Ухвала суду № 140312131, 05.10.2026, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:953/13501/25

Провадження №: 2/755/5128/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про виправлення описки

"05" жовтня 2026 р. Дніпровський районний суд міста Києва, в складі головуючого судді Хромової О.О., розглянувши в порядку письмового провадження, в приміщенні Дніпровського районного суду міста Києва матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Служба у справах дітей по Київському району Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради, про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та визначення способів участі у вихованні та спілкуванні з дитиною,

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Дніпровського районного суду міста Києва перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа - Служба у справах дітей та сім`ї Деснянської районної у місті Києві державної адміністрації, про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та визначення способів участі у вихованні та спілкуванні з дитиною, за наведеним у позовній заяві графіком.

ОСОБА_1 звернувся до Київського районного суду міста Харкова з позовом до ОСОБА_2 , третя особа - Служба у справах дітей по Київському району Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради, про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та визначення способів участі у вихованні та спілкуванні з дитиною.

Ухвалою Київського районного суду міста Харкова від 19 грудня 2025 року відкрито провадження у справі, розгляд вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 09 січня 2026 року на 09 год. 30 хв., третій особі запропоновано виконати вимоги частини п`ятої статті 19 Сімейного кодексу України та подати до суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Ухвалою Київського районного суду міста Харкова від 09 січня 2026 року справу передано на розгляд до Дніпровського районного суду міста Києва за підсудністю.

В порядку автоматизованого розподілу справ між суддями заяву передано на розгляд судді Хромовій О.О.

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 24 березня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

29 червня 2026 року (вхід. від 30 червня 2026 року № 42467) позивач ОСОБА_1 подав до суду клопотання про залучення до складу учасників справи третьої особи, що не заявляє самостійних вимог - Службу у справах дітей та сім`ї Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації.

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 30 червня 2026 року задоволено клопотання позивача ОСОБА_1 про залучення третьої особи, залучено до складу учасників справи в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, Службу у справах дітей та сім`ї Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації та зобов`язано позивача направити третій особі протягом 3-х днів копію позовної заяви з додатками та надати суду підтверджуючі документи.

15 вересня 2026 року (вхід. № 59546) позивач ОСОБА_1 подав до суду клопотання, у якому просив зобов`язати Службу у справах дітей та сім`ї Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації видати рішення «Про визначення порядку участі ОСОБА_1 у вихованні та спілкуванні з малолітньою донькою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 ».

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 15 вересня 2026 року клопотання позивача задоволено, витребувано у Служби у справах дітей та сім`ї Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації Висновок щодо розв`язання спору про визначення способів участі у вихованні та спілкуванні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з його малолітньою дочкою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , фактичне місце проживання внутрішньо переміщеної особи: АДРЕСА_1 .

Водночас, судом встановлено, що в другому абзаці резолютивної частини ухвали допущено описку, а саме замість правильного «Витребувати у Служби у справах дітей та сім`ї Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації Висновок щодо розв`язання спору про визначення способів участі у вихованні та спілкуванні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з його малолітньою дочкою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , фактичне місце проживання внутрішньо переміщеної особи: АДРЕСА_1 .» помилково зазначено «Витребувати у Служби у справах дітей та сім`ї Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації Висновок щодо розв`язання спору про визначення способів участі у вихованні та спілкуванні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з його малолітньою дочкою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , фактичне місце проживання внутрішньо переміщеної особи: АДРЕСА_1 .».

Відповідно до статті 269 ЦПК України суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки. Питання про внесення виправлень вирішується без повідомлення учасників справи, про що постановляється ухвала.

В судове засідання сторони не викликались.

Згідно пункту 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі» вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 15 січня 2021 року по справі № 905/2135/19 підкреслив, що описка - це зроблена судом механічна (мимовільна, випадкова) граматична помилка в рішенні, яка допущена під час його письмово-вербального викладу (помилка у правописі, розділових знаках тощо).

Також Верховний Суд наголосив на те, що вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні, постанові або ухвалі), суд не вправі змінювати зміст судового рішення, він лише усуває неточності щодо встановлених фактичних обставин справи (наприклад, дати події, номеру і дати документа, найменування сторін, прізвища, імені, по батькові особи тощо) або мають технічний характер (тобто виникли в процесі виготовлення тексту рішення).

Тобто, для того щоб були наявні підстави для виправлення описки, помилка має відповідати таким критеріям: 1) вона повинна бути технічною, тобто спричиненою випадковими огріхами під час друкування тексту судового рішення (неуважністю суду, автоматичним виправленням текстовим редактором тощо);

2) таку технічну помилку має бути допущено під час складання тексту судового рішення самим судом;

3) помилка повинна бути мимовільною та випадковою, а не обумовленою цитуванням документів, у яких було допущено помилки іншими учасниками судового процесу (позивачем, відповідачем, експертом тощо).

Виходячи з правової позиції Верховного Суду, суд може виправити лише ті описки або арифметичні помилки, яких він сам припустився.

У постанові Верховного Суду від 28 вересня 2021 року по справі № 910/11695/20 вказано, що «…правила даної норми передбачають можливість після ухвалення судового рішення у справі усунути в ньому помилки технічного, арифметичного (неюридичного) характеру.

Виправлення, що призводить до зміни суті судового рішення (наприклад, зміна цивільного позивача, погіршення становища засудженого шляхом додавання конфіскації майна), не може бути здійснене під виглядом виправлення описки.

Вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні, суд не має права змінювати зміст судового рішення, а лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності.

Отже, з метою оперативного та дієвого усунення помилок технічного (неюридичного, непроцесуального) характеру в судовому рішенні судами застосовується інструмент виправлення описок (помилок правопису, які впливають на зміст чи порядок виконання судового рішення) і очевидних арифметичних помилок у судовому рішенні (переважно щодо здійснення розрахунків у контексті задоволення позовних вимог фінансового характеру).

З огляду на викладене, з урахуванням положень статті 269 ЦПК України, суд дійшов висновку про наявність підстав для виправлення описки в ухвалі суду, шляхом викладу другого абзацу резолютивної частини ухвали у такій редакції: «Витребувати у Служби у справах дітей та сім`ї Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації Висновок щодо розв`язання спору про визначення способів участі у вихованні та спілкуванні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з його малолітньою дочкою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , фактичне місце проживання внутрішньо переміщеної особи: АДРЕСА_1 .», оскільки така описка є технічною та вчинена в ході редагування та копіювання тексту судового рішення.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 259-261, 269, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Виправити описку, допущену в ухвалі Дніпровського районного суду міста Києва від 15 вересня 2026 року по справі № 953/13501/25.

Викласти другий абзац резолютивної частини ухвали Дніпровського районного суду міста Києва від 15 вересня 2026 року по справі № 953/13501/25 у такій редакції:

«Витребувати у Служби у справах дітей та сім`ї Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації Висновок щодо розв`язання спору про визначення способів участі у вихованні та спілкуванні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з його малолітньою дочкою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , фактичне місце проживання внутрішньо переміщеної особи: АДРЕСА_1 .».

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя О.О. Хромова