Рішення № 140311506, 01.10.2026, Центральний районний суд м. Миколаєва

нп 2/490/3453/2026 Справа № 487/2474/26

Центральний районний суд м. Миколаєва

_____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2026 року м.Миколаїв

Центральний районний суд міста Миколаєва у складі головуючого судді Гуденко О.А., при секретарі судового засідання Романової К.Т., без участі сторін, розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в м. Миколаєві цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2026 року позивач, ТОВ «Новий Колектор», в особі свого представника, звернувся до Заводського районного суду м.Миколаєва з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідачки на його користь заборгованість за Договором №5090980 від 06.11.2024 року та Додатковим договором від 13.11.2024 року у розмірі 81832,86 грн, а також покласти на відповідача судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 06.11.2024 року укладено Кредитний договір №5090980, відповідно до умов якого позичальнику надано кредиту в розмірі 20 000,00 грн на строк 360 днів, по стандартній процентній ставці 1,00%, шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку № НОМЕР_1 . 13.11.2024 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укаладений Додатковий договір, відповідно до умов якого сторони домовились збільшити суму кредиту на 6 000,00 грн.

Позивач зазначає, що відповідно до зазначених вище умов Договорів, ТОВ «Лінеура Україна» свої зобов`язання перед ОСОБА_1 виконало та надало їй кредит в сумі 26000,00 грн,

27.01.2026 року ТОВ «Лінеура Україна» на підставі Договору факторингу №С7-270126-1 за плату відступило, а ТОВ «Новий Колектор» набуло право грошової вимоги до відповідачки за Договором №5090980 від 06.11.2024 року та Додатковим договором від 13.11.2024 року.

Позивач зазначає, що первісний кредитор виконав свої зобов`язання за Договором та додатковим договором в повному обсязі. В свою чергу відповідачка свої зобов`язання за Кредитним договором №5090980 від 06.11.2024 року та Додатковим договором від 13.11.2024 року належним чином не виконує, у зв`язку з чим, станом на 27.01.2026 року утворилась заборгованість у розмірі 81832,86 грн, з яких: заборгованість по тілу кредиту 25999,66 грн; відсотки 43158,34 грн; штраф 12674,86 грн.

В добровільному порядку сплатити наявну заборгованість позичальник відмовляється. Тому позивач просить стягнути з відповідачки на користь ТОВ «Новий Колектор» вказану заборгованість та судові витрати у справі.

Ухвалою Заводського районного суду м.Миколаєва від 03.04.2026 року дану цивільну справу направлено за підсудністю до Центрального районного суду м.Миколаєва.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.05.2026 року дану справу передано на розгляд судді Гуденко О.А.

Ухвалою судді Гуденко О.А. від 07.05.2026 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідачку повідомлено про відкриття провадження, шляхом направлення ухвали про відкриття на адресу її реєстрації, а також відповідно до ч.10 ст. 187 ЦПК України, шляхом надання оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України, будь-яких заяв та клопотань від неї не надходило, в установлений ч. 7 ст. 178 ЦПК України строк відзив на позовну заяву до суду не подала.

Згідно ч. 8 ст. 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

Статтею 174 ЦПК України визначено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

У порядку ст. 178 ЦПК України відповідачка не скористалася своїм правом подання до суду відзиву на позовну заяву та/або заяви із запереченням проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Враховуючи вищенаведене, суд вирішує справу за наявними матеріалами, що передбачено ч. 8 ст. 178 ЦПК України.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Кожна особа, а у випадках, встановлених законом, органи та особи, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси, мають право в порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів; або прав, свобод та інтересів інших осіб, інтереси яких вони захищають, державних чи суспільних інтересів.

Частина 1 ст.15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства (ч.2 ст.15 ЦК України).

Так, за ст.11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Договір, в тому числі і договір кредиту, є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків.

Матеріалами справи встановлено, що 06.11.2024 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 за допомогою Інформаційно-комунікаційної системи ТОВ «Лінеура Україна», доступ до якої забезпечується Клієнту через Вебсайт або Мобільний додаток «Сredit7», укладено Договір №5090980 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, який підписаний за допомогою електронного підпису позичальника у вигляді одноразового ідентифікатора.

Згідно п.п.1.2.-1.3. Договору, на умовах, встановлених Договором, Товариство зобов`язується надати Клієнту грошові кошти в гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а Клієнт зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені Договором.

Тип кредиту кредит. Сума кредиту (загальний розмір) складає: 20000,00 грн.

Строк кредиту 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів. Детальні терміни повернення (дати) повернення кредиту та сплати процентів визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі іменується Графік платежів), що є Додатком №1 до цього Договору. Графік платежів розраховується з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки, виходячи з припущення, що Клієнт виконає свої обов`язки на умовах та у строки, визначені в Договорі.

За п.1.4. Договору, тип процентної ставки - фіксована. За користування кредитом нараховуються проценти на таких умовах:

Стандартна процента ставка становить 1,00% в день та застосовується в межах всього строку кредиту, вказаного в п.1.3 цього Договору.

Денна процентна ставка за цим Договором при застосуванні Стандартної процентної ставки дорівнює 1% та розраховується за вказаною у Договорі формулою.

Знижена процентна ставка становить 0,65% в день та застосовується на таких умовах. Якщо Клієнт до 05.12.2024 (включно) сплатить кошти в сумі, не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку платежів, або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, Клієнт як учасник Програми лояльності отримає від Товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв`язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити Клієнт за стандартною процентною ставкою до вказаної вище дати буде перераховано за зниженою процентною ставкою.

У випадку невиконання Клієнтом умов для отримання індивідуальної знижки від Товариства, користування кредитом для Клієнта здійснюється за стандартною процентною ставкою на звичайних (стандартних) умовах, що передбачені цим Договором та доступні для інших клієнтів, які не мають окремих індивідуальних знижок стандартної процентної ставки.

При цьому, Клієнт розуміє та погоджується, що застосування зниженої процентної ставки є виключно його правом отримання індивідуальної знижки лише як учасника Програми лояльності та лише за умови виконання ним вимог для її застосування, передбачених цим Договором.

Клієнт погоджується, повністю розуміє та поінформований, що у разі невикористання Клієнтом права на отримання знижки (невиконання умов для отримання знижки) застосовується стандартна процентна ставка, при цьому застосування стандартної процентної ставки без знижки, не є зміною процентної ставки, порядку її обчислення та порядку сплати у бік погіршення для Клієнта, оскільки надання кредиту за цим Договором здійснюється саме на умовах стандартної процентної ставки.

Згідно п.п.1.5.-1.6.2 Договору, орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення Договору складає: за стандартною ставкою за весь строк кредиту 2397,89% річних; за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 1882,60% річних.

Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення Договору складає: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 92000,00 грн; за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої ставки 89900,00 грн.

Товариство надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок Клієнта за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) № НОМЕР_1 . Суму кредиту (його частину) Товариство перераховує протягом двох днів з моменту укладення цього Договору. Дати надання кредиту: 06.11.2024 або 07.11.2024 (п.п.2.2. 2.1. Договору).

Разом з підписанням Кредитного договору №5090980 від 06.11.2024 року ОСОБА_1 підписано таблицю обчислення загальної вартості кредиту для клієнта (споживача) та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (додаток № 1 до вказаного договору).

Також, 06.11.2024 року ОСОБА_1 за допомогою одноразового ідентифікатора «68283» підписала паспорт споживчого кредиту де сторони визначили параметри та умови Договору, порядок і строк кредитування та сплати процентів.

Факт перерахування кредиту на рахунок ОСОБА_1 підтверджується листом ТОВ «ПЕЙТЕК УКРАЇНА» від 27.01.2026 вих.№20260127-37, згідно якого між Товариством та ТОВ «Лінеура Україна» було укладено Договір про організацію переказу грошових коштів №03012024-1 від 03.01.2024. Відповідно до зазначеного Договору 06.11.2024 року було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта від ТОВ «Лінеура Україна»: на суму 20000,00 грн, електронний платіжний засіб - 4149629364628503, призначення платежу: Виконання фінансових зобов`язань відповідно до укладеного договору №5090980 від 06.11.2024 року.

13.11.2024 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладено Додатковий договір до Договору №5090980 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 06.11.2024 року, за умовами якого сторони за взаємною згодою домовились, що згідно з умовами цього Додаткового договору Товариство зобов`язується надати Клієнту грошові кошти в гривні (далі кредит або додаткова сума кредиту) на умовах строковості, зворотності, платності, а Клієнт зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені Договором.

Сума кредиту, яка надається згідно з цим Додатковим договором, складає: 6 000,00 гривень.

Також сторони погодили внести зміни у п. 1.2. Договору та викласти його у наступній редакції: «1.2. На умовах, встановлених Договором, Товариство зобов`язується надати Клієнту грошові кошти в гривні (далі - кредит) на умовах строковості, зворотності, платності, а Клієнт зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені Договором.

Тип кредиту - кредит. Сума кредиту (загальний розмір) складає: 26 000,00 гривень.».

Сума кредиту на дату укладення цього Додаткового договору, з урахуванням платежів, здійснених Клієнтом за Договором, складає: 26 000,00 гривень.

Строк кредитування та періодичність сплати платежів залишаються незмінними, відповідно до п.1.3 Договору.

Вказаний Додатковий договір підписаний відповідачкою електронним підписом за допомогою одноразового ідентифікатора «87331».

Згідно розрахунку заборгованості, складеного первісним кредитором, у відповідачки станом на 03.11.2025 року становить 81832,86 грн, яка складається з: 25999,66 грн заборгованість за тілом кредита; 43158,34 грн заборгованість за нарахованими процентами; 12674,86 грн штрафні санкції.

27 січня 2026 року між ТОВ «Лінеура Україна» (Клієнт) та ТОВ «Новий Колектор» (Фактор) укладено Договір факторингу №С7-270126-1, відповідно до умов якого Фактор зобов`язується передати (сплатити) Клієнту загальну ціну продажу в сумі, передбаченій п.3.2. цього Договору, а Клієнт зобов`язується відступити Факторові права вимоги за кредитним договором в обсязі та на умовах, передбачених цим Договором. З дати відступлення права вимоги, Клієнт перестає бути стороною за Кредитним Договором, а Фактор стає виключним та єдиним кредитором за Кредитним Договором та набуває всіх прав за ним.

Як вбачається з Додатку №2 (Реєстр боржників), підписаного 27.01.2026 року сторонами Договору факторингу №С7-270126-1, ТОВ «Лінеура Україна» відступило ТОВ «Новий Колектор» право вимоги до боржниці ОСОБА_1 (порядковий номер 52) за Кредитним договором №5090980 від 06.11.2024 року та Додатковим договором до нього від 13.11.2024 року на загальну суму заборгованості 81832,86 грн, з яких: 25999,66 грн заборгованість за тілом кредита; 43158,34 грн заборгованість за нарахованими процентами; 12674,86 грн штрафні санкції.

Щодо відступлення прав вимоги новому кредитору

Так, за змістом положення статей 512-516, 1077-1082 ЦК України, заміна кредитора на фактора не означає звільнення боржника від обов`язку виконати зобов`язання, а лише надає боржникові право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце та у випадку, коли таких доказів не надано, виконати зобов`язання на рахунок первинного кредитора.

У даній справі, встановлено, що відступлення прав вимоги за вищевказаними Кредитним договором №5090980 від 06.11.2024 року та Додатковим договором до нього від 13.11.2024 року було здійснено шляхом укладення Договору факторингу про відступлення ТОВ «Новий Колектор» належне йому право вимоги .

У матеріалах справи відсутні документи, які б свідчили про визнання Договору факторингу №С7-270126-1, укладеного 27.01.2026 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Новий Колектор», недійсним або заперечення учасниками справи факту правомірності укладення цього договору.

За такого, враховуючи вищевикладене , право вимоги до боржниці ОСОБА_1 за Кредитним договором №5090980 від 06.11.2024 року та Додатковим договором до нього від 13.11.2024 року перейшло до ТОВ «Новий Колектор», що дає останньому право на стягнення з відповідачки в судовому порядку неповернуту нею суму позики.

Щодо укладення договоруів в електронній формі.

Відповідно до положень частин 1 та 2 статті 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.

Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, встановлені статтею 203 ЦК України.

Так, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятись у формі, встановленій законом.

Пунктами 5 та 6 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому, одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (пункт 12 частини 1 статті 3 Закону України « Про електронну комерцію»).

Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Вказаний кредитний договір укладений сторонами шляхом ідентифікації позичальника та використання ним електронного цифрового підпису одноразовим ідентифікатором, що узгоджується з вимогами законодавства. Такий договір прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі.

Як встановлено матеріалами справи, Кредитний договір №5090980 від 06.11.2024 року та Додатковий договір до нього від 13.11.2024 року підписані електронним підписом позичальника, відтвореними шляхом використання позичальницею одноразових ідентифікаторів (одноразовими паролями «65637» та «87331») відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідачка добровільно за допомогою мережі інтернет перейшла на офіційний сайт Товариства, https://creditkasa.ua обрала для себе у вбудованому калькуляторі бажану суму грошових коштів та бажаний строк кредитування, зазначила свої персональні дані, в тому числі і банківську картку на яку в подальшому отримала грошові кошти, пройшла декілька етапів підтвердження наміру вступити в договірні відносини з Товариством та уклала кредитний договір та додатковий договір до нього без зовнішнього впливу та примусу.

Судом встановлено, що без здійснення вказаних вище дій відповідачкою Кредитний договір №5090980 від 06.11.2024 року та Додатковий договорір до нього від 13.11.2024 року не були б укладеними сторонами, отже ці правочини відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» вважаються таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі, та укладення цього договору у запропонованій формі відповідало внутрішній волі відповідачки.

Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 28 квітня 2021 року у справі № 234/7160/20 (провадження № 61-2903св21), від 01 листопада 2021 року у справі № 234/8084/20 (провадження № 61-2303св21).

Враховуючи викладені обставини, суд вважає, що Кредитний договір №5090980 від 06.11.2024 року та Додатковий договір до нього від 13.11.2024 року, укладені сторонами в електронному вигляді з використанням електронного підпису, відповідає вимогам статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», при укладенні цих договорів сторони досягли згоди щодо всіх істотних умов та у сторін, відповідно до приписів статті 11 ЦК України, виникли права та обов`язки, які витікають із кредитного договору та додаткового договору до нього.

Щодо стягнення суми заборгованості.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до вимог ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

ОСОБА_1 прийняті на себе зобов`язання за кредитним договором та додатковим договором до нього не виконувала в повному обсязі.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором Банк зобов`язується надати кредит позичальникові у розмірі та на умовах встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до вимог ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до частини другої статті 1054 та частини другої статті 1050 Цивільного кодексу України наслідками порушення боржником зобов`язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право заявника достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст.1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно із ч.1 ст.1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст.625 цього Кодексу.

За змістом ст.1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до розрахунку заборгованості, складеного первісним кредитором, ТОВ «Лінеура Україна», відповідачка частково вносила платежі для погашення заборгованості у загальній сумі 47656,35 грн.

Однак, в повному обсязі та у строки передбачені договором, ОСОБА_1 заборгованість за Кредитним договором №5090980 від 06.11.2024 року та Додатковим договором до нього від 13.11.2024 року не погашена, в зв`язку з чим загальна сума заборгованості станом на 27.01.2026 року складає 81832,86 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 25999,66 грн, заборгованість за відсотками 43158,34 грн; штраф 12674,86 грн.

При цьому, як вбачається з вказаного розрахунку, первісним кредитором проценти нараховувалися в погоджений сторонами строк, тобто з 06.11.2024 року по 31.10.2025 року (360 днів) та у відповідності до п.1.4. Договору, а саме: до 05.12.2024 року за зниженою процентною ставкою 0,65% за кожен день (по 169,00 грн), з 06.12.2024 року по стандартній процентній ставці 1% за кожен день (по 259,99 грн) .

Оскільки нормативно-правовими актами, в тому числі актами Національного Банку України, не затверджено зразок «Розрахунку заборгованості кредитним договором», тому розробка такого документу такого типу віднесена до компетенції кожної фінансової установи.

За таких обставин, долучений до позовної заяви розрахунок заборгованості є формою, встановленою фінансовою установою, мета якого фіксування кредитної заборгованості позичальника.

Враховуючи правовий висновок Верховного Суду у постанові від 17.12.2020 по справі 278/2177/15-ц, суд визнає наданий позивачем розрахунок заборгованості належним та допустимим доказом в розумінні ст. ст. 77, 78 ЦПК України.

Жодних даних, які свідчать про погашення заборгованості та про причини несвоєчасного погашення заборгованості за вказаним вище кредитним договором у добровільному порядку, відповідачкою ОСОБА_1 за час розгляду справи в суді не надано.

Суду не надано також належних та допустимих доказів, які б свідчили про наявність підстав звільнення відповідачки від відповідальності за порушення зобов`язання, що відповідає положенням ст. 617 Цивільного кодексу України.

Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «Новий Колектор», до якого перейшло право вимоги до відповідачки за Кредитним договором №5090980 від 06.11.2024 року та Додатковим договором до нього від 13.11.2024 року, за тілом кредиту 25999,66 грн та за відсотками 43158,34 грн.

Щодо стягнення заборгованості по штрафам.

Згідно розрахунку заборгованості, складеним первісним кредитором відповідачці за період з 20.06.2025 року по 03.11.2025 року нараховано штраф за просрочку кредиту у загальному розмірі 12674,86 грн.

Штрафні санкції за кредитним договором це фінансові стягнення (неустойка, пеня, штраф), які позичальник сплачує кредитору за невиконання або неналежне виконання договірних зобов`язань

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого відповідним законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, на всій території України введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, дія якого триває по теперішній час.

17.03.2022 р. набув чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» №2120-1X від 15 березня 2022 р. Його положення стосується питань, зокрема кредитування. А саме, цим Законом було внесено зміни до розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України та доповнено його пунктом 18, що встановлює нові правила звільнення позичальника від відповідальності в разі прострочення виконання ним своїх зобов`язань.

Відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Відтак, у період дії в Україні воєнного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. У разі допущення такого прострочення споживач звільняється, зокрема, від обов`язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов`язань за таким договором.

Суд ураховує, що положеннями цивільного законодавства (ЦК України основний акт цивільного законодавства) передбачено звільнення боржника від сплати неустойки, а у разі її нарахування підлягає списанню. Указана норма є імперативною і підлягає безпосередньому застосуванню.

Верховний Суд у постанові від 12.02.2025 у справі № 758/5318/23 зробив висновок, що тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється: (1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; (2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; (3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною другою статті 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Таким чином, підстави для стягнення штрафу у період воєнного стану відсутні, в зв`язку з із чим, позовні вимоги щодо стягнення з відповідачки штрафу у сумі 12674,86 грн слід залишити без задоволення.

Відповідно до ч.6 ст.81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з ч.1 ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до п.6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 №14 «Про судове рішення у цивільній справі», враховуючи принцип безпосередності судового розгляду, рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в судовому засіданні.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини в справі «Ващенко проти України» (Заява № 26864/03) від 26 червня 2008 року зазначено, що принцип змагальності полягає в тому, що суд уважно досліджує зауваження заявника, виходячи з сукупності наявних матеріалів в тій мірі, в якій він є повноважним вивчати заявлені скарги. Отже, у суду відсутні повноваження на вихід за межі принципу диспозитивності і змагальності та збирання доказів на користь однієї із зацікавлених сторін.

Відтак, враховуючи, що відповідачкою прострочено виконання грошового зобов`язання в строки, передбачені умовами кредитного договору, беручи до уваги неправомірність нарахування штрафу в період воєнного стану, суд доходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог ТОВ «Новий Колектор» щодо стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за Кредитним договором №5090980 від 06.11.2024 року та Додатковим договором до нього від 13.11.2024 року, у сумі 69158,00 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту 25999,66 грн; заборгованість за відсотками 43158,34 грн.

Щодо стягнення судових витрат.

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як розподілити судові витрати між сторонами.

Згідно з частиною 1 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при зверненні до суду сплачено 2662,40 грн, згідно платіжної інструкції №3720477356 від 31.03.2026 року.

За такого, враховуючи часткове задоволення позовних вимог, з відповідачки на користь позивача слід стягнути судові витрати пропорційно розміру задовлених позовних вимог у сумі 2250,02 грн (69158 х 2662,40 / 81832,86).

Щодо судових витрат пов`язаних із направленням позовної заяви із додатками відповідачці, то позивачем на підтвердження понесених судових витрат у розмірі 291,78 грн надано: квитанцію № 2039849 від 29.04.2026, опис відправлення, з яких вбачається, що позивач поніс витрати на оплату поштової кореспонденції: направлення позовної заяви з додатками відповідачці ОСОБА_1 на її адресу у розмірі 291,78 грн. Враховуючи викладене, суд стягує з відповідачки на користь позивача витрати понесені внаслідок направлення позовної заяви з додатками відповідачці у розмірі 291,78 грн.

За такого, на підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача заборгованість за Кредитним договором №5090980 від 06.11.2024 року та Додатковим договором до нього від 13.11.2024 року в сумі 69158,00 грн та судових витрат у розмірі 2541,80 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 526, 549, 610-612, 625, 1049-1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 13, 77-81, 259, 263-265, 247 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВИЙ КОЛЕКТОР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВИЙ КОЛЕКТОР» заборгованість за Договором №5090980 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 06.11.2024 року та Додатковим договором до нього від 13.11.2024 року в сумі 69 158,00 грн (шістдесят дев`ять тисяч сто п`ятдесят вісім гривень 00 копійок), з яких: 25999,66 грн - заборгованість по тілу кредиту; 43158,34 грн - заборгованість за відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВИЙ КОЛЕКТОР» судові витрати у сумі 2 541,80 грн (дві тисячі п`ятсот сорок одна гривня 80 копійок).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Реквізити сторін:

Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор», код ЄДРПОУ 43170298, місцезнаходження: 01133, м.Київ, вул. Алмазова Генерала, буд.13, оф.601.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя О.А. Гуденко