Рішення № 140316123, 05.10.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2026 рокуСправа №160/1587/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Рищенко А. Ю.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Східного офісу Держаудитслужби (вул. Володимира Антоновича, 22, корп. 2, м. Дніпро, Дніпропетровська обл., Дніпровський р-н, 49101, код ЄДРПОУ 40477689) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,-

УСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Східного офісу Держаудитслужби, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати висновок, затверджений наказом Східного офісу Держаудитслужби від 08 грудня 2025 року № 407-о "Про затвердження Висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців Східного офісу Держаудитслужби, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В", у 2025 році" в частині затвердження висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності головного державного аудитора відділу контролю у сфері закупівель Східного офісу Держаудитслужби ОСОБА_1 ;

- стягнути з Східного офісу Держаудитслужби на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду внаслідок прийняття протиправного висновку щодо результатів оцінювання службової діяльності Головного державного аудитора відділу контролю у сфері закупівель Східного офісу Держаудитслужби Бойчука Юрія Васильовича у сумі 10556 грн (десять тисяч п`ятьсот п`ятдесят шість) грн.;

- стягнути з Східного офісу Держаудитслужби на користь ОСОБА_1 моральну шкоду внаслідок прийняття протиправного висновку щодо результатів оцінювання службової діяльності Головного державного аудитора відділу контролю у сфері закупівель Східного офісу Держаудитслужби Бойчука Юрія Васильовича. у сумі 130 000,00 (сто тридцять тисяч ) грн.

В обґрунтування позову представником позивачем зазначено, що оцінювання результатів службової діяльності позивача було здійснено з порушенням установленої процедури, а саме: без проведення обов`язкової співбесіди, без належного та мотивованого обґрунтування виставлених балів за виконані завдання, що є обов`язковим для забезпечення об`єктивності такого оцінювання. Такі порушення, як стверджує позивач, є істотними та свідчать про формальний підхід до процедури оцінювання, що у свою чергу призвело до порушення прав позивача на об`єктивну та справедливу оцінку службової діяльності.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.01.2026 відкрито провадження у справі № 160/1587/26 та призначено розгляд останньої за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами (письмове провадження).

13.02.2026 від представника Східного офісу Держаудитслужби подано до Дніпропетровського окружного адміністративного суду відзив на позовну заяву.

В обґрунтування відзиву відповідач зазначив, що заявлені позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, просив суд відмовити позивачу в задоволенні заявленого адміністративного позову в повному обсязі. На думку відповідача, останнім дотримано вимоги чинного законодавства щодо встановленої процедури оцінювання, у тому числі щодо проведення співбесіди, виставлення балів за виконані завдання, обґрунтування виставленої оцінки у розрізі виконання кожного завдання окремо, затвердження висновку щодо результатів оцінювання результатів службової діяльності та ознайомлення позивача з результатами проведеного оцінювання та з відповідними наказами Східного офісу Держаудитслужби.

Крім того, відповідач вказує, що позивачу було забезпечено реалізацію права на подання скарги на висновок щодо результатів зазначеного оцінювання. Разом з тим, під час розгляду скарги позивачем не було наведено конкретних обставин, які б спростовували застосовані до нього критерії оцінювання, у зв`язку з чим відповідач не вбачав правових підстав для її задоволення та скасування відповідного висновку.

18.02.2026 на адресу суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій підтримано позицію, викладену в позовній заяві, та зазначено, що відзив є законодавчо необґрунтованим та таким, що не спростовує доводів, викладених в позовній заяві, як підстави для задоволення позову.

02.03.2026 представником відповідача направлено до суду заперечення на відповідь на відзив, в яких останній проти задоволення позовних вимог заперечував, та підтримав позицію, викладену у письмовому відзиві на позовну заяву, та зазначено, що міркування позивача ґрунтуються виключно на формальних запереченнях щодо встановлених обставин справи.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 15.03.2024 по 29.12.2025 працював головним державним аудитором відділу контролю у сфері закупівель Східного офісу Держаудитслужби, ранг 6, категорія посади державної служби категорія «В».

Наказом Східного офісу Держаудитслужби №370-о від 14.11.2025 «Про визначення результатів виконання завдань державними службовцями Східного офісу Держаудитслужби категорій «Б» і «В» у 2025 році», зокрема, затверджено графік проведення визначення результатів виконання завдань державними службовцями Східного офісу Держаудитслужби, які займають посади державної служби категорій «Б» і «В» у 2025 році, відповідно до якого, зокрема, головні державні аудитори, подають безпосередньому керівнику заповнену форму щодо результатів виконання завдань у строк до 17.11.2025; беруть участь у проведенні оціночних співбесід у строк до 21.11.2025; передача оформлених у встановленому порядку форм щодо результатів виконання завдань до відділу роботи з персоналом у строк до 26.11.2025.

Вказаний наказ доведено до відома державних службовців, зокрема, до відома головного державного аудитора Бойчука Юрія Васильовича 05.11.2025, що підтверджується карткою ознайомлення з документом.

21.11.2025 начальником відділу контролю у сфері закупівель Східного офісу Держаудитслужби проведено оціночну співбесіду із головним державним аудитором відділу контролю у сфері закупівель Східного офісу Держаудитслужби Бойчуком Юрієм Васильовичем, що підтверджується письмовими поясненнями начальника відділу контролю у сфері закупівель Східного офісу Держаудитслужби та письмовими поясненнями інших головних державних аудиторів відділу контролю у сфері закупівель Східного офісу Держаудитслужби.

Наказом Східного офісу Держаудитслужби №407-о від 08.12.2025 «Про затвердження Висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців Східного офісу Держаудитслужби, які займають посади державної служби категорій «Б» і «В», у 2025 році», затверджено Висновок щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців Східного офісу Держаудитслужби, які займають посади державної служби категорій «Б» і «В» у 2025 році.

Згідно вказаного Висновку, оцінка головного державного аудитора відділу контролю у сфері закупівель Східного офісу Держаудитслужби Бойчука Юрія Васильовича негативна.

Із вказаним висновком ОСОБА_1 ознайомлено 09.12.2025.

Відповідно до результатів виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В», за 2023 рік встановлено, що позивачу виставлений середній бал - 1, 00, що відповідає негативній оцінці.

Обґрунтування оцінки:

На основі розрахунку середнього балу за виконання кожного визначеного завдання (з урахуванням досягнення ключових показників) результат виконання завдання оцінено

негативно.

1. Доведене завдання виконано частково, зокрема відповідно до результативних показників продукту паспорту бюджетної програми щодо проведення моніторингів на 2025 рік на рівні не менше 100% у звітному періоді визначено забезпечити проведення 37 моніторингів за 9 місяців та 50 моніторингів за рік.

Однак, відповідно до результатів державного службовця за 9 місяців 2025 проведено 34 моніторинги, що складає 91%. При цьому, за результатами моніторингів: встановлено порушень, щодо передбачають відміну торгів/припинення виконання (розірвання договору) у 7 випадках, що складає 20%; встановлені не суттєві порушення, за якими відсутній показник продукту паспорту бюджетної програми; відсутні встановлені порушення у 16 моніторингах, що складає 47% від проведених моніторингів за 9 місяців 2025 року, що має негативні наслідки загалом на результаті виконання ключових показників паспорту бюджетної програми державного службовця.

Поряд із цим, протягом жовтня та листопада завершено 6 моніторингів, розпочато 1 моніторинг, який буде завершено в грудні, загалом 41 моніторинг.

Враховуючи вищезазначене, не вбачається позитивної тенденції в роботі державного службовця, задля забезпечення виконання доведеного показника, зокрема проведення 50 моніторингів за 2025 рік.

Таким чином, до виконання завдання державний службовець підійшов формально, чим нівелював практичну цінність отриманого результату.

Щодо показників за результатами проведеного моніторингу процедур закупівель. Співвідношення суми фактично зарахованих 2078917,44 грн попереджених порушень (відміна закупівель/припинення виконання зобов`язань за договором (розірвання договору)) до вартості закупівель (вартість пропозиції/сума договору) за результатами моніторингу щодо яких замовників зобов`язано відмінити закупівлю або вчинити дії з припинення виконання зобов`язань за договором (розірвання договору) на суму 6 413 421,80 грн.

Слід зазначити, що відповідно до доведеного показника продукту паспорту бюджетної програми розраховано вартість закупівель за результатами мэніторингу яких зобов`язано замовників відмінити закупівлю або вчинити дії щодо припинення виконання зобов`язань за договором (розірвання договору), що із розрахунку на кожного головного державного аудитора, що складає за 9 місяців 97 734,33 тис грн на рік 130312,46 тис грн.

Проте, вартість закупівель за результатами моніторингу, державного службовця, яких зобов`язано замовників відмінити закупівлю або вчинити дії щодо припинення виконання зобов`язань за договором (розірвання договору) за 9 місяців становить 6 413,43 тис грн, що складає 6,57%, від доведеного показника продукту паспорту бюджетної програми за 9 місяців, що свідчить про неефекиносык державного службовця протягом звітного періоду та низький рівень відповідальності задержевий результат.

Окрім цього, під час проведення монитористів та складання висновків про результати моніторингу, державний службовець, потребував допомоги, суттєвому коригуванні проєктів документів, проявляв недостатність знань нормативно правових актів, вимог до підготовки документів, потребував нагадувань і високої міри контролю з боку начальника відділу, що свідчить про недотримання стандартів роботи з інформацією, документами, що спричиняє їх повернення на доопрацювання.

Слід зазначити, що під час здійснення моніторингу, державний службовець, неодноразово невірно кваліфікував потребувало коригування та ретельного контролю з боку керівника відділу.

2. Доведене завдання виконано, але під час виконання роботи державний службовець потребував допомоги у виробленні алгоритму роботи, аналізі нормативно-правових актів, суттєвому коригуванні проєктів документів.

3. Завдання не виконано, зокрема: не складено жодного протоколу адміністративне правопорушення. Поряд із цим, є негативний випадок, зокрема: за результатом моніторингу закупівлі за номером ID: UA-2024-12-05-015529-а, встановлене порушення, що відображено у висновку, який оприлюднено в електронній системі закупівель 14.02.2025 року. Виявлені порушення містять ознаки адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена частиною 3 статті 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Проте, державним службовцем заходи щодо притягнення до адміністративної відповідальності винної особи не вживались. Пояснення державного службовця з зазначеного питання додається.

Таким чином, державний службовець, не досяг ключових показників ефективності та результативності. Демонстрував недостатній рівень професійної компетентності відповідальності, що є критичним для якісного виконання посадових обов`язків.

Позивач скористався своїм правом на подання скарги на висновок щодо результатів оцінювання службової діяльності державного службовця, подавши скаргу, втім відповідач розглянувши скаргу вказав про відсутність у матеріалах оцінювання державного службовця будь-яких фактів, які свідчать про неналежне або необґрунтоване виставлення оцінки головному державному аудитору відділу контролю у сфері закупівель Східного офісу Держаудитслужби Бойчуку Юрію Васильовичу.

Вважаючи протиправним висновок, затверджений наказом Східного офісу Держаудитслужби від 08 грудня 2025 року № 407-о "Про затвердження Висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців Східного офісу Держаудитслужби, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В", у 2025 році", в частині затвердження висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності головного державного аудитора відділу контролю у сфері закупівель Східного офісу Держаудитслужби Бойчука Юрія Васильовича, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

За наведеним у пункті 17 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України визначенням публічна служба - це діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях визначає Закон України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII (далі - Закон України №889-VIII).

Згідно з пунктом 10 частини 1 статті 7 Закону України № 889-VIII (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) державний службовець має право, зокрема, на оскарження в установленому законом порядку рішень про накладення дисциплінарного стягнення, звільнення з посади державної служби, а також висновку, що містить негативну оцінку за результатами оцінювання його службової діяльності; безперешкодне ознайомлення з документами про проходження ним державної служби, у тому числі висновками щодо результатів оцінювання його службової діяльності.

Відповідно до положень частини 1 статті 44 Закону № 889-VIII результати службової діяльності державних службовців щороку підлягають оцінюванню для визначення якості виконання поставлених завдань, а також з метою прийняття рішення щодо преміювання, планування їхньої кар`єри.

Оцінювання результатів службової діяльності проводиться на підставі показників результативності, ефективності та якості, визначених з урахуванням посадових обов`язків державного службовця, а також дотримання ним правил етичної поведінки та вимог законодавства у сфері запобігання корупції, виконання індивідуальної програми професійного розвитку, а також показників, визначених у контракті про проходження державної служби (у разі укладення) (частина друга цієї ж статті).

Частиною третьою згаданої статті передбачено, що оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорій «Б» і «В», здійснюється безпосереднім керівником державного службовця та керівником самостійного структурного підрозділу. Оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорії «А», продовжується у цій частині, здійснюється суб`єктом призначення.

Державного службовця ознайомлюють з результатами оцінювання його службової діяльності під підпис протягом трьох календарних днів після проведення оцінювання. Висновок щодо результатів оцінювання службової діяльності затверджується наказом (розпорядженням) суб`єкта призначення.

За результатами оцінювання службової діяльності державного службовця йому виставляється негативна, позитивна або відмінна оцінка з її обґрунтуванням.

У разі отримання державним службовцем негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності такий державний службовець звільняється із служби відповідно до пункту 3 частини першої статті 87 цього Закону та з ним розривається контракт про проходження державної служби (у разі укладення).

Приписами частини сьомої статті 44 Закону № 889-VIII обумовлено, що висновок, що містить негативну оцінку за результатами оцінювання службової діяльності, може бути оскаржений державним службовцем у порядку, визначеному статтею 11 цього Закону.

Державний службовець має право висловити зауваження щодо оцінювання результатів його службової діяльності, які долучаються до його особової справи (частина восьма статті 44 Закону України № 889-VIII).

Пунктом 3 частини першої статті 87 Закону України № 889-VIII обумовлено, що отримання державним службовцем негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності є підставою для припинення державної служби за ініціативою суб`єкта призначення.

Згідно положень частини одинадцятої статті 44 Закону України № 889-VIII передбачено, що порядок проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців затверджується Кабінетом Міністрів України.

На виконання вимог наведеної норми, постановою Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2017 року № 640 затверджено Порядок проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців (далі - Порядок № 640), який визначає процедуру такого оцінювання. Дія цього Порядку поширюється на державних службовців, які займають посади державної служби категорій «А», «Б» і «В».

Порядок проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23.08.2017 № 640(в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 10.07.2019 № 591; далі - Порядок № 640).

Згідно з пунктом 2 Порядку №640 Метою оцінювання є визначення якості виконання державним службовцем поставлених завдань, а також прийняття рішення щодо його преміювання, планування службової кар`єри.

Оцінювання проводиться з дотриманням принципів об`єктивності, достовірності, доступності та прозорості, взаємодії та поваги до гідності державного службовця (пункт 3 Порядку №640).

За правилами пункту 7 Порядку №640 оцінювання проводиться на підставі ключових показників, визначених з урахуванням посадових обов`язків державного службовця, а також дотримання ним загальних правил етичної поведінки та вимог законодавства у сфері запобігання корупції.

Пунктом 9 Порядку №640 передбачено, що оцінювання проводиться поетапно: визначення завдань і ключових показників; визначення результатів виконання завдань; затвердження висновку (крім випадків, коли жодне із визначених завдань не підлягає оцінюванню).

Згідно з пунктом 10 Порядку №640 завдання і ключові показники повинні зосереджуватись на досягненні завдань, установлених для відповідного державного органу, та відображати кінцевий результат, на досягнення якого спрямована службова діяльність державного службовця, вимірюватися в кількісному та/або якісному вираженні.

Відповідно до пункту 13 Порядку №640 (у редакції, чинній на час визначення результатів) визначення результатів виконання завдань проводиться у жовтні - грудні за період з 1 січня поточного року або з дати визначення завдань і ключових показників до дати прийняття наказу (розпорядження) про визначення результатів виконання завдань.

За пунктом 16 Порядку №640 висновок затверджується наказом (розпорядженням) суб`єкта призначення у грудні звітного року.

Служба управління персоналом державного органу, в якому працює державний службовець, ознайомлює відповідного державного службовця із затвердженим висновком у порядку, визначеному Законом №889-VIII.

Згідно пунктів 33, 37, 39 цього Порядку № 640 завдання і ключові показники державних службовців, які займають посади державної служби категорій Б і В, визначаються за формою згідно додатком 7 з урахуванням стратегічних документів державного та/або регіонального рівня, річного плану роботи державного органу, завдань, функцій та обов`язків, визначених у положенні про державний орган, положенні про відповідний структурний підрозділ, посадовій інструкції.

Для визначення результатів виконання завдань безпосередній керівник спільно з керівником самостійного структурного підрозділу (у разі наявності) проводить з державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії Б або В, оціночну співбесіду.

У разі тимчасової відсутності державного службовця, який займає посаду державної служби категорії Б або В, або його повторної неявки для проходження оціночної співбесіди у визначені безпосереднім керівником строки визначення результатів виконання завдань проводиться безпосереднім керівником та керівником самостійного структурного підрозділу (у разі наявності) без оціночної співбесіди в установлений строк. У разі тимчасової відсутності у зв`язку з відрядженням або відпусткою такого державного службовця за його заявою до безпосереднього керівника оціночна співбесіда та визначення результатів виконання завдань проводяться раніше.

Перед проведенням оціночної співбесіди державний службовець, який займає посаду державної служби категорії Б або В, заповнює форму щодо результатів виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії Б або В, за відповідний рік згідно з додатком 9 у частині відомостей щодо себе та займаної посади, опису досягнутих результатів у розрізі кожного визначеного завдання та строку його фактичного виконання. Державний службовець заповнює зазначену форму у відповідній частині і передає її безпосередньому керівникові в електронній формі.

У разі тимчасової відсутності державного службовця або ненадання ним зазначеної форми, заповненої у відповідній частині, такі відомості зазначаються безпосереднім керівником.

Оціночна співбесіда проводиться на основі усних пояснень державного службовця, який займає посаду державної служби категорії Б або В, про виконання завдань і ключових показників та його письмового звіту, що подається у довільній формі відповідно до абзацу першого пункту 9-1цього Порядку (у разі його подання державним службовцем). Під час оціночної співбесіди також розглядаються пропозиції щодо завдань і ключових показників на наступний період та визначаються потреби у професійному навчанні (крім випадку, коли державному службовцю виставлено негативну оцінку). Потреби у професійному навчанні визначаються у вигляді професійних компетентностей, які необхідно набути або вдосконалити державному службовцю.

Після проведення оціночної співбесіди безпосереднім керівником заповнюється форма щодо результатів виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії Б або В, за відповідний рік згідно з додатком 9 у частині виставлення балів, визначення оцінки та їх обґрунтування. Безпосередній керівник разом з керівником самостійного структурного підрозділу (у разі наявності) виставляє державному службовцю негативну, позитивну або відмінну оцінку (крім випадків, коли жодне із завдань не підлягає оцінюванню) з її обґрунтуванням на основі розрахунку середнього бала за виконання кожного визначеного завдання (з урахуванням досягнення ключових показників) за критеріями визначення балів згідно здодатком 5.

Безпосередній керівник забезпечує ознайомлення державного службовця з результатами виконання завдань.

Відповідно до пункту 41 Порядку №640 висновок щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В", в якому виставляється негативна, позитивна або відмінна оцінка, за формою згідно з додатком 6 затверджується наказом (розпорядженням) суб`єкта призначення.

Пунктами 47 та 49 названого Порядку передбачено, що разі отримання державним службовцем негативної оцінки відповідний висновок може бути оскаржений таким державним службовцем.

Висновок скасовується суб`єктом призначення або судом у частині оцінювання результатів службової діяльності конкретного державного службовця. Зазначений висновок не підлягає скасуванню, якщо допущені процедурні порушення, які не впливають на результати оцінювання.

Додатком 5 до Порядку №640 визначено "Критерії виставлення балів", яким передбачено таке:

бал «не підлягає оцінюванню» виставляється у разі, якщо завдання не могло бути виконано через обставини, які об`єктивно унеможливили його виконання і щодо яких державний службовець не міг впливати чи пропонувати інший спосіб виконання завдання, зокрема через тимчасову непрацездатність, відсторонення від виконання посадових обов`язків (повноважень), простій, тимчасову відсутність державного службовця з інших причин;

бал « 0» - завдання не виконано або під час його виконання порушено вимоги законодавства у сфері запобігання корупції;

бал « 1» - завдання виконано частково, результати не можуть бути використані через необхідність суттєвого доопрацювання, до виконання завдання державний службовець підійшов формально, чим нівелював практичну цінність отриманого результату, або завдання виконане з демонстрацією неспроможності одночасного забезпечення на належному рівні і своєчасного виконання посадових обов`язків, або під час виконання такого завдання порушено вимоги правил етичної поведінки, або процес досягнення результату чи сам результат мав негативний відгук з боку користувачів, споживачів, співвиконавців, керівництва тощо;

бал « 2» - завдання виконано, але з порушенням строку виконання та/або із залученням до виконання завдання інших осіб (під час виконання роботи державний службовець потребував надання зразків документів, допомоги у виробленні алгоритму роботи, аналізі нормативно-правових актів, суттєвому коригуванні проектів документів, проявляв низьку самостійність, недостатність знань нормативно-правових актів, вимог до підготовки службових документів, потребував нагадувань і високої міри контролю з боку керівника тощо);

бал « 3» - завдання виконано своєчасно, результат якого повною мірою можна використати в роботі. Робота проводилась ефективно з дотриманням правил етичної поведінки;

бал « 4» - завдання виконано своєчасно (завчасно), результат високої якості, його досягнуто з високим ступенем самостійності (за необхідності командної роботи), ініціативності, робота проводилась ефективно, з дотриманням правил етичної поведінки. Під час виконання завдання державним службовцем вносилися пропозиції щодо інших документів, процесів, процедур, заходів або їх удосконалення. Пройдено професійне навчання відповідно до індивідуальної програми підвищення рівня професійної компетентності/індивідуальної програми професійного розвитку, за результатами якого нараховано не менше ніж 0,4 кредиту Європейської кредитної трансферно-накопичувальної системи (ЄКТС).

Суд вказує, що судовий контроль при оцінці актів та дій органів державної влади під час виконання ними дискреційних повноважень є обмеженим.

Обмеженість судового контролю у розглядуваному випадку зумовлена тим, що відповідальність за ефективність виконання державним органом покладених на нього функцій і завдань лежить на керівництві (керівникові) цього органу. Із цього випливає потреба підбору кваліфікованого персоналу, здатного виконувати визначені завдання на належному рівні протягом установленого строку. У цьому вимірі проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців є інструментом, за допомогою якого керівник має змогу визначити якість виконання державним службовцем поставлених завдань, а також прийняти рішення щодо його преміювання, планування службової кар`єри. Тож, питання виставлення того чи іншого балу за виконання конкретного завдання та оцінки загалом лежить у площині його дискреційних повноважень, де він, діючи відповідно до визначених правил проведення оцінювання, послуговується власним розсудом. Керівник має самостійно визначити оцінку службової діяльності того чи іншого працівника на підставі встановлених критеріїв, перелік яких є орієнтовним і невичерпним, і які визначено насамперед для суб`єкта оцінювання, а не суду. Водночас він не може робити це свавільно, тобто межі розсуду керівника не повинні протирічити здоровому глузду, а рішення і поведінка - виходити за межі нормативно визначених правил проведення оцінювання. Саме ці аспекти підлягають судовій оцінці.

За загальним правилом національні суди повинні утримуватися від перевірки обґрунтованості таких актів, однак суди повинні проконтролювати, чи не є викладені у них висновки суб`єкта владних повноважень щодо обставин у справі довільними та нераціональними, не підтвердженими доказами або ж помилковими щодо фактів; у будь-якому разі суди повинні дослідити такі акти, якщо їх об`єктивність та обґрунтованість є ключовим питанням правового спору.

У постанові від 21 квітня 2021 року у справі №480/4987/19 Верховний Суд сформулював правову позицію, яка полягає у тому, що допущення учасниками процедури оцінювання порушень, які можуть полягати у застосуванні формального підходу до визначення завдань, порушенні встановлених термінів проведення оцінювання, неналежному заповненні форм, виставлені балів та оцінок, що не відповідають встановленим критеріям, та затвердженні висновку який містить таку оцінку, є підставою для скасування висновку щодо результатів службової діяльності державного службовця у встановленому порядку.

Подібна правова позиція відображена в постановах Верховного Суду від 27 жовтня 2021 року у справі № 640/31884/20, від 26 січня 2023 року у справі №140/318/21.

У постанові від 07 серпня 2023 року у справі №540/3929/20 Верховний Суд зазначив, що виставлення балів є дискреційними повноваженнями керівника позивача, однак це не означає, що суд позбавлений можливості перевірити правомірність та обґрунтованість використання відповідачем таких дискреційних повноважень у спірних правовідносинах.

У постановах від 17 листопада 2021 року у справі №320/425/21 та від 14 липня 2022 року у справі №440/99/21 Верховний Суд висловлював позицію щодо дискреційності меж суб`єкта оцінювання, яка полягає у тому, що суд не може втручатися у дискреційні повноваження відповідача в частині надання оцінки виставлених суб`єктом оцінювання балів та перебирати на себе дискреційні повноваження суб`єкта оцінювання щодо застосування критеріїв виставлення балів та обґрунтування виставленої оцінки, оскільки судом надається виключно юридична оцінка відповідності проведеної процедури оцінювання та її результатів вимогам Порядку №640.

Тобто, суд не може на власний розсуд визначати бали, які мав отримати державний службовець за виконання того чи іншого завдання, а також наводити власне обґрунтування виставленим балам.

Водночас, адміністративний суд відповідно до приписів частини другої статті 2 КАС України повинен перевірити та надати юридичну оцінку відповідності проведеної процедури оцінювання та результатів оцінювання з критеріями оцінювання.

Аналогічний правовий підхід наведений у постановах Верховного Суду від 30 березня 2021 року у справі № 280/6429/19, від 07 серпня 2023 року справа № 540/3929/20, від 20 листопада 2023 року у справі № 640/31884/20.

З урахуванням наведених висновків щодо меж судового контролю за дискреційними повноваженнями керівника при здійсненні оцінювання державного службовця, оцінюючи правильність застосування судом апеляційної інстанції норм права у світлі висновків про обґрунтованість результатів оцінювання, суд апеляційної інстанції зазначає таке.

Як вже зазначалось, за змістом пункту 39 Порядку №640 після проведення оціночної співбесіди безпосереднім керівником заповнюється форма щодо результатів виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В", за відповідний рік згідно з додатком 9 у частині виставлення балів, визначення оцінки та їх обґрунтування. Безпосередній керівник разом з керівником самостійного структурного підрозділу (у разі наявності) виставляє державному службовцю негативну, позитивну або відмінну оцінку (крім випадків, коли жодне із завдань не підлягає оцінюванню) з її обґрунтуванням на основі розрахунку середнього бала за виконання кожного визначеного завдання (з урахуванням досягнення ключових показників) за критеріями визначення балів згідно з додатком 5.

Отже, негативна, позитивна або відмінна оцінка за результатами оцінювання має бути обґрунтована.

Аналогічні висновки висловлені Верховним Судом у постанові від 18 травня 2023року у справі №360/5292/19.

Поряд з указаним, у постанові від 30 вересня 2020 року у справі №560/1764/19 Верховний Суд, аналізуючи положення статті 44 Закону України "Про державну службу", у взаємозв`язку з пунктом 39 Порядку №640, дійшов висновку, що негативні оцінки із виставленням балу "0", "2" мають бути обґрунтовані в розрізі поставлених завдань і ключових показників. Виставлення відповідних балів без такого обґрунтування окремо по завданнях не може свідчити про об`єктивність оцінки роботи державного службовця. За відсутності відповідних обґрунтувань неможливо встановити достовірність виставлення середнього балу.

Розвиваючи цю правову позицію в частині змісту та обсягу відповідного обґрунтування, Верховний Суд у постанові від 26 січня 2023 року у справі №140/318/21 зазначив, що обґрунтування балів за виконані завдання не може зводитися до цитування повністю чи частково критеріїв їхнього визначення, установлених додатком 5 до Порядку №640.

Критерії оцінювання не можуть підміняти обов`язок суб`єкта оцінювання навести відповідні обґрунтування щодо виставлених державному службовцю балів, адже не є тотожними поняттями. Так, критерії - це загальні норми та вимоги, за наявності яких завдання уважається виконаним/частково виконаним/не виконаним, а обґрунтування балів - це фактичні обставини, які суб`єкт оцінювання повинен навести на підтвердження виставлення конкретного балу.

Необхідність належного обґрунтування виставлених державному службовцю балів за результатами оцінювання службової діяльності передбачена наслідками, які може потягнути за собою недостатня їхня кількість.

Таким чином, у вимірі вказаних висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 30 вересня 2020 року у справі №560/1764/19, від 21 квітня 2021 року у справі №480/4987/19, від 26 січня 2023 року у справі №140/318/21 та від 18 травня 2023 року у справі №360/5292/19, висновок щодо оцінювання результатів службової діяльності державного службовця не може вважатися обґрунтованим у разі застосування формального підходу щодо наведення обґрунтування виставлених особі балів по кожному із завдань, обмежуючись лише цитуванням критеріїв, визначених додатком 5 до Порядку №640.

Суд апеляційної інстанції, здійснивши перевірку рішень суб`єкта владних повноважень щодо відповідності визначеним ч.2 ст.2 КАС України критеріям, вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ч.3 ст. 90 КАС України).

Так, на 2025 рік позивачу сформовано наступні завдання і ключові показники результативності, ефективності та якості службової діяльності державного службовця, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В»:

Завдання 1:

1) Забезпечено виконання результативних показників продукту паспорту бюджетної програми щодо проведення моніторингів на 2025 рік на рівні не менше 100% у звітному періоді: забезпечено проведення 37 моніторингів за 9 місяців; забезпечено 50 моніторингів за рік.

2) співвідношення суми попереджених порушень (відміна закупівель/припинення виконання зобов`язань за договором (розірвання договору)) до вартості закупівель (вартість пропозиції/сума договору) за результатами моніторингу щодо яких замовників зобов`язано відмінити закупівлю або вчинити дії з припинення виконання зобов`язань за договором (розірвання договору) на рівні не менше 30% у звітному періоді);

3) забезпечено якість проведення та документування заходів державного фінансового контролю: письмові зауваження за результатами моніторингу якості та підтверджені скарги щодо якості проведених заходів державного фінансового контролю отримано менш ніж у 10% протягом звітного періоду: рівень прийнятих заперечень (у співвідношенні до тих, що надійшли) не перевищує 10%.

Завдання 2: Забезпечено розгляд в межах компетенції відділу 100% звернень та запитів громадян, підприємств, установ, організацій, а також звернень та запитів народних депутатів з питань, пов`язаних із діяльністю Офісу, об`єктів контролю;

Завдання 3: Забезпечено якісно та в повному обсязі складання протоколів про адміністративні правопорушення керівників та інших службових осіб у випадках, передбачених законодавчими актами.

За результатами оцінювання службової діяльності позивач за 2025 рік його середній бал становив «1,00», що відповідає оцінці - «негативна».

Зокрема, згідно з результатами виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В» за 2025 рік щодо кожного з трьох завдань позивача зазначено наступне:

Щодо завдання 1: Доведене завдання виконано частково, зокрема відповідно до результативних показників продукту паспорту бюджетної програми щодо проведення моніторингів на 2025 рік на рівні не менше 100% у звітному періоді визначено забезпечити проведення 37 моніторингів за 9 місяців та 50 моніторингів за рік.

Однак, відповідно до результатів державного службовця за 9 місяців 2025 проведено 34 моніторинги, що складає 91%. При цьому, за результатами моніторингів: встановлено порушень, щодо передбачають відміну торгів/припинення виконання (розірвання договору) у 7 випадках, що складає 20%; встановлені не суттєві порушення, за якими відсутній показник продукту паспорту бюджетної програми; відсутні встановлені порушення у 16 моніторингах, що складає 47% від проведених моніторингів за 9 місяців 2025 року, що має негативні наслідки загалом на результаті виконання ключових показників паспорту бюджетної програми державного службовця.

Поряд із цим, протягом жовтня та листопада завершено 6 моніторингів, розпочато 1 моніторинг, який буде завершено в грудні, загалом 41 моніторинг.

Враховуючи вищезазначене, не вбачається позитивної тенденції в роботі державного службовця, задля забезпечення виконання доведеного показника, зокрема проведення 50 моніторингів за 2025 рік.

Таким чином, до виконання завдання державний службовець підійшов формально, чим нівелював практичну цінність отриманого результату.

Щодо показників за результатами проведеного моніторингу процедур закупівель. Співвідношення суми фактично зарахованих 2078917,44 грн попереджених порушень (відміна закупівель/припинення виконання зобов`язань за договором (розірвання договору)) до вартості закупівель (вартість пропозиції/сума договору) за результатами моніторингу щодо яких замовників зобов`язано відмінити закупівлю або вчинити дії з припинення виконання зобов`язань за договором (розірвання договору) на суму 6 413 421,80 грн.

Слід зазначити, що відповідно до доведеного показника продукту паспорту бюджетної програми розраховано вартість закупівель за результатами мэніторингу яких зобов`язано замовників відмінити закупівлю або вчинити дії щодо припинення виконання зобов`язань за договором (розірвання договору), що із розрахунку на кожного головного державного аудитора, що складає за 9 місяців 97 734,33 тис грн на рік 130312,46 тис грн.

Проте, вартість закупівель за результатами моніторингу, державного службовця, яких зобов`язано замовників відмінити закупівлю або вчинити дії щодо припинення виконання зобов`язань за договором (розірвання договору) за 9 місяців становить 6 413,43 тис грн, що складає 6,57%, від доведеного показника продукту паспорту бюджетної програми за 9 місяців, що свідчить про неефекиносык державного службовця протягом звітного періоду та низький рівень відповідальності задержевий результат.

Окрім цього, під час проведення монитористів та складання висновків про результати моніторингу, державний службовець, потребував допомоги, суттєвому коригуванні проєктів документів, проявляв недостатність знань нормативно правових актів, вимог до підготовки документів, потребував нагадувань і високої міри контролю з боку начальника відділу, що свідчить про недотримання стандартів роботи з інформацією, документами, що спричиняє їх повернення на доопрацювання.

Слід зазначити, що під час здійснення моніторингу, державний службовець, неодноразово невірно кваліфікував потребувало коригування та ретельного контролю з боку керівника відділу.

Щодо завдання 2: Доведене завдання виконано, але під час виконання роботи державний службовець потребував допомоги у виробленні алгоритму роботи, аналізі нормативно-правових актів, суттєвому коригуванні проєктів документів.

Щодо завдання 3: Завдання не виконано, зокрема: не складено жодного протоколу адміністративне правопорушення. Поряд із цим, є негативний випадок, зокрема: за результатом моніторингу закупівлі за номером ID: UA-2024-12-05-015529-а, встановлене порушення, що відображено у висновку, який оприлюднено в електронній системі закупівель 14.02.2025 року. Виявлені порушення містять ознаки адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена частиною 3 статті 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Проте, державним службовцем заходи щодо притягнення до адміністративної відповідальності винної особи не вживались. Пояснення державного службовця з зазначеного питання додається.

Доводи позовної заяви в цій частині загалом зводяться до незгоди позивача з виставленими балами, посилань на їх необґрунтованість, невідповідність фактично досягнутим результатам, а також визначеним у Додатку 5 до Порядку №640 критеріям визначення балів.

Дослідивши результати виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В» за 2025 рік суд дійшов висновку, що така оцінка виставлена позивачу обґрунтовано, оскільки суб`єкт оцінювання конкретизував підстави для застосування тієї чи іншої оцінки, навів смислові значення на обґрунтування свого рішення (які саме завдання не виконано, в чому полягало невиконання, неналежне виконання, неповне виконання, неякісне виконання, в чому вони проявилися).

Так, у випадку якщо державному службовцю виставлена негативна оцінка суб`єкт призначення вивчає матеріали оцінювання і в разі необхідності заслуховує пояснення відповідного державного службовця та/або його безпосереднього керівника, і лише після цього вирішує чи є виставлена негативна оцінка обґрунтованою. Тобто, законодавець не покладає на суб`єкта призначення імперативного обов`язку щодо затвердження результатів виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В», суб`єкт призначення наділений певною свободою розсуду при вирішенні вказаного питання.

Разом з тим, за обставинами розглядуваного спору, позивач був ознайомлений із завданнями, встановленими для оцінювання на початку звітного періоду. Завдання були сформульовані відповідно до Методичних рекомендацій і враховували функціональні обов`язки позивача.

Так, однією із фундаментальних складових принципу верховенства права є право особи брати участь у процесі прийняття рішення щодо неї. Право бути вислуханим є одним із фундаментальних принципів справедливої процедури й означає забезпечення особі можливості надавати адміністративному органу факти й аргументи у справі. Таке право особи має бути забезпечене насамперед у справах, де передбачається прийняття «несприятливих» адміністративних актів, тобто таких, які негативно впливають на права, свободи та законні інтереси відповідної особи.

За обставинами справи, оцінювальна співбесіда проведена в строк, передбачений Порядком №640.

Результати оцінювання зафіксовані в установлені формі (додаток №9 до Порядку №640) із зазначенням індивідуальних оцінок а кожним завданням, коротким змістовним обґрунтуванням та виведенням середнього балу.

Суд вказує, що жодних доказів про фальсифікацію, викривлення або незаконну зміну результатів оцінювання після його оформлення не надано.

Висновок був затверджений керівником відповідно до вимог Порядк та оформлений наказом в межах строків, встановлених нормативно-правовими актами.

Судом не встановлено порушення відповідачем процедурних норм: порушення строків, неврахування позиції оцінюваного, наведення належних обгрунтувань оцінки, упередженість оцінювачів тощо.

Слід зазначити, що Порядок №640 та Методичні рекомендації чітко визначають щорічний характер оцінювання, що означає, що кожне оцінювання є самостійним управлінським процесом, який базується на: індивідуальному плані державного службовця на поточний рік; змісті конкретних завдань та ключових показників, які формуються виходячи з пріоритетів, цілей і умов функціонування державного органу в конкретному періоді; оцінці реальних досягнень та поведінкових компетенцій державного службовця за звітний рік.

При здійсненні оцінювання відповідачем насамперед підлягав аналізу причинно-наслідковий зв`язок між результатами діяльності позивача та негативними наслідками для відповідача, зокрема у вигляді: повторної появи заборгованостей; зниження оперативності реагування на порушення законодавства; недоотримання платежів до бюджету.

Таким чином, усі дії відповідача були спрямовані на реалізацію закріпленого законом механізму щорічного оцінювання результатів службової діяльності державних службовців.

Згідно з ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Під час перевірки правомірності оскаржуваних рішень суд враховує, чи прийняті вони з використанням повноважень та спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискредитації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь яким несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оцінюючи докази надані сторонами, суд відзначає, що позивачем не надано належні та допустимі докази на підтвердження заявлених позовних вимог, у той час як відповідачем надано належних докази на підтвердження законності спірного висновку.

Отже, за сукупності вказаних обставин доводи позивача не знайшли свого підтвердження у ході судового розгляду справи, у зв`язку із чим спірний висновок не підлягає визнанню протиправними та скасуванню.

Щодо вимоги про стягнення з відповідача на користь ОСОБА_1 . матеріальної шкоди у сумі 10556 грн та стягнення з відповідача на користь ОСОБА_1 моральної шкоди у сумі 130 000,00 грн., то зазначені вимоги є похідними від попередньої вимоги, яка у свою чергу не підлягає задоволенню, як необґрунтована та недоведена, а тому також не підлягають задоволенню судом.

Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), Проніна проти України (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Отже, інші доводи сторін не потребують правового аналізу, оскільки не мають вирішального значення.

Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно з ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку відмову у задоволенні позовної заяви.

Оскільки у задоволенні позову відмовлено, відсутні підстави для вирішення питання щодо розподілу судових витрат відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст. 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Східного офісу Держаудитслужби (вул. Володимира Антоновича, 22, корп. 2, м. Дніпро, Дніпропетровська обл., Дніпровський р-н, 49101, код ЄДРПОУ 40477689) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А. Ю. Рищенко