Ухвала суду № 140316040, 05.10.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

05 жовтня 2026 рокуСправа №360/50/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Пляшкової К.О., розглянувши у письмовому провадженні заяву ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання рішення суду у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду 17.09.2026 надійшла заява ОСОБА_1 (далі позивач, стягувач) про зміну способу і порядку виконання рішення суду у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (далі відповідач, боржник, ГУПФУ в Полтавській області) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії в частині стягнення з відповідача на користь позивача нараховану та невиплачену пенсію за період з 05.09.2022 по 31.07.2024 у сумі 470705,48 грн.

Заява обґрунтована тим, що рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 14.03.2024 у справі № 360/50/24, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 04.07.2024, визнано протиправним та скасовано рішення ГУПФУ в Полтавській області від 10.08.2023 № 164550005369 про відмову в призначенні пенсії; зобов`язано ГУПФУ в Полтавській області розглянути повторно заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії від 05.09.2022, зарахувавши до пільгового підземного стажу період навчання в Професійно-технічному училищі № 83 з 01.09.1994 по 10.06.1996, період роботи з 02.10.1996 по 08.10.1996 електрослюсарем підземним з повним робочим днем під землею на шахті «Карбоніт» Виробничого об`єднання «Первомайськвугілля» та до пільгового підземного стажу на провідних професіях періоди роботи з 11.07.1997 по 11.07.1997, з 14.07.1997 по 14.07.1997, з 09.10.1997 по 09.10.1997, з 17.10.1997 по 20.10.1997, з 23.10.1997 по 28.10.1997, з 05.12.1997 по 05.12.1997, з 16.12.1997 по 23.12.1997 та з 15.11.2004 по 31.03.2022 гірником очисного забою з повним робочим днем під землею у ВП шахта «Гірська» ДП «Первомайськвугілля». Рішення суду набрало законної сили та є обов`язковим для виконання.

На виконання рішення суду від 14.03.2024 у справі № 360/50/24 позивачу призначено пенсію за віком на пільгових умовах з 05.09.2022 та нарахована заборгованість з пенсії за період з 05.09.2022 по 31.07.2024 в сумі 474003,53 грн, яка досі не виплачена у повному розмірі.

Оскільки з дня набрання чинності рішенням суду у справі № 360/50/24 минуло більше двох місяців, а рішення суду залишилося невиконаним в частині виплати позивачу пенсії за період з 05.09.2022 по 31.07.2024 у сумі 470705,48 грн, то відповідно до положень абзацу другого частини третьої статті 378 КАС України це є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання рішення суду.

Ухвалою від 21.09.2026 заяву про зміну способу і порядку виконання судового рішення у справі призначено до розгляду у письмовому провадженні (без повідомлення учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи) на 05.10.2026; запропоновано ГУПФУ в Полтавській області подати до суду відзив на заяву про зміну способу і порядку виконання судового рішення у справі № 360/50/24; витребувано від боржника докази.

Від ГУПФУ в Полтавській області до суду 30.09.2026 надійшло клопотання про долучення доказів, в якому зазначено, що на виконання рішення суду від 14.03.2024 у справі № 360/50/24 ОСОБА_1 призначено пенсію за віком на пільгових умовах з 05.09.2022 у порядку, встановленому судовим рішенням, в межах покладених на Головне управління зобов`язань та здійснено нарахування пенсійних коштів в сумі 474003,53 грн за період з 05.09.2022 по 31.07.2024, які обліковані Головним управлінням в електронній пенсійній справі та Реєстрі судових рішень.

Нараховані на виконання рішень суду кошти виплачуються в межах затверджених бюджетних призначень. У жовтні 2025 року - червні 2026 року та вересні 2026 року проведена виплата нарахованих пенсійних коштів в розмірі 1254,38 грн. Оскільки у вересні 2024 року виплачено частину нарахованих пенсійних коштів за період з 01.03.2023 по 31.07.2024 в розмірі 2200,00 грн, залишок заборгованих коштів, станом на дату складання цього клопотання, становить 470549,15 грн.

Нараховані на виконання рішень суду кошти виплачуються в межах затверджених бюджетних призначень. Передбачений пунктом 14 розділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» механізм фінансування з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату ретроспективних судових рішень та перерахованих пенсій за рішенням суду передбачає визначення відповідного порядку Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 19.08.2026 за № 1046 «Деякі питання використання коштів бюджету Пенсійного фонду України на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання)» внесено зміни до Порядку використання коштів державного бюджету, передбачених на фінансове забезпечення виплати пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за пенсійними програмами, та дефіциту коштів Пенсійного фонду України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.02.2025 за № 157 (далі Порядок).

Порядком визначено, зокрема, механізм фінансування пенсійних виплат і погашення боргів, призначених за рішеннями судів. Спрямування коштів на виплату перерахованих пенсій за рішенням суду та виплату ретроспективних судових рішень здійснюється у визначеному вищезазначеними нормативно-правовими актами порядку.

Враховуючи викладене, виплата коштів, нарахованих на виконання рішення суду, буде здійснюватись на умовах Порядку, виходячи з виділених на ці цілі бюджетних асигнувань у межах помісячного розпису державного бюджету/доходів і видатків бюджету Пенсійного фонду України, але не більше від належної до виплати суми, що обліковується в переліку.

Розглянувши заяву про зміну способу і порядку виконання рішення у справі, дослідивши матеріали справи, суд встановив таке.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України; судове рішення є обов`язковим до виконання; держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку; контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Конституційний Суд України зазначив, що складовою права кожного на судовий захист є обов`язковість виконання судового рішення (абзац третій пункту 2.1 мотивувальної частини Рішення від 26.06.2013 № 5-рп/2013). Це право охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 № 11-рп/2012).

Також, Конституційний Суд України у Рішенні від 26.06.2013 взяв до уваги практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), який, зокрема, у пункті 43 рішення у справі «Шмалько проти України» (заява № 60750/00, від 20.07.2004) вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.

Крім того, у Рішенні від 15.05.2019 № 2-р(II)/2019 Конституційний Суд України з посиланням на практику ЄСПЛ підкреслив, що визначене статтею 6 Конвенції право на суд було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне обов`язкове судове рішення не виконувалося на шкоду одній зі сторін; і саме на державу покладено позитивний обов`язок створити систему виконання судових рішень, яка була б ефективною як у теорії, так і на практиці, і гарантувала б їх виконання без неналежних затримок; ефективний доступ до суду включає право на те, щоб рішення суду було виконане без невиправданих затримок; держава та її державні органи відповідальні за повне та своєчасне виконання судових рішень, які постановлені проти них (пункт 84 рішення у справі «Валерій Фуклєв проти України» від 07.06.2005, заява № 6318/03; пункт 43 рішення у справі «Шмалько проти України» від 20.07.2004, заява № 60750/00; пункти 46, 51, 54 рішення у справі «Юрій Миколайович Іванов проти України» від 15.10.2009, заява № 40450/04; пункт 64 рішення у справі «Apostol v. Georgia» від 28.11.2006, заява № 30779/04).

На підставі аналізу статей 3, 8, частин першої та другої статті 55, частин першої та другої статті 129-1 Конституції України в системному взаємозв`язку Конституційний Суд України в пункті 2.1 мотивувальної частини Рішення від 15.05.2019 № 2-р(II)/2019 констатував, що обов`язкове виконання судового рішення є необхідною умовою реалізації конституційного права кожного на судовий захист, тому держава не може ухилятися від виконання свого позитивного обов`язку щодо забезпечення виконання судового рішення задля реального захисту та відновлення захищених судом прав і свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. Позитивний обов`язок держави щодо забезпечення виконання судового рішення передбачає створення належних національних організаційно-правових механізмів реалізації права на виконання судового рішення, здатних гарантувати здійснення цього права та обов`язковість судових рішень, які набрали законної сили, що неможливо без їх повного та своєчасного виконання.

Відповідно до статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України.

Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, установлену законом.

Згідно із частиною першою статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Отже, обов`язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, а також статтями 14 та 370 КАС України.

Зазначені висновки узгоджуються із правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постановах від 23.04.2020 у справі № 560/523/19, від 01.02.2022 у справі № 420/177/20 та від 18.05.2022 у справі № 140/279/21.

Подібний підхід був застосований Верховним Судом у постанові від 26.01.2021 у справі № 611/26/17, у якій Суд зазначив, що обов`язковість судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантовано статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтями 129, 129-1 Конституції України, статтями 2, 14, 370 КАС України та статтею 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Обов`язковість судового рішення означає, що таке рішення буде виконано своєчасно (у розумні строки), належним чином (у спосіб, визначений судом) та у повному обсязі (у точній відповідності до приписів мотивувальної та резолютивної частин рішення).

В адміністративному судочинстві обов`язковість виконання судового рішення має особливо важливе значення, оскільки, виходячи із завдань адміністративного судочинства щодо ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, судовий захист може вважатися ефективним лише за умови своєчасного та належного виконання судового рішення, зазвичай, боржником в якому є держава в особі її компетентних органів, а тому адміністративні суди, які, здійснюючи судовий контроль та застосовуючи інші пов`язані процесуальні засоби, повинні максимально сприяти реалізації конституційної засади обов`язковості судового рішення.

Зазначені висновки узгоджуються із позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 01.02.2022 у справі № 420/177/20 та ухвалах від 26.01.2021 у справі № 611/26/17, від 07.02.2022 у справі № 200/3958/19-а.

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 14.03.2024 у справі № 360/50/24 позовні вимоги адвоката адвоката Галкіна В.Л. в інтересах ОСОБА_1 до ГУПФУ в Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задоволено;

визнано протиправним та скасовано рішення ГУПФУ в Полтавській області від 10.08.2023 № 164550005369 про відмову в призначенні пенсії;

зобов`язано ГУПФУ в Полтавській області розглянути повторно заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії від 05.09.2022, зарахувавши до пільгового підземного стажу період навчання в Професійно-технічному училищі № 83 з 01.09.1994 по 10.06.1996, період роботи з 02.10.1996 по 08.10.1996 електрослюсарем підземним з повним робочим днем під землею на шахті «Карбоніт» Виробничого об`єднання «Первомайськвугілля» та до пільгового підземного стажу на провідних професіях періоди роботи з 11.07.1997 по 11.07.1997, з 14.07.1997 по 14.07.1997, з 09.10.1997 по 09.10.1997, з 17.10.1997 по 20.10.1997, з 23.10.1997 по 28.10.1997, з 05.12.1997 по 05.12.1997, з 16.12.1997 по 23.12.1997 та з 15.11.2004 по 31.03.2022 гірником очисного забою з повним робочим днем під землею у ВП шахта «Гірська» ДП «Первомайськвугілля».

Листом від 12.08.2026 № 20337-26318/К-05/8-1600/26 ГУПФУ в Полтавській області у відповідь на звернення ОСОБА_1 щодо виплати пенсійних коштів повідомило, що на виконання рішення суду від 14.03.2024 у справі № 360/50/24, яке набрало законної сили 04.07.2024, позивачу призначено пенсію за віком на пільгових умовах, згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», виплату поточної пенсїї розпочато з серпня 2024 року.

За період з 05.09.2022 по 31.07.2024 нараховано пенсійні кошти в сумі 474003,53 грн. У вересні 2024 року проведена виплата частини нарахованих коштів за період з 01.03.2023 по 31.07.2024 в розмірі 2200,00 грн.

Також на умовах Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821, протягом жовтня 2025 року - червня 2026 року проведена виплата пенсійних коштів в розмірі 1098,05 грн. Станом на дату надання інформації розмір невиплачених коштів складає 470705,48 грн.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 04.03.2026 у справі № 320/51895/25, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.06.2026, Постанову № 821 визнано протиправною та нечинною. Разом з тим, пункт 14 розділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» є чинним та не визнаний неконституційним.

Оскільки відповідно до частин першої та другої статті 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України, то Головне управління позбавлене правової можливості здійснювати виплати без застосування Урядового порядку.

Вказана в листі інформація підтверджена довідкою від 12.08.2026 № 20337-26318/К-05/8-1600/26 про розмір призначеної і фактично отриманої пенсії ОСОБА_1 , згідно з якою позивачу за період з 05.09.2022 по 31.07.2024 донараховано пенсію в загальному розмірі 474003,53 грн, у вересні 2024 року позивачу виплачено 2200,00 грн, у періоді з жовтня 2025 року по червень 2026 року позивачу виплачено ще 1098,05 грн, залишок заборгованості склав 470705,48 грн.

Згідно з довідкою від 25.09.2026 № 15235/05-16 про розмір призначеної і фактично отриманої пенсії ОСОБА_1 , залишок невиплаченої позивачу донарахованої на виконання рішення суду від 14.03.2024 у справі № 360/50/24 пенсії за період з 05.09.2022 по 31.07.2024 складає 470549,15 грн.

Суду не надано доказів виплати ОСОБА_1 донарахованої на виконання рішення суду від 14.03.2024 у справі № 360/50/24 пенсії в повному розмірі.

Згідно із частиною третьою статті 33 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є, зокрема, державний орган.

Статтею 7 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» визначено, що виконання рішень суду про зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за якими є державний орган, державне підприємство, юридична особа, здійснюється в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження», з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом. У разі якщо рішення суду, зазначені в частині першій цієї статті, не виконано протягом двох місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, крім випадків, коли стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій, державний виконавець зобов`язаний звернутися до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення.

Абзацом першим частини першої статті 378 КАС України визначено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Частиною третьою статті 378 КАС України визначено, що підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат.

Отже з наведених положень слідує, що невиконання рішення суду від 14.03.2024 у справі № 360/50/24 в частині виплати позивачу донарахованої за період з 05.09.2022 по 31.07.2024 суми пенсії протягом двох місяців з дня набрання законної сили цим судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з суб`єкта владних повноважень відповідних виплат.

З наданих в матеріали справи доказів судом установлено, що невиплаченою ОСОБА_1 на виконання рішення суду від 14.03.2024 у справі № 360/50/24 залишається донарахована за період з 05.09.2022 по 31.07.2024 пенсія в сумі 470549,15 грн.

З дати набрання рішенням суду законної сили (04.07.2024) пройшло більше двох місяців.

Отже судом установлено, що наявні підстави для заміни способу і порядку виконання рішення суду від 14.03.2024 у справі № 360/50/24 шляхом стягнення з ГУПФУ в Полтавській області на користь ОСОБА_1 нарахованої та невиплаченої пенсії за період з 05.09.2022 по 31.07.2024 в сумі 470549,15 грн.

Керуючись статтями 241, 243, 248, 256, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Задовольнити заяву ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання рішення суду у справі № 360/50/24.

Змінити спосіб і порядок виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 14.03.2024 у справі № 360/50/24 із зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити виплату ОСОБА_1 донарахованої за період з 05.09.2022 по 31.07.2024 пенсії, на стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (місцезнаходження: 36014, м. Полтава, вул. Соборності, буд. 66, код ЄДРПОУ 13967927) на користь ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) заборгованості з донарахованої за період з 05.09.2022 по 31.07.2024 пенсії в сумі 470549,15 грн (чотириста сімдесят тисяч п`ятсот сорок дев`ять гривень 15 коп.).

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя К.О. Пляшкова