Ухвала суду № 140312618, 10.03.2026, Солом'янський районний суд міста Києва

С О Л О М ' Я Н С Ь К И Й Р А Й О Н Н И Й С У Д М І С Т А К И Є В А

вул. Максима Кривоноса, 25, м. Київ, 03037; тел. (044) 298-59-37

вул. Грушецька, 1, м. Київ, 03113; тел.: (044) 298-59-52

e-mail: inbox@sl.ki.court.gov.ua, web: https://sl.ki.court.gov.ua

код ЄДРПОУ: 02896762

_________________

Провадження 2-а/760/1318/26

В справі 359/12495/25

У Х В А Л А

І.Вступна частина

10 березня 2026 року суддя Солом`янського районного суду міста Києва Коробенко С.В. розглянув матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови серії ЕНА № 5866367 від 04 жовтня 2025 року та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.

ІІ. Описова частина

В жовтні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Бориспільського міськрайонного суду Київської області з адміністративним позовом до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови серії ЕНА № 5866367 від 04 жовтня 2025 року та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.

23 жовтня 2025 року ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області вказаний адміністративний позов передано до Солом`янського районного суду міста Києва за підсудністю.

09 березня 2026 року автоматизованим розподілом судової справи між суддями головуючим у справі визначено суддю Коробенка С.В.

ІІІ. Мотивувальна частина

Судом встановлено, що подана заява не відповідає вимогам ч. 3 ст. 161 КАС України, відповідно до яких до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

З матеріалів адміністративного позову вбачається, що Позивач просить суд звільнити його від сплати судового збору відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» та ст. 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», посилаючись на наявність у нього статусу особи з інвалідністю внаслідок війни (військової служби).

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю внаслідок Другої світової війни та сім`ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти.

Таким чином, зазначена норма за своїм змістом поширюється на осіб з інвалідністю внаслідок Другої світової війни та сім`ї загиблих чи зниклих безвісти воїнів (партизанів), а не на всіх осіб, віднесених статтею 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» до осіб з інвалідністю внаслідок війни. Позивач обґрунтовує своє право на пільгу статусом особи з інвалідністю внаслідок війни (військової служби) та не посилається на належність до осіб з інвалідністю внаслідок Другої світової війни.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 09 жовтня 2019 року в справі № 9901/311/19 дійшла висновку, що пільга щодо сплати судового збору, встановлена п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» для учасників бойових дій, застосовується лише у справах, які стосуються порушення прав та законних інтересів особи саме як учасника бойових дій, з урахуванням положень статей 12 та 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Від зазначеного висновку Велика Палата Верховного Суду не відступила у постанові від 12 лютого 2020 року в справі № 545/1149/17, вказавши на необхідність враховувати предмет та підстави позову і перевіряти, чи стосується справа захисту прав цих осіб. В ухвалі від 11 вересня 2024 року в справі № 567/79/23 Велика Палата Верховного Суду не встановила підстав для відступу від вказаних висновків.

Відповідно до ч. 5 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Наведений Великою Палатою Верховного Суду підхід ґрунтується на тому, що пільги зі сплати судового збору, пов`язані зі статусом, визначеним Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», спрямовані на захист прав, які випливають саме з такого статусу. Тому цей підхід підлягає врахуванню і в даній справі, оскільки Позивач обґрунтовує своє право на пільгу статусом, визначеним цим самим Законом.

Так дана адміністративна справа стосується оскарження постанови про притягнення Позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП. Вона не пов`язана з порушенням прав ОСОБА_1 як особи з інвалідністю внаслідок війни, а пов`язана з начебто порушенням його прав як водія транспортного засобу.

З огляду на зазначене суд приходить до висновку про доцільність відмови в задоволенні клопотання Позивача про звільнення його від сплати судового збору.

Визначаючи розмір судового збору, який необхідно сплатити Позивачу, суд керується наступним.

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2020 року в справі № 543/775/17 (провадження № 11-1287апп18) висловився, що з огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він має складати за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Разом з тим, суд бере до уваги, що відповідно до ч. 2 ст. 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

З положень п. 2 частини першої статті 20 КАС України щодо предметної підсудності адміністративних справ, а також статті 286 КАС України, що встановлюють особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, убачається, що оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності здійснюється шляхом подання до суду позовної заяви.

Відповідно до ставок Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, судовий збір справляється в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Закон України «Про судовий збір» не містить спеціальних положень про розмір судового збору за подання адміністративного позову в порядку оскарження постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.

Ставка судового збору на рівні 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб передбачена п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» на випадок ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, тобто в межах розгляду справи про адміністративне правопорушення, а не у справах адміністративного судочинства.

За таких обставин, у випадку подання адміністративного позову, суд має керуватися положеннями саме Закону, який визначає таку ставку на рівні 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.

Адміністративний позов подано Позивачем до суду в жовтні 2025 року. Станом на 01 січня 2025 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становив 3.028,00 грн. Отже, розмір судового збору за подання цього адміністративного позову становить 1.211,20 грн.

Матеріали адміністративного позову не містять квитанції про сплату судового збору.

Отже виходячи з вищевикладеного, суд вважає за необхідне звернути увагу Позивача на те, що йому слід сплатити судовий збір в розмірі 1.211,20 грн за наступними реквізитами: Рахунок отримувача UA388999980313181206000026010, Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.), код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, код банку отримувача (МФО): 899998, код класифікації доходів бюджету: 22030101, отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Солом`ян.р-н/22030101, та надати суду оригінал відповідної квитанції.

З урахуванням зазначених вимог КАС України та Закону України «Про судовий збір», суд вважає за необхідне надати Позивачу строк для усунення виявленого недоліку адміністративного позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно з п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається Позивачу, якщо Позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

ІV. Резолютивна частина

Керуючись ст. ст. 160, 161, 169 КАС України, Законом України «Про судовий збір», суд ухвалив:

1.Відмовити в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення його від сплати судового збору.

2.Адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови серії ЕНА № 5866367 від 04 жовтня 2025 року та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, залишити без руху та надати Позивачу строк на усунення недоліку терміном п`ять днів з дня вручення копії ухвали, з урахуванням вимог викладених в ухвалі.

3.Роз`яснити, що в разі невиконання вимог, зазначених в ухвалі, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута Позивачеві.

4.Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: