Ухвала суду № 140309954, 01.10.2026, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

Єдиний унікальний номер 205/13360/26

Номер провадження 1-кс/205/5233/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.10.2026 м. Дніпро

Слідчий суддя Новокодацького районного суду міста Дніпра ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого у кримінальному провадженні №12026042120001158 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Мелітополь Запорізької області, громадянина України, одруженого, має на утриманні неповнолітніх дітей: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовець військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, в посаді оперативного чергового відділення напрямків командного пункту штабу військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «лейтенант», раніше не судимий,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України,

В С Т А Н О В И В:

На обґрунтування клопотання слідчий зазначає, що слідчим відділенням відділу поліції № 1 Дніпровського РУП № 1 ГУНП в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12026042120001158 від 29.08.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 №238 від 21.07.2026 лейтенант ОСОБА_5 призначений на посаду оперативного чергового військової частини НОМЕР_1 .

У не встановлений в ході досудового розслідування час, але не пізніше 20 години 45 хвилин 11.09.2026, у ОСОБА_5 виник кримінально-протиправний умисел направлений на носіння, зберігання, придбання, збут вогнепальної зброї без передбаченого законом дозволу.

Реалізуючи свій умисел, ОСОБА_5 , не пізніше 20 години 45 хвилин 11.09.2026 у не встановленому в ході досудового розслідування місці та у не встановлений спосіб придбав та прийняв у фактичне володіння бойову нарізну вогнепальну зброю 5,45 мм автомат Калашникова АКС-74У, та бойову нарізну вогнепальну зброю 7,62 мм автомат Калашникова «АКМ».

Після цього ОСОБА_5 без передбаченого законом дозволу почав зберігати вказану зброю.

В подальшому ОСОБА_5 здійснив пошук особи, яка могла бути зацікавлена у придбанні вогнепальної зброї, у результаті чого встановив контакт із ОСОБА_10 (справжні анкетні дані змінені з метою забезпечення конфіденційності даних), з яким домовився про продаж вищезазначеної вогнепальної зброї, про місце, дату та час передачі, спосіб та оплату, які будуть здійснюватися при особистій зустрічі.

Надалі ОСОБА_5 , підготувавши для продажу вказану бойову нарізну вогнепальну зброю у кількості 2 одиниць, почав переміщуватися з нею вулицями міста Дніпра, після чого прибув до визначеного місця передачі, де продовжував перебувати із зазначеною вогнепальною зброєю при собі до моменту її передачі, таким чином носив при собі вогнепальну зброї, без передбаченого законом дозволу.

Після того ОСОБА_5 зустрівся на попередньо визначеному місці із ОСОБА_10 , якому у не встановлений в ході досудового розслідування час, але не пізніше 20 години 45 хвилин 11.09.2026, під час проведення санкціонованого контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки, особисто передав дві одиниці вогнепальної зброї, а саме: бойову нарізну вогнепальну зброю 5,45 мм автомат Калашникова АКС-74У та бойову нарізну вогнепальну зброю 7,62 мм автомат Калашникова «АКМ», за що отримав від ОСОБА_10 грошові кошти у сумі 70 000 гривень, як оплату за вогнепальну зброю, чим збув вищезазначену вогнепальну зброю без передбаченого законом дозволу.

Крім того, у не встановлений в ході досудового розслідування час, але не пізніше 15 години 13 хвилин 29.09.2026, у не встановленому в ході досудового розслідування місці та у невстановлений спосіб придбав та прийняв у фактичне володіння бойову нарізну вогнепальну зброю 5,45 мм автомат Калашникова АКС-74У, який доставив до невстановленого в ході досудового розслідування місця, де почав її зберігати.

В подальшому, у не встановлений в ході досудового розслідування час, але не пізніше 15 години 13 хвилин 29.09.2026, ОСОБА_5 здійснив пошук особи, яка могла бути зацікавлена у придбанні вогнепальної зброї, у результаті чого встановив контакт із ОСОБА_10 , якому на попередньо визначеному місці 29.09.2026 під час проведення санкціонованого контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки особисто передав бойову нарізну вогнепальну зброю 5,45 мм автомат Калашникова АКС-74У, за що отримав від ОСОБА_10 грошові кошти у сумі 214 000 гривень, як оплату за вогнепальну зброю, чим збув вищезазначену вогнепальну зброю, без передбаченого законом дозволу.

30 вересня 2026 року о 16 год 43 хв ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України носінні, зберіганні, придбанні, збуту вогнепальної зброї (крім гладкоствольної мисливської), без передбаченого законом дозволу.

Викладені обставини дають підстави підозрювати ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263 КК України, що підтверджується:

протоколом прийняття заяви від 28.08.2026;

протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 29.08.2026;

протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 01.09.2026;

протоколом пред`явлення особи для впізнання та фотознімками від 01.09.2026 за участю свідка ОСОБА_10 ;

протоколом допиту свідка ОСОБА_12 від 02.09.2026;

протоколом пред`явлення особи для впізнання та фотознімками від 02.09.2026 за участю свідка ОСОБА_12 ;

протоколом огляду місця події від 11.09.2026;

висновком експерта № СЕ-19/104-26/33988-БЛ від 18.09.2026 за результатами проведення судової експертизи зброї;

висновком експерта № СЕ-19/104-26/33983-БЛ від 18.09.2026 за результатами проведення судової експертизи зброї;

протоколом обшуку від 29.09.2026;

протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення від 29.09.2026;

протоколом огляду місця події від 29.09.2026;

висновком експерта № СЕ-19/104-26/35652-БЛ від 30.09.2026 за результатами проведення судової експертизи зброї;

іншими матеріалами та речовими доказами у своїй сукупності.

Необхідність обрання підозрюваному ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий обгрунтовує наявністю ризиків, передбачених п. п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України:

Ризик переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду обґрунтовано тяжкістю покарання за злочин, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , а також реєстрацією підозрюваного за адресою: АДРЕСА_1 , яка розташована на тимчасово окупованій території України. Окрім того, слідчим зазначено, що не виключається наявність у нього родинних, соціальних чи інших зв`язків з особами, які перебувають на окупованій території, що потенційно може створювати для нього можливість залишити підконтрольну Україні територію та переховуватися від органу досудового розслідування і суду. Водночас на теперішній час підозрюваний ОСОБА_5 фактично проживає за місцем розташування військової частини у зв`язку з проходженням військової служби, тобто не має іншого постійного місця проживання на підконтрольній Україні території. Також слідчий та прокурор вважають, що у разі незастосування до підозрюваного, який є військовослужбовцем, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, він може бути направлений командуванням військової частини до іншого місця проходження служби, у тому числі до району ведення бойових дій. При цьому інформація щодо конкретного місця перебування військовослужбовця може не розголошуватися з огляду на вимоги безпеки та особливості проходження військової служби. У разі такого направлення фактичне місцезнаходження підозрюваного може бути невідомим органу досудового розслідування, що істотно ускладнить забезпечення його явки за викликами слідчого та суду, проведення з його участю необхідних процесуальних дій, а також може негативно вплинути на повноту та своєчасність досудового розслідування.

Ризик знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, сторона обвинувачення обґрунтовує тим, що відповідно до встановлених під час досудового розслідування обставин підозрюваний ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні двох епізодів збуту вогнепальної зброї. За таких обставин не виключається можливість того, що у фактичному володінні підозрюваного ОСОБА_5 може перебувати інша вогнепальна зброя, боєприпаси або інші предмети, які можуть мати доказове значення у цьому кримінальному провадженні, місцезнаходження яких на теперішній час органом досудового розслідування не встановлено, які на даний момент можуть зберігатися підозрюваним та бути підготовленими ним для подальшого збуту. Враховуючи, що підозрюваний ОСОБА_5 , як військовослужбовець, має доступ до зброї, а також обізнаний про особливості її зберігання, переміщення та використання, у разі застосування до нього більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, він може отримати реальну можливість приховати, перемістити, передати іншим особам або іншим чином знищити чи спотворити речові докази, які ще не виявлені та не вилучені органом досудового розслідування.

Ризик незаконно впливати на свідків ОСОБА_12 , ОСОБА_10 у кримінальному провадженні сторона обвинувачення обґрунтовує тим, що підозрюваний знайомий із останніми та йому може бути відомо їх місце проживання, контактні номери телефонів та транспортні засоби, на яких останні пересуваються, a таким чином, з метою ухилення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, підозрюваний може незаконно впливати на зазначених свідків у кримінальному провадженні шляхом залякування, вмовляння, пропонування неправомірної вигоди останнім за надання неправдивих свідчень на свою користь.

Ризик вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому останній підозрюється, сторона обвинувачення обґрунтовує тим, що підозрюваний має можливість, вчиняти інші кримінальні правопорушення, що підтверджується репутацію самого підозрюваного ОСОБА_5 , який, будучи військовослужбовцем, маючи «широкий» доступ до будь-якого виду зброї, підозрюється у вчиненні двох епізодів збуту вогнепальної зброї без передбаченого законом дозволу. Також, маючи доступ до зброї, підозрюваний ОСОБА_5 , може застосувати її під час тиску на свідків, що у свою чергу, може утворити окремий склад кримінального правопорушення.

Також слідчий зазначає, що застосування до підозрюваного ОСОБА_5 іншого запобіжного заходу, окрім як тримання під вартою, не призведе до дотримання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.

На підтвердження доводів, викладених у клопотанні, слідчий долучив до нього копії матеріалів кримінального провадження №12026042120001158.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримала та просила його задовольнити, вважала наявними ризики, зазначені у клопотанні. Слідчий також підтримав доводи, викладені у клопотанні.

Підозрюваний ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання слідчого, пояснив, що має матір пенсійного віку, одружений, має трьох дітей, з 2023 року проходить військову службу. До призову мешкав у м.Одесі. Вважає, що не становить суспільної небезпеки, визнає свою вину у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень.

Захисник заперечував проти задоволення клопотання, вважав відсутніми ризики, на які посилається прокурор, вважав не обґрунтованою прокурором неможливість застосування до підзахисного менш суворих запобіжних заходів, зауважив на те, що ОСОБА_5 співпрацює зі слідством, повністю визнає свою вину у вчиненні інкримінованого правопорушення та не має мети ухилятися від органу досудового розслідування або суду, впливати на свідків або вчиняти правопорушення.

Вислухавши думки сторін, дослідивши клопотання та долучені письмові докази, слідчий суддя дійшов таких висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам, зокрема, переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ч.1 ст.194 під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Частиною 4 вказаної статті передбачено, що якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Наявність обґрунтованої підозри у вчинені ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.263 КПК України, підтверджується долученими слідчим до клопотання та дослідженими в судовому засіданні матеріалами кримінального провадження, зокрема, протоколами слідчих дій, висновками судових експертиз.

Аналізуючи наявність ризику переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду, незаконного впливу на свідків, ризику знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, слідчий суддя зауважує, що слідчий та прокурор, наводячи припущення про існування ризиків без посилання на конкретні документи чи протоколи слідчих дій, не навели жодної конкретної обставини, підтвердженої матеріалами провадження, які б доводили наявність висновків про їх існування.

Положення пункту п`ятого статті 1 ст.184 КПК України прямо покладають на сторону обвинувачення обов`язок викласти обставини існування ризиків з обов`язковим посиланням на матеріали, що підтверджують ці обставини, а за вимогами частини шостої статті 132 КПК України сторони повинні надати слідчому судді конкретні докази обставин, на які вони посилаються.

Так, посилання сторони обвинувачення на реєстрацію підозрюваного в місті Мелітополь, яке наразі є тимчасово окупованою територією, та гіпотетичну можливість виїзду туди до можливих родичів або знайомих є суто припущенням. Будь-яких доказів наміру, спроб чи реальної можливості перетину лінії зіткнення стороною обвинувачення суду не надано. Навпаки, з пояснень підозрюваного встановлено, що до призову на військову службу у 2023 році останній фактично мешкав у місті Одеса, де мешкає на теперішній час його мати пенсіонер, що підтверджує наявність у нього міцних сталих зв`язків на підконтрольній органам влади території України.

Твердження слідчого про те, що проживання за місцем розташування військової частини свідчить про відсутність постійного місця проживання, є юридично неспроможним. Підозрюваний з 2023 року безперервно проходить військову службу, перебуває на відповідному військовому обліку та підпорядковується військовому командуванню, тобто має чітко визначене, офіційно зафіксоване державою місце несення служби та перебування.

Доводи слідчого та прокурора щодо можливого направлення підозрюваного командуванням до іншого місця служби чи в район ведення бойових дій не свідчать про намір або спробу особи переховуватися від правосуддя. Виконання конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни згідно зі статтею 65 Конституції України не є ухиленням від слідства. Направлення військовослужбовця за наказом командира є законною службовою діяльністю, а не суб`єктивними умисними діями підозрюваного, спрямованими на переховування. Більше того, взаємодія органів досудового розслідування з військовим командуванням щодо виклику військовослужбовця врегульована спеціальними нормами КПК України (зокрема, вручення викликів через командування частини).

З огляду на те, що за весь період кримінального провадження та проходження військової служби жодних спроб ухилення підозрюваного від органів досудового розслідування та суду не зафіксовано, факт належної процесуальної поведінки особи повністю спростовує абстрактні припущення сторони обвинувачення щодо наявності ризику, передбаченого пунктом 1 частини першої статті 177 КПК України.

Окрім того, твердження слідчого та прокурора про те, що не виключається можливість перебування у фактичному володінні підозрюваного іншої вогнепальної зброї, боєприпасів або інших предметів, місцезнаходження яких наразі не встановлено, є також суто припущенням. Стороною обвинувачення суду не надано жодного належного та допустимого доказу, який би підтверджував реальний факт наявності у підозрюваного будь-яких конкретних предметів, зброї, боєприпасів чи документів, що збереглися поза межами вже проведених вилучень і можуть мати значення для цього кримінального провадження.

Сама по собі правова кваліфікація або підозра у вчиненні двох епізодів збуту зброї не презюмує автоматичної наявності у підозрюваного не відомих органу розслідування прихованих речових доказів. Ризик, передбачений пунктом 2 частини першої статті 177 КПК України, вимагає існування конкретно визначених матеріальних об`єктів або документів, що підлягають дослідженню як речові докази згідно зі статтею 98 КПК України, та встановлення реальної загрози їх знищення або спотворення підозрюваним. Проте слідчий не ідентифікував жодної індивідуально визначеної речі, яка перебувала б у володінні підозрюваного та могла б бути знищена чи прихована.

Посилання слідчого на те, що підозрюваний є військовослужбовцем і через це обізнаний з особливостями поводження зі зброєю та має до неї доступ, також не може слугувати підтвердженням зазначеного процесуального ризику, оскільки проходження військової служби саме по собі не підтверджує наміру особи скоїти дії щодо знищення або приховування доказів у конкретному кримінальному провадженні.

Також неспроможними слідчий суддя вважає твердження сторони обвинувачення про те, що підозрюваний знайомий зі свідками, через що йому можуть бути відомі їхні місця проживання, номери телефонів та транспортні засоби, не свідчить про реальне існування ризику незаконного впливу. Сам по собі факт попереднього знайомства чи наявність обізнаності щодо контактних даних особи не є свідченням наміру або спроби вчинити протиправні дії щодо свідків. Ризик повинен мати конкретний, об`єктивний та реальний характер, а не виражатися у припущеннях про вірогідну протиправну поведінку.

Стороною обвинувачення суду не надано жодного належного та допустимого доказу, який би вказував на реальні спроби, підготовку чи наміри підозрюваного зв`язатися зі свідками ОСОБА_12 чи ОСОБА_10 , висловлювати їм залякування, погрози, застосовувати вмовляння чи пропонувати будь-яку неправомірну вигоду для спотворення показань. Заяви або звернення зазначених свідків про тиск, погрози чи прохання вжити заходів безпеки у матеріалах провадження відсутні.

Окрім того, твердження щодо можливості незаконного впливу на свідка ОСОБА_10 повністю спростовується процесуальним статусом зазначеної особи, оскільки прокурором в судовому засіданні зазначено, та матеріалами клопотання підтверджено, що до вказаного свідка застосовано заходи забезпечення безпеки шляхом зміни анкетних даних. Відповідно до пункту 9 частини другої статті 65 КПК України особи, до яких застосовані заходи безпеки, не можуть бути допитані щодо дійсних даних про їх особи, а згідно з частиною першою статті 221 КПК України матеріали про застосування таких заходів не підлягають наданню стороні захисту. Оскільки дійсні ідентифікаційні відомості свідка ОСОБА_10 засекречені в установленому законом порядку, анкетні дані змінені, а матеріали щодо його справжнього місцезнаходження та контактів у матеріалах клопотання відсутні і стороні захисту не відкривалися, можливість підозрюваного встановити зв`язок або вплинути на вказаного свідка об`єктивно виключена.

В судовому засіданні встановлено, що відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 №238 від 21.07.2026, лейтенант ОСОБА_5 призначений на посаду оперативного чергового військової частини НОМЕР_1 .

На думку слідчого судді, існування ризику вчинення підозрюваним іншого чи продовження кримінального правопорушення знаходить своє підтвердження у наданих матеріалах провадження. Як випливає з тексту повідомленої особі підозри та долучених доказів, у тому числі матеріалів, складених за наслідками проведених процесуальних дій, особі інкримінується два окремих епізоди щодо незаконного поводження зі зброєю та її збуту, передбачені частиною 1 статті 263 КК України, яка згідно з кримінальним законом належить до категорії тяжких злочинів. Проходження підозрюваним військової служби обумовлює наявність у підозрюваного безпосереднього, легального та безперешкодного доступу до військового майна, штатного озброєння, боєприпасів, а також спеціальних знань щодо порядку їх обліку, видачі, зберігання та переміщення. Перебування на військовій службі особи, яка підозрюється у кримінальному правопорушенні проти громадської безпеки за статтею 263 КК України, утворює пряму та об`єктивну можливість використання службового доступу та військового становища для подальшого незаконного обігу зброї.

Викладені обставини дають слідчому судді достатні та розумні підстави вважати, що збереження умов перебування на волі створює реальні передумови та об`єктивну можливість для продовження протиправної діяльності, пов`язаної з незаконним обігом зброї, або вчинення іншого правопорушення. За таких обставин зазначений ризик визнається слідчим суддею обґрунтованим і доведеним стороною обвинувачення.

Частиною 1 статті 183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.

Під час розгляду клопотання слідчим суддею вивчалась можливість обрання ОСОБА_5 більш м`якого запобіжного заходу для запобігання встановленим у судовому засіданні ризикам.

Оцінюючи сукупність обставин, а саме: вагомість наявних доказів обґрунтованої підозри у вчиненні тяжкого злочину проти громадської безпеки, враховуючи тяжкість покарання, що загрожує останньому у разі визнання винуватим у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, слідчий суддя дійшов висновку про те, що застосування більш м`яких запобіжних заходів за таких обставин є недоцільним, оскільки жодний інший запобіжний захід, крім тримання під вартою, не може забезпечити на теперішній час належну процесуальну поведінку підозрюваного та запобігання наведеному вище ризику.

Разом з тим, частиною 3 ст.183 КПК України передбачено обов`язок слідчого судді при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Враховуючи, що у даному кримінальному провадженні відсутні перешкоди, передбачені ч.4 ст.183 КПК України, слідчий суддя вважає можливим визначити останньому розмір застави.

Визначаючи розмір альтернативного запобіжного заходу, слідчий суддя враховує характер інкримінованих діянь та обставини справи, та вважає, що загроза потенційного покарання до 7 років позбавлення волі вимагає вагомої матеріальної гарантії для забезпечення належної процесуальної поведінки особи.

За таких обставин, з метою дотримання балансу між суспільним інтересом, правом особи на свободу, її майновим станом та інтересами правосуддя, суд вважає за необхідне визначити підозрюваному заставу у розмірі 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 99840 гривень. Такий розмір застави повністю відповідає чинному законодавству, є помірним, пропорційним встановленому рівню ризику втечі та є достатньою гарантією того, що підозрюваний не ухилятиметься від суду.

Також слідчий суддя вважає необхідним покласти на підозрюваного обов`язки прибувати до слідчого, прокурора, чи суду за першою вимогою, повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи.

На підставі викладеного та керуючись ст.177, 178, 182,183, 193, 194, 196, 197, 206, 372, 395 КПК України,

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого СВ ВП №1 Дніпровського РУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_13 у кримінальному провадженні №12026042120001158 за ч. 1 ст. 263 КК України задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід вигляді тримання під вартою строком по 27.11.2026 включно.

Визначити суму застави протягом дії запобіжного заходу у розмірі тридцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 99840 (дев`яносто дев`ять тисяч вісімсот сорок) гривень, які необхідно внести на депозитний рахунок UA158201720355229002000017442 в ГУДКС України в м.Київ, отримувач ТУ ДСА України в Дніропетровській області, код ЄДРПОУ 26239738, МФО 820172, призначення платежу: застава згідно ухвали слідчого судді Новокодацького районного суду міста Дніпра від 01.10.2026 у справі № 205/13360/26 (провадження 1-кс/205/5233/26) відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення коштів на депозитний рахунок, має бути наданий уповноваженій особі ІНФОРМАЦІЯ_5 .

При внесенні визначеної суми застави підозрюваний підлягає звільненню з-під варти.

У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_5 обов`язки: прибувати до слідчого, прокурора, чи суду за першою вимогою; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.

Застава, не звернена у дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Копію ухвали направити до ІНФОРМАЦІЯ_5 для виконання цього запобіжного заходу.

Ухвалу може бути оскаржено безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1