Рішення № 140314023, 05.10.2026, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа №521/16462/24

Провадження №2/521/268/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2026 року місто Одеса

Хаджибейський районний суд міста Одеси у складі:

головуючого судді Тополевої Ю.В.,

за участю секретаря Онуфрієнко К. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вектор капітал» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , за участі третьої особи Одеської міської ради про скасування державної реєстрації права власності та усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом знесення самочинно збудованої побудови,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Вектор капітал» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в якому просило усунути Товариству з обмеженою відповідальністю «Вектор капітал» перешкоди у користуванні земельною ділянкою, площею 2,9980 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер 5110137300:18:009:0009), шляхом знесення самочинно збудованої на належній на праві користування позивачу земельній ділянці - прибудови до квартири АДРЕСА_2 що належить ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , за рахунок відповідачів; скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на квартиру АДРЕСА_2 , що була здійснена на підставі довідки ФОП « ОСОБА_3 » від 10 січня 2019 року, державним реєстратором Комунального підприємства «Агенція реєстраційних послуг» Мельник Тетяною Іванівною 15 квітня 2019 року; скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на квартиру АДРЕСА_2 , що була здійснена на підставі довідки ФОП « ОСОБА_3 » від 10 січня 2019 року, державним реєстратором Комунального підприємства «Агенція реєстраційних послуг» Мельник Тетяною Іванівною 15 квітня 2019 року.

Позов обґрунтований тим, що ТОВ «Вектор капітал» є користувачем земельних ділянок, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , які надані позивачу в оренду строком на 25 років Одеською міською радою для будівництва та подальшої експлуатації торговельно-розважального центру. На земельній ділянці (кадастровий номер 5110137300:18:009:0009), площею 2,9980 га, була самочинно збудована прибудова до квартири за адресою: АДРЕСА_3 , яка належить співвідповідачам ОСОБА_2 та ОСОБА_1 з 20 листопада 2015 року. З державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що квартира АДРЕСА_2 , в період до 2015 року мала загальну площу 57,5 кв. м., проте, 15 квітня 2019 року реєстратор Комунального підприємства «Агенція реєстраційних послуг» на підставі заяв від 12 квітня 2019 ОСОБА_2 та ОСОБА_1 вніс зміни до державного реєстру речових прав на нерухоме майно в частині збільшення загальної площі квартири до 74,5 кв. м.

Позивач зазначає, що єдиною підставою для державної реєстрації об`єкту нерухомості зі збільшеною площею є довідка від 10 січня 2019 року ФОП ОСОБА_3 , згідно якої, було зазначено, що площа квартири була змінена у зв?язку з переплануваннями, пов`язаними зі збільшенням підсобної та житлової площі за рахунок площ коридорів та допоміжних приміщень, що не належить до самочинного будівництва і не є реконструкцією. Також, в зазначеній довідці було вказано, що правильна площа квартири є 74,5 кв. м., житлова - 33, 1 кв. м. У зв?язку з наведеною обставиною, позивач звернувся до Хаджибейської районної адміністрації Одеської міської ради, із відповідною заявою про захоплення належної на праві користування частини земельної ділянки. Актом обстеження об?єкта містобудування від 11 вересня 2023 року встановлено, що на частині земельної ділянки, кадастровий номер 5110137300:18:009:0009, розташована одноповерхова прибудова упритул до квартири АДРЕСА_2 , орієнтованою площею 19 кв. м. При цьому, в реєстрі будівельної діяльності відсутні відомості щодо реєстрації документів, які дають право на виконання будівельних робіт за зазначеною адресою. Крім того, була встановлена відсутність звернень і до Департаменту благоустрою, з приводу погодження схем та проектів благоустрою. 16 липня 2021 року позивачем спрямовані на адресу відповідачів заяви про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки, які була залишені без відповіді, що надало позивачу підстав звернутися до суду із відповідним позовом.

10 червня 2025 року від відповідача ОСОБА_2 до суду надійшов відзив на позов із запереченнями проти нього, які обґрунтовані невідповідністю розміру площі спірної забудови, яка в акті обстеження від 11 вересня 2023 року зазначається орієнтовною площею 19 кв. м., а у висновку судового експерта комплексної земельно-технічної та будівельно-технічної експертизи від 17 жовтня 2024 року площа накладання на земельну ділянку становить 8,2 кв. м. Також відповідач вказує про недоведення позивачем належними доказами порушення його прав та інтересів даною прибудовою. Позовні вимоги про скасування державної реєстрації права власності відповідачів ОСОБА_2 вважає неналежним способом захисту прав, так як сама по собі така реєстрація не є окремою підставою набуття особою права власності, а є офіційним засвідченням державою набуття особою права власності та визначає лише момент, з якого право власності виникає, за наявності інших юридичних фактів.

16 червня 2025 року представником позивача до суду подано відповідь на відзив, в якому акцентовано про те, що наявність в тексті прохальної частини позовної заяви про збудування спірного об`єкта на належній позивачу на праві користування земельній ділянці свідчать про те, що позивачем заявлені вимоги щодо знесення незаконно збудованої прибудови в межах земельної ділянки, що перебуває в користуванні позивача, а детально наведене позивачем правове обґрунтування позову із наданням правової кваліфікації спірним відносинам свідчить про доведеність позивачем свого порушеного права.

10 лютого 2025 року представником Одеської міської ради подано до суду пояснення третьої особи щодо позову, із яких вбачається наступне. Хаджибейською районною адміністрацією Одеської міської ради 28 січня 2025 року проведено комісійне обстеження земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 (кадастровий номер: 5110137300:18:009:0009) із залученням посадових осіб виконавчих органів Одеської міської ради, за результатами чого складено відповідний акт. Відповідно до інформації Департаменту земельних ресурсів Одеської міської ради обстежувана земельна ділянка надана в оренду ТОВ «Вектор капітал» на підставі договору оренди від 20 березня 2014 року № 1839. Разом з цим, згідно з інформацією, наведеною в акті обстеження об`єкта містобудування щодо дотримання законодавства, затвердженої містобудівної діяльності при плануванні та забудові на території м. Одеси від 28 січня 2025 року, за результатами обстеження встановлено, що на частині земельної ділянки за кадастровим номером: 5110137300:18:009:0009, розташована двоповерхова прибудова упритул до квартири АДРЕСА_2 , яка експлуатується, орієнтовною площею 19 кв. м.

Відповідно до Реєстру будівельної діяльності наявна діюча декларація про готовність об`єкта до експлуатації № ОД101250114353 від 17 січня 2025 року «Реконструкція квартири АДРЕСА_2 ». На момент обстеження будівельні роботи не виконувались, будівельники та будівельна техніка були відсутні. За даною адресою будь-яких схем та проектів на розгляд Департаменту з благоустрою міста не надходило.

За даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно однокімнатна квартира АДРЕСА_2 , загальною площею 57,5 кв. м., житловою площею 22,0 кв. м., належала на праві власності ТОВ «РЕК АЛЬФА». У наступному право власності на зазначену квартиру зареєстровано за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 20 листопада 2015 року. Згідно з рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 15 квітня 2019 року внесено запис про зміни до об`єкту нерухомого майна за реєстраційним номером: 781682351101, а саме змінено площу об`єкта, а саме: загальну площу змінено з 57,5 кв. м. на 74,5 кв. м., житлову площу змінено з 22,0 кв. м. на 33,1 кв. м. Підставою для внесення відповідних змін зазначено довідку, серія та номер: б/н, видану 10 січня 2019 року, видавник: ФОП ОСОБА_3 та технічний паспорт, серія та номер: б/н, виданий 10 січня 2019 року, видавник: ФОП ОСОБА_3 .

Третя особа наголошує на тому, що Одеська міська рада не передавала у власність або користування ОСОБА_1 та ОСОБА_2 земельну ділянку, та що оскаржуваним рішенням державного реєстратора зареєстровано право власності на самочинно реконструйований об`єкт нерухомого майна із зайняттям земельної ділянки комунальної власності, що є неприпустимим, виходячи з положень чинного законодавства України. За таких обставин, визнання та підтвердження державою факту набуття особою права власності на самочинно збудоване нерухоме майно є неприпустимим, оскільки прямо суперечить положенням законодавства та порушує права інших осіб.

У відкритому судовому засіданні представник позивача адвокат Рибак А.В. позов підтримав, просив його задовольнити.

Представник третьої особи Бутрик А.О. у відкритому судовому засіданні позов ТОВ «Вектор капітал» підтримала з підстав, викладених у поясненнях третьої особи.

Представник відповідача ОСОБА_2 адвокат Бондаренко І.О. проти задоволення позову заперечував, надав додаткові пояснення у справі про те, що відповідачами було подано повідомлення про початок виконання будівельних робіт, яке 03 січня 2025 року зареєстроване Управлінням ДАБК Одеської міської ради за № ОД051241230702, після чого, на думку представника відповідача, спірний об`єкт втратив ознаки самочинності, а в подальшому відповідачами було подано декларацію про готовність об`єкта до експлуатації, яка зареєстрована Управлінням ДАБК Одеської міської ради 17 січня 2025 року за № ОД101250114353. Таким чином, право власності відповідачів на спірний об`єкт грунтується на чинних та належних правовстановлюючих документах, та підтверджено новим актуальним записом у Державному реєстрі речових прав, а тому задоволення позовних вимог не відновить будь-які порушені права позивача та не призведе до реального правового результату.

Відповідач ОСОБА_1 у відкрите судове засідання не з`явилась, однак 17 лютого 2026 року подала до суду письмові пояснення, в яких підтримала позицію відповідача ОСОБА_2 .

Суд, заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, вивчивши позовну заяву та заяви по суті справи, дослідивши матеріали справи, вивчивши нормативно-правові акти, які регулюють спірні правовідносини, проаналізувавши і оцінивши докази в їх сукупності, дійшов наступних висновків.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1 ст. 2 ЦПК).

Суд при розгляді справи керується принципом верховенства права, розглядаючи справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, та застосовуючи при розгляді справ, зокрема, Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ч. 1,2 та 4 ст. 10 ЦПК).

Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів України.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи такі фактичні обставини.

20 березня 2014 року між ТОВ «Вектор капітал» та Одеською міською радою укладено договір оренди землі, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чужовською Н.Ю. та зареєстрований в реєстрі за № 1839 (т. 1 а. с. 10).

Предметом договору є земельні ділянки, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 та мають наступні кадастрові номери: 5110137300:18:009:0006, площею 1,0266 га, 5110137300:18:009:005, площею 0,5352 га, 5110137300:18:009:0009, площею 2,9980 га. Договір укладений на 25 років для будівництва та подальшої експлуатації торговельно-розважального центру.

Як вбачається із листа Хаджибейської районної адміністрації № 308/01-20 від 29 січня 2025 року, Хаджибейською районною адміністрацією Одеської міської ради, 28 січня 2025 року, відповідно до Порядку взаємодії виконавчих органів, комунальних підприємств, установ, закладів та організацій Одеської міської ради з питань, пов`язаних із виявленням самочинного будівництва у місті Одесі та вжиттям заходів реагування, у новій редакції, затвердженого рішенням Виконавчого комітету Одеської міської ради від 29 березня 2018 року № 135, проведено комісійне обстеження земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 (кадастровий номер: 5110137300:18:009:0009) із залученням посадових осіб виконавчих органів Одеської міської ради, за результатами чого складено відповідний акт (т. 1 а. с. 135).

Згідно з інформацією, наведеною в акті обстеження об`єкта містобудування щодо дотримання законодавства, затвердженої містобудівної діяльності при плануванні та забудові на території м. Одеси від 28 січня 2025 року, за результатами обстеження встановлено, що на частині земельної ділянки за кадастровим номером: 5110137300:18:009:0009, розташована двоповерхова прибудова упритул до квартири АДРЕСА_2 , яка експлуатується, орієнтовною площею 19 кв. м. (т. 1 а. с. 136).

Аналогічна інформація міститься і в акті обстеження об`єкта містобудування щодо дотримання законодавства, затвердженої містобудівної діяльності при плануванні та забудові на території м. Одеси від 11 вересня 2023 року (т. 1 а. с. 59).

За інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно зазначена квартира належить ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу № 2845 від 20 листопада 2015 року, довідки від 10 січня 2019 року та технічного паспорту від 10 січня 2019 року на праві спільної часткової власності по частці кожному (т. 1 а. с. 53, 54).

Із матеріалів справи вбачається, що первісно право власності на зазначену квартиру зареєстровано за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 згідно з рішенням приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Луняченко Н.В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 20 листопада 2015 року за індексним номером: 26324558.

Згідно з рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 15квітня 2019 року внесено запис про зміни до об`єкту нерухомого майна за реєстраційним номером: 781682351101, а саме змінено площу об`єкта, а саме: загальну площу змінено з 57,5 кв. м. на 74,5 кв. м., житлову площу змінено з 22,0 кв. м. на 33,1 кв. м. Підставою для внесення відповідних змін зазначено довідку, серія та номер: б/н, видану 10 січня 2019 року, видавник: ФОП ОСОБА_3 та технічний паспорт, серія та номер: б/н, виданий 10 січня 2019 року, видавник: ФОП ОСОБА_3 .

Із висновку судового експерта комплексної земельно-технічної та будівельно-технічної експертизи № 30/24 від 17 жовтня 2024 року вбачається, що в результаті проведеного дослідження встановлено, що реконструкція квартири АДРЕСА_2 здійснена самочинно з порушенням наступних вимог:

Стаття 26, 39, 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», п. 4.1 ДБН А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво»:

-По відсутності містобудівної документації на час здійснення будівництва;

-По відсутності проектної документації;

В результаті проведеного дослідження, у відповідності до технічного звіту з топографічної зйомки, що виконана інженером-геодезистом ОСОБА_4 встановлено, що в межах земельної ділянки загальною площею 2.998 г, кадастровий номер 5110137300:18:009:0009 за адресою: АДРЕСА_1 розташована прибудова до квартири АДРЕСА_2 . Площа накладення становить 8.2 кв. м. (т. 1 а. с. 90-101).

16 липня 2021 року ТОВ «Вектор капітал» направило ОСОБА_2 та ОСОБА_1 вимоги про звільнення самостійно зайнятої земельної ділянки (т. 1 а. с. 40, 41). Інформації щодо реагування відповідачів на вимогу матеріали справи не містять.

За приписами статті 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда або інше нерухоме майно вважається самочинним будівництвом, якщо вони: 1) збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети; 2) без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту; 3) чи з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно із ч. 2 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Відповідно до п. 56 постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», якою затверджено Порядок проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - Порядок), державна реєстрація прав проводиться на підставі документів, необхідних для відповідної реєстрації, передбачених статтею 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та цим Порядком».

Відповідно до ч. 3 ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державний реєстратор, серед іншого:

- встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов`язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом; відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав; відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов`язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації;

- перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення;

- під час проведення реєстраційних дій обов`язково використовує відомості Державного земельного кадастру та Єдиного реєстру дозвільних документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, а також використовує відомості, отримані у порядку інформаційної взаємодії Державного реєстру прав з Єдиним державним реєстром судових рішень.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 вищевказаного Закону документи, що подаються для державної реєстрації прав, повинні відповідати вимогам, встановленим цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до п. 41 Порядку для державної реєстрації права власності на новозбудований об`єкт нерухомого майна подаються: 1) документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта; 2) технічний паспорт на об`єкт нерухомого майна; 3) документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси; 4) письмова заява або договір співвласників про розподіл часток у спільній власності на новозбудований об`єкт нерухомого майна (у разі, коли державна реєстрація проводиться щодо майна, що набувається у спільну часткову власність); 5) договір про спільну діяльність або договір простого товариства (у разі, коли державна реєстрація проводиться щодо майна, будівництво якого здійснювалось у результаті спільної діяльності). Документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, не вимагається у разі, коли реєстрація такого документа здійснювалася в Єдиному реєстрі документів. Документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси, не вимагається у разі, коли державна реєстрація права власності проводиться на індивідуальний (садибний) житловий будинок, садовий, дачний будинок, збудований на земельній ділянці, право власності на яку зареєстровано в Державному реєстрі прав. У такому разі заявник в поданій заяві обов`язково зазначає відомості про кадастровий номер відповідної земельної ділянки, за яким державним реєстратором отримуються відомості Державного земельного кадастру з метою встановлення місця розташування земельної ділянки, на якій споруджено відповідний об`єкт, для подальшого відображення таких відомостей як адреси об`єкта нерухомого майна.

При цьому, вимога законодавства щодо надання під час державної реєстрації речових прав на новостворений об`єкт нерухомого майна документа про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, зумовлена необхідністю підтвердження правомірності забудови заявником території, порядок якої встановлений Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Незважаючи на вищевикладені приписи законодавства, державним реєстратором Мельник Т.І. проведено державну реєстрацію права власності на спірну прибудову за відсутності документа, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта.

В свою чергу, підставами для державної реєстрації змін до права власності на квартиру АДРЕСА_2 , за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 із збільшенням площі відповідного об`єкту нерухомого майна стали технічний паспорт та довідка від 10 січня 2019 року, складені ФОП ОСОБА_3 . Проте, вищевказані підстави виникнення права власності не відповідають вимогам чинного законодавства стосовно реєстрації речових прав на нерухоме майно, оскільки, технічний паспорт - це документ, який має довідкову інформацію про фактичний стан нерухомості, а саме: про площі, поверховості, дату побудови, капремонту, товщину стін, технічні характеристики покрівлі та фундаменту, та не є правовстановлюючим документом, що посвідчує виникнення права власності на об`єкт нерухомого майна, не може бути єдиною підставою для реєстрації права власності на самочинно збудований об`єкт, так само, як і вказана вище довідка не входить до переліку документів, визначених законодавством, на підставі яких має проводитись реєстрація права власності на об`єкт нерухомості з відкриттям розділу.

З урахуванням викладеного, реєстрація права власності на квартиру АДРЕСА_2 , загальною площею 74,5 кв. м. за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 проведена всупереч вищевказаним приписам законодавства, а саме, за відсутності документа, що засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, та документа, що посвідчує речове право на земельну ділянку.

Відповідно до статей 124-126 ЗК України обов`язковою умовою фактичного використання земельної ділянки є наявність у особи, що її використовує, правовстановлюючих документів на цю земельну ділянку, а відсутність у зазначеної особи таких документів свідчить про самовільне зайняття земельної ділянки.

Верховний Суд у постанові від 20 лютого 2020 року у справі № 1940/1655/18 дійшов висновку, що будь-які дії, направлені на фактичне використання земельної ділянки без оформлення права власності на земельну ділянку або права постійного користування чи права оренди земельної ділянки в порядку, визначеному Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», є самовільним заняттям земельної ділянки.

Таким чином, обов`язковою умовою фактичного використання земельної ділянки є наявність у особи, що її використовує, правовстановлюючих документів на цю земельну ділянку та державної реєстрації майнового права на неї, а відсутність у цієї особи таких документів, свідчить про самовільне зайняття вказаної земельної ділянки.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Цивільний кодекс України у частині першій статті 376 ЦК України визначає поняття самочинного будівництва. Житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Отже, наявність хоча б однієї із трьох зазначених у частині першій статті 376 ЦК України ознак свідчить про те, що об`єкт нерухомості є самочинним. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

При цьому, що в розумінні частини першої статті 376 ЦК України самочинним будівництвом є не тільки новостворений об`єкт, а й об`єкт нерухомості, який виник у результаті реконструкції, перебудови, надбудови вже існуючого об`єкта, здійснених без одержаного дозволу (повідомлення про початок виконання будівельних робіт), розробленої та затвердженої в установленому порядку проектної документації (будівельного паспорта), оскільки в результаті таких дій об`єкт втрачає тотожність із тим, на який власником (власниками) отримано право власності.

Таких висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 квітня 2023 року по справі № 511/2303/19.

Відповідно до ст. 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» основними складовими вихідних даних є: 1) містобудівні умови та обмеження; 2) технічні умови; 3) завдання на проектування.

В свою чергу, фізична або юридична особа перед початком проведення будівельних робіт повинна подати виконавчому органові міської ради заяву про намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи та одержати містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва.

У відповідності до приписів ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» замовник має право виконувати будівельні роботи після подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю та видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт. Виконання будівельних робіт без відповідного документа, передбаченого цією статтею, вважається самочинним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно із законом.

Таким чином, у разі проведення нового будівництва або реконструкції об`єкта будівництва, що передбачає зміну геометричних розмірів фундаментів у плані, замовник будівництва зобов`язаний підтвердити своє право на проведення будівельних робіт документом, що посвідчує право власності чи право користування земельною ділянкою, на якій буде розміщено об`єкт нерухомості, та, відповідно, вказати інформацію про такий документ у декларації про готовність об`єкта до експлуатації.

Разом із цим, матеріали справи не містять відомостей про те, що Одеська міська рада передавала у власність чи користування ОСОБА_1 та ОСОБА_2 земельну ділянку, або що вона відводилась відповідачам з метою здійснення будівництва за адресою: АДРЕСА_1 .

Всі ці обставини дають суду підстави кваліфікувати прибудову розміром 8,2 кв. м., відповідно висновку експерта № 30/24, яку просить знести позивач за рахунок відповідачів, і право власності на яку було зареєстровано 15 квітня 2019 року, як самочинне будівництво, яке порушує право ТОВ «Вектор капітал» на користування земельною ділянкою, яка надана позивачу в оренду для будівництва та подальшої експлуатації торговельно-розважального центру.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Із матеріалів справи вбачається, що відповідно до Реєстру будівельної діяльності наявна діюча декларація про готовність об`єкта до експлуатації № ОД101250114353 від 17 січня 2025 року «Реконструкція квартири АДРЕСА_2 ».

Із матеріалів справи також вбачається, що відповідачами подано повідомлення про початок будівельних робіт № ОД 051241230702, в якому зазначили дату початку будівництва 03 січня 2025 року.

В подальшому, 14 лютого 2025 року, державним реєстратором Ясківської сільської ради Одеського району Одеської області Писанка Д.С. за відповідачами було зареєстровано право власності на квартиру АДРЕСА_2 .

Із витягу з Реєстру будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва вбачається, що спірний об`єкт будівництва, станом на час подання відповідачами повідомлення про початок будівельних робіт має наступні показники: загальна площа 141,2 кв. м.; житлова площа 75,2 кв. м.; площа допоміжна нежитлова 62 кв. м.; кількість житлових кімнат 5 (т. 1. А. с. 149).

Сам спірний об`єкт будівництва, після подання відповідачами повідомлення про початок будівельних робіт, має 2 поверхи, в той час, як об`єкт, який позивач просить знести, як самочинно збудований, складає 8,2 кв. м. та має один поверх.

При таких обставинах, суд зазначає про те, що після реєстрації декларації про готовність спірного об`єкта будівництва до експлуатації в 2025 році з подальшою новою державною реєстрацією права власності на нього відповідачів, існує значна розбіжність його технічних характеристик порівняно із характеристиками, існуючими станом на 15 квітня 2019 року, що дає суду підстави дійти висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ТОВ «Вектор капітал», так як позовні вимоги в чинній редакції не відповідають фактичним обставинам справи, а їх задоволення не призведе до ефективного захисту порушених відповідачами прав та законних інтересів позивача.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі статтями 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Керуючись ст. ст. 31, 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», ст. ст. 5, 10, 18, 22, 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», ст. ст. 15, 16, 376 ЦК України, ст. ст. 2, 4, 5, 12, 13, 78, 81, 89, 258-259, 263, 268 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Вектор капітал» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , за участі третьої особи Одеської міської ради про скасування державної реєстрації права власності та усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом знесення самочинно збудованої побудови залишити без задоволення.

Рішення суду може бути оскаржене учасниками справи до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Ю.В. Тополева