Ухвала суду № 14031436, 02.03.2011, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 2025/2-110/11

У Х В А Л А

про повернення заявнику заяви про забезпечення позову

02 березня 2011 року суддя Лозівського міськрайонного суду Харківської області Харабадзе К.Ш. розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «МолАгро»/далі - ТОВ/ про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, зобовязання здійснити нарахування та виплату вихідної допомоги, відшкодування за затримку їх виплат, посилаючись на те, що з 02 квітня 2009 року по 03 липня 2009 року працювала на посаді апаратника пастеризації та охолодження молока у відповідача, була звільнена з роботи за власним бажанням, згідно зі ст. 38 КЗпП України. На день звільнення з роботи відповідачем було нараховано їй заробітну плату за період роботи в сумі 2900 грн., яку не було виплачено в повному обсязі в день звільнення через відсутність коштів, вона отримала лише 300 грн.

Ухвалою суду від 02.11.2010 року відкрито провадження у даній справі.

Позивач в заяві про забезпечення позову просить накласти арешт у межах позовних вимог у розмірі 23250 грн. на грошові кошти, які належать ТОВ «МолАгро»та містяться на його рахунках, на рухоме та нерухоме майно, яке належить відповідачу і знаходиться у нього або інших осіб, шляхом оголошення заборони на відчуження майна, вказуючи в обґрунтування вимоги, що ТОВ «МолАгро»готується до ліквідації, заперечує проти заявлених позовних вимог, не являється в судові засідання, не надає витребувані судом документи. На думку заяника, вказані обставини можуть утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду через відчуження приховування майна відповідачем, вчинення перепон під час виконання рішення державною виконавчою службою у звязку з можливим припиненням відповідачем своєї господарської діяльності.

Вивчивши матеріали заяв про забезпечення позову, суд вважає, що вони підлягає поверненню заявнику, оскільки подані без додержання вимог, встановлених ст. 151 ЦПК України.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 151 ЦПК України у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: причини, у звязку з якими потрібно забезпечити позов, вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, необхідні для забезпечення позову.

Види забезпечення позову, передбачені ст. 152 ЦПК України, а саме, позов забезпечується: накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов'язку вчинити певні дії; забороною іншим особам здійснювати платежі або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про звільнення майна з-під арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам.

Відповідно до ч.3 ст.152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

У поданій заяві заявник просить накласти арешт на грошові кошти, які належать ТОВ «МолАгро»та містяться на його рахунках, але не конкретизує, на які саме кошти, на яких рахунках, в якій установі вони знаходяться та реквізитів цих установ не надає; також просить накласти арешт на рухоме та нерухоме майно, проте не конкретизує, яке саме майно та доказів на підтвердження у відповідача права власності на дане рухоме та нерухоме майна, на яке необхідно накласти арешт, не надає, не зазначає на відсутність чи наявність вказаного майна у єдиному реєстрі заборон відчуження обєктів нерухомого майна, доказів на підтвердження цього не додає.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді справ про забезпечення позову»від 22.12.2006 року №9, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у звязку із застосуванням відповідних заходів.

Позивачем не зазначено обґрунтування необхідності застосування цього виду забезпечення позову, оскільки відомостей про те, що відповідач може зробити неможливим виконання рішення суду, не представлено позивачем.

У відповідності до ч.8 ст.153 ЦПК України суд, встановивши, що заява про забезпечення позову подана без додержання вимог ст.151 цього Кодексу, повертає її заявникові.

Позивач не позбавлений можливості, усунувши вказані недоліки про забезпечення позову, повторно звернутися до суду.

Керуючись ст.ст.151-153 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Повернути заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову заявникові.

Копію ухвали суду направити заявнику.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Лозівський міськрайонний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги в п'ятиденний строк з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя К. Ш. Харабадзе