Рішення № 140314895, 22.09.2026, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Справа № 645/4724/26

Провадження № 2/645/3283/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2026 року м. Харків

Немишлянський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого - судді Мартинової О.М.

за участю секретаря судового засідання - Касьяненко Т.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

28.05.2026 року через систему «Електронний суд» позивач ТОВ "Бізнес позика" звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Договором №561437-КС-001 від 10.10.2025 року в загальному розмірі 50520 грн. 00 коп., а також судових витрат.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що 10.10.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (ТОВ «БІЗПОЗИКА) та ОСОБА_1 (Позичальник, Відповідач) укладено Договір №561437-КС-001 про надання кредиту (Договір кредиту), шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію». ТОВ «БІЗПОЗИКА» 10.10.2025 року направлено ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти Договір №561437-КС-001 про надання кредиту. 10.10.2025 року ОСОБА_1 , прийняв (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення Договір №561437-КС-001 про надання кредиту, на умовах визначених офертою. Зі своєї сторони ТОВ «БІЗПОЗИКА» направлено ОСОБА_1 , через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор UA-7250, на номер телефону НОМЕР_1 (що зазначено Позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті), котрий Боржником було введено/відправлено. Таким чином, 10.10.2025 року між ТОВ «БІЗПОЗИКА та ОСОБА_1 було укладено Договір №561437-КС-001 про надання кредиту, підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію». Відповідно до п. 1 Договору кредиту, ТОВ «БІЗПОЗИКА» надає Позичальнику грошові кошти у розмірі 11000,00 грн, на засадах строковості, поворотності, платності (Далі - Кредит), а Позичальник зобов`язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування Кредитом у порядку та на умовах, визначених Договором кредиту та Правил про надання грошових коштів у кредит (надалі - Правила, а разом - Договір). Згідно з умовами Договору кредиту, сторони визначили, що плата за користування Кредитом є фіксованою та становить 1 процентів за кожен день користування Кредитом. Пунктом 2. Кредитного договору визначено, що протягом строку кредитування процентна ставка за Кредитом (надалі - Проценти за користування Кредитом), нараховуються на залишок заборгованості по Кредиту, наявну на початок календарного дня, за період фактичного користування Кредитом, із урахуванням дня видачі Кредиту та дня повернення Кредиту згідно Графіку платежів. Пунктом 3. Кредитного договору встановлений графік платежів, які має здійснювати Позичальник для належного виконання умов Кредитного договору. ТОВ «БІЗПОЗИКА» свої зобов`язання за Договором кредиту виконало, та надало Позичальнику грошові кошти в розмірі 11000,00 грн. шляхом перерахування на банківську картку Позичальника № НОМЕР_2 (котрий Позичальником вказано при заповнені анкетних даних в особистому кабінеті), що підтверджується довідкою про видачу коштів (або платіжним дорученням). Також, 20.10.2025 року між ТОВ «БІЗПОЗИКА» та ОСОБА_1 укладено Додаткову угоду №1 до Договору №561437-КС-001 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію. Відповідно до умов Додаткової угоди ТОВ «БІЗПОЗИКА» надає Позичальнику додатково кредит в сумі 5000.00 грн. До теперішнього часу ОСОБА_1 свої зобов`язання за Кредитним договором №561437-КС-001 про надання кредиту належним чином не виконав, а лише часткового сплатив кошти, чим порушив свої зобов`язання, встановлені договором. Зважаючи на ті обставини, що ОСОБА_1 , належним чином не виконує свої зобов`язання за Кредитним договором, у боржника станом на 05.05.2026 року утворилась заборгованість за договором №561437-КС-001 про надання кредиту, в розмірі 50 520,00 грн, що складається з: 16 000,00 грн - суми прострочених платежів по тілу кредиту; 24640,00 - суми прострочених платежів по процентах; 0,00 грн - суми заборгованості по штрафам; 8000,00 грн. - суми заборгованості по відсотках відповідно до ст. 625 ЦКУ; 1880,00 грн. - суми прострочених платежів за комісією, яку сторона позивача просить суд стягнути з відповідача на свою користь.

Ухвалою суду від 03.06.2026 року провадження по справі відкрито в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін та задоволено клопотання позивача про витребування доказів.

У судове засідання представник позивача не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином, в матеріалах справи міститься клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримують в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечують.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з`явився, про день та час слухання справи був повідомлений своєчасно і належним чином в порядку ст. 128 ЦПК України. Причини неявки суду не відомі, будь-яких заяв та клопотань від відповідача не надходило.

У встановлений ч. 7 ст. 178 ЦПК України строк відповідач не подав до суду відзив на позовну заяву, у зв`язку із чим суд вирішує справу за наявними матеріалами, що передбачено ч. 8 ст. 178 ЦПК України.

Враховуючи повторну неявку належним чином повідомленого відповідача у судове засідання, який не повідомив про причини неявки та не подав відзив, відповідно до статті 280 ЦПК України, суд, за згодою позивача, вважає за можливе проводити заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.

У зв`язку з тим, що розгляд справи відбувався за відсутності сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи докази приходить до наступного висновку.

Встановлено, що 10.10.2025 року між ТОВ «Бізнес Позика» (ТОВ «БІЗПОЗИКА») та ОСОБА_1 укладено Договір №561437-КС-001 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».

ТОВ «БІЗПОЗИКА» 10.10.2025 року направлено ОСОБА_1 , пропозицію (оферту) укласти Договір №561437-КС-001 про надання кредиту.

10.10.2025 року ОСОБА_1 , прийняв (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення Договір №561437-КС-001 про надання кредиту, на умовах визначених офертою. Зі своєї сторони ТОВ «БІЗПОЗИКА» направлено ОСОБА_1 , через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор UA-7250, на номер телефону НОМЕР_1 , що зазначено Позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті та котрий Боржником було введено/відправлено.

Таким чином, 10.10.2025 року між ТОВ «БІЗПОЗИКА та ОСОБА_1 було укладено договір №561437-КС-001 про надання кредиту, підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до п. 2.1 Договору кредитодавець надає позичальнику грошові кошти у розмірі 11000,00 грн, на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та комісію за надання кредиту у порядку та на умовах, визначених Договором та Правил надання споживчих кредитів грошових ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» (Правил).

Згідно з умовами Договору сторони визначили, що плата за користування кредитом є фіксованою та становить 1% в день.

Так, ТОВ «БІЗПОЗИКА» свої зобов`язання за Договором кредиту виконало, та надало Позичальнику грошові кошти в розмірі 11000,00 грн. шляхом перерахування на банківську картку Позичальника № НОМЕР_2 , котрий позичальником вказано при заповнені анкетних даних в особистому кабінеті, що підтверджується довідкою про видачу коштів.

Вищевказаний кредитний договір укладено відповідно до Закону України «Про електрону комерцію» та такий прирівнюються до укладеного у письмовій формі.

Відповідно до п.10 Постанови Правління НБУ «Про затвердження Положення про додаткові вимоги до договорів небанківських фінансових установ про надання коштів у позику (споживчий, фінансовий кредит)» від 03 листопада 2021 року №113, перебачено, що договори, умови яких передбачають безготівкове перерахування кредитодавцем коштів у рахунок кредиту на рахунок споживача, включаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача, з урахуванням вимог пункту 9 розділу II цього Положення повинні містити номер такого рахунку споживача за стандартом IBAN, сформований відповідно до вимог нормативно-правових актів Національного банку України з питань запровадження міжнародного номера рахунку, та/або номер такого особистого електронного платіжного засобу споживача у форматі НОМЕР_5 (перші шість знаків і останні чотири знаки номера електронного платіжного засобу).

Відповідно до анкети клієнта (витяг з інформаційно-телекомунікаційної системи www.my.bizpozyka.com) відповідачем надано номер банківського рахунку/банківської картки для перерахування коштів: № НОМЕР_2 .

Відповідно до пп. 4.4.4 п. 4.4 Правил, укладаючи договір позичальник підтверджує, зокрема, те, що позичальник підтверджує, що вказаний ним (з метою отримання кредиту) поточний (картковий) рахунок належать саме йому і треті особи не мають до нього доступу.

Разом з тим, на виконання ухвали суду від 03.06.2026 року в частині витребування доказів в АТ "Універсал Банк" надійшла інформація про рух коштів (виписку) по банківській картці, виданій на ім`я ОСОБА_1 , № НОМЕР_2 за період з 10.10.2025 року по 27.03.2026 року включно, з якого вбачається що відповідачу 10.10.2025 року були нараховані кредитні кошти у розмірі 11000,00 грн.

Також, 20.10.2025 року між ТОВ «БІЗПОЗИКА та ОСОБА_1 укладено Додаткову угоду №1 до Договору № 561437-КС-001 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до умов Додаткової угоди ТОВ «БІЗПОЗИКА» надає ОСОБА_1 додатково кредит в сумі 5 000.00 грн.

До теперішнього часу ОСОБА_1 свої зобов`язання за Кредитним договором № 561437-КС-001 про надання кредиту належним чином не виконав, а лише часткового сплатив кошти, розрахунок та розмір яких зазначені у Розрахунку заборгованості за Договором №561437-КС-001 ОСОБА_1 , чим порушив свої зобов`язання, встановлені договором.

Відповідно до розрахунку заборгованості за Договором №561437 КС-001 ОСОБА_1 на виконання умов договору здійснив часткову оплату за Договором № 561437-КС-001 на загальну суму 3220,00 грн.

Оскільки відповідачем не було належним чином виконано умови кредитного договору, суд вважає, що заборгованість за тілом кредиту та заборгованість за процентами за користування кредитом підлягає стягненню в розмірі 40640,00 грн, що складається з: 16 000,00 грн - суми прострочених платежів по тілу кредиту; 24640,00 - суми прострочених платежів по процентах.

Щодо вимоги про стягнення суми відсотків в розмірі 8000,00 грн. відповідно до ст. 625 ЦК України.

Відповідно до п. 18 Перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Таким чином, вимога про стягнення з відповідача на користь позивача суми відсотків відповідно до ст. 625 ЦК України у сумі 8000,00 грн. не підлягає задоволенню з вказаних підстав.

Щодо стягнення заборгованості за комісією в розмірі 1880,00 грн., суд зазначає наступне.

У постанові Велика Палата Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі №363/1834/17 зазначила, що банкам забороняється вимагати від клієнта придбання будь-яких товарів чи послуг від банку або від спорідненої чи пов`язаної особи банку як обов`язкову умову надання банківських послуг (частина третя статті 55 Закону N 2121-III), однією із яких є розміщення залучених у вклади (депозити), у тому числі на поточні рахунки, коштів та банківських металів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик (пункт 3 частини третьої статті 47 цього Закону), зокрема надання споживчого кредиту. Тому банк не може стягувати з позичальника платежі за дії, які він вчиняє на власну користь (ведення кредитної справи, договору, розрахунок і облік заборгованості за кредитним договором тощо), чи за дії, які позичальник вчиняє на користь банку (наприклад, прийняття платежу від позичальника), чи за дії, що їх вчиняє банк або позичальник з метою встановлення, зміни, припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення до нього змін тощо). Інакше кажучи, банк неповноважний стягувати з позичальника плату (комісію) за управління кредитом, адже такі дії не становлять банківську послугу, яку замовив позичальник (або супровідну до неї), а є наслідком реалізації прав та обов`язків банку за кредитним договором і відповідають економічним потребам лише самого банку.

Умови договору, що обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими законодавством, визнаються недійсними (речення перше частини першої статті 21 ЗУ Про захист прав споживачів у редакції, чинній до 13 січня 2006 року).

Суд на підставі приписів статті 55 ЗУ Про банки та банківську діяльність, частини першої статті 21 ЗУ «Про захист прав споживачів» у редакції, чинній до 13 січня 2006 року, пункту 6 частини першої статті 3 та частини третьої статті 509 ЦК України може визнати недійсною умову про плату (комісію) за управління кредитом (обслуговування його), інші подібні платежі, встановлені у договорі про надання споживчого кредиту, укладеному до 13 січня 2006 року (пункти 98 та 99 Постанови у справі № 363/1834/17).

Комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» (п. 31.29 постанови у справі №496/3134/19).

Враховуючи те, що позивачу встановлено щомісячну плату за послуги банку, які за законом повинні надаватись безоплатно, Велика Палата дійшла висновку про те, що положення пунктів кредитного договору щодо обов`язку позичальника сплачувати плату за обслуговування кредиту щомісячно в терміни та у розмірах, визначених графіком щомісячних платежів за кредитним договором, є нікчемними (п. 32.8 Постанови у справі №496/3134/19).

Враховуючи викладене, суд вважає, що позов в частині стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за комісією в сумі 1880,00 грн. задоволенню не підлягає.

Враховуючи вищенаведене, позов ТОВ «Бізнес Позика» щодо стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором підлягає до часткового задоволення.

Питання про розподіл судових витрат між сторонами суд вирішує відповідно до положень ст. 141 ЦПК України.

За частиною першою ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно платіжної інструкції №16222 від 25.05.2026 року, під час звернення до суду з позовом ТОВ «Бізнес Позика» сплачено судовий збір в розмірі 2662,40 грн., таким чином, з ОСОБА_1 підлягає стягненню на користь позивача, судовий збір, пропорційно до суми задоволених позовних вимог, у сумі 2141,72 грн.=(40640,00 х 2662,40/50520,00).

Керуючись ст. ст. 12, 81, 141, 247, 263-265, 268, 279, 280-284 ЦПК України, ст. ст. ст.ст. 526, 530, 610-612, 617, 625-627, 1049, 1050, 1054 ЦК України суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» заборгованість за договором №561437-КС-001 від 10.10.2025 року в загальному розмірі 40640 грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» судовий збір в розмірі 2141 гривень 72 копійок.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня складення рішення суду.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Бізнес позика", код ЄДРПОУ: 41084239, місцезнаходження: м. Київ, б. Лесі Українки, буд. 26, офіс 411.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя О.М. Мартинова