44082805) не підтверджується, а наслідком податкового обліку є лише фактичний рух активів задекларованих на папері, зазначені податкові накладні не можуть бути підставою для формування на ДАП «Україна» (податковий номер 25196197) податкового кредиту по взаємовідносинах із постачальниками ТОВ «НЕРУС Україна» (податковий номер 38564316)», ТОВ «ЄВРОКОНТЕЙНЕРЮА» (податковий номер 44082805) та відповідно не можуть брати участь у формуванні податкового кредиту, цим самим спричинено завищення суми від`ємного значення ДАП «України» у розмірі 1559060,67 грн.

Відповідно до наказу ДАП «Україна» від 16.09.2024 № 164 «Про введення в експлуатацію основних засобів в ДАП «Україна», був введений в експлуатацію автобус пасажирський КСТ-ОТО-NT-35, який був поставлений ТОВ «ЄВРОКОНТЕЙНЕР.ЮА» Позивачу на підставі договору від 10 червня 2024 року № 11513.

Не погоджуючись із рішенням суб`єкта владних повноважень позивач звернувся до суду із цим позовом.

Релевантні джерела права, оцінка та висновки суду.

Згідно з ст. 55 Конституції України кожному гарантовано право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Статтею 92 Конституції України визначено, що виключно законами України встановлюється, зокрема система оподаткування, податки і збори.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України.

Згідно з п. 15.1 ст. 15 Податкового кодексу України (далі ПК України) платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Відповідно до пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з п. 36.1 ст. 36 ПК України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Відповідно до п. 36.5 ст. 36 ПК України відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов`язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 ПК України визначено, що контролюючими органами є податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту, що відносяться до повноважень митних органів), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.

Згідно з підпунктом 19-1.1.16 пункту 19-1.1 статті 19-1 ПК України контролюючі органи здійснюють заходи щодо запобігання та виявлення порушень законодавства у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального.

Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно з пунктом 61.1 статті 61 ПК України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів відповідно до підпункту 62.1.2 пункту 62.2 статті 62 ПК України.

Податковий контроль відповідно до підпункту 62.1.3 пункту 62.2 статті 62 ПК України здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Умови, порядок допуску посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичних перевірок, строки проведення перевірок та оформлення їх результатів визначені статтями 75, 80, 81 ПК України.

За змістом абзацу 1 пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до підпункту 75.1.2. пункту 75.1 статті 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Відповідно до підпункту 75.1.8. пункту 78.1 статті 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності такої підстави, як подання платником декларації, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від`ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Документальна позапланова перевірка з підстав, визначених у цьому підпункті, проводиться виключно щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень

За приписами пункту 185.1. статті 185 ПК України об`єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу у володіння та користування лізингоодержувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; ввезення товарів на митну територію України; вивезення товарів за межі митної території України; постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Пунктом 187.1 статті 187 ПК України визначено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", незалежно від дати накладення електронного підпису.

Пунктом 198.1 статті 198 ПК України передбачено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного капіталу та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Також, пунктом 198.2 статті 198 ПК України визначено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з рахунку платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг на оплату товарів/послуг, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата списання електронних грошей платника податків як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець постачальника; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов`язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата складення платником податкової накладної за такими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Датою збільшення податкового кредиту лізингоодержувача (орендаря) для операцій з фінансового лізингу (фінансової оренди) є дата фактичного отримання об`єкта фінансового лізингу (фінансової оренди) таким лізингоодержувачем (орендарем).

Датою віднесення сум до податкового кредиту замовника з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).

Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи; ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні засоби почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Приписами пунктом 198.6 статті 198 ПК України встановлено, що Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних.

Платники податку, які застосовують касовий метод податкового обліку, суми податку, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, та не включені до податкового кредиту протягом періоду 365 календарних днів з дати складення таких податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних у зв`язку з відсутністю фактів списання коштів з рахунку платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг (видачі з каси) або надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів/послуг, мають право на включення таких сум до податкового кредиту у звітному податковому періоді, в якому відбулося списання коштів з рахунку платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг (видачі з каси) або надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів/послуг, але не пізніше ніж через 60 календарних днів з дати такого списання, надання інших видів компенсацій.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно з пунктом 201.16 статті 201 цього Кодексу перебіг строків, зазначених у цьому пункті, переривається на період зупинення реєстрації таких податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) відповідно до підпункту 191.1.2 пункту 191.1 статті 191 цього Кодексу оператором поштового зв`язку, експрес-перевізником.

Згідно із пунктом 201.1. статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пункт 201.7 статті 201 Податкового кодексу України визначає, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на рахунок у банку/небанківському надавачу платіжних послуг як попередня оплата (аванс).

Згідно з положеннями пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу, - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені; для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Платник податку має право зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну та/або розрахунок коригування, складені починаючи з 1 липня 2015 року, в яких загальна сума податку не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу.

Якщо сума, визначена відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу, є меншою, ніж сума податку в податковій накладній та/або розрахунок коригування, які платник повинен зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, то платник зобов`язаний перерахувати потрібну суму коштів із свого рахунку у банку/небанківському надавачу платіжних послуг на свій рахунок в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних (далі Порядок №1246; тут і далі по тексту у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин).

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

Виявлення розбіжностей даних податкової декларації та даних Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

У разі допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена згідно з пунктом 201.16 цієї статті) податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця. Таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або допущено помилки при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної та/або порушено граничні терміни реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. До заяви додаються копії документів, що засвідчують факт сплати податку у зв`язку з придбанням таких товарів/послуг, або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Протягом 90 календарних днів з дня надходження такої заяви із скаргою з урахуванням вимог, встановлених підпунктом 78.1.9 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, контролюючий орган зобов`язаний провести документальну перевірку зазначеного продавця для з`ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов`язань з податку за такою операцією.

Відповідно до пункту 201.11 статті 201 ПК України 201.11. підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту без отримання податкової накладної, також є:

а) транспортний квиток, готельний рахунок або рахунок, який виставляється платнику податку за послуги зв`язку, інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, що містять загальну суму платежу, суму податку та податковий номер продавця, крім тих, форма яких встановлена міжнародними стандартами;

б) касові чеки, які містять суму отриманих товарів/послуг, загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального номера та податкового номера постачальника). При цьому з метою такого нарахування загальна сума отриманих товарів/послуг не може перевищувати 200 гривень за день (без урахування податку).

У разі використання платниками для розрахунків із споживачами реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій касовий чек повинен містити дані про загальну суму коштів, що підлягає сплаті покупцем з урахуванням податку, та суму цього податку, що сплачується у складі загальної суми.

Порядок обчислення та накопичення реєстраторами розрахункових операцій та фіскальним сервером контролюючого органу сум податку встановлює Кабінет Міністрів України;

в) бухгалтерська довідка, складена відповідно до пункту 36 підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу;

г) податкова накладна, складена платником податку відповідно до пункту 208.2 статті 208 цього Кодексу та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Так, судом установлено вище, що 10 червня 2024 року між ДАП «Україна» та ТОВ «ЄВРОКОНТЕЙНЕР.ЮА» був укладений договір № 11513.

Відповідно до пункту 1.1. Договору, продавець зобов`язувався поставити покупцю товар, визначений відповідно до ДК 021:2015 34120000-4 мототранспортні засоби для перевезення 10 і більше осіб (автобус пасажирський), а покупець зобов`язується прийняти і оплатити Товар у порядку, у терміни і на умовах, передбачених у цьому Договорі.

На виконання умов договору від 10 червня 2024 року № 11513 на підставі видаткової накладної від 04 вересня 2024 року № 233 ТОВ «ЄВРОКОНТЕЙНЕР.ЮА» передало товар ДАП «Україна».

04 вересня 2024 року ТОВ «ЄВРОКОНТЕЙНЕР.ЮА» видало ДАП «Україна» рахунок на оплату № 291.

04 вересня 2024 року ДАП «Україна» на підставі договору від 10 червня 2024 року № 11513, видаткової накладної від 04 вересня 2024 року № 233, рахунку на оплату від 04 вересня 2024 р. № 291 здійснило оплату постановленого товару, що підтверджується платіжною інструкцією від 04 вересня 2024 року № 26.

04 вересня 2024 року було сформовано податкову накладну та направлено до податкового органу.

22 листопада 2023 року між ДАП «Україна» (покупець) та ТОВ «Нерус Україна» (постачальник) був укладений договір поставки № 3861.

Відповідно до пункту 1.1. Постачальник зобов?язувався поставити покупцю товар, визначений відповідно до «ДК 021:2015-34730000-3, частини повітряних і космічних літальних апаратів та вертольотів (придбання запасних частин до ПС А-319-115)», згідно із специфікацією, а покупець зобов?язується прийняти і оплатити товар в порядку, у терміни і на умовах, передбачених у цьому Договорі.

На виконання умов договору поставки від 22 листопада 2023 року № 3861 на підставі видаткових накладних від 30 листопада 2023 р. № 58 та від 27 грудня 2023 № 69 ТОВ «Нерус Україна» передала товар ДАП «Україна».

ТОВ «Нерус Україна» видало ДАП «Україна» рахунки на оплату від 30 листопада 2023 р. № 68 та від 27 грудня 2023 р. № 79.

01 грудня 2023 року ДАП «Україна» на підставі договору від 22 листопада 2023 року № 3861, видатковою накладної від 30 листопада 2023 р. № 58, рахунку на оплату від 30 листопада 2023 р. № 68 здійснило оплату постановленого товару, що підтверджується платіжною інструкцією від 01 грудня 2023 року № 1770.

27 грудня 2023 року ДАП «Україна» на підставі договору від 22 листопада 2023 року № 3861, видатковою накладної від 27 грудня 2023 р. № 69, рахунку на оплату від 27 грудня 2023 р. № 79 здійснило оплату постановленого товару, що підтверджується платіжною інструкцією від 27 грудня 2023 року № 2099.

05 грудня 2024 року та 27 грудня 2023 року були сформовані податкові накладні та направлені до податкового органу.

В розумінні статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV (далі Закон № 996-XIV) первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію, а господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Приписами частини першої статті 9 Закону № 996-XIV визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частиною другою цієї ж статті передбачено, що первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з підпунктом 2.1. пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 (далі Положення № 88) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі первинні документи).

Підпунктом 2.14. пункту 2 Положення № 88 визначено, що первинні документи підлягають обов`язковій перевірці (в межах компетенції) працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов`язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству у сфері бухгалтерського обліку, логічна ув`язка окремих показників.

Відповідно до підпункту 2.16. пункту 2 Положення № 88 первинні документи, що пройшли обробку, повинні мати відмітку, яка виключає можливість їх повторного використання: при ручній обробці - дату запису в регістр бухгалтерського обліку, а при обробці електронними та іншими засобами - відтиск штампу оператора, відповідального за їх обробку, або відмітку, придатну для її оброблення електронними засобами.

Ураховуючи наведене суд висновує, що визначальною ознакою господарської операції є реальні зміни майнового стану платника податків.

Так, Верховний Суд у постанові від 07.04.2021 № 640/1931/19 зазначив, що податкова накладна є документом, що підтверджує факт сплати покупцем ПДВ у ціні товару.

Верховний Суд вказує, що формування податкового кредиту для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість чи визначення податкового зобов`язання з податку на прибуток має бути фактично здійснене і підтверджене належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Отже, під час здійснення контролю за правомірністю формування позивачем податкового кредиту підлягає перевірці фактичне отримання послуг від його контрагентів.

правові наслідки у вигляді права платника на податковий кредит з податку на додану вартість та врахування витрат при визначенні об`єкта оподаткування податком на прибуток настають за умови фактичного здійснення господарської операції, її зв`язку з господарською діяльністю платника, належного документального підтвердження та відображення реального руху активів або зміни зобов`язань платника.

Верховний Суд у постанові від 16.09.2026 № 20/46732/23 зазначає, що при вирішенні спорів щодо реальності господарських операцій суди мають оцінювати не окремий документ ізольовано, а всю сукупність обставин: зміст договору, первинні документи, податкові накладні, документи щодо оприбуткування, рух активів, подальше використання товарів або послуг у господарській діяльності платника, оплату або наявність кредиторської заборгованості, поведінку сторін, а також доводи контролюючого органу щодо неможливості фактичного виконання операції. Водночас податкова інформація щодо контрагентів, відомості з інформаційних баз контролюючого органу, дані щодо ланцюгів постачання, наявності або відсутності у контрагента персоналу, основних засобів, складських чи транспортних ресурсів не мають наперед встановленої сили та не можуть автоматично спростовувати реальність господарської операції платника, якщо судом установлено фактичне придбання товару чи послуг, їх оприбуткування, подальше використання у власній господарській діяльності платника та відсутність доказів узгодженості дій платника з недобросовісним контрагентом.

Водночас, правова позиція контролюючого органу обґрунтована наявністю лише рішень щодо контрагентів позивача про відповідність таких платників податків на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 02.02.2024 щодо ТОВ «Нерус Україна» та від 25.12.2024 щодо ТОВ «ЄВРОКОНТЕЙНЕР.ЮА».

З урахуванням наведеного, суд вважає, що у контролюючого органу була можливість встановити реальність укладеного позивачем договору постачання від 22 листопада 2023 року № 3861 та договору від 10 червня 2024 року № 11513 задля реалізації своєї господарської діяльності щодо забезпечення повітряного судна А-319-115 запасними частинами, а також всіма необхідними належним чином оформленими первинними документами, складеними в межа господарських операцій, сам: податковою накладною, видатковою накладаю, рахунком на оплату, а також платіжною інструкцією.

Документи відповідають вимогам, встановленими Законом № 996-XIVдо первинних документів, не викликають сумнівів щодо їх достовірності та в сукупності з іншими доказами підтверджують реальність здійснення господарських операцій позивача з контрагентом.

Також, суд встановив, що рішенням Господарського суду міста Києва від 19.12.2024 у справі № 910/13275/24, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Євроконтейнер.юа» на користь Державного авіаційного підприємства «Україна» 300 300,00 грн пені, 500 500,00 грн штрафу та 12 012,00 грн витрат зі сплати судового збору. Стягнуто штраф та пеню за несвоєчасну поставку автобусу відповідно до умов договору від 10 червня 2024 року № 11513, а рішенням Господарського суду Київської області від 25.06.2024 у справ № 911/461/24 стягнуто з Державного авіаційного підприємства «УКРАЇНА» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НЕРУС УКРАЇНА» суму основного боргу за поставлений товар в розмірі 720957,60 грн та витрати зі сплати судового збору у розмірі 10814,36 грн.

Також, відповідно до наказу ДАП «Україна» від 16.09.2024 № 164 «Про введення в експлуатацію основних засобів в ДАП «Україна», був введений в експлуатацію автобус пасажирський КСТ-ОТО-NT-35, який був поставлений ТОВ «ЄВРОКОНТЕЙНЕР.ЮА» Позивачу на підставі договору від 10 червня 2024 року № 11513.

Відповідачем, у свою чергу, в податковому повідомленні-рішення від 23.05.2025 № 231360705 не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об`єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені наданими при перевірці позивачем документами, а також не представлено доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться у цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі.

Не наведено відповідачем і належних доказів на підтвердження недобросовісності позивача як платника податків або можливої фіктивності ТОВ «НЕРУС Україна» та ТОВ «ЄВРОКОНТЕЙНЕР.ЮА», не наведено будь-яких доводів щодо здійснення ДАП «Україна» операцій за відсутності розумних економічних причин (ділової мети) та наміру одержати економічний ефект, на момент здійснення спірних господарських операцій Позивач та його контрагент були належним чином зареєстровані як юридичні особи та платники податку на додану вартість, установчі документи недійсними в судовому поряду не визнавалися.

Так, відповідно до ст. 71 Податкового кодексу України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - це комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Згідно з приписами пп. 72.1.1 п. 72.1 ст. 72 ПК України для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла, зокрема: від платників податків та податкових агентів, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов`язаних із визначенням об`єктів оподаткування (податкових зобов`язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов`язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово-господарські операції платників податків.

Відповідно до ст. 74 ПК України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової політики (пункт 74.3).

З метою зберігання, опрацювання отриманої інформації в ході діяльності податкових органів 01.01.2013 року на підставі наказу Державної податкової служби України «Про введення в експлуатацію інформаційної системи «Податковий Блок» від 24.12.2012 року №1197 введено в дію ІС «Податковий блок».

Єдина система «Податковий блок» та її підсистеми є програмними продуктами, створеними для використання органами Державної податкової служби для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі.

Інформація, що збирається, використовується та формується органами державної податкової служби у зв`язку з обліком платників податків, вноситься до відповідних інформаційних баз даних.

Джерелами формування автоматизованих систем є, зокрема, відомості стосовно реєстраційних та облікових даних платника податків, його банківських рахунків, інформація, що надходить від інших органів виконавчої влади, у тому числі Пенсійного фонду України, Державної казначейської служби України, Державного комітету статистки України, митних органів та органів внутрішніх справ, податкових органів центрального та обласного рівнів.

Крім того, в окремих інформаційних системах обліковуються дані, що створені або отримані податковим органом у процесі поточної діяльності, у тому числі інформація про наявність/відсутність підприємства за його місцезнаходженням, видачу або анулювання свідоцтва про реєстрацію платником податку на додану вартість, направлення на адресу платника відповідних запитів, надходження відповідей на них, облік результатів контрольно-перевірочної роботи за окремими податками і зборами тощо.

Аналіз, вказаних вище норм права, дає можливість вважати, що висновки, викладені в податковій інформації, є відображенням дій працівників податкових органів і самі по собі не породжують правових наслідків для платника податків.

Правомірність нарахування сум грошового зобов`язання не може мотивуватися виключно даними податкової інформації. Податкова інформація повинна була бути оцінена судом першої інстанції з урахуванням інших доказів у справі. Однак відповідач до суду не надав будь-яких інших доказів щодо обґрунтування винесеного ним рішення.

Будь-яке автоматизоване співставлення, чи дані отримані з автоматизованих систем контролюючого органу не є належними доказами в розумінні процесуального закону, оскільки, автоматизоване співставлення, зокрема задекларованих податкових зобов?язань та податкового кредиту, не віднесено до засобів перевірки правильності та повноти визначення таких податкових зобов?язань, а тому здобуті таким чином докази не можуть визнаватись належними (постанова Верховного Суду від 27.02.2018 у справі № 811/2154/13-а).

При цьому, нереальність господарських операцій з придбання платником податку товарів/послуг має підтверджуватися належними, допустимими та достатніми доказами і не може ґрунтуватися на припущеннях, обумовлених лише посиланням на недостатність у контрагента покупця послуг трудових ресурсів.

Верховний суд у постанові від 13 листопада 2018 року у справі №805/528/17-а зазначив, що посилання контролюючого органу на податкову інформацію щодо контрагентів позивача як на підставу для відмови в задоволенні позову, правомірно не взято до уваги судами попередніх інстанцій, оскільки податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку від дотримання його контрагентами податкової дисципліни та правильності ведення ними податкового або бухгалтерського обліку, зокрема, від фактичної сплати контрагентами податків до бюджету, від перебування постачальників за юридичною адресою, а також від їх господарських та виробничих можливостей.

Тобто, у разі підтвердження реального характеру здійснених поставок, як у даній ситуації, платник не може відповідати за порушення, допущені іншими особами, якщо не буде доведено його безпосередню участь у зловживанні цих осіб.

Колегія суддів у постанові від 20 березня 2020 року у справі № 320/3669/19 також звертає увагу на те, що чинним законодавством не передбачено обов`язку платника податків контролювати сплату своїм контрагентом до бюджету податків та ведення ними бухгалтерського та податкового обліку.

Верховний Суд у постанові від 23 жовтня 2018 року по справі №815/2946/13-а (№К/9901/4496/18) зазначив, що чинне законодавство не ставить умовою дійсності правочинів, а також виникнення податкових, зобов`язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, фактичного знаходження їх за місцем реєстрації та наявності чи відсутності основних фондів у останніх. Позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх податкових зобов`язань, адже поняття «добросовісний платник», яке вживається у сфері податкових; правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов`язань.

Суд зауважує на тому, що у справах, предмет спору в яких стосується правомірності відображення платником податків у бухгалтерському та податковому обліках фінансових показників господарських операцій, які за висновком контролюючого органу є нереальними, практика правозастосування Верховного Суду є сталою, яка, якщо її узагальнити, полягає в тому, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту та витрат наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання у своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податків господарських договорах, що має підтверджуватись первинними документами відповідно до вимог, встановлених правовими нормами, зокрема й щодо змісту (обов`язкових реквізитів).

Усталеною є й позиція Верховного Суду про те, що норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про отримання необґрунтованої податкової вигоди добросовісним платником.

Тож визначальним для вирішення спорів про наявність податкових наслідків за результатами вчинення господарських операцій є дослідження сукупності обставин та первинних документів, які можуть як підтверджувати, так і спростовувати реальність господарських операцій.

Такі ж підходи застосовано Верховним Судом у постановах від 17 липня 2019 року у справі № 826/18656/14, від 18 липня 2019 року у справі № 805/4535/16-а, від 10 квітня 2020 року у справі № 815/4453/14, від 26 травня 2021 року у справі № 380/2404/20, від 15 лютого 2023 року у справі № 803/1810/16.

Суд повторно зазначає, що Головне управління ДПС у Київській області у акті документальної позапланової виїзної перевірки щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету від 29.04.2025 Nє 21630/10-36-07-05/25196197 та податковому повідомлення-рішенні від 23.05.2025 № 231360705 не довело та не надав належні докази, які б свідчили про наявність фактів протиправної поведінки позивача та про обізнаність платника податків щодо можливої протиправної поведінки його контрагентів.

Також відповідачем не надано належних та допустимих доказів, що фінансово-господарські операції між позивачем з його контрагентами не були спрямовані на настання реальних наслідків фінансово-господарської діяльності.

Таким чином, суд погоджується з доводами відповідача про те, що висновок зазначений в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні про те, що реальність вчинення господарських операцій між ДАП «Україна» (податковий номер 25196197) та постачальником ТОВ «НЕРУС Україна» (податковий номер 38564316), ТОВ «ЄВРОКОНТЕЙНЕР.ЮА» (податковий номер 44082805) не підтверджується, а наслідком податкового обліку є лише фактичний рух активів задекларованих на папері, зазначені податкові накладні не можуть бути підставою для формування на ДАП «Україна» (податковий номер 25196197) податкового кредиту по взаємовідносинах із постачальниками ТОВ «НЕРУС Україна» (податковий номер 38564316)», ТОВ «ЄВРОКОНТЕЙНЕРЮА» (податковий номер 44082805) та відповідно не можуть брати участь у формуванні податкового кредиту, цим самим спричинено завищення суми від`ємного значення ДАП «України» у розмірі 1559060,67 грн є протиправним, а податкове повідомлення рішення необхідно скасувати.

Щодо формування податкового кредиту.

Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V Кодексу.

Пунктом 198.1 ст. 198 ПК України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності).

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: - дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/ послуг; - дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

За приписами п.198.3 ст.198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 ПК, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 ПК, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений Податковим Кодексом термін. Пунктом 201.10. ст.201 ПК України встановлено, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Суд встановив, що податковий кредит сформований на підставі зареєстрованих податкових накладних, за реально виконаними та оплаченими роботами, за операціями, відображеними у бухгалтерському та податковому обліку. Витрати капіталізовані та включені до балансової вартості основних засобів.

Отже, у позивача наявні всі передбачені законодавством підстави для формування податкового кредиту та врахування витрат.

Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини другої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (частини перша та друга статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Відповідно до положень статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Дослідивши наявні письмові докази у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати по справі.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Під час звернення до суду позивачем був сплачений судовий збір у розмірі 23385,92 грн. підтверджується квитанцією № 1500 від 09.09.2025 року, копія якої долучена до матеріалів справи.

Враховуючи задоволення позову, вказана сума судового збору підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління Державної податкової служби у Київській області.

На підставі наведеного та керуючись статтями 9, 14, 72-77, 78, 90, 139, 143, 205, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов Державного авіаційного підприємства "Україна" (адреса місцезнаходження: 08303, Київська обл., Бориспільський р-н., м. Бориспіль, вул. Київський шлях, 2, ЄДРПОУ 25196197) до Головного управління Державної податкової служби у Київській області (адреса місцезнаходження: 03151, вул. м. Київ, вул. Святослава Хороброго, 5а) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Київській області від 23.05.2025 №231360705.

3. Стягнути на користь Державного авіаційного підприємства "Україна" (адреса місцезнаходження: 08303, Київська обл., Бориспільський р-н., м. Бориспіль, вул. Київський шлях, 2, ЄДРПОУ 25196197) витрати по сплаті судового збору у розмірі 23385,92 (двадцять три тисячі триста вісімдесят п`ять) гривень 92 коп за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Київській області (адреса місцезнаходження: 03151, вул. м. Київ, вул. Святослава Хороброго, 5а, ЄДРПОУ 4409679).

4. Надіслати учасникам справи (їх представникам) копію судового рішення в порядку, передбаченому ч. 5 ст. 251 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення та набирає законної сили в порядку встановленому статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Вісьтак М.Я.