Ухвала суду № 140310903, 28.09.2026, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/22983/26

Провадження № 2/127/6306/26

УХВАЛА

28 вересня 2026 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області у складі:

головуючого судді Іщук Т. П.,

за участю секретаря судового засідання Коваленко Д. І.,

розглянувши у підготовчому засіданні клопотання про зупинення провадження в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Вінницького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України, Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України про стягнення моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Вінницького міського суду Вінницької області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Вінницького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України, Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України про стягнення моральної шкоди.

15 вересня 2026 року представником відповідача Вінницького НДЕКЦ МВС України Солоним О. В. було подане клопотання про зупинення провадження у даній справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі №127/1834/26 за позовом ОСОБА_1 до Вінницького НДЕКЦ МВС України, ДНДЕКЦ України про захист честі, гідності та ділової репутації, визнання дій директора мобінгом, стягнення моральної шкоди. Дане клопотання обґрунтоване тим, що у даній справі позивач обґрунтовує завдану йому моральну шкоду переліком наслідків, який збігається із наслідками, зазначеними ним у справі №127/1834/26, за період, що перекривається періодом, охопленим справою №127/1834/26. Таким чином, допоки не вирішено питання про те чи буде і в якому обсязі стягнуто компенсацію за ті самі наслідки у справі №127/1834/26 суд у даній справі об`єктивно не зможе визначити справедливий та пропорційний розмір компенсації, не створюючи ризику подвійного відшкодування однієї і тієї ж самої моральної шкоди.

Позивач ОСОБА_1 щодо задоволення клопотання заперечував, посилаючись на те, що справи мають різний предмет та юридичні підстави, а використання одного доказу у різних справах не створює об`єктивної неможливості їх розгляду. Крім того, відповідач не зазначив конкретних обставин, які суд об`єктивно не може встановити у цьому провадженні. Також зупинення провадження фактично призведе до невиправданого відкладення самостійного спору.

Суд, заслухавши учасників справи, дослідивши матеріали справи, дійшов такого висновку.

Відповідно до п.6 ч.1 ст. 251 ЦПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі, від якого залежить вирішення справи; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Слід зауважити, що зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу, і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.

З огляду на вимоги закону для вирішення питання про зупинення провадження у справі суду слід у кожному конкретному випадку з`ясовувати: як пов`язана справа, яка розглядається, зі справою, що розглядається іншим судом; чим обумовлюється об`єктивна неможливість розгляду справи.

Неможливість розгляду справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені судом самостійно у даній справі.

Пов`язаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі. Ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи.

При цьому сама по собі взаємопов`язаність двох справ ще не свідчить про неможливість розгляду одної справи до прийняття рішення в іншій справі

За п. 5 ч.1 ст. 253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених п. 6 ч. 1 ст. 251 цього Кодексу, до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи.

Відповідно до висновків, зазначених у постанові Верховного Суду України № 6-1957цс16 від 01 лютого 2017 року, вирішуючи питання про зупинення провадження у справі, суд повинен враховувати, що зупинення провадження у цивільній справі з мотивів наявності іншої справи, може мати місце тільки в тому разі, коли лише в тій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав вимог у даній справі чи умов, від яких залежить можливість її розгляду, і з`ясувати, чи дійсно від наслідків розгляду зазначеної цивільної справи залежить прийняття рішення у цій цивільній справі.

Тобто підставою для зупинення провадження у справі є не лише існування іншої справи на розгляді в суді та припущення про те, що рішення в ній має значення для справи, що розглядається, а саме неможливість її розгляду до вирішення іншої справи у зв`язку з тим, що питання про наявність певних фактів, від яких залежить її вирішення, відповідно до чинного законодавства вирішується в іншій цивільній, господарській або кримінальній справі чи у справі, що розглядається в адміністративному порядку.

Розгляд справи №127/1834/26 за позовом ОСОБА_1 до Вінницького НДЕКЦ МВС України, ДНДЕКЦ України про захист честі, гідності та ділової репутації, визнання дій директора мобінгом, стягнення моральної шкоди не є перешкодою для розгляду даної справи №127/22983/26, адже має інші предмет та підстави пред`явлення вимог до суду, а обставини, що встановлюються у ній не впливають на вирішення даної справи.

Аргументи відповідача вказують лише на наявність припущень стосовно того, що одночасний розгляд і вирішення по суті цих справ може призвести до конкуренції судових рішень в частині надання правової оцінки одним і тим самим доказам і обставинам, тобто про ймовірну відмінність оцінки різними судами одних і тих самих доказів і обставин, а не про неможливість суду самостійно встановити та оцінити певні конкретні обставини.

Натомість наявні у даній справі докази, їх сукупність дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду та не потребують зупинення провадження.

За вказаного, суд вважає, що обставини, зазначені відповідачем в обґрунтування клопотання про зупинення провадження у справі не є достатньою правовою підставою для зупинення провадження за цією цивільною справою і суд не вбачає підстав неможливості розгляду даної справи до набрання законної сили судовим рішенням у справі №127/1834/26.

Інших обставин на обґрунтування необхідності зупинення розгляду справи представником відповідача наведено не було.

Суд також звертає увагу на те, що справа повинна бути розглянута в розумні строки.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фрідлендер проти Франції»).

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви.

На підставі викладеного, керуючись ст. 251, 354 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити в задоволенні клопотання Вінницького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України про зупинення провадження в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Вінницького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України, Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України про стягнення моральної шкоди.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складений 05.10.2026

Суддя: