Ухвала суду № 140316341, 05.10.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

05 жовтня 2026 рокуСправа №160/19877/26

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Прудник Сергій Володимирович, перевіривши матеріали адміністративної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

10.07.2026 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла сформована 09.07.2026 року через систему Електронний суд позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427), викладене в листі №76131-58444/Б-01/8-0400/26 від 24.06.2026 року, щодо відсутності підстав для повернення помилково сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі продажу нерухомого майна від 11.05.2026 року у розмірі 20 000,00 грн. відповідно до квитанції № 8414-8430-7819-3316 від 11.05.2026 року;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) звернутись із поданням відповідно до вимог чинного законодавства України до Головного управління Державної Казначейської служби України в Дніпропетровській області щодо повернення ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянину України, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , реєстраційне місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ) сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі продажу нерухомого майна від 11.05.2026 року у розмірі 20 000,00 грн. відповідно до квитанції №8414-8430-7819-3316 від 11.05.2026 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач, ОСОБА_1 , 11.05.2026 року придбав квартиру на підставі договору купівлі-продажу, у зв`язку з укладенням якого ним було сплачено збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 20 000,00 грн, що підтверджується електронною квитанцією №8414-8430-7819-3316 від 11.05.2026 року. При цьому позивач стверджує, що придбав житло вперше, а тому відповідно до положень Закону України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування» та Порядку сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 року №1740, не є платником зазначеного збору. Позивач вказує, що 08.06.2026 року звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про повернення помилково сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції придбання нерухомого майна. Разом із заявою, за твердженням позивача, ним були надані документи на підтвердження обставин придбання житла вперше, зокрема копії паспорта та картки платника податків, довідки про реєстрацію місця проживання, довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, посвідчення УБД, договору купівлі-продажу квартири від 11.05.2026 року, витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, квитанції про сплату збору та відомостей із Державного реєстру речових прав щодо відсутності зареєстрованих за ним прав власності на житло. Проте листом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 24.06.2026 року №76131-58444/Б-01/8-0400/26 позивача повідомлено про відсутність підстав для формування подання про повернення сплаченого збору. Відповідач, зокрема, зазначив про необхідність надання довідки про реєстрацію місця проживання за визначені ним періоди, довідок про невикористання житлових чеків для приватизації з усіх місць проживання позивача, а також звернув увагу на відсутність у заяві реквізитів UA-рахунку для повернення коштів. Крім того, відповідач послався на те, що до 01.01.2013 року державна реєстрація прав власності на житло здійснювалася за заявницьким принципом, у зв`язку з чим частина договорів та набутих за ними прав могла не відображатися у Реєстрі прав власності на нерухоме майно. З цих підстав ГУ ПФУ дійшло висновку про відсутність підстав для складання відповідного подання, зазначивши, що первинність придбання нерухомого майна може бути встановлена в судовому порядку. Позивач із такою позицією відповідача не погоджується та наголошує, що наданими ним документами підтверджується придбання житла вперше, а отже, він належить до категорії осіб, які звільнені від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування при придбанні нерухомого майна. На переконання позивача, сплачені ним 20 000,00 грн є помилково зарахованими до бюджету коштами та підлягають поверненню в порядку, визначеному Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 року №787. При цьому саме органи Пенсійного фонду України здійснюють контроль за справлянням відповідного платежу та формують подання до органу Казначейства про повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету коштів. З огляду на викладене позивач вважає рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, викладене у листі від 24.06.2026 року №76131-58444/Б-01/8-0400/26, протиправним та таким, що порушує його право на повернення помилково сплачених коштів. У зв`язку із цим позивач просить суд визнати протиправним та скасувати зазначене рішення відповідача та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області звернутися до Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області з відповідним поданням щодо повернення позивачу 20 000,00 грн. збору, сплаченого відповідно до квитанції №8414-8430-7819-3316 від 11.05.2026 року.

За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.07.2026 року, зазначена вище справа була розподілена та 13.07.2026 року передана судді Пруднику С.В.

15.07.2026 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду прийнято до свого провадження означену позовну заяву та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

24.07.2026 року від Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог у повному обсязі, вважаючи заявлений позов необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню. В обґрунтування своєї правової позиції відповідач зазначив, що позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про повернення сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування у сумі 20 000,00 грн, однак, на переконання відповідача, зі змісту поданої заяви та долучених до неї документів неможливо зробити висновок щодо доведеності обставин, які б свідчили про наявність у Головного управління обов`язку сформувати подання про повернення позивачу сплачених коштів. Відповідач послався на приписи Закону України від 26.06.1997 року №400/97-ВР «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування» та Порядку сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 року №1740. Зазначив, що відповідно до пункту 9 статті 1 Закону №400/97-ВР фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, є платниками відповідного збору, за винятком, зокрема, громадян, які придбавають житло вперше або перебувають у черзі на одержання житла. Разом із цим відповідач зауважив, що згідно з підпунктом «в» пункту 15-2 Порядку №1740 факт придбання житла вперше має підтверджуватися відповідними відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, у тому числі з урахуванням відомостей його невід`ємної архівної складової частини, про відсутність зареєстрованих за особою прав власності на житло, а також даними про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх виключно для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду. Документами, які підтверджують невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є відповідні довідки з місць проживання особи після 1992 року. Також відповідач послався на пункт 15-3 Порядку №1740 та зазначив, що нотаріальне посвідчення договору купівлі-продажу нерухомого майна без документального підтвердження сплати збору здійснюється за наявності документів та інформації, передбачених підпунктами «в» і «г» пункту 15-2 Порядку №1740, які підтверджують право особи на звільнення від його сплати. На думку відповідача, саме на нотаріуса під час посвідчення договору покладено обов`язок щодо витребування відповідної інформації та документів, які підтверджують наявність підстав для звільнення особи від сплати збору. Крім того, відповідач зазначив, що повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, здійснюється органами Державної казначейської служби України відповідно до Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 року №787. Водночас Пенсійний фонд України є органом, який контролює справляння збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, у зв`язку із чим саме на органи Пенсійного фонду покладено обов`язок щодо формування відповідного подання про повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету коштів. З 01.01.2022 року таке повернення здійснюється виключно на підставі подання, сформованого в електронній формі органом, який контролює справляння відповідних бюджетних надходжень. При цьому відповідач наголосив, що для вирішення питання про повернення спірної суми позивачу необхідно було надати документи, які дозволяли б достовірно встановити помилковість або надмірність сплати коштів, зокрема довідку про реєстрацію місця проживання за періоди з 15.07.1996 року по 06.03.2007 року та з 15.12.2021 року по 11.05.2026 року, а також довідки про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду з усіх місць проживання з 15.07.1996 року по 11.05.2026 року, тобто по дату укладення договору купівлі-продажу. Окремо Головне управління вказало, що інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно повинна враховувати відомості з невід`ємної архівної складової частини такого Реєстру. Відповідач звернув увагу, що до 01.01.2013 року реєстрація прав власності на житло на підставі укладених договорів купівлі-продажу в Реєстрі прав власності на нерухоме майно здійснювалася за добровільним заявницьким принципом, унаслідок чого частина договорів купівлі-продажу та набутих на їх підставі прав могла не бути відображена у відповідному Реєстрі. З огляду на наведене відповідач дійшов висновку, що надані позивачем документи не підтверджують у необхідному обсязі первинність придбання ним житла, а тому підстави для формування подання про повернення збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції придбання нерухомого майна відсутні. При цьому відповідач зазначив, що первинність придбання нерухомого майна може бути встановлена в судовому порядку, та просив суд у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Суд зауважує, що Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, дія якого продовжувалася і триває дотепер.

Частиною 2 статті 121 КАС України визначено, що встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

З огляду на вищевикладене, з метою повного та всебічного розгляду адміністративної справи, суд доходить висновку про продовження строку розгляду справи на 30 днів.

Керуючись статтями 121, 248 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Продовжити строк розгляду даної справи на 30 днів.

Копію ухвали суду надіслати сторонам.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя С. В. Прудник