Ухвала суду № 140317267, 05.10.2026, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

"05" жовтня 2026 р. справа № 300/1677/23

м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Кафарський В.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в адміністративній справі №300/1677/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Івано-Франківського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа №300/1677/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16.05.2023 у справі №300/1677/23 позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо незарахування до загального стажу ОСОБА_1 періоду здійснення підприємницької діяльності з 17.06.1998 по 28.02.2001, з 01.04.2001 по 31.05.2001, з 01.07.2001 по 31.08.2001, з 01.10.2001 по 30.11.2001, з 01.01.2002 по 31.12.2003, з 01.04.2005 по 19.04.2005. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо часткового зарахування ОСОБА_1 страхового стажу у кількості 3 місяці 14 днів з періоду здійснення підприємницької діяльності з 01.01.2004 по 31.03.2005. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 10.08.2022 про призначення пенсії за віком, з урахуванням правової оцінки періоду здійснення підприємницької діяльності з 17.06.1998 по 19.04.2005, наданої судом у цьому рішенні. В іншій частині заявлених позовних вимог відмовлено.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01.09.2023 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області залишено без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16.05.2023у справі №300/1677/23 без змін.

Відтак, рішення суду у цій справі набрало законної сили 01.09.2023.

24.09.2026 судом зареєстровано заяву ОСОБА_1 , скерованою заявником 23.09.2026 через систему «Електронний суд», про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в адміністративній справі №300/1677/23, яка мотивована тим, що станом на сьогодні рішення по цій справі в повному обсязі не виконано, зокрема, пенсійним органом не зараховано весь період здійснення підприємницької діяльності до страхового стажу позивача (а.с. 173).

Розглянувши заяву про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Згідно з частинами 2 та 3 статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Статтею 370 КАС України передбачено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Таким чином, судове рішення, яке набрало законної сили, підлягає обов`язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов`язок. Це означає, що особа, якій належить виконати судове рішення, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки протилежне суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.

Суд також зауважує, що у справі «Іммобільяре Саффі проти Італії» Європейський суд з прав людини наголошує, що право на звернення до суду також передбачає практичне виконання остаточних, обов`язкових для виконання судових рішень, які в державах, що поважають принцип верховенства права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду стороні у провадженні.

Отже, для цілей статті 6 Конвенції, стадія виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду».

З аналізу рішень Європейського суду з прав людини (остаточні рішення у справах «Алпатов та інші проти України», «Робота та інші проти України», «Варава та інші проти України», «ПМП «Фея» та інші проти України»), якими було встановлено порушення пункту 1 статті 6, статті 13 Конвенції та статті 1 Першого протоколу до Конвенції, вбачається однозначна позиція про те, що правосуддя не може вважатися здійсненим доти, доки не виконане судове рішення, а також констатується, що виконання судового рішення, як завершальна стадія судового процесу, за своєю юридичною природою є головною стадією правосуддя, що повністю узгоджується з нормою статті 129-1 Конституції України.

За приписами частини 1 статті 3 КАС України, порядок здійснення адміністративного судочинства встановлюється Конституцією України, цим Кодексом та міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно з частиною 3 статті 3 КАС України, провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Суд звертає увагу, що 18.12.2024 опублікований, а 19.12.2024 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень» №4094-IX (далі Закон №4094-ІX), яким, зокрема, внесені зміни до Кодексу адміністративного судочинства України щодо здійснення судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах.

Пунктом 2 Розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №4094-ІX передбачено, що справи у судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цим Законом, розглядаються з урахуванням особливостей, що діють після набрання чинності цим Законом.

За таких обставин, на підставі частини 3 статті 3 КАС України, пункту 2 Розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №4094-ІX, під час вирішення заяви позивача про встановлення судового контролю до спірних правовідносин підлягають застосуванню норми закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи, а саме норми Кодексу адміністративного судочинства України щодо здійснення судового контролю в редакції Закону №4094-ІX.

Так, відповідно до статті 381-1 Кодексу адміністративного судочинства України, судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 382 КСУ (у редакції Закону №4094-IX від 21.11.2024) суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.

Таким чином, стаття 382 КАС України надає право суду, який ухвалив відповідне судове рішення, з метою забезпечення його належного виконання, застосовувати інститут судового контролю шляхом зобов`язання відповідача подати до суду звіт про виконання такого судового рішення у строк, встановлений судом.

При цьому, умовами, за яких суд має право зобов`язати суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення, є невиконання, виконання не у повному обсязі або не у спосіб встановлений судом судового рішення всупереч вимог Конституції та закону.

Судом встановлено, що рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16.05.2023 у справі №300/1677/23 позов задоволено та, серед іншого, визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо незарахування до загального стажу ОСОБА_1 періоду здійснення підприємницької діяльності з 17.06.1998 по 28.02.2001, з 01.04.2001 по 31.05.2001, з 01.07.2001 по 31.08.2001, з 01.10.2001 по 30.11.2001, з 01.01.2002 по 31.12.2003, з 01.04.2005 по 19.04.2005. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо часткового зарахування ОСОБА_1 страхового стажу у кількості 3 місяці 14 днів з періоду здійснення підприємницької діяльності з 01.01.2004 по 31.03.2005. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 10.08.2022 про призначення пенсії за віком, з урахуванням правової оцінки періоду здійснення підприємницької діяльності з 17.06.1998 по 19.04.2005, наданої судом у цьому рішенні. В іншій частині заявлених позовних вимог відмовлено.

При цьому, у мотивувальній частині рішення суд дійшов таких висновків:

«Таким чином, суд прийшов висновку про наявність підстав для зарахування до загального стажу ОСОБА_1 періоду здійснення підприємницької діяльності з 17.06.1998 по 30.06.2000.

…

періоди провадження підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, в тому числі із застосуванням фіксованого податку, з 01.01.1998 по 31.12.2003 зараховуються до трудового стажу фізичних осіб - підприємців на підставі довідки про реєстрацію особи як суб`єкта підприємницької діяльності, а з 01.01.2004 по 31.12.2017 за бажанням особи - за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від суми сплачених коштів.

…

На підставі вищевикладеного суд дійшов висновку, що період здійснення ОСОБА_1 підприємницької діяльності на спрощеній системі оподаткування з 01.01.2004 по 31.05.2005, у який позивачем сплачені страхові внески підлягає зарахуванню до страхового стажу позивача у повному розмірі, незалежно від розміру сплачених внесків.

…

Таким чином, суд прийшов до висновку про протиправну бездіяльність відповідача щодо не зарахування до страхового стажу позивача періоду здійснення підприємницької діяльності з 17.06.1998 по 28.02.2001, з 01.04.2001 по 31.05.2001, з 01.07.2001 по 31.08.2001, з 01.10.2001 по 30.11.2001, з 01.01.2002 по 31.12.2003, з 01.04.2005 по 19.04.2005, оскільки періоди з 01.03.2001 по 31.03.2001, з 01.06.2001 по 30.06.2001, з 01.09.2001 по 30.09.2001, з 01.12.2001 по 31.12.2001 зараховані до страхового стажу позивача, та протиправні дії відповідача щодо часткового зарахування страхового стажу у кількості 3 місяці 14 днів з періоду здійснення підприємницької діяльності з 01.01.2004 по 31.03.2005».

Отже, оскільки судом зроблено висновок про необхідність зарахування позивачу до його страхового стажу періоду здійснення підприємницької діяльності з 17.06.1998 по 19.04.2005, відповідач, повторно розглядаючи заяву ОСОБА_1 від 10.08.2022 про призначення пенсії за віком, мав врахувати такі висновки.

Суд бере до уваги, що згідно з усталеною правовою позицією Верховного Суду, сформованою у постановах від 21.11.2018 у справі №373/436/17, від 15.05.2020 у справі №812/1813/18, від 21.05.2020 у справі №310/6910/16-а та від 19.02.2020 у справі №821/1491/17, Верховний Суд дійшов висновку, що невиконання боржником (пенсійним органом) судового рішення в частині виплати грошових коштів стягувачу (пенсіонеру) за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів, не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин.

Разом з тим, суд констатує, що незважаючи на те, що рішення суду у цій справі набрало законної сили ще 01.09.2023, з матеріалів справи, а саме з розрахунку стажу станом на липень 2026 року вбачається, що відповідач знову зарахував період з 01.01.2004 по 31.12.2004 в обсязі 3 місяці 14 днів у тому самому обсязі, а період з 01.04.2005 по 19.04.2005 не зарахував взагалі (а.с. 158).

Відтак, суд констатує, що рішення суду від 16.05.2023 у справі №300/1677/23 залишається невиконаним.

Таким чином, з огляду на відсутність у матеріалах заяви доказів виконання рішення суду та дію імперативної норми частини 1 статті 382 КАС України, суд дійшов висновку про необхідність встановлення судового контролю у вказаній справі та зобов`язати відповідача подати до суду в 60-денний строк звіт про виконання судового рішення, що є достатнім строком згідно частини 3 статті 382-1 КАС України.

Ухвала суду про задоволення заяви та зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення є остаточною і оскарженню не підлягає. Заперечення на таку ухвалу включаються до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою статті 382-3 цього Кодексу (ч. 6 ст. 382-1 КАС України).

Враховуючи наведене, керуючись статтями 248, 248, 382-382-1 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю задовольнити.

Встановити судовий контроль за виконанням рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16.05.2023 у справі №300/1677/23.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 13486010, вул. Генерала Батюка, 8, м. Слов`янськ, Донецька обл., 84100) в строк протягом 60 днів з моменту отримання даної ухвали подати до Івано-Франківського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення суду від 16.05.2023 у справі №300/1677/23.

Роз`яснити, що звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення має відповідати вимогам, встановленим частинами другою, третьою статті 382-2 КАС України.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 13486010, вул. Генерала Батюка, 8, м. Слов`янськ, Донецька обл., 84100) у разі невиконання рішення суду у цій справі або неподання звіту у строк, встановлений судом, або у разі подання звіту з порушенням такого строку та за відсутності поважних причин, які унеможливили його вчасне подання, надати суду відомості про керівника (особу, відповідальну за виконання рішення суду): прізвище, ім`я, по батькові, посада, реєстраційний номер облікової картки платника податків.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала суду є остаточною і оскарженню не підлягає.

Заперечення на таку ухвалу включаються до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою статті 382-3 цього Кодексу.

Суддя /підпис/ Кафарський В.В.