Рішення № 140315960, 05.10.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2026 рокуСправа №160/5259/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сластьон А.О. розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Київська міська клінічна лікарня № 10» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

Суть спору: 05.03.2026 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (надалі - позивач) до Комунального некомерційного підприємства «Київська міська клінічна лікарня № 10» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (надалі - відповідач, КНП «КМКЛ № 10»), в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи на базі Комунального некомерційного підприємства «Київська міська клінічна лікарня № 10» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 03.07.2025 № 119/25/455/Р щодо ОСОБА_1 ;

- зобов`язати експертну команду з оцінювання повсякденного функціонування особи Комунального некомерційного підприємства «Київська міська клінічна лікарня № 10» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) повторно розглянути питання про встановлення позивачу інвалідності та прийняти рішення з урахуванням усіх медичних документів позивача та висновків суду, викладених у судовому рішенні.

Крім того, позивач просить стягнути на його користь судові витрати, що складаються зі сплаченого судового збору та витрат на професійну правничу допомогу, а також встановити судовий контроль за виконанням судового рішення.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що з 2001 року хворіє на цукровий діабет 1 типу, з 2007 року йому неодноразово встановлювалася група інвалідності, востаннє - третя група з 01.08.2022 до 01.08.2025. Після спливу строку інвалідності його направлено на оцінювання повсякденного функціонування особи, за результатами якого експертна команда КНП «КМКЛ № 10» рішенням від 03.07.2025 № 119/25/455/Р відмовила у встановленні йому інвалідності. Скаргу позивача на це рішення Центр оцінювання функціонального стану особи залишив без задоволення. На переконання позивача, оскаржуване рішення є протиправним, оскільки експертну команду сформовано з порушенням пунктів 12, 13 Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи та пункту 30 Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи. Так, головуючим у справі був лікар-терапевт, а до складу команди входили лікар-хірург і лікар-невропатолог, тоді як основний діагноз позивача (Е10.64 «Цукровий діабет типу 1 з гіпоглікемією») належить до ендокринологічного профілю. Також, позивач вказує, що рішення є невмотивованим з тих підстав, що у ньому не наведено оцінки обов`язкових умов встановлення інвалідності, визначених пунктом 8 Критеріїв встановлення інвалідності, не зазначено, на підставі яких даних обмеження здатності до пересування та трудової діяльності визначено як легке, а також не враховано наявні медичні документи, що підтверджують ускладнення основного захворювання та супутню патологію серцево-судинної системи. Позивач стверджує, що огляд під час розгляду справи фактично не проводився, а відмову мотивовано тим, що він працює. Позивач також зазначає, що строк звернення до суду ним дотримано, оскільки рішення Центру оцінювання функціонального стану особи від 12.10.2025 він отримав електронною поштою лише 29.12.2025.

Ухвалою суду позовну заяву було залишено без руху з наданням позивачу строку для подання заяви про поновлення строку звернення до суду; у подальшому цей строк судом продовжувався.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2026 року позивачу поновлено строк звернення до суду, відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Відповідачу запропоновано протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали подати відзив на позовну заяву.

Відповідач про розгляд справи повідомлений належним чином, проте відзиву на позовну заяву або заяви про визнання позову у строк, встановлений судом відповідно до статті 261 Кодексу адміністративного судочинства України, до суду не подав.

Відповідно до частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з частиною другою статті 175 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до частини п`ятої статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Учасники справи з клопотанням про розгляд справи в судовому засіданні до суду не зверталися.

З урахуванням викладеного розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження за наявними в ній матеріалами та доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України та внутрішньо переміщеною особою, що підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 16.05.2022 № 1238-7001191941; фактичне місце проживання позивача: АДРЕСА_1 .

Відповідно до довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААВ № 562601 позивачу за результатами повторного огляду 30.05.2022 встановлено третю групу інвалідності з причини загального захворювання на строк до 01.08.2025.

25.06.2025 лікарем ОСОБА_2 сформовано направлення позивача на оцінювання повсякденного функціонування особи № 4d74e707-7d3d-4c07-a703-0899a3b5f387 до КНП «КМКЛ № 10».

Підставою для направлення зазначено настання строку повторного огляду, метою - закінчення строку, на який встановлено інвалідність, повторне оцінювання у разі настання змін у стані здоров`я та оновлення рекомендацій, які є частиною індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю.

У направленні зазначено: основний діагноз - Е10.64 «Цукровий діабет типу 1 з гіпоглікемією»; ускладнення основного діагнозу - Е10.22 (діабетична нефропатія), G93.4 (енцефалопатія), G63.3 (поліневропатія при ендокринних та метаболічних хворобах), Е10.36 (діабетична катаракта), Е10.34 (ретинопатія), Е10.42 (діабетична полінейропатія); супутні діагнози - І43.1 (кардіоміопатія при метаболічних порушеннях), І11.9 (гіпертензивна хвороба серця без (застійної) серцевої недостатності), Е78.5 (гіперліпідемія), K86.1 (хронічний панкреатит) та інші.

Згідно з пунктом 14 направлення характер праці особи - «не працює»; згідно з пунктом 24 - протягом останнього року в особи змінювалися професія, умови праці у зв`язку із захворюванням.

У пункті 25 направлення лікар, який направив особу на оцінювання, навів оцінку стану особи за критеріями життєдіяльності: здатність до самообслуговування - нормальна; здатність до пересування - легкий ступінь обмеження; здатність до орієнтації - легкий ступінь обмеження; здатність до спілкування - нормальна; здатність до контролю за своєю поведінкою - легкий ступінь обмеження; здатність до навчання - легкий ступінь обмеження; здатність до трудової діяльності - помірний ступінь обмеження. Бажаною формою розгляду зазначено очну.

До направлення додано такі медичні документи: консультативний висновок невролога від 12.06.2025 (КНП «Консультативно-діагностичний центр Дніпровського району м.Києва»); консультативний висновок нефролога від 11.06.2025 (КНП «Київський міський центр нефрології та діалізу»); консультативний висновок кардіолога від 10.06.2025 (КНП «Київський міський клінічний ендокринологічний центр»); консультативний висновок хірурга від 12.06.2025 (КНП «Консультативно-діагностичний центр Дніпровського району м.Києва»); електрокардіографія від 09.06.2025; стимуляційна електронейроміографія верхніх і нижніх кінцівок від 11.06.2025 (клініка вертебрології та нейроортопедії Vertebra); виписки із медичних карт стаціонарного хворого № 411/87 (з 15.01.2015 по 24.01.2015) та № 722/127 (з 21.01.2016 по 30.01.2016) КУ «Маріупольська міська лікарня № 4 ім. І.К. Мацука»; виписка № 15324 ДУ «Інститут проблем ендокринної патології ім. В.Я. Данилевського НАМН України» (з 30.01.2020 по 07.02.2020); виписки № 3067 (з 10.06.2022 по 20.06.2022) та № 2800 (з 09.05.2023 по 17.05.2023) КП «Слобожанська ЦЛ»; виписка № 7704656 КНП «Олександрівська клінічна лікарня м. Києва» (з 31.05.2024 по 11.06.2024); ультразвукове дослідження органів черевної порожнини та нирок від 06.06.2024, дуплексне сканування вен нижніх кінцівок від 04.06.2024, ехокардіографія від 07.06.2024 та електрокардіографія з навантаженням від 06.06.2024 (КНП «Олександрівська клінічна лікарня м. Києва»); ехокардіографія від 01.06.2022 (обласна лікарня імені І.І. Мечникова, м. Дніпро); консультативні висновки офтальмолога та невролога від 26.03.2025, ультразвукові дослідження щитоподібної залози та органів черевної порожнини і нирок від 25.03.2025, виписка № 776 (з 20.03.2025 по 31.03.2025) КНП «Київський міський клінічний ендокринологічний центр».

Зокрема, у консультативному висновку кардіолога від 10.06.2025 позивачу встановлено діагнози: І11.0 «Гіпертензивна (гіпертонічна) хвороба з переважним ураженням серця з (застійною) серцевою недостатністю», І43.1 «Кардіоміопатія при метаболічних порушеннях», Е78.5 «Гіперліпідемія, неуточнена»; гіпертонічна хвороба 2 стадії, 2 ступеня, ризик 4, кризовий перебіг, метаболічна кардіоміопатія, серцева недостатність стадії С зі зниженням систолічної функції лівого шлуночка (фракція викиду 47 %), хронічна серцева недостатність 1 стадії, дисліпідемія.

У виписці із медичної карти стаціонарного хворого № 776 (з 20.03.2025 по 31.03.2025) щодо місця роботи позивача зазначено: «не працює».

03.07.2025 експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи КНП «КМКЛ № 10» (далі - експертна команда) прийнято рішення № 119/25/455/Р, яким позивачу інвалідність не встановлено. Відповідно до витягу з цього рішення № 119/25/455/В формою розгляду була очна, у закладі охорони здоров`я.

У пункті 16 витягу рішення обґрунтовано так: «За даними медичної документації та огляду у хворого легкі функціональні порушення в організмі, зумовлені цукровим діабетом, тип 1, стадія медикаментозної субкомпенсації (HbA1c - 7,4 % від 21.03.2025 року), та його ускладненнями з боку інших органів та систем, які в легкому ступені обмежують життєдіяльність хворого (до пересування та трудової діяльності (зі слів пацієнта з роботою справляється - раціональне працевлаштування)) та не дають підстав для встановлення групи інвалідності, згідно з постановою КМУ № 1338 від 15.11.24 року».

Серед супутніх діагнозів у пункті 17.1.7 витягу зазначено І11.9 «Гіпертензивна (гіпертонічна) хвороба серця без (застійної) серцевої недостатності».

Не погодившись із зазначеним рішенням, позивач 14.07.2025 подав скаргу до Центру оцінювання функціонального стану особи, права та обов`язки якого покладено на Державну установу «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» (далі - Центр оцінювання).

Рішенням експертної команди Центру оцінювання від 12.10.2025 № 10464/25/1027, прийнятим за результатами заочного розгляду скарги (без участі особи, лише за документами), оскаржуване рішення підтверджено. Рішення обґрунтовано тим, що за даними медичної документації у хворого легкі функціональні порушення в організмі, зумовлені цукровим діабетом 1 типу, стадія медикаментозної субкомпенсації (HbA1c - 7,4 % від 21.03.2025), та його ускладненнями з боку інших органів та систем (непроліферативна діабетична ангіоретинопатія без зазначення значного зниження гостроти зору або концентричного звуження поля зору; діабетична нефропатія ІІ з мікроальбумінурією; діабетична периферична поліневропатія, дисметаболічна та дисциркуляторна енцефалопатія ІІ ст., хронічна запальна демієлінізуюча полінейропатія обох нижніх кінцівок за даними ЕНМГ від 11.06.2025), які в легкому ступені обмежують життєдіяльність хворого (до пересування і трудової діяльності) та за раціонального працевлаштування не дають підстав для встановлення групи інвалідності.

Витяг з рішення Центру оцінювання № 10464/25/1027/ВП надіслано на адресу електронної пошти позивача 29.12.2025, що підтверджується роздруківкою електронного листа та протоколом перевірки кваліфікованої електронної печатки Міністерства охорони здоров`я України, накладеної 29.12.2025 о 14:44:38.

На адвокатський запит представника позивача від 10.02.2026 № 2 відповідач листом від 17.02.2026 № 061/10-551 надав медичні документи, які були додані до електронного направлення позивача на оцінювання, та повідомив, що оцінювання 03.07.2025 проводила експертна команда у складі: головуючий у справі - лікар-терапевт ОСОБА_3 , члени експертної команди - лікар-хірург ОСОБА_4 та лікар-невропатолог ОСОБА_5 .

У наданні копії протоколу розгляду справи відповідач відмовив з посиланням на те, що протокол містить конфіденційну інформацію щодо членів експертної команди, та відтворив зміст пунктів 13, 14 протоколу № 119/25/455/П. Згідно з цими пунктами позиція кожного з членів експертної команди викладена однаково: «Рішення щодо встановлення інвалідності: ні. Рішення щодо встановлення інвалідності з оновленою причиною інвалідності: ні. Група інвалідності, яку встановлено: Не потребує встановлення інвалідності. Кількість років: 0», а обґрунтування рішення дослівно відповідає пункту 16 витягу з рішення.

Вважаючи рішення експертної команди протиправним, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам позивача, викладеним у позовній заяві, суд ураховує такі норми законодавства, чинні на момент виникнення спірних правовідносин, та релевантні їм джерела права.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно.

Суд звертає увагу, що під час розгляду цієї справи суд не досліджує медичний критерій (щодо діагнозу та ступеня обмеження життєдіяльності), а перевіряє юридичну процедуру прийняття спірного рішення та його відповідність вимогам законодавства, зокрема, щодо обґрунтованості та вмотивованості.

Згідно з частинами першою, другою статті 2 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» від 21.03.1991 № 875-XII (далі - Закон № 875-XII) особою з інвалідністю є особа зі стійким розладом функцій організму, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження її життєдіяльності, внаслідок чого держава зобов`язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист.

Абзацом четвертим статті 1 Закону України «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні» від 06.10.2005 № 2961-IV встановлено, що інвалідність - міра втрати здоров`я у зв`язку із захворюванням, травмою (її наслідками) або вродженими вадами, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження життєдіяльності особи, внаслідок чого держава зобов`язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист.

Інвалідність повнолітній особі встановлюється за результатами оцінювання повсякденного функціонування особи, проведеного експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (частина перша статті 3 Закону № 875-XII).

Постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 № 1338 «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи» (далі - Постанова № 1338) затверджено Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи (далі - Положення про експертні команди), Порядок проведення оцінювання повсякденного функціонування особи (далі - Порядок проведення оцінювання), критерії направлення на проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, Порядок функціонування електронної системи щодо оцінювання повсякденного функціонування особи та Критерії встановлення інвалідності.

Пунктом 2 Постанови № 1338 визначено, що з 01 січня 2025 року експертиза щодо встановлення інвалідності відповідно до законодавства для повнолітніх осіб проводиться експертними командами з оцінювання повсякденного функціонування особи, сформованими відповідно до Положення про експертні команди, до складу яких можуть входити лікарі, які мають право проводити оцінювання повсякденного функціонування особи відповідно до Порядку проведення оцінювання, а також Центром оцінювання функціонального стану осіб.

Проведення оцінювання повсякденного функціонування особи організовується в кластерних та надкластерних закладах охорони здоров`я, а за потреби та/або в разі відсутності затвердженої спроможної мережі закладів охорони здоров`я на території регіону - також у визначених Міністерством охорони здоров`я закладах охорони здоров`я державної форми власності та визначених розпорядженням начальника (голови) обласної, Київської міської державної адміністрації (військової адміністрації) за погодженням з Міністерством охорони здоров`я закладах охорони здоров`я комунальної форми власності; оцінювання проводиться з використанням електронної системи щодо оцінювання повсякденного функціонування особи після початку її функціонування.

Міністерство охорони здоров`я України відповідно до пункту 3 Постанови № 1338 на своєму офіційному вебсайті повідомило, що датою початку функціонування електронної системи щодо оцінювання повсякденного функціонування особи та її складової - Реєстру осіб, направлених на проведення оцінювання повсякденного функціонування, є 01.01.2025.

Згідно з пунктами 2-4 Положення про експертні команди експертні команди формуються та функціонують у кластерних та/або надкластерних закладах охорони здоров`я, а також за потреби та/або в разі відсутності затвердженої спроможної мережі закладів охорони здоров`я на території регіону в закладах охорони здоров`я комунальної або державної форми власності.

Перелік лікарів, які мають право проводити оцінювання повсякденного функціонування особи та входити до складу експертних команд, затверджується керівником закладу охорони здоров`я та підлягає оновленню не менше ніж один раз на рік. Експертні команди у своїй роботі керуються Конституцією України, законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до пункту 9 Положення про експертні команди експертні команди, з-поміж іншого, формують результати оцінювання на підставі відомостей про стан здоров`я особи, зокрема обов`язково на підставі тих, що містяться в електронній системі охорони здоров`я, та в медичній документації, що була внесена до електронної системи щодо оцінювання повсякденного функціонування особи в сканованому вигляді лікарем, який направив на проведення оцінювання; встановлюють групи (підгрупи) інвалідності, фіксують причини та час її настання відповідно до підтверджувальних документів; вносять до електронної системи щодо оцінювання повсякденного функціонування особи протокол та рішення про проведене оцінювання в електронній формі в установленому законодавством порядку.

Згідно з пунктом 12 Положення про експертні команди склад експертних команд формується індивідуально для проведення кожного оцінювання з лікарів загальною чисельністю не менше трьох осіб з переліку лікарів, які мають право проводити оцінювання в складі експертних команд.

Пунктом 13 Положення про експертні команди передбачено, що до складу експертної команди обов`язково має входити лікар-терапевт або профільний лікар щодо супутнього захворювання або ускладнень. Головуючим лікарем під час проведення оцінювання визначається лікар, спеціальність якого відповідає основному діагнозу.

Основною формою роботи експертних команд є розгляд, участь у якому окремих членів може бути дистанційною відповідно до вимог, визначених Порядком проведення оцінювання (пункт 17 Положення про експертні команди).

Документація, яка створюється в процесі оцінювання функціонування особи, ведеться в електронній формі після початку функціонування електронної системи щодо оцінювання повсякденного функціонування особи (пункт 18 Положення про експертні команди).

Склад експертних команд формується індивідуально для кожного випадку. Після появи технічної можливості склад експертних команд формується за допомогою електронної системи з дотриманням принципу випадковості, з числа доступних лікарів за спеціалізацією, необхідною для проведення оцінювання (пункт 9 Порядку проведення оцінювання).

Розгляд справ здійснюється в порядку черговості на підставі електронної черги, яка формується електронною системою. До дня розгляду справи члени експертної команди не мають доступу до справи в електронній системі (пункт 28 Порядку проведення оцінювання).

Відповідно до пункту 30 Порядку проведення оцінювання головуючим у справі визначається лікар, чия спеціальність відповідає профілю справи.

Головуючий у справі представляє особу, яка направлена на оцінювання, доповідає про наявні діагнози та стан здоров`я особи, медичні та інші документи цієї особи. Головуючий у справі несе відповідальність за складення протоколу розгляду справи та формування проєкту рішення експертної команди.

Під час розгляду справи члени експертної команди досліджують усі надані документи, а також відповідні медичні записи, що підтверджують стан здоров`я особи, щодо якої проводиться оцінювання, що містяться в електронній системі охорони здоров`я. Якщо наявної інформації недостатньо для прийняття рішення щодо оцінювання, експертна команда має право направити особу на додаткове медичне обстеження (пункт 31 Порядку проведення оцінювання).

Експертна команда проводить розгляд справи у визначеному складі. Відомості щодо результатів огляду і прийнятих рішень вносяться до протоколу розгляду (пункт 34 Порядку проведення оцінювання).

Рішення приймаються колегіально більшістю голосів членів експертної команди. У разі рівного розподілу голосів вирішальним є голос головуючого у справі (пункт 35 Порядку проведення оцінювання).

Розгляд справи фіксується у відповідному протоколі, який підписується в електронній системі кожним членом експертної команди шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису (пункт 36 Порядку проведення оцінювання).

Відповідно до Порядку проведення оцінювання за результатами проведення оцінювання експертна команда приймає рішення щодо встановлення чи невстановлення (або визначення) відповідно до законодавства, зокрема, ступеня обмеження життєдіяльності особи; інвалідності, фіксації причин та часу її настання відповідно до документів, що це підтверджують; потреби в отриманні соціальної, психолого-педагогічної, професійної, трудової та/або фізкультурно-спортивної реабілітації; обсягів та видів необхідних допоміжних засобів реабілітації та/або медичних виробів.

Рішення експертної команди підписується в електронній системі кожним членом експертної команди шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису (пункт 44 Порядку проведення оцінювання).

Після проведення оцінювання, прийняття та підписання в електронній системі рішення експертної команди на адресу електронної пошти особи, яка проходила оцінювання, надсилається витяг із рішення, що формується в електронній системі у зв`язку з прийнятим рішенням (пункт 53 Порядку проведення оцінювання).

Рішення експертних команд щодо результатів оцінювання можуть бути оскаржені особами, яким було проведено таке оцінювання (їх уповноваженими представниками), в порядку адміністративного оскарження згідно з вимогами Порядку проведення оцінювання та/або до адміністративного суду (пункт 57 Порядку проведення оцінювання).

Згідно з пунктом 8 Критеріїв встановлення інвалідності, затверджених Постановою № 1338, підставою для визнання особи особою з інвалідністю є одночасна наявність таких обов`язкових умов: стійкі порушення функцій організму - хвороба триває не менше 12 місяців або очікується, що вона триватиме щонайменше 12 місяців чи призведе до смерті особи, а також існують мінімальні шанси на значне покращення стану навіть за умов застосування найкращого доступного лікування; обмеження життєдіяльності - особа має помірний (1 ступінь), виражений (2 ступінь) або значний (3 ступінь) ступінь обмеження здатності до самообслуговування, пересування, орієнтації, контролю своєї поведінки, спілкування, навчання, виконання трудової діяльності; необхідність вжиття заходів соціального захисту - особа має потребу в підтримці в повсякденному житті.

Отже, наявність помірного (1 ступінь) обмеження хоча б однієї з категорій життєдіяльності, зокрема, здатності до виконання трудової діяльності, є однією з обов`язкових умов визнання особи особою з інвалідністю, а оцінка ступеня обмеження кожної з категорій життєдіяльності становить необхідну складову обґрунтування рішення експертної команди.

Наказом Міністерства охорони здоров`я України від 26.10.2024 № 1809 права та обов`язки Центральної медико-соціальної експертної комісії покладено на Державну установу «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України».

Наказом Міністерства охорони здоров`я України від 03.12.2024 № 2022 на цю установу покладено права та обов`язки Центру оцінювання функціонального стану особи.

Відповідно до підпунктів 6, 7 пункту 10 Положення про Центр оцінювання функціонального стану особи, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України від 03.12.2024 № 2022, до повноважень Центру оцінювання належить, зокрема, розгляд скарг на рішення експертних команд щодо результатів оцінювання та перевірка під час оскарження рішень експертних команд обґрунтованості рішень, прийнятих під час оцінювання та встановлення інвалідності.

Згідно з пунктом 68 Порядку проведення оцінювання експертна команда Центру оцінювання функціонального стану особи під час розгляду скарг вивчає рішення експертної команди щодо результату оцінювання, що оскаржується, відео- та/або аудіозапис розгляду (за наявності); заслуховує пояснення скаржника (його уповноваженого представника), інших осіб, залучених до розгляду скарги (у разі розгляду скарги за участю скаржника або його уповноваженого представника); за наявності підстав, передбачених цим Порядком, проводить повторне оцінювання. За результатами розгляду скарги експертна команда Центру оцінювання приймає рішення про підтвердження оскарженого рішення експертної команди, скасування оскарженого рішення експертної команди або формування нового рішення щодо результату оцінювання.

Оцінюючи всі докази у справі в їх сукупності, суд зазначає таке.

Надаючи оцінку спорам щодо рішень медико-соціальних експертних комісій, Верховний Суд у постановах від 26.09.2018 у справі № 817/820/16, від 17.12.2018 у справі № 819/3211/15, від 17.03.2020 у справі № 240/7133/19 висловив правову позицію, згідно з якою суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку, оскільки суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері, а тому оцінка підставності такого висновку виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права. Суди вправі перевіряти законність висновку лише в межах дотримання процедури його прийняття.

Суд уважає, що зазначені висновки Верховного Суду є застосовними і до рішень експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування особи, які з 01.01.2025 замінили медико-соціальні експертні комісії.

Водночас, перевірка дотримання процедури охоплює як дотримання вимог до складу експертної команди та порядку розгляду справи, так і виконання вимоги щодо обґрунтованості й вмотивованості рішення як акта індивідуальної дії.

Верховний Суд у постанові від 18.03.2021 у справі № 280/4057/19 зазначив, що загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії як актів правозастосування, є їх обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення суб`єктом владних повноважень конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Щодо складу експертної команди суд зазначає таке.

Як установлено судом, основним діагнозом позивача, за яким його направлено на оцінювання і який зазначено у витязі з оскаржуваного рішення, є Е10.64 «Цукровий діабет типу 1 з гіпоглікемією», тобто захворювання ендокринологічного профілю. Ускладнення основного діагнозу (нефропатія, ретинопатія, катаракта, полінейропатія, енцефалопатія) також пов`язані з цукровим діабетом.

Водночас із листа відповідача від 17.02.2026 № 061/10-551 вбачається, що головуючим у справі був лікар-терапевт, а членами експертної команди - лікар-хірург і лікар-невропатолог. Лікаря, спеціальність якого відповідає основному діагнозу позивача, до складу експертної команди включено не було.

Відповідно до пункту 13 Положення про експертні команди та пункту 30 Порядку проведення оцінювання головуючим має бути лікар, спеціальність якого відповідає основному діагнозу (профілю справи). Ця вимога не є формальною, оскільки саме головуючий доповідає про наявні діагнози, стан здоров`я особи та її медичні документи, відповідає за складення протоколу розгляду і формування проєкту рішення, а в разі рівного розподілу голосів його голос є вирішальним.

Відповідач не надав суду доказів того, що в закладі охорони здоров`я був відсутній лікар відповідної спеціальності, включений до переліку лікарів, які мають право проводити оцінювання, або що склад експертної команди було сформовано з дотриманням вимог пункту 13 Положення про експертні команди з інших підстав.

Отже, оскаржуване рішення прийнято експертною командою, склад якої не відповідав вимогам пункту 13 Положення про експертні команди та пункту 30 Порядку проведення оцінювання.

Щодо обґрунтованості та вмотивованості оскаржуваного рішення суд зазначає таке.

Обґрунтовуючи висновок про легкий ступінь обмеження життєдіяльності позивача, експертна команда послалася на те, що «зі слів пацієнта з роботою справляється - раціональне працевлаштування».

Натомість, в направленні на оцінювання від 25.06.2025 характер праці позивача зазначено як «не працює», а у виписці із медичної карти стаціонарного хворого № 776 (з 20.03.2025 по 31.03.2025) - «не працює».

Будь-яких документів, які підтверджували б працевлаштування позивача, в матеріалах справи немає, а в рішенні не зазначено, на підставі яких даних експертна команда дійшла такого висновку.

Отже, одна з фактичних підстав, покладених в основу оскаржуваного рішення, не підтверджується, а спростовується наявними медичними документами, які були в розпорядженні експертної команди.

Крім того, у направленні на оцінювання лікар, який направив позивача, оцінив здатність позивача до трудової діяльності як помірний ступінь обмеження, тобто на рівні, який відповідно до пункту 8 Критеріїв встановлення інвалідності відповідає одній з обов`язкових умов визнання особи особою з інвалідністю.

Експертна команда, дійшовши висновку про легкий ступінь обмеження здатності до трудової діяльності, не навела жодних мотивів, з яких вона не погодилася з цією оцінкою, а також не навела оцінки ступеня обмеження інших категорій життєдіяльності.

Суд наголошує, що він не оцінює правильність визначення ступеня обмеження життєдіяльності позивача, оскільки це належить до компетенції експертної команди.

Однак у разі незгоди з оцінкою, наведеною в направленні, експертна команда мала навести в рішенні конкретні фактичні дані, на підставі яких вона дійшла іншого висновку.

Відтворений у листі відповідача зміст пунктів 13, 14 протоколу розгляду таких даних також не містить.

Також серед документів, доданих до направлення, був консультативний висновок кардіолога від 10.06.2025, яким позивачу встановлено гіпертензивну хворобу з переважним ураженням серця із серцевою недостатністю (І11.0), серцеву недостатність стадії С зі зниженням систолічної функції лівого шлуночка (фракція викиду 47 %).

Натомість в оскаржуваному рішенні серед супутніх діагнозів зазначено лише гіпертензивну хворобу серця без (застійної) серцевої недостатності (І11.9), а обґрунтування рішення взагалі не містить посилань на кардіологічну патологію позивача.

Рішення Центру оцінювання від 12.10.2025 цю патологію також не згадує.

З огляду на пункт 31 Порядку проведення оцінювання та пункт 9 Положення про експертні команди, відповідно до яких члени експертної команди досліджують усі надані документи, а результати оцінювання формуються обов`язково на підставі медичної документації, внесеної до електронної системи лікарем, який направив особу, суд доходить висновку, що з оскаржуваного рішення неможливо встановити, чи досліджувався та яким чином оцінювався експертною командою зазначений медичний документ.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач відзиву на позов не подав, протоколу розгляду справи та інших доказів, які б підтверджували правомірність оскаржуваного рішення, суду не надав.

Відповідно до частини четвертої статті 159 КАС України суд ураховує, що неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано як визнання позову.

За таких обставин суд доходить висновку, що оскаржуване рішення прийнято експертною командою, склад якої не відповідав вимогам законодавства, без урахування всіх обставин, що мають значення для його прийняття, та без наведення конкретних фактичних підстав і зрозумілих мотивів, тобто з порушенням критеріїв, визначених пунктами 1, 3 частини другої статті 2 КАС України.

Отже, рішення експертної команди від 03.07.2025 № 119/25/455/Р є протиправним і підлягає скасуванню.

Щодо інших доводів позивача суд зазначає таке.

Посилання позивача на те, що огляд під час розгляду справи фактично не проводився, не підтверджено належними доказами: у витязі з рішення формою розгляду зазначено очну, а інших доказів на підтвердження цієї обставини позивач не надав.

Посилання позивача на незатвердження Міністерством охорони здоров`я України настанови щодо застосування критеріїв встановлення інвалідності, а також на зазначення в пункті 18 витягу з рішення про те, що рекомендації, які є частиною індивідуальної програми реабілітації, додаються до витягу, самі собою не свідчать про протиправність оскаржуваного рішення.

Доводи позивача щодо тяжкості його захворювань та їх впливу на життєдіяльність стосуються медичної оцінки його стану, яка належить до компетенції експертної команди та не може бути здійснена судом.

Щодо рішення Центру оцінювання від 12.10.2025 № 10464/25/1027 суд зазначає, що позивач його не оскаржує, а суд відповідно до частини другої статті 9 КАС України розглядає справу в межах позовних вимог.

Водночас це рішення є рішенням про підтвердження оскаржуваного рішення експертної команди і не містить самостійного рішення щодо встановлення інвалідності, тому скасування рішення експертної команди не потребує окремого скасування рішення Центру оцінювання.

Щодо способу захисту порушеного права суд зазначає таке.

Відповідно до частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема, про визнання протиправним рішення суб`єкта владних повноважень та скасування індивідуального акта чи окремих його положень, а також про зобов`язання відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії.

Згідно з частиною четвертою статті 245 КАС України суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Вирішення питання про наявність підстав для встановлення інвалідності, ступеня обмеження життєдіяльності та групи інвалідності належить до дискреційних повноважень експертної команди і потребує спеціальних медичних знань, тому суд не може підміняти експертну команду та вирішувати це питання по суті.

Водночас експертна команда не є юридичною особою, учасником справи у статусі відповідача не є, формується індивідуально для кожного оцінювання на базі закладу охорони здоров`я, який і є відповідачем у цій справі.

З огляду на це, а також на те, що оцінювання проводиться за конкретним направленням, вимога позивача про зобов`язання експертної команди повторно розглянути питання про встановлення інвалідності підлягає задоволенню частково.

Відповідно до частини другої статті 9 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод, інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

З урахуванням цього належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання відповідача повторно провести оцінювання повсякденного функціонування позивача за направленням від 25.06.2025 № 4d74e707-7d3d-4c07-a703-0899a3b5f387, з урахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні.

Щодо клопотання позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення суд зазначає, що відповідно до частини першої статті 382 КАС України встановлення судового контролю є правом, а не обов`язком суду.

Позивач не навів обставин і не надав доказів, які б свідчили про ухилення відповідача від виконання судового рішення в майбутньому, тому підстав для встановлення судового контролю суд не вбачає.

Ураховуючи викладене, суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивач під час звернення до суду сплатив судовий збір у розмірі 1064,96 грн.

Оскільки вимоги позивача щодо визнання протиправним і скасування рішення та щодо зобов`язання відповідача повторно провести оцінювання по суті задоволено, а зміна судом формулювання способу захисту зумовлена необхідністю ефективного захисту порушеного права, сплачений судовий збір підлягає стягненню на користь позивача з відповідача в повному обсязі.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає, що позивач у позовній заяві повідомив про попередній (орієнтовний) розмір таких витрат у сумі 8000,00 грн.

Доказів фактичного понесення витрат на професійну правничу допомогу (акта приймання-передачі наданих послуг, детального опису робіт, документів про оплату) до ухвалення рішення суду не подано. Відтак, питання про розподіл таких витрат не вирішується.

Керуючись статтями 2, 5, 9, 72-77, 90, 139, 159, 162, 241-246, 250, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_2 ) до Комунального некомерційного підприємства «Київська міська клінічна лікарня № 10» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (ідентифікаційний код: 01993931; місцезнаходження: 03039, м. Київ, просп. Голосіївський, 59-Б) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Комунального некомерційного підприємства «Київська міська клінічна лікарня № 10» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 03.07.2025 № 119/25/455/Р щодо ОСОБА_1 .

Зобов`язати Комунальне некомерційне підприємство «Київська міська клінічна лікарня № 10» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) повторно провести оцінювання повсякденного функціонування особи ОСОБА_1 за направленням від 25.06.2025 № 4d74e707-7d3d-4c07-a703-0899a3b5f387 з урахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_2 ) з Комунального некомерційного підприємства «Київська міська клінічна лікарня № 10» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (Київської міської державної адміністрації) (ідентифікаційний код: 01993931; місцезнаходження: 03039, м.Київ, просп. Голосіївський, 59-Б) судовий збір у розмірі 1064,96 грн (одна тисяча шістдесят чотири гривні 96 копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частин рішення або розгляду справи в порядку письмового провадження апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя А.О. Сластьон