Рішення № 140310531, 02.10.2026, Козятинський міськрайонний суд Вінницької області

133/1837/26

2/133/1945/26

КОЗЯТИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

ЗАОЧНЕ

02.10.26 м. Козятин

Козятинський міськрайонний суд Вінницькоїобласті у складі:

головуючої-судді Дурач О.А.

за участю секретаря Блащук Н.І.,

розглянувши заочно у відкритому судовому засіданні у м. Козятин Вінницької області у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "КРЕДИТ-КАПІТАЛ" (адреса: Львівська обл., м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корпус 28), представник позивача адвокат АО «АПОЛОГЕТ» Усенко Михайло Ігорович (адреса: Львівська обл., м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корпус 28) до ОСОБА_1 (адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

25.05.2026 р. позивач звернувся до суду з зазначеною заявою. Провадження у справі відкрито 29.06.2026 р.

Короткий зміст вимог заяви

11.11.2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та відповідачем укладений кредитний договір № 9653939, в електронній формі, відповідно до якого товариство надало відповідачу грошові кошти у сумі 6500 грн, а відповідач зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених договором. 27.03.2020 р. між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладений договір відступлення прав вимоги № 49-МЛ, за умовами якого до позивача перейшло право вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором. Всупереч чинному законодавству та умовам договору, відповідач належним чином не виконав умов кредитного договору, у зв`язку із цим утворилася заборгованість станом на дату подання позову та становить 23798,48 грн., а саме: заборгованість за тілом кредиту - 6500 грн.; заборгованість за процентами - 13398,48 грн., прострочена заборгованість за комісією 650 грн., заборгованість по штрафах/пені 3250 грн. Просить стягнути з відповідача вказану суму заборгованості, а також судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2662,40 грн., витрати на професійну правничу допомогу 8000 грн.

Відповідач відзив не надав.

Процедура судового розгляду

Сторони в судове засідання не з`явились, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи. Позивач надав заяву, у якій просить розгляд срави провести без його участі. Відповідач доказів поважності причини неявки до суду не надав, повістка надсилалась рекомендованим листом за місцем реєстрації його проживання, неявка є повторною.

В своїх рішеннях Європейський суд з прав людини наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Як зазначає Верховний Суд, якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Отже, неявка учасника судового процесу у судове засідання, за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є підставою для скасування судового рішення, ухваленого за відсутності представника сторони спору (Постанова КЦС ВС від 01.10.2020 у справі № 361/8331/18.)

У цій справі суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, тому вирішив спір по суті за відсутності відповідача.

Зважаючи на те, що всі належним чином повідомлені учасники справи в судове засідання не з`явилися, і це не перешкоджає розгляду справи по суті, позивач в позовній заяві не заперечував проти прийняття заочного рішення по справі, судовий розгляд справи проведено за відсутності учасників справи на підставі наявних у суду матеріалів, постановляє заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Фіксація судового процесу звукозаписувальними технічними засобами не здійснюється на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Фактичні обставини, встановлені судом

Дослідивши матеріали справи, судом фактично встановлено, що 11.11.2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та відповідачем укладений кредитний договір № 9653939, в електронній формі, відповідно до якого товариство надало відповідачу грошові кошти у сумі 6500 грн, а відповідач зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених договором. Договір підписано відповідачем одноразовим ідентифікатором N77328, що підтверджується довідкою про ідентифікацію.

Кредитний договір передбачає:

1.2. Сума кредиту(загальний розмір) складає: 6500 гривень

1.3,1.4. Строк кредиту 26 днів з 11.11.2019 р., термін (дата) повернення: 07.12.2019 р.

1.5.1 комісія за надання кредиту 650 грн.

1.5.2 проценти за користування кредитом: 3380 грн., тип процентної ставки - фіксована

1.6. Стандартна процентна ставка становить 2 % в день від фактичного залишку кредиту.

ТОВ «Мілоан» виконало взяті на себе зобов`язання у повному обсязі, надавши відповідачу кредит, відповідно до умов кредитного договору.

В свою чергу, відповідач свої зобов`язання за користування кредитними коштами належним чином не виконував, у зв`язку з чим утворилася заборгованість перед первісним кредитором.

Згідно з наданим відомостями про щоденні нарахування і погашення, є заборгованість станом на 25.05.2026 р. (дата звернення до суду з позовною заявою), а саме: заборгованість за тілом кредиту - 6500 грн. Також позивачем зазначено заборгованість за процентами - 13398,48 грн. Проценти нараховані поза межами строку кредитування. В межах строку кредитування, за період з 11.11.2019 р. по 07.12.2019 р. складає 3380 грн. З урахуванням сплачених процентів в сумі 403 грн., 907 грн., 557,96 грн., 593,16 грн., розмір процентів складає 918,88 грн.

Крім того, позивачем заявлена до стягнення прострочена заборгованість за комісією 650 грн., заборгованість по штрафах/пені 3250 грн. З нарахуванням даних сум суд не погоджується, вважаючи таке безпідставним, з мотивів, викладених судом нижче.

27.03.2020 р. між ТзОВ «Мілоан» та ТзОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладений договір відступлення прав вимоги № 49-МЛ, за умовами якого до позивача перейшло право вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором.

У відповідності до даного договору ТзОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло право вимоги, в т.ч. до відповідача за кредитним договором від 11.11.2019 № 9653939.

Мотиви суду

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у т.ч. електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).

Згідно зі ст. ст. 526, 530, 610, ч. 1 ст. 612 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.

Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Згідно із ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч.1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Із прийняттям Закону України "Про електронну комерцію" № 675-VIII (надалі Закон № 675-VIII) від 03 вересня 2015 року, який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

У статті 3 Закону № 675-VIII визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону № 675-VIII).

З урахуванням викладеного слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст. 205, 207 ЦК України).

Таким чином, сторонами укладено кредитний договір, погоджені його умови, відповідно до вищевказаних положень Закону.

Щодо нарахування відсотків за кредитом, суд зазначає наступне.

Припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України.

Вказаних вище висновків Велика Палата Верховного Суду також дійшла у постановах від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (пункти 53, 54) та від 04 лютого 2020 року у справі № 912/1120/16 (пункт 6.19).

Отже, в межах строку дії кредитного договору, з урахуванням сплачених відповідачем сум, розмір процентів складає 918 грн. 88 коп. і саме вказані проценти підлягають до стягнення.

Щодо комісії.

Згідно з ч. 2 ст. 8 цього Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і повернення кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахункове-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Згідно з ч. ч. 1, 2, 5, 7 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору. Якщо до положення вносяться зміни, такі зміни вважаються чинними з моменту їх внесення.

Відповідно до ч. 5 ст 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Аналіз умов договору про надання споживчого кредиту № 98724694000 від 23.09.2022 р. свідчить про те, що комісія за надання кредиту, встановлена в договорі, є платою безпосередньо за надання кредитних коштів позичальнику, за управління кредитом та за отримання інформації ним по креиту, яка має надаватись йому безкоштовно.

Умови договору не містять переліку інших додаткових та супутніх послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються відповідачу та за які позивачем встановлена комісія за обслуговування кредиту.

Надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України є обов`язком фінансової установи, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту це обов`язок фінансової установи за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту чи моніторинг заборгованості по кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь фінансової установи. Надання фінансового інструменту є фактично наданням кредиту позичальнику, така операція, як і моніторинг заборгованості по кредиту, відповідає економічним потребам лише самої фінансової установи та здійснюється при виконанні прав та обов`язків за кредитним договором, а тому такі дії фінансової установи не є послугами, що об`єктивно надаються позичальнику.

Подібні правові висновки викладено у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 09 грудня 2019 року в справі № 524/5152/15.

Умови договору про сплату позичальником на користь банку винагороди за надання фінансового інструменту, процентів за дострокове погашення кредиту та винагороди за проведення додаткового моніторингу, тобто за дії, які банк здійснює на власну користь, що є несправедливим, суперечить принципу добросовісності, є наслідком істотного дисбалансу договірних прав і обов`язків на погіршення становища споживача, за своєю природою є дискримінаційним та таким, що суперечить моральним засадам суспільства.

Подібні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду, від 21 квітня 2021 року в справі № 677/1535/15, від 21 липня 2021 року в справі № 751/4015/15, від 15 грудня 2021 року в справі № 209/789/15, від 12 квітня 2022 року в справі № 640/14229/15 та від 20 липня 2022 року у справі № 343/557/15-ц.

Щодо вимог про стягнення штрафу, суд зазначає наступне.

У постанові ВС від 31.01.2024 в справі № 183/7850/22, від 31.07.2024 у справі № 161/11703/22 зазначено, що в період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем) (пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України).

Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, в подальшому його дія неодноразово продовжувалася.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості по штрафу на підставі частини другої статті 625 ЦК України під час дії воєнного стану.

Висновки суду за результатами розгляду позову

Зібрані докази вказують на те, що ТзОВ «Мілоан» і відповідач уклали в електронній формі кредитний договір, який підписаний сторонами електронним підписом. Відповідач підписав цей договір одноразовим ідентифікатором, направленим товариством на телефонний номер відповідача. При укладанні кредитного договору відповідачем вчинено ряд дій, без здійснення яких договір був би не укладеним, що в свою чергу підтверджує укладання вказаного договору в електронній формі. Отже, враховуючи обставини укладення договору в електронній формі слід дійти висновку, що сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину.

Відповідач був належним чином ознайомлений з умовами вищевказаного кредитного договору, однак не виконав грошове зобов`язання по поверненню кредитних коштів, а тому заборгованість по договору кредиту та процентам за користування кредитними коштами підлягає стягненню за рішенням суду. До позивача на законних правових підставах (договори факторингу) перейшло право вимоги до відповідача по вищевказаному кредитному договору

Наданий товариством розрахунок заборгованості відповідає умовам кредитного договору та є правильним в частині нарахування тіла кредиту. В межах строку кредитування розмір процентів, які підлягають до стягнення, визначений судом. В іншому, відповідачем не надано доказів на його спростування. Суд також прийшов до висновку про безпідставність нарахування комісії в розмірі 650 грн. та штрафу/пені в розмірі 3250 грн.

Таким чином, враховуючи встановлені судом обставини, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення заборгованості за договором підлягають задоволенню частково. З відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за кредитним договором у загальній сумі 7418,88 грн., з якої заборгованість за тілом кредиту складає 6500 грн., заборгованість по процентам (за період з 11.11.2019 р. по 07.12.2019 р.) 918,88 грн. В решті позову слід відмовити.

Щодо розподілу судових витрат

При розподілі судових витрат суд керується нормами ст. ст. 133, 137, 141 ЦПК України, згідно з якими судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати в т.ч. на професійну правничу допомогу, які несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Ч. 1 ст. 141 ЦПК України, відповідно до якої судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки в матеріалах справи наявне платіжне доручення про сплату судового збору в розмірі 2662 грн. 40 коп., а суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог частково, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог в розмірі 829,97 грн. (2662,40*7418,88/23798,48)

Відповідно до частин першої шостої ст. 137 ЦК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2статті 137 ЦПК України).

Як убачається акту наданих послуг до договору про надання правової допомоги, клієнту надано послуги із супроводу судових справ зі стягнення заборгованості за Кредитним договором. Надані послуги, згідно детального опису, включають усну консультацію 30 хв., ознайомлення з матеріалами справи 2 год., погодження правової позиції 30 хв., складання позовної заяви - 3 год. 30 хв., усього 6 год. 30 хв. Згідно договору про надання правничої правової допомоги вартість послуг складає 8000 грн.

Тобто, за 6 год. 30 хв. роботи нараховано 8000 грн. вартості послуг адвоката.

Разом з тим, вивчення матеріалів справи, погодження позиції клієнта, входить у складання позовної заяви, а тому суд вважає, що такі витрати, виходячи з визначення годин роботи та загальної вартості, є недоведеними, а тому у їх стягненні слід відмовити. Сума витрат на надання правової допомоги, яка підлягала би до стягнення в разі задоволення позовних вимог становить 3900 грн. (8000 грн.-4100 грн.). Оскільки позовні вимоги задоволено частково, до стягнення з відповідача на користь позивача підлягають витрати на правничу допомогу в розмірі 1215,78 грн. (3900*7418,88/23798,48)

Керуючись ст.ст.12,76-83,89,141,158,247,263-265,280 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "КРЕДИТ-КАПІТАЛ" (адреса: Львівська обл., м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корпус 28), представник позивача адвокат АО «АПОЛОГЕТ» Усенко Михайло Ігорович (адреса: Львівська обл., м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корпус 28) до ОСОБА_1 (адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості, - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 , на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "КРЕДИТ-КАПІТАЛ", ЄДРПОУ 35234236, місцезнаходження: 79029, Львівська область, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, 4-й поверх) заборгованість за кредитним договором № 9653939 від 11.11.2019 р. станом на 25.05.2026 р. в загальній сумі 7418 (сім тисяч чотириста вісімнадцять) грн. 88 коп., з якої заборгованість за тілом кредиту складає 6500 грн., заборгованість по процентам (за період з 11.11.2019 р. по 07.12.2019 р.) 918,88 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 , на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "КРЕДИТ-КАПІТАЛ", ЄДРПОУ 35234236, місцезнаходження: 79029, Львівська область, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, 4-й поверх) витрати по сплаті судового збору в розмірі 829 (вісімсот двадцять дев`ять) грн. 97 коп. та витрати на правову допомогу в розмірі 1215 (одна тисяча двісті п`ятнадцять) грн. 78 коп.

В решті позову відмовити.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем у встановленому порядку до Вінницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його складення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня складення рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: О.А. Дурач